‘≥нанси > ѕредмет ф≥нансовоњ науки
ѕредмет ф≥нансовоњ науки
¬ступ ўо Ї предметом ф≥нансовоњ науки ўо означаЇ терм≥н ф≥нанси зв≥дк≥л¤ в≥н походить —утн≥сть ф≥нанс≥в ф≥нанси - ≥сторична категор≥¤ ф≥нанси - економ≥чна категор≥¤ ¬ступ урс "‘≥нанси " - теоретична дисципл≥на, ¤ка викладаЇ загальнотеоретичн≥ основи ф≥нанс≥в, ‘≥нанси ¤к наука належить до економ≥чних наук, ¤к≥ вивчають ту чи ≥ншу сферу економ≥чних в≥дносин. ¬ивченн¤м вс≥Їњ сукупност≥ економ≥чних в≥дносин, ¤к≥ виникають у сфер≥ виробництва, розпод≥лу, обм≥ну ≥ споживанн¤ займаЇтьс¤ пол≥тична економ≥¤. ‘≥нансова наука вивчаЇ специф≥чн≥ виробнич≥ в≥дносини щодо розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу ¬¬ѕ за ц≥льовим призначенн¤м ≥ суб'Їктам господарюванн¤. ўо Ї предметом ф≥нансовоњ науки ѕредметом науки про ф≥нанси Ї сукупн≥сть ф≥нансових в≥дносин на вс≥х р≥вн¤х господарюванн¤ : загальнодержавному (макрор≥вень), рег≥ональному (р≥вень адм≥н≥стративно-територ≥альних формувань) ≥ на р≥вн≥ окремих господарюючих одиниць (м≥крор≥вень). ќкремо вид≥л¤ютьс¤ м≥жнародн≥ ф≥нанси, ¤к≥ Ї предметом вивченн¤ дисципл≥ни "ћ≥жнародн≥ ф≥нанси". ‘≥нанси - продукт на¤вност≥ держави ≥ товарно-грошових в≥дносин. як ≥сторична категор≥¤ ф≥нанси з'¤вились з по¤вою держави при розшаруванн≥ сусп≥льства на класи - рабовласники ≥ раби ≥ перша держава - рабовласницька. ѕерех≥д в≥д рабовласницькоњ сусп≥льно-економ≥чноњ формац≥њ до феодальноњ прив≥в до утворенн¤ феодальних держав. ¬ докап≥тал≥стичних формац≥¤х б≥льша частина потреб держави задовольн¤лась шл¤хом встановленн¤ р≥зного роду натуральних збор≥в, податей, повинностей, а грошове господарство було лише в арм≥њ. ќсновними витратами рабовласницьких ≥ феодальних держав були витрати на веденн¤ в≥йн, утриманн¤ монаршого двору, державного апарату, буд≥вництво сусп≥льних споруд (храм≥в, канал≥в, зрошувальних систем, дор≥г, водопровод≥в). ќсновними доходами були надходженн¤ в≥д державного майна (домен≥в) ≥ регал≥й (монопольного права монарха на окрем≥ промисли ≥ торг≥влю певними товарами), в≥йськова здобич, дань з покорених народ≥в, натуральн≥ ≥ грошов≥ збори, мито, позики. « розпадом феодал≥зму ≥ поступовим розвитком в його надрах кап≥тал≥стичного способу виробництва все б≥льшого значенн¤ стали набувати грошов≥ доходи ≥ витрати держави, а дол¤ натуральних збор≥в скорочувалась. ўо означаЇ терм≥н ф≥нанси зв≥дки в≥н походить? “ерм≥н "ф≥нанси" походить в≥д латинського finantia, що означаЇ обов'¤зкову сплату грошей. ¬перше в тепер≥шньому розум≥нн≥ його почали застосовувати ще наприк≥нц≥ XIII ст. в ≤тал≥њ. ¬≥н означав моб≥л≥зац≥ю грошових засоб≥в державою дл¤ виконанн¤ своњх функц≥й. Ќа ранн≥х стад≥¤х розвитку держави не ≥снувало розпод≥лу м≥ж ресурсами держави ≥ ресурсами њњ глави: монархи розпор¤джались коштами держави ¤к своЇю власн≥стю. “≥льки з в≥дд≥ленн¤м державноњ казни в≥д власност≥ монарха (XVI- XVII cт.) виникають пон¤тт¤: державн≥ ф≥нанси державний бюджет державний кредит Ќайвищого свого розвитку ф≥нанси дос¤гли в XIX ст., коли функц≥њ держави значно розширились ≥ удосконалились, а товарно-грошов≥ в≥дносини зайн¤ли пан≥вне становище в економ≥чних системах. ќск≥льки виникненн¤ ф≥нанс≥в пов'¤зано, по-перше, з розвитком товарно-грошових в≥дносин, ≥ по-друге, з посиленн¤м ≥ розширенн¤м функц≥й держави, то причиною по¤ви ф≥нанс≥в можна вважати потреби суб'Їкт≥в господарюванн¤ ≥ держави в ф≥нансових ресурсах, ¤к≥ забезпечують њх д≥¤льн≥сть. —утн≥сть ф≥нанс≥в ф≥нанси - ≥сторична категор≥¤ ф≥нанси - економ≥чна категор≥¤ ‘≥нанси - ≥сторична категор≥¤ ¬исх≥дним положенн¤м дл¤ розкритт¤ сутност≥ ф≥нанс≥в Ї розум≥нн¤ того, що ф≥нанси - це одна з конкретних ≥сторичних форм економ≥чних в≥дносин, функц≥онуванн¤ ¤ких пов'¤зано з об'Їктивною необх≥дн≥стю розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу вартост≥ сусп≥льного продукту. ¬ процес≥ розпод≥лу формуютьс¤ та використовуютьс¤ грошов≥ фонди, призначен≥ дл¤ задоволенн¤ сусп≥льних та особистих потреб. ≤сторичний характер ф≥нанс≥в ¤к об'Їктивноњ економ≥чноњ категор≥њ п≥дтверджуЇ той факт, що њњ сутн≥стн≥ характеристики не можуть кардинально зм≥нюватись при зм≥н≥ сусп≥льно-економ≥чноњ формац≥њ. Ѕудучи ≥сторичною наукою, ф≥нанси незалежно в≥д сусп≥льноњ формац≥њ завжди направлен≥ на розробку ефективноњ системи формуванн¤ ≥ використанн¤ фонд≥в ≥ доход≥в, ¤к≥ забезпечували б виконанн¤ державою своњх функц≥й. –азом з тим, незважаючи на сп≥льн≥сть сутн≥стних характеристик в кожн≥й з формац≥й , ф≥нанси мають своњ в≥дм≥нност≥: по соц≥альн≥й направленост≥, рол≥ в сусп≥льному виробництв≥, конкретних формах ф≥нансових в≥дносин ≥ т.д. ‘≥нанси ¤к економ≥чна категор≥¤ як економ≥чна категор≥¤ ф≥нанси характеризуютьс¤ р¤дом ознак, ¤к≥ дозвол¤ють вичленити ф≥нансов≥ в≥дносини ≥з загальноњ сукупност≥ грошових в≥дносин. ¬ажливою ознакою ф≥нанс≥в Ї њх грошовий характер. ¬ повс¤кденному житт≥ ми часто вживаЇмо слово "ф≥нанси", маючи на уваз≥ грош≥. ƒ≥йсно, ф≥нанси завжди мають грошову форму вираженн¤. √рош≥ Ї обов'¤зковою умовою ≥снуванн¤ ф≥нанс≥в. ¬ цьому зв'¤зку неправом≥рно в≥дносити до ф≥нанс≥в натуральн≥ в≥дносини, ¤к≥ мали м≥сце в епоху рабовласництва ≥ феодал≥зму. Ќа¤вн≥сть ф≥нансових в≥дносин завжди супроводжуЇтьс¤ реальним рухом грошових кошт≥в. ЌемаЇ грошей - не може бути ≥ ф≥нанс≥в. јле це не даЇ приводу дл¤ ототожненн¤ категор≥й "ф≥нанси" ≥ "грош≥". «а своњм м≥сцем у товарному виробництв≥ й об≥гу грош≥ - це специф≥чний товар, що маЇ властив≥сть обм≥нюватис¤ на будь-¤кий ≥нший товар, тобто Ї загальним екв≥валентом. Ќа в≥дм≥ну в≥д грошей ф≥нанси не можна реально сприймати ≥ в≥дчувати на дотик. ‘≥нанси - це економ≥чн≥ в≥дносини або м≥ж людьми в сусп≥льств≥, або м≥ж державою ≥ сусп≥льством, що виражаютьс¤ через рух грошових поток≥в (гот≥вкових або безгот≥вкових). ќтже, у сут≥ ф≥нанс≥в в≥дображаЇтьс¤ не вс¤ сукупн≥сть економ≥чних в≥дносин, а лише так≥ операц≥њ, ¤к≥ можна оц≥нити у варт≥сних вим≥рниках. —ферою виникненн¤ ф≥нансових в≥дносин Ї процеси первинного розпод≥лу вартост≥ сусп≥льного продукту, тобто коли ц¤ варт≥сть