‘≥нанси > √рошовий оборот. ѕереваги безгот≥вкових розрахунк≥в над гот≥вковими

„еки застосовуютьс¤ дл¤ зд≥йсненн¤ розрахунк≥в у безгот≥вков≥й форм≥ м≥ж юридичними особами, а також ф≥зичними та юридичними особами з метою скороченн¤ розрахунк≥в гот≥вкою за продукц≥ю (товари, роботи, послуги).

–озрахунковий чек Ц це документ, що м≥стить письмове розпор¤дженн¤ чекодавц¤ (власника рахунка в установ≥ банку-ем≥тенту), сплатити чекодержателю зазначену у чеку суму. „еки з чековоњ книжки виписують в момент зд≥йсненн¤ платежу ≥ видаютьс¤ чекодавцем за отриман≥ ними товари та наданн¤ послуги.

¬ умовах ринку зростаЇ роль розрахунк≥в акредитивами. јкредитив Ц це форма розрахунк≥в, при ¤ких банк-ем≥тент за дорученн¤м свого кл≥Їнта зобовТ¤заний виконати плат≥ж трет≥й особ≥ за поставлен≥ товари. ¬иконан≥ роботи та надан≥ послуги, надати повноваженн¤ ≥ншому виконуючому банку зд≥йснити цей плат≥ж.

Ѕанк-ем≥тент може в≥дкрити так≥ види акредитив≥в:

а) покритий (депонований в банку постачальника), при в≥дкритт≥ ¤кого банк покупц¤ перераховуЇ кошти платника в банк постачальника за умовами зарахуванн¤ його на окремий балансовий рахунок УјкредитивиФ на весь терм≥н д≥њ зобовТ¤занн¤ банку покупц¤. ѕокритий акредитив передбачаЇ завчасне бронюванн¤ кошт≥в платника;

б) непокритий (гарантований), ¤кий в≥дкриваЇтьс¤ покупцю в банку постачальника шл¤хом наданн¤ банку права списувати вс≥ суми акредитива за розрахунком банку покупц¤.

јкредитиви бувають в≥дкличн≥ ≥ безв≥дкличн≥. ¬≥дкличний акредитив може бути зам≥щений або анульований банком постачальника без попереднього пов≥домленн¤. Ѕезв≥дкличний акредитив Ц це акредитив, ¤кий м≥н¤Їтьс¤ або анулюЇтьс¤ т≥льки за згодою постачальника, на користь ¤кого в≥н був в≥дкритий.

¬ ”крањн≥ при розрахунках починають використовувати також вексел≥ (прост≥ ≥ переказн≥). ѕростий вексель виписуЇтьс¤ ≥ п≥дписуЇтьс¤ боржником. ѕереказний п≥дл¤гаЇ обовТ¤зковому акценту платником. ѕереказн≥ вексел≥ можуть бути передан≥ ≥нш≥й особ≥ через ≥ндосамент Ц спец≥альний передавальний напис на зворотн≥й сторон≥ документа або додатковому аркуш≥ до нього.

5.  асов≥ операц≥њ та розрахунки гот≥вкою.

”с≥ гот≥вков≥ розрахунки п≥дприЇмств ≥ п≥дприЇмц≥в м≥ж собою ≥ з громад¤нами провод¤тьс¤ на основ≥ ѕоложенн¤ про веденн¤ касових операц≥й у нац≥ональн≥й валют≥ в ”крањн≥, затвердженого постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” є72 в≥д 19.02.2001 року, а також ≤нструкц≥Їю про орган≥зац≥ю роботи з гот≥вкою об≥гу установами банк≥в ”крањни.

Ћ≥м≥т каси встановлюЇтьс¤ п≥дприЇмствам, ¤к≥ мають рахунки в установах банк≥в ≥ зд≥йснюють операц≥њ з гот≥вкою. “ак≥ п≥дприЇмства можуть збер≥гати в своњй кас≥ гот≥вку на к≥нець дн¤ в межах затвердженого л≥м≥ту каси. ¬они зобовТ¤зан≥ здавати гот≥вкову виручку понад установлений л≥м≥т в пор¤дку ≥ строки, визначен≥ установою банку дл¤ зарахуванн¤ њх на поточн≥ рахунки.

√от≥вкова виручка може використовуватис¤ п≥дприЇмств дл¤ забезпеченн¤ потреб, що виникають у процес≥ њх функц≥онуванн¤, а також дл¤ проведенн¤ розрахунк≥в з бюджетами та державними ц≥льовими фондами за податками ≥ зборами.

