‘≥нанси > ѕроблеми ф≥нанс≥в та ф≥нансовоњ системи ”крањни

ѕроблеми ф≥нанс≥в та ф≥нансовоњ системи ”крањни

ќц≥нка сучасного стану ф≥нансовоњ системи ”крањни

ѕерспективи ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ

ѕитанн¤ дл¤ закр≥пленн¤ матер≥алу

ќц≥нка сучасного стану ф≥нансовоњ системи ”крањни

–озроблена схема ф≥нансовоњ системи даЇ можлив≥сть проводити структурний та системний анал≥з ф≥нансових в≥дносин у сусп≥льств≥. Ќав≥ть самий узагальнений анал≥з ф≥нансовоњ системи ”крањни св≥дчить про њњ незбалансований характер. Ќин≥ ¤к за обс¤гом ресурс≥в, так ≥ за роллю у сусп≥льств≥ пров≥дне м≥сце пос≥дають державн≥ ф≥нанси насамперед бюджет.

‘≥нанси субТЇкт≥в господарюванн¤ перебувають у стад≥њ трансформац≥њ, ¤ка пол¤гаЇ у переход≥ до комерц≥йного розрахунку ¤к методу орган≥зац≥њ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ в умовах ринковоњ економ≥ки. ќснова основ комерц≥йного розрахунку Ч ф≥нансова в≥дпов≥дальн≥сть п≥дприЇмств за результати своЇњ д≥¤льност≥ Ч практично до цього часу не стала реальн≥стю. Ќеможливо по¤снити, ¤ким чином в умовах важкоњ економ≥чноњ кризи вдаЇтьс¤ ”Ќ» Ќ”“» масових банкрутств ѕроблема, зв≥сна р≥ч, не у банкрутств≥, а у забезпеченн≥ ефективност≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, без чого не може нормально функц≥онувати вс¤ ф≥нансова система.

‘≥нансов≥ ≥нститути в ”крањн≥, ¤к≥ забезпечують функц≥онуванн¤ системи страхуванн¤ та ф≥нансового ринку, перебувають у стад≥њ формуванн¤. “ак, у нас створен≥ й комерц≥йн≥ банки, ≥ страхов≥ компан≥њ, ≥ фондова б≥ржа, ≥ ф≥нансов≥ посередники, однак њх роль поки що недостатн¤. ÷е по¤снюЇтьс¤ њх украй слабкою потужн≥стю, ¤ка визначаЇтьс¤ обс¤гом ф≥нансових ресурс≥в.

Ќаприклад, увесь сукупний кап≥тал банк≥вськоњ системи ”крањни менший за кап≥тал будь-¤кого пров≥дного банку ¬еликоњ Ѕритан≥њ. «а таких умов не може бути й мови про реальний вплив банк≥вськоњ системи на розвиток економ≥ки. «в≥дси очевидно, що першочерговим завданн¤м розвитку ф≥нансовоњ системи в ”крањн≥ Ї нарощуванн¤ ф≥нансового потенц≥алу банк≥вськоњ системи створенн¤ групи потужних банк≥в. Ќа це повинн≥ бути спр¤мован≥ вс≥ зусилл¤ орган≥в законодавчоњ та виконавчоњ влади

Ќайскладн≥ш≥ проблеми ”крањни повТ¤зан≥ ≥з розвитком ф≥нансового ринку. ”крањнська фондова б≥ржа маЇ досить обмежен≥ обороти. Ќин≥ б≥льш-менш активно провод¤тьс¤ операц≥њ з державними ц≥нними паперами. “орг≥вл¤ корпоративними ц≥нними паперами перебуваЇ на вкрай низькому р≥вн≥.

ƒуже важливо створити насичений ринок цих папер≥в адже саме в≥н, на нашу думку, може в≥д≥грати роль пускового механ≥зму дл¤ всеб≥чного розвитку ф≥нансовоњ системи ”крањни.

