‘≥нанси > ћ≥жнародн≥ ф≥нанси

ћ≥жнародн≥ ф≥нанси

 рањни св≥ту повТ¤зан≥ м≥ж собою не т≥льки культурними, пол≥тичними, а ≥ т≥сними економ≥чними звТ¤зками. ѓх повТ¤зують св≥тов≥ ф≥нансов≥ ринки, що дозвол¤ють жител¤м одн≥Їњ крањни брати позички й надавати кредити жител¤м ≥ншоњ крањни.  р≥м того, њх обТЇднуЇ система св≥тового виробництва, за ¤коњ одна й та сама компан≥¤ д≥Ї одночасно у к≥лькох крањнах, у р≥зних м≥сц¤х зд≥йснюючи р≥зн≥ стад≥њ свого виробничого процесу. ” м≥ру переходу до ринку ”крањна намагаЇтьс¤ розвинути 3 ≥нституц≥њ: м≥жнародну торг≥влю, ф≥нансов≥ ринки й св≥тове виробництво.

ќсновними законами розвитку св≥тового господарства, ¤к≥ не д≥ють у межах нац≥ональних економ≥чних систем, Ї закон ≥нтернац≥онал≥зац≥њ виробництва, а також законом≥рн≥сть наближенн¤ та подальшоњ ≥нтеграц≥њ ф≥нансових систем крањн св≥ту.

” перш≥ роки ринкових реформ звТ¤зок ”крањни з≥ св≥товими ф≥нансовими ринками вт≥люЇтьс¤ насамперед у форм≥ кредитуванн¤ украњнського ур¤ду з боку ћ≥жнародного валютного фонду, —в≥тового банку та ™вропейського банку реконструкц≥њ й розвитку.

≤снуЇ безл≥ч шл¤х≥в ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥й в одн≥й крањн≥ за рахунок заощаджень мешканц≥в ≥ншоњ крањни. Ќайб≥льш очевидний Ц це позичка, коли ≥ноземний банк надаЇ грошовий кредит безпосередньо украњнському п≥дприЇмству або коли украњнський банк (що майже виключено на практиц≥)надаЇ позичку ≥ноземн≥й компан≥њ. ѕозички бувають р≥зн≥, на заход≥ теоретики з питань м≥жнародних в≥дносин вид≥л¤ють 2 види позичок:

короткотерм≥нов≥ (строком до 1 року);

довготерм≥нов≥ (пер≥од до 20 рок≥в).

ѕ≥дприЇмства можуть брати позички у банк≥в або безпосередньо в ос≥б, що мають заощадженн¤, випускаючи у продаж обл≥гац≥њ.

 р≥м наданн¤ позичок, мешканц≥ одн≥Їњ крањни мають можлив≥сть купувати в ≥нш≥й крањн≥ акц≥њ корпоративноњ власност≥.

“ак, ≥ноземець може придбати акц≥њ безпосередньо в украњнськоњ корпорац≥њ, що намагаЇтьс¤ за рахунок продажу нових акц≥й розширити обс¤г кап≥таловкладень. ” цьому випадку ≥ноземний ≥нвестор отримуЇ акц≥њ, а п≥дприЇмство Ц кошти дл¤ розширенн¤ ≥нвестиц≥й.  оли ≥ноземець купуЇ невеликий в≥дсоток акц≥й украњнського п≥дприЇмства, недостатн≥й дл¤ встановленн¤ контролю за його д≥¤льн≥стю, то йдетьс¤ про портфельну ≥нвестиц≥ю.

≤ноземний ≥нвестор може також придбати контрольний пакет акц≥й, ¤кщо це не суперечить чинному законодавству, то мова йде вже про пр¤му ≥ноземну ≥нвестиц≥ю.

ѕр¤м≥ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ Ц це дещо б≥льше, н≥ж просте ф≥нансуванн¤ кап≥таловкладень в економ≥ку. ¬они виступають також способом п≥двищенн¤ продуктивност≥ й технолог≥чного р≥вн¤ украњнських п≥дприЇмств. –озташовуючи св≥й кап≥тал в ”крањн≥, ≥ноземна компан≥¤ приносить з собою нов≥ технолог≥њ, нов≥ засоби орган≥зац≥њ виробництва ≥ пр¤мий вих≥д на св≥товий ринок.

Ѕ≥льш≥сть крањн докладають вс≥л¤ких зусиль дл¤ залученн¤ нових ≥ноземних ≥нвестиц≥й. ƒес¤тки держав провели правов≥ й податков≥ реформи лише дл¤ того, щоб привабити ≥ноземний кап≥тал. Ќайсильн≥шим Умагн≥томФ дл¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в сьогодн≥ Ї, мабуть,  итай. ќстанн≥м часом китайська економ≥ка щороку отримуЇ понад 10 млрд. дол. ” вигл¤д≥ пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й, ≥ приплив кап≥талу не зменшуЇтьс¤.

«наченн¤ пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й дл¤ св≥товоњ торг≥вл≥ 90-х рок≥в важко переоц≥нити. «а оц≥нками, приблизно половина усього св≥тового торговельного обороту припадаЇ на частку м≥жнародних компан≥й, тобто компан≥й, що д≥ють принаймн≥ у 2 крањнах.

ƒол¤ економ≥чних реформ на ”крањн≥ багато в чому залежить в≥д того, наск≥льки мудро й ефективно св≥тове сп≥втовариство забезпечуватиме ф≥нансову п≥дтримку украњнським перетворенн¤м.

¬арто розгл¤нути суть р≥зних м≥жнародних орган≥зац≥й, що беруть участь у наданн≥ ф≥нансовоњ допомоги ”крањн≥.