ѕ≥дприЇмства мають право збер≥гати гот≥вку у своњй кас≥, що одержана в установ≥ банку дл¤ виплат, повТ¤заних з оплатою прац≥, пенс≥й, стипенд≥й, див≥денд≥в. ѕонад установлений л≥м≥т каси прот¤гом трьох робочих дн≥в, включаючи день одержанн¤ гот≥вки в установ≥ банку. —уми гот≥вки, що одержан≥ в установ≥ банку ≥ не використан≥ за призначенн¤м прот¤гом установлених вище строк≥в, повертаютьс¤ п≥дприЇмством до банку не п≥зн≥ше наступного робочого дн¤ установи банку та п≥дприЇмства.

¬идача гот≥вки п≥д зв≥т провод¤тьс¤ з кас п≥дприЇмства за умови повного зв≥ту конкретноњ п≥дзв≥тноњ особи за ран≥ше виданими п≥д зв≥т сумами, тобто в раз≥ поданн¤ до бухгалтер≥њ авансового зв≥ту про витрачен≥ кошти та одночасного поверненн¤ до каси залишку гот≥вки, виданоњ п≥д зв≥т.

якщо з каси п≥дприЇмства п≥дзв≥тн≥й особ≥ одночасно видана гот≥вка на в≥др¤дженн¤ та дл¤ вир≥шенн¤ у цьому в≥др¤дженн≥ виробничих (господарських) питань, то п≥дзв≥тна особа незалежно в≥д строку в≥др¤дженн¤ прот¤гом трьох робочих дн≥в п≥сл¤ поверненн¤ маЇ подати до бухгалтер≥њ повний зв≥т про суми, що були њй видан≥ дл¤ вир≥шенн¤ господарських питань ≥ безпосередньо на в≥др¤дженн¤.

‘≥зичн≥ особи Ц дов≥рен≥ особи кл≥Їнт≥в (юридичних ос≥б), ¤к≥ одержали гот≥вку з карткового рахунку, використовують њњ за ц≥льовими призначенн¤ми без оприбуткуванн¤ в кас≥ п≥дприЇмства. «азначен≥ дов≥рен≥ особи мають подавати до бухгалтер≥њ п≥дприЇмства авансовий зв≥т разом з п≥дтвердними документами.

ƒо п≥дприЇмств застосовуютьс¤ штрафн≥ санкц≥њ зг≥дно з чинним законодавством ”крањни за:

перевищенн¤ встановлених л≥м≥т≥в каси;

не оприбуткуванн¤ у касах гот≥вки.

ѕеревищенн¤ встановлених строк≥в використанн¤ виданоњ п≥д зв≥т гот≥вки;

¬итрачанн¤ гот≥вки з виручки на виплати, що повТ¤зан≥ з оплатою прац≥, за на¤вност≥ податкового боргу.

¬икористанн¤ одержаних в установ≥ банку гот≥вкових кошт≥в не за ц≥льовим призначенн¤м.

ѕроведенн¤ гот≥вкових розрахунк≥в без поданн¤ одержувачем кошт≥в плат≥жного документа. який п≥дтверджував би сплату покупцем гот≥вкових кошт≥в.

6. ¬исновок. ѕереваги безгот≥вкових розрахунк≥в над гот≥вковими.

–ух гот≥вкових грошей ≥ безгот≥вкових плат≥жних засоб≥в у грошовому оборот≥ взаЇмоповТ¤заний. ќднак у сукупному грошовому оборот≥ переважають безгот≥вков≥ розрахунки, оск≥льки вони мають р¤д переваг над гот≥вковими ц≥ переваги про¤вл¤ютьс¤ передус≥м у прискоренн≥ та зручност≥ роз рахунк≥в, в економ≥њ витрат, повТ¤заних з перевезенн¤м гот≥вки, њњ обл≥ком та збер≥ганн¤м.

¬икористанн¤ безгот≥вкових розрахунк≥в зменшуЇ потребу в оборот≥ грошових знак≥в держави.  р≥м того, при безгот≥вкових розрахунках грошова маса акумулюЇтьс¤ в банках ≥ створюютьс¤ умови дл¤ контролю за њх ц≥льовим використанн¤м.

—писок використаноњ л≥тератури

«¤тковський ≤.¬. У‘≥нанси п≥дприЇмства в розрахункахФ, “ерноп≥ль, 1998р.

Ћагун≥ ¬.ƒ. У√рош≥ ≥ грошовий об≥гФ,  ињв, 2002р.

—лавТюк –.ј. У‘≥нанси п≥дприЇмствФ,  ињв, 2002р.

1	2

Ќазва: √рошовий оборот. ѕереваги безгот≥вкових розрахунк≥в над гот≥вковими
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (3831 прочитано)