ѕерспективи ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ

ѕроцес трансформац≥њ плановоњ економ≥ки у ринкову в ”крањн≥, характеризуЇтьс¤ р≥зким зростанн¤м ≥нфл¤ц≥њ ≥ глибоким спадом виробництва. ÷≥лком очевидно, що нав≥ть за умови вибору оптимальноњ стратег≥њ й тактики будь-¤ке масштабне перетворенн¤ економ≥чних в≥дносин не може не супроводжуватис¤ певним пад≥нн¤м виробництва. ¬исоке зростанн¤ ц≥н Ч феномен, що властивий багатьом крањнам у пер≥од економ≥чних ≥ пол≥тичних ускладнень ≥ катакл≥зм≥в. ќднак ≥нфл¤ц≥йн≥ струси не завжди супроводжувалис¤ р≥зким спадом виробництва. “ак, наприклад, у Ќ≥меччин≥ в пер≥од г≥пер≥нфл¤ц≥њ в 1922 р. при зростанн≥ ц≥н б≥льш ¤к у 42 рази виробництво продукц≥њ п≥двищилос¤ на 1 1,7%. Ѕ≥льш сучасний приклад з ≥нфл¤ц≥њ в Ћатинськ≥й јмериц≥: у 1983 р в јргентин≥ темп ≥нфл¤ц≥њ становив 344%, прир≥ст ¬¬ѕ Ч 2,8%, у 1984 р. в≥дпов≥дно 627% ≥ 2,6%. ” ѕеру в 1991 р. при ≥нфл¤ц≥њ 410% прир≥ст ¬¬ѕ дор≥внював 2,6%.

–озгорнут≥ програми ринкових перетворень були зд≥йснен≥ у ѕольщ≥ з початку 1990 р , у „ехословаччин≥, ”горщин≥, Ѕолгар≥њ ≥ –умун≥њЦ у с≥чн≥-кв≥тн≥ 1991 р., в –ос≥њ - у с≥чн≥ 1992 р —пад виробництва почавс¤ на р≥к чи два ран≥ше. Ѕолгар≥¤, –умун≥¤ та ”горщина переживали рецес≥ю уже в 1989 р., а в „ехословаччин≥ та –ос≥њ Ч спад з 1990 р.

јле серед ≥нфл¤ц≥йних негаразд≥в у минулому важко знайти щось под≥бне тому, що переживаЇ ”крањна. ¬ ”крањн≥ спад промислового виробництва почавс¤ з 1991 р ≥ становив 5%, у 1992 р. 6% - у 1993 р. Ч 8% ≥ максимальноњ позначки дос¤г у 1994 р. Ч 28, 1995 р. 12 %, 1996 р. 5%. ” 1997-1998 рр. темпи пад≥нн¤ в≥дносно упов≥льнились, але зупинити цей процес не вдалос¤.

—ьогодн≥ в економ≥ц≥ ”крањни порушено м≥жгалузевий баланс м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю: пор¤д ≥з швидким пад≥нн¤м внутр≥шнього попиту на засоби виробництва спостер≥гаЇтьс¤ зниженн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ населенн¤. ќстанн≥ми роками перерозпод≥л робочоњ сили не супроводжувавс¤ перерозпод≥лом кап≥талу ≥ ф≥нансових ресурс≥в. « одного боку, ”крањна переживала небувал≥ шоки пропозиц≥њ за критичним ≥мпортом, з другого Ч не були прийн¤т≥ пол≥тичн≥ р≥шенн¤ щодо активноњ зм≥ни структури форм власност≥. ”р¤д не розпочав процесу реорган≥зац≥њ п≥дприЇмств, ¤кий мав би стати го-ловною передумовою створенн¤ системи ефективноњ економ≥ки. ƒл¤ цього необх≥дно було вже на початку реформац≥њ економ≥ки зменшити податковий тиск, упор¤дкувати ф≥нансов≥ потоки, поступово зв≥льн¤ючи п≥дприЇмства в≥д ус≥х витрат за соц≥альною ≥нфраструктурою, ¤ка маЇ бути у в≥данн≥ державного ≥ мун≥ципального сектор≥в економ≥ки, а також розпочати структурно-≥нституц≥йн≥ перетворенн¤ банк≥вськоњ системи, ефективну реорган≥зац≥ю п≥дприЇмств. ѕодаткова реформа також маЇ передбачати поступове перенесенн¤ податкового навантаженн¤ на доходи громад¤н у процес≥ зростанн¤ особистих доход≥в населенн¤. ÷е складний процес, в≥н буде проходити у непростих економ≥чних, пол≥тичних ≥ соц≥альних умовах, але його необх≥дно впроваджувати ¤к основний регул¤тор ≥ стимул¤тор трансформац≥њ сусп≥льства.