ћ≥жнародний валютний фонд (ћ¬‘)- займаЇтьс¤ ф≥нансуванн¤м державних програм боротьби з високою ≥нфл¤ц≥Їю й загальною валютно-ф≥нансовою нестаб≥льн≥стю. ” своњй д≥¤льност≥ ћ¬‘ керуЇтьс¤ принципом обумовленост≥, зг≥дно з ¤ким крањни-члени можуть отримати кредити в≥д нього лише за умови, що вони зобовТ¤зуютьс¤ зд≥йснювати певну економ≥чну пол≥тику. “еоретично ћ¬‘ повинен допомагати крањнам-членам подолати економ≥чн≥ проблеми найменш болючим шл¤хом, адже наданн¤ позичок маЇ за мету саме помТ¤кшити труднощ≥ перех≥дного пер≥оду. Ќа практиц≥ ж умови, висунут≥ ћ¬‘, можуть бути наст≥льки жорсткими, що т≥льки поглибл¤ть труднощ≥ реформ.  оли вдаЇтьс¤ знайти компром≥с, то п≥д час важкоњ макроеконом≥чноњ кризи ћ¬‘ перетворюЇтьс¤ у джерело п≥дтримки.

—в≥товий банк Ц це ≥нший великий м≥жнародний кредитор, що був заснований у 1944 р. (одночасно з ћ¬‘). Ќа в≥дм≥ну в≥д останнього, д≥¤льн≥сть ¤кого зосереджена на короткотерм≥нових макроеконом≥чних кризах, —в≥товий банк займаЇтьс¤ проблемами довготерм≥нового економ≥чного розвитку. ѕр≥оритетними дл¤ нього Ї структурн≥ перетворенн¤, так≥, ¤к л≥берал≥зац≥¤ торг≥вл≥, приватизац≥¤, реформи системи осв≥ти й охорони здоровТ¤, ≥нвестиц≥њ в ≥нфраструктуру, тобто, реформи, ¤к≥ Ї запорукою довготерм≥нового економ≥чного зростанн¤.

—в≥товий банк надаЇ довготерм≥нов≥ позички, звичайно на комерц≥йних засадах, хоча б≥дним крањнам надаютьс¤ п≥льгов≥, значно занижен≥ ставки за кредити.

Ѕанк спец≥ал≥зуЇтьс¤ на 2 типах кредит≥в:

ц≥льов≥ кредити, що призначен≥ дл¤ ф≥нансуванн¤ конкретних ≥нвестиц≥йних проект≥в, наприклад, буд≥вництва дороги, мосту або електростанц≥њ;

програмн≥ кредити, що покликан≥ допомогти ур¤дов≥ провести структурн≥ реформи в ключових галуз¤х економ≥ки, наприклад, зд≥йснити л≥берел≥зац≥ю торг≥вл≥. ” цьому випадку кредит Ц не забезпеченн¤ певного ≥нвестиц≥йного проекту, а зас≥б загального ф≥нансуванн¤ державного бюджету в≥дпов≥дно до кардинальних зм≥н в економ≥чн≥й пол≥тиц≥.

“рет¤ впливова кредитна орган≥зац≥¤ Ц це ™вропейський банк реконструкц≥њ й розвитку (™Ѕ––), створений в 1991 р. спец≥ально дл¤ наданн¤ допомоги крањнам —х≥дноњ ™вропи й колишнього –ад¤нського —оюзу на стад≥њ ринкових перетворень. ™Ѕ–– Ї прикладом Ђбанку рег≥онального розвиткуї й мало в чому р≥знитьс¤ в≥д ≥нших под≥бних орган≥зац≥й: ћ≥жамериканського банку розвитку, јз≥атського банку розвитку й јфриканського банку розвитку, що ≥снують вже багато рок≥в. «агальне спр¤муванн¤ д≥¤льност≥ ус≥х цих рег≥ональних банк≥в схоже на спр¤муванн¤ д≥¤льност≥ —в≥тового банку: спри¤ти довготерм≥новому економ≥чному зростанню певного рег≥ону за рахунок ф≥нансуванн¤ вс≥л¤ких ≥нвестиц≥йних проект≥в. ќсобливе призначенн¤ ™Ѕ–– пол¤гаЇ у наданн≥ кредит≥в насамперед молодому приватному сектору крањн колишнього соц≥ал≥стичного табору (проте не можна не згадати, що ™Ѕ–– також надаЇ позички ≥ ур¤дам цих крањн п≥д зд≥йсненн¤ ≥нфраструктурних ≥нвестиц≥й).

„етвертим джерелом оф≥ц≥йноњ ф≥нансовоњ п≥дтримки Ї допомога, що надходить вже не в≥д окремих зах≥дних ур¤д≥в. ÷¤ допомога набуваЇ прийнаймн≥ 2 форм.

ѕо-перше, ур¤ди «аходу надають ур¤дам ≥нших крањн пр¤м≥ кредити й безв≥дплатн≥ позички, намагаючись допомогти њм упоратис¤ з нев≥дкладними проблемами гуман≥тарного й економ≥чного характеру.

ѕо-друге, вони надають кредити компан≥¤м цих крањн, щоб вони могли придбати у крањни-донора промислове обладнанн¤ й ≥нш≥ товари (американський ≈кспортно-≥мпортний банк, що Ї державною установою, зд≥йснюЇ саме таку д≥¤льн≥сть). “аким чином, под≥бн≥ кредити Ї взаЇмовиг≥дними дл¤ обох крањн.

1

Ќазва: ћ≥жнародн≥ ф≥нанси
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (2723 прочитано)