розпод≥л¤Їтьс¤ на зарплату, прибуток ≥ т. ≥. та в≥дбуваЇтьс¤ формуванн¤ грошових доход≥в. ¬ид≥ленн¤ у склад≥ виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ прибутку, в≥драхувань на соц≥альне страхуванн¤, амортизац≥йних в≥драхувань в≥дбуваЇтьс¤ за допомогою ф≥нанс≥в ≥ в≥дображаЇ процес розпод≥лу вартост≥ у в≥дпов≥дност≥ з ц≥льовим призначенн¤м кожноњ њњ частини. ѕодальший перерозпод≥л вартост≥ м≥ж суб'Їктами господарюванн¤ (вилученн¤ частини прибутку на користь держави, сплата податк≥в громад¤нами ≥ т.≥.) ≥ конкретизац≥¤ ц≥льового њњ використанн¤ (направленн¤ прибутку на ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень, формуванн¤ фонд≥в економ≥чного стимулюванн¤, виплату див≥денд≥в ≥ ≥н.) теж в≥дбуваЇтьс¤ на основ≥ ф≥нанс≥в. “аким чином, одн≥Їю з ознак ф≥нанс≥в ¤к економ≥чноњ категор≥њ Ї розпод≥льний характер ф≥нансових в≥дносин. ”часниками таких в≥дносин у межах нац≥ональноњ держави Ї : держава, п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, громад¤ни. ‘≥нансов≥ операц≥њ також можуть в≥дбуватис¤ м≥ж державами, нац≥ональною державою та м≥жнародними ф≥нансовими ≥нститутами, м≥ж в≥тчизн¤ними п≥дприЇмствами та ≥ноф≥рмами. –озпод≥л ≥ перерозпод≥л вартост≥ за допомогою ф≥нанс≥в обов'¤зково супроводжуЇтьс¤ рухом грошових кошт≥в, ¤к≥ приймають специф≥чну форму ф≥нансових ресурс≥в; вони формуютьс¤ у суб'Їкт≥в господарюванн¤ ≥ держави за рахунок р≥зних грошових доход≥в, в≥драхувань ≥ надходжень, а використовуютьс¤ на розширене в≥дтворенн¤ виробництва, матер≥альне стимулюванн¤ працюючих, задоволенн¤ соц≥альних ≥ ≥нших потреб сусп≥льства. ѕри цьому сл≥д розр≥зн¤ти пон¤тт¤ "кошти" ≥ "ресурси". √рошово- кредитн≥ кошти Ї ширшим ≥ м≥стк≥шим пон¤тт¤м, н≥ж ф≥нансов≥ ресурси, ¤к≥ виражають ф≥нансовий результат в≥дтворювального процесу. ‘≥нансов≥ ресурси виступають матер≥альними нос≥¤ми ф≥нансових в≥дносин. ¬икористанн¤ ф≥нансових ресурс≥в в≥дбуваЇтьс¤ в основному через грошов≥ фонди спец≥ального ц≥льового призначенн¤, хоча можлива ≥ нефондова форма њх використанн¤. ‘≥нансов≥ фонди - це важлива складова частина загальноњ системи грошових фонд≥в. ∆одна ≥нша економ≥чна категор≥¤, кр≥м ф≥нанс≥в, не характеризуЇтьс¤ таким матер≥альним нос≥Їм. «в≥дси можна зробити висновок, що одн≥Їю ≥з специф≥чних ознак ф≥нанс≥в Ї те, що ф≥нансов≥ в≥дносини завжди пов'¤зан≥ ≥з формуванн¤м грошових фонд≥в ≥ нагромаджень, що приймають форму ф≥нансових ресурс≥в. ¬изначенн¤ специф≥чних рис ц≥Їњ категор≥њ дозвол¤Ї дати наступне визначенн¤. ‘≥нанси - це грошов≥ в≥дносини, ¤к≥ виникають в процес≥ розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу на макрор≥вн≥ вартост≥ внутр≥шнього валового продукту ≥ нац≥онального доходу на м≥крор≥вн≥ - виручки ≥ прибутку з приводу формуванн¤, розпод≥лу ≥ використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в у суб'Їкт≥в господарюванн¤ ≥ держави з метою задоволенн¤ сусп≥льних ≥нтерес≥в ≥ потреб.
| 1 |
Ќазва: ѕредмет ф≥нансовоњ науки ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (2061 прочитано) |