ƒеф≥цит консол≥дованого державного бюджету ”крањни у 1999Ч1996рр. становив в≥дпов≥дно 10,2%, 30,3%, 10,4% , 9,1%, 6% ≥ 4% в≥д ¬¬ѕ. як ≥ в ≥нших сх≥дноЇвропейських крањнах, складн≥сть макроеконом≥чного анал≥зу бюджетного деф≥циту пол¤гаЇ у тому, що ц≥ дан≥ не в≥дображають деф≥циту ф≥нансових ресурс≥в держави повною м≥рою тому, що бюджет характеризуЇ видатки ≥ доходи держави у поточному пер≥од≥ ≥ не в≥дображаЇ перех≥дн≥ борги минулих рок≥в. Ќаприклад, зобов'¤занн¤ми держави Ї видан≥ на п≥льгових умовах кредити державним п≥дприЇмствам державними банками за вказ≥вкою ур¤ду ÷≥ кредити не в≥дображен≥ у бюджет≥. ¬ результат≥ частка борг≥в держави у ¬Ќѕ (валовому нац≥ональному продукт≥) пост≥йно зростаЇ.

ќдночасно бюджетний деф≥цит, ¤к ≥ ≥нш≥, так би мовити, "в≥д'Їмн≥" економ≥чн≥ категор≥њ - ≥нфл¤ц≥¤, криза, банкрутство, безроб≥тт¤ тощо, Ї складовими елементами будь-¤коњ економ≥чноњ системи. ÷е своЇр≥дн≥ античастки, об'Їктивн≥ д≥алектичн≥ протилежност≥, без ¤ких ринкова система перестала б бути життЇздатною ≥ певним чином саморегульованою. ќб'Їктивн≥сть цих категор≥й означаЇ, що њх не можна повн≥стю л≥кв≥дувати н≥¤кими постановами чи указами. “реба визнавати реальний факт ≥снуванн¤ бюджетного деф≥циту ≥ навчитись опановувати його, тобто п≥знавати ≥ компенсувати в≥дпов≥дно до його природи. ћан≥пул¤ц≥њ з деф≥цитом (зниженн¤ оф≥ц≥йного ≥ приховуванн¤ перех≥дного) призвод¤ть лише до поглибленн¤ ф≥нансовоњ кризи.

Ќа сьогодн≥ в ”крањн≥ у реальн≥й економ≥ц≥ державний ≥ приватний сектори мають однакову питому вагу, тому виникаЇ необх≥дн≥сть проведенн¤ бюджетноњ реформи. «аходи бюджетноњ реформи повинн≥ спр¤мовуватись на використанн¤ бюджетних ≥нструмент≥в дл¤ скороченн¤ системи субсид≥й ≥ стимулюванн¤ ≥нвестиц≥й, а також на рац≥онал≥зац≥ю бюджетного режиму щодо м≥жнародноњ торг≥вл≥ та зм≥н у пол≥тиц≥ обм≥нного курсу. ƒл¤ п≥двищенн¤ д≥Ївост≥ прогресивних зм≥н у систем≥ податкового регулюванн¤ необх≥дно терм≥ново впроваджувати вс≥ ≥нш≥ елементи ф≥нансовоњ ≥ стаб≥л≥зац≥йноњ пол≥тики: досконало обгрунтувати обс¤ги ф≥нансових ресурс≥в держави ≥ за кожним напр¤мком бюджетноњ системи зробити ≥нвентаризац≥ю витрат, зм≥нити п≥дходи до соц≥альноњ пол≥тики щодо п≥дтримки лише малозабезпечених верств населенн¤, л≥кв≥дувати субсидуванн¤ виробничоњ сфери через державн≥ ф≥нанси, розбудувати нову структуру банк≥вськоњ системи.

1

Ќазва: ѕроблеми ф≥нанс≥в та ф≥нансовоњ системи ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (2216 прочитано)