‘≥нанси > —утн≥сть ф≥нанс≥в

—утн≥сть ф≥нанс≥в

‘≥нансов≥ категор≥њ, що це?

‘ункц≥њ ф≥нанс≥в

–озпод≥льна функц≥¤ ф≥нанс≥в

 онтрольна функц≥¤ ф≥нанс≥в

ќбТЇктивна необх≥дн≥сть ф≥нанс≥в

‘≥нансов≥ категор≥њ, що це?

ѕон¤т≥йний апарат ф≥нансовоњ науки складають ф≥нансов≥ категор≥њ.

‘≥нансов≥ категор≥њ в абстрактно-теоретичн≥й форм≥ характеризують р≥зн≥ сторони реальноњ ф≥нансовоњ д≥йсност≥. „ерез використанн¤ ф≥нансових категор≥й ¤к ≥нструмента наукового п≥знанн¤ дос¤гаЇтьс¤ б≥льш глибоке розкритт¤ сутност≥ ф≥нанс≥в, њх специф≥ки ≥ особливостей функц≥онуванн¤.

‘≥нансов≥ категор≥њ виступають формою теоретичного мисленн¤, науковоњ абстракц≥њ, ¤ка Ї зр≥зом реального економ≥чного житт¤. « по¤вою держави з'¤вились так≥ ф≥нансов≥ категор≥њ ¤к податки ≥ державний кредит. « розвитком держави ≥ товарно-грошового господарства формувались групи б≥льш складних категор≥й:

державн≥ доходи,

державн≥ видатки,

бюджет,

ф≥нанси п≥дприЇмств,

страхуванн¤,

ф≥нансовий ринок.

¬≥домо, що на м≥крор≥вн≥ завершальною стад≥Їю кругооб≥гу кошт≥в п≥дприЇмства Ї одержанн¤ виручки. √рошов≥ операц≥њ, що в≥дбуваютьс¤ в процес≥ розпод≥лу виручки ≥ прибутку п≥дприЇмства, а отже, ≥ опосередкован≥ рухом грошей в≥дносини, в ¤к≥ вступаЇ п≥дприЇмство з державою, банками, страховими компан≥¤ми, партнерами по б≥знесу, прац≥вниками п≥дприЇмства, ≥ Ї ф≥нансовими

«агальним результатом об≥гу кошт≥в на макрор≥вн≥ Ї одержанн¤ валового внутр≥шньою продукту ≥ нац≥онального доходу. ¬арт≥сний розпод≥л валового внутр≥шнього продукту ≥ нац≥онального доходу в≥дбуваЇтьс¤ за структурними п≥дрозд≥лами економ≥чноњ системи, за комплексами, галуз¤ми, територ≥Їю крањни, суб'Їктами господарюванн¤, а грошов≥ в≥дносини, що виникають з цього приводу, доповнен≥ в≥дносинами в процес≥ передач≥ та використанн¤ кошт≥в, найчаст≥ше супроводжуютьс¤ рухом фонд≥в кошт≥в (проте цей факт не виключаЇ можливост≥ застосуванн¤ безфондовоњ форми руху кошт≥в ¤к на макро-, так ≥ на м≥крор≥вн¤х).

«важаючи на те, що зм≥шана економ≥ка передбачаЇ ≥снуванн¤ р≥зноман≥тних форм власност≥, а фонди кошт≥в перебувають у власност≥ або розпор¤дженн≥ суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥, зазначимо, що ф≥нансов≥ в≥дносини можуть супроводжуватис¤ зм≥ною власника або розпор¤дника фонд≥в кошт≥в, зм≥ною форм власност≥, а можуть проходити ≥ без нењ. “ак, сплата податк≥в держав≥ означаЇ передачу кошт≥в у розпор¤дженн¤ держави (супроводжуЇтьс¤ зм≥ною власника, розпор¤дника), форма власност≥ при цьому може залишатис¤ незм≥нною (сплата податк≥в державними п≥дприЇмствами) або зм≥нюватис¤ (сплата тих же податк≥в держав≥, але недержавними п≥дприЇмствами) ј, наприклад, розпод≥л чистого прибутку п≥дприЇмства на внутр≥шн≥ його потреби не супроводжуЇтьс¤ зм≥ною н≥ власника н≥ форми власност≥.

ќсобливо необх≥дно наголосити на заключн≥й частин≥ визначенн¤ сут≥ ф≥нанс≥в, к≥нцев≥й мет≥ њхнього функц≥онуванн¤ Ч задоволенн≥ сусп≥льних ≥нтерес≥в та потреб.

ќднак система сусп≥льних ≥нтерес≥в ≥ потреб досить р≥зноман≥тна ≥ маЇ у своЇму склад≥ загальнодержавн≥, галузев≥, в≥домч≥, корпоративн≥, колективн≥, групов≥, рег≥ональн≥, м≥сцев≥ та особист≥ ≥нтереси ƒо цього перел≥ку сл≥д додати ще ≥ м≥жнародн≥, м≥ждержавн≥, глобальн≥.

