‘≥нанси > –инок ф≥нансових ресурс≥в

–инок ф≥нансових ресурс≥в

–инок ф≥нансових ресурс≥в под≥л¤Їтьс¤ на: грошовий ринок (ринок ц≥нних папер≥в Ч боргових св≥доцтв з терм≥нами пога≠шенн¤ менше одного року); ринок кап≥тал≥в (довгострокових ц≥н≠них папер≥в та корпоративних акц≥й); кредитний ринок (боргових зобов'¤зань за довгостроковими кредитами). ≤нод≥ цей ринок на≠зивають ринком позичкового кап≥талу.

–инок ф≥нансових ресурс≥в займаЇ важливе м≥сце в ≥нвестиц≥йн≥й д≥¤льност≥ (див. малюнок).

‘≥нансовий ринок (ринок кап≥талу, фондовий ринок) Ч це специф≥чна сфера економ≥чних в≥дносин, де в≥дбуваЇтьс¤ куп≥вл¤-≤≤родаж ф≥нансових ресурс≥в. ¬она характерна лише дл¤ розвиненоњ ринковоњ економ≥ки ≥ включаЇ: кредитний ринок ≥ ринок ц≥нних па≠пер≥в. “акий ринок формуЇтьс¤ на основ≥ кошт≥в п≥дприЇмств, орга≠н≥зац≥й ≥ населенн¤ й обслуговуЇ об≥г плат≥жних кошт≥в, кредит≥в та ц≥нних папер≥в. ” розвиненому конкурентному середовищ≥ в≥н ство≠рюЇ гнучкий механ≥зм моб≥л≥зац≥њ та перерозпод≥лу в≥льних кошт≥в дл¤ забезпеченн¤ ф≥нансуванн¤ витрат п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, ≥стотного розширенн¤ можливостей вишукуванн¤ необх≥дних ф≥нан≠сових ресурс≥в дл¤ виробничого ≥ соц≥ального розвитку.

√рошовий ринок. ¬≥домо, що ринок за своњм призначенн¤м на регул¤рн≥й основ≥ забезпечуЇ взаЇмод≥ю попиту ≥ пропозиц≥њ на товари та послуги, ≥накше кажучи, зводить продавц≥в ≥ покупц≥в. √рош≥, ¤к уже зазначалос¤, Ї специф≥чним товаром, застосуванн¤ ¤кого регулюЇтьс¤ не лише конкретно визначеними, а й загальними принципами ринковоњ економ≥ки. ¬иход¤чи з цього можна дати таке визначенн¤: ринок грошей (монетарний ринок) ¾ мережа спец≥альних ≥нститут≥в, що забезпечуЇ взаЇмод≥ю попиту та пропозиц≥њ на грош≥ ¤к специф≥чний товар.

—л≥д п≥дкреслити, що грош≥ не Упродаютьс¤Ф ≥ не Укупуютьс¤Ф у тому ж розум≥нн≥, що продаютьс¤ ≥ купуютьс¤ звичайн≥ товари за в≥дпов≥дними ц≥нами. “ут вкладено ≥нший смисл ¾ грош≥ обм≥нюютьс¤ на ≥нш≥ л≥кв≥дн≥ активи за альтернативною варт≥стю, ¤ка вим≥рюЇтьс¤ через норму позичкового процента. “ому грошовий ринок Ї складовою частиною, в≥дпов≥дним сегментом ф≥нансового риноку, де зд≥йснюютьс¤ короткостроков≥ депозитно-позичков≥ операц≥њ.

ќб¢Їктом куп≥вл≥-продажу на грошовому ринку Ї тимчасово в≥льн≥ грошов≥ кошти. ≈коном≥чн≥ агенти купують грош≥ ¤к кап≥тал, тобто беруть у борг з виплатою процента. ќтже, ц≥ною УтоваруФ, що продаЇтьс¤ ≥ купуЇтьс¤ на ринку, Ї позичковий процент. «авжди попиту на грош≥ з боку суб¢Їкт≥в ринку протистоњть пропозиц≥¤ грошовоњ маси. √рош≥, ¤кими торгують на ринку, виступають у форм≥ позичкового кап≥талу. Ќапевне, саме цю обставину мав на уваз≥ ….Ўумпетер, коли писав, що м≥ж пон¤тт¤ми Уринок грошейФ ≥ Уринок кап≥талуФ не ≥снуЇ р≥зниц≥.

√рошовий ринок стих≥йно виник у кожн≥й крањн≥ дл¤ того, щоб забезпечити проведенн¤ банк≥вських операц≥й в нац≥ональн≥й валют≥. Ќа грошовому ринку зд≥йснюютьс¤ операц≥њ двох тип≥в:

операц≥њ комерц≥йних банк≥в м≥ж собою, цей сегмент ринку називаЇтьс¤ Ум≥жбанк≥вський ринокФ;

операц≥њ комерц≥йних банк≥в та ур¤ду з центральним банком, цей сегмент ринку називаЇтьс¤ У¬≥дкритий ринокФ.

√рошовий ринок обслуговуЇ короткотерм≥нов≥ ¾ строком в≥д к≥лькох годин до одного року угоди. Ќазва терм≥ну, однак, не повинна вводити в оману, оск≥льки основними ≥нструментами грошового ринку виступають не грош≥ у вигл¤д≥ гот≥вки, а р≥зноман≥тн≥ ф≥нансов≥ активи, ¤к≥ за своЇю л≥кв≥дн≥стю наближаютьс¤ до гот≥вкових грошей ≥ пор≥вн¤но легко можуть бути перетворен≥ у плат≥жн≥ засоби.

–инок грошей у б≥льшост≥ крањн складаЇтьс¤ ≥з м≥жбанк≥вського ринку та ринку короткострокових ц≥нних папер≥в.

Ќайб≥льш питому вагу на ринку мають операц≥њ на м≥жбанк≥вському ринку, ¤к≥ ¤вл¤ють собою короткотерм≥нов≥ угоди з приводу незабезпечених кредит≥в. «а допомогою м≥жбанк≥вського ринку комерц≥йн≥ банки можуть балансувати потреби, ¤к в оперативн≥й, так ≥ поточн≥й л≥кв≥дност≥. ≤ншими словами, за допомогою м≥жбанк≥вського ринку в≥дбуваЇтьс¤ горизонтальне балансуванн¤ л≥кв≥дност≥ всередин≥ кредитноњ системи.  р≥м цього, операц≥њ на м≥жбанк≥вському ринку дають змогу банкам отримувати додатков≥ прибутки, управл¤ти процентними та валютними ризиками.

” грошового ринку нема визначеноњ локал≥зац≥њ; його учасниками (суб¢Їктами) виступають: банки, держава, спец≥альн≥ ф≥нансово-кредитн≥ ≥нститути та ≥нш≥ посередницьк≥ орган≥зац≥њ, котр≥ продають ≥ купують, ¤к правило, короткостроков≥ боргов≥ зобов¢¤занн¤. ≤нструментами ринку грошей служать: скарбницьк≥ та комерц≥йн≥ вексел≥, обл≥гац≥њ, бони, депозитн≥ сертиф≥кати, банк≥вськ≥ акцепти тощо.

Ѕезперечно, його головн≥ учасники ¾ комерц≥йн банки, ¤к≥ пост≥йно або перем≥нно можуть виступати в ¤кост≥ продавц≥в, покупц≥в або посередник≥в. Ќа грошовому ринку м≥ж банками ведетьс¤ оперативна, дуже пожвавлена торг≥вл¤, де окрем≥ банки в≥дчувають тимчасову потребу в грошових коштах, а ≥нш≥ мають тимчасовий надлишок л≥кв≥дних кошт≥в ≥ намагаютьс¤ прибутково розм≥стити ц≥ кошти.

 омерц≥йн≥ банки моб≥л≥зовують тимчасово в≥льн≥ грошов≥ кошти кл≥Їнт≥в у форм≥ вклад≥в та депозит≥в. „астка залучених кошт≥в складаЇ фонд обов¢¤зкових резерв≥в, ¤к≥ комерц≥йн≥ банки зобов¢¤зан≥ тримати в Ќац≥ональному банку у визначених пропорц≥¤х до вартост≥ своњх зобов¢¤зань (пасив≥в). –ешта кошт≥в може бути використана дл¤ проведенн¤ операц≥й на м≥жбанк≥вському грошовому ринку. “ак≥ операц≥њ зд≥йснюютьс¤, по-перше, дл¤ вир≥внюванн¤ м≥жбанк≥вського плат≥жного обороту. ѕо-друге, банки, ¤к≥ мають надлишкову л≥кв≥дн≥сть, намагаютьс¤ розм≥стити ц≥ кошти таким чином, щоб вони приносили доход у форм≥ процент≥в.

ƒержава також вихадить на грошовий ринок ¤к позичальник шл¤хом розм≥щенн¤ та реал≥зац≥њ державних ц≥нних папер≥в серед його учасник≥в. «а своњми ознаками так≥ ц≥нн≥ папери характеризуютьс¤ високю ном≥нальною варт≥стю, ем≥с≥Їю у форм≥ торг≥в (аукц≥он≥в) ≥з обов¢¤зковим записом на окремий рахунок у центральному банку, ¤к≥ б активно працювали на вторинному ринку. Ќин≥ Ќац≥ональний банк впроваджуЇ в практику загальноприйн¤тн≥ у св≥тов≥й банк≥вськ≥й систем≥ механ≥зми регулюванн¤ процесами на грошово-кредитному ринку. ј це ≥ кредитн≥ аукц≥они, ≥ вексельне редисконтуванн¤ ≥ депозитн≥ сертиф≥кати тощо. ѕередбачаЇтьс¤, що аукц≥они з розм≥щенн¤ державних ц≥нних папер≥в проводитимутьс¤ регул¤рно. ƒл¤ забезпеченн¤ л≥кв≥дност≥ ц≥нних папер≥в ≥ кап≥тал≥зац≥њ боргу запроваджуЇтьс¤ механ≥зм використанн¤ державного майна, маютьс¤ на уваз≥ основн≥ фонди, земл¤, рудники, золото, валюта тощо. –озпочатий випуск державних ц≥нних папер≥в у подальшому дасть можлив≥сть в принциповому план≥ зм≥нити взаЇмов≥дносини м≥ж Ќац≥ональним банком та ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в у питанн≥ джерел покритт¤ деф≥циту державного бюджету.

÷ентральний банк майже завжди виступаЇ на грошовому ринку в рол≥ позикодавц¤. …ого завданн¤ ¾ надавати банк≥вськ≥й систем≥ позики, щоб комерц≥йн≥ банки в свою чергу позичали грош≥ ≥ншим економ≥чним агентам. Ќац≥ональний банк передбачаЇ кредитувати комерц≥йн≥ банки через викуп ц≥нних папер≥в, та дисконтн≥ операц≥њ з вексел¤ми.

ƒл¤ Ќац≥онального банку грошовий ринок ¾ над≥йний важ≥ль взаЇмод≥њ на л≥кв≥дн≥ кошти комерц≥йних банк≥в, а через них ¾ на процентн≥ ставки ≥ грошову масу; тому центральний банк очолюЇ ≥ фактично зд≥йснюЇ кер≥вництво грошово-кредитним ринком.

ѕор¤д з традиц≥йними учасниками на ринку грошей функц≥онують посередницьк≥ орган≥зац≥њ. ÷е позаб≥ржев≥ маклери, котр≥ обмежуютьс¤ тим, що звод¤ть кредитор≥в ≥ позичальник≥в, ≥ живуть на ком≥с≥йних, ¤к≥ њм виплачують позичальники; д≥лингов≥ контори, обл≥ков≥ дома, ¤к≥ мають статус банк≥в ≥ зд≥йснюють грошов≥ операц≥њ, позичаючи в одних учасник≥в ринку, щоб дати в борг ≥ншим, ≥ отримують прибуток на р≥зниц≥ процентних ставок. ¬ ”крањн≥ нин≥ створюЇтьс¤ мережа рег≥ональних д≥лингових центр≥в дл¤ зд≥йсненн¤ операц≥й з державними ц≥нними паперами, кредитними ресурсами ¤к на внутр≥шньому, так ≥ на зовн≥шньому ринках.

ѕо¤вились нов≥ учасники ринку ¾ ф≥нансов≥ та страхов≥ компан≥њ, пенс≥йн≥ фонди. Ќин≥ вони випускають короткостроков≥ зобов¢¤занн¤ ≥ продають кредиторам або сам≥ виступають у рол≥ кредитора.

 редитний ринок Ї системою в≥дносин м≥ж позикодавц¤ми ≥ позикоодержувачами з приводу позики в товарн≥й або грошов≥й форм≥.

—уб'Їктами кредитного ринку виступають юридичн≥ особи (п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, банки, держава) через своњ повноправн≥ органи, а також ф≥зичн≥ особи (громад¤ни). «алежно в≥д суб'Їкт≥в ≥ зм≥сту в≥дносин розр≥зн¤ють:

Х взаЇмний кредит, тобто кредитн≥ в≥дносини м≥ж п≥дприЇмства≠ми, ф≥зичними особами ≥ небанк≥вськими закладами; р≥зновидом взаЇмного кредиту Ї комерц≥йний кредит у товарн≥й форм≥, що на≠даЇтьс¤ постачальником покупцев≥;

Х банк≥вський кредит Ч надаЇтьс¤ банками, ¤к правило, у грошов≥й форм≥;

Х державний кредит Ч кредитором виступаЇ держава;

Х кредит на ц≥л≥ споживанн¤ Ч надаЇтьс¤ у форм≥ взаЇмного | (комерц≥йного) ≥ банк≥вського; позикоодержувачами Ї ф≥зичн≥ особи. ѕозикоодержувач≥ залежно в≥д величини позики, терм≥ну, на ¤кий вона видаЇтьс¤, попиту ≥ пропозиц≥њ кредит≥в, р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ та ≥нших економ≥чних чинник≥в сплачують кредиторам певний в≥дсоток.

1	2

Ќазва: –инок ф≥нансових ресурс≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (3767 прочитано)