«важаючи на обмежен≥сть ф≥нансових ресурс≥в ≥ на протисто¤нн¤ ≥нтерес≥в один одному, велику складн≥сть становить дос¤гненн¤ оптимального сп≥вв≥дношенн¤ в њхньому задоволенн≥ у процес≥ варт≥сного розпод≥лу, зд≥йсненн¤ правильного вибору. «адоволенн¤ ≥нтерес≥в одних за рахунок ущемленн¤ ≥нших загрожуЇ сусп≥льству негативними насл≥дками в≥д суто етичних м≥ркувань, соц≥ального невдоволенн¤, економ≥чних негаразд≥в, аж до пол≥тичних потр¤с≥нь як на макро-. так ≥ на м≥крор≥вн¤х сл≥д ¤кнайб≥льше уваги прид≥л¤ти мотивац≥њ нарощуванн¤ обс¤г≥в виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ, роб≥т та послуг, зб≥льшенню обс¤г≥в ф≥нансових ресурс≥в, а в ширшому розум≥нн≥ Ч виручки та прибутку ф≥рм, валового внутр≥шнього продукту та нац≥онального доходу держави, що може бути забезпечено через розвиток нац≥онального п≥дприЇмництва, створенн¤ нових п≥дприЇмств, розв'¤занн¤ плат≥жноњ кризи, зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ робочих м≥сць та зб≥льшенн¤ доход≥в ≥ куп≥вельноњ спроможност≥ населенн¤.

«ауважимо, що наведене визначенн¤ економ≥чноњ сут≥ ф≥нанс≥в не вичерпуЇ всього розмањтт¤ концептуальних п≥дход≥в та м≥ркувань ≥з цього питанн¤. ≤сторично по¤ву терм≥на "ф≥нанси" б≥льш≥сть досл≥дник≥в пов'¤зуЇ з терм≥нами, що застосовувалис¤ в контекст≥ обов'¤зковоњ сплати грошей ≥ строку сплати, зокрема, обов'¤зковоњ сплати держав≥ податк≥в. —учасн≥ досл≥дники, ¤к у в≥тчизн¤н≥й, так ≥ в заруб≥жн≥й л≥тератур≥, трактують суть ф≥нанс≥в по-р≥зному

ѕро розб≥жн≥сть позиц≥й можна судити хоча б ≥з такого њхнього короткого перел≥ку

1. ‘≥нанси Ц це грош≥;

2. ‘≥нанси Ц це застосуванн¤ р≥зноман≥тних прийом≥в та метод≥в дл¤ дос¤гненн¤ максимального достатку ф≥рми, або загальноњ вартост≥ кап≥талу, вкладеного в справу;

3. ‘≥нанси Ц система грошових в≥дносин з приводу руху фонд≥в кошт≥в;

4. ‘≥нанси Ї системою ≥мперативних грошових в≥дносин;

5. ‘≥нанси Ц це планом≥рний рух ф≥нансових фонд≥в, що виражають в≥дносини з приводу необх≥дного, обов'¤зкового вилученн¤ вартост≥ та њхнього використанн¤ в сусп≥льних ≥нтересах.

ѕерша у наведеному перел≥ку позиц≥¤ найчаст≥ше властива досл≥дникам сут≥ державних ф≥нанс≥в. ƒл¤ останн≥х характерний ≥зольований рух кошт≥в за каналами розпод≥лу та перерозпод≥лу. ѕроте, ¤кщо говорити про вс≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли економ≥чноњ системи та врахувати проведен≥ досл≥дженн¤ сут≥ ф≥нанс≥в, взаЇмозв'¤зку та в≥дм≥нност≥ пон¤ть "грош≥" ≥ "ф≥нанси", стаЇ зрозум≥лим, що грош≥ Ч це пон¤тт¤ б≥льш загальне. ћожна мати грош≥ ≥ водночас не мати н≥¤кого в≥дношенн¤ до ф≥нанс≥в. ≤ навпаки, при в≥дсутност≥ грошей, лише волод≥ючи майном, майновими правами, правами ≥нтелектуальноњ власност≥, оц≥нивши њхню варт≥сть, можна зд≥йснювати ≥нвестуванн¤, виступати сп≥взасновником ф≥рми, тобто мати в≥дношенн¤ до ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ ф≥рми.

ƒруга позиц≥¤, навпаки, акцентуЇ увагу на ф≥нансах ф≥рми, ≥гноруючи ≥нш≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли економ≥чноњ системи.  р≥м того, наведене визначенн¤ стосуЇтьс¤ не ст≥льки ф≥нанс≥в п≥дприЇмства, ск≥льки управл≥нн¤ њхн≥ми ф≥нансами (ф≥нансового менеджменту).

” третьому випадку дещо звужуЇтьс¤ сфера досл≥дженн¤ Ч поза увагою безфондова форма руху ф≥нансових ресурс≥в.

„етвертий та п'¤тий з наведеного перел≥ку п≥дход≥в перетворюють ф≥нанси з економ≥чноњ категор≥њ на ¤вище, ¤ке орган≥зуЇтьс¤ державою, тобто фактично викреслюють ф≥нанси ≥з сфери економ≥ки ≥ в≥днос¤ть до пол≥тики та управл≥нн¤.

ќтже, ф≥нанси Ч це категор≥¤ базису, а не надбудови, категор≥Їю надбудовною Ї ф≥нансова пол≥тика, зокрема, ф≥нансова пол≥тика держави.

‘ункц≥њ ф≥нанс≥в

ѕро¤в сутност≥ ф≥нанс≥в в д≥њ розгл¤даЇтьс¤ через характеристику функц≥й, ¤к≥ притаманн≥ дан≥й категор≥њ.

¬ивчаючи функц≥њ ф≥нанс≥в, необх≥дно зрозум≥ти, що функц≥њ завжди пох≥дн≥ в≥д сутност≥, ¤ку вони виражають ≥ показують ¤к, ¤ким чином реал≥зуЇтьс¤ сусп≥льне призначенн¤ даноњ економ≥чноњ категор≥њ. ќск≥льки специф≥чне сусп≥льне призначенн¤ ф≥нанс≥в- забезпечити розпод≥л ≥ перерозпод≥л вартост≥ валового внутр≥шнього продукту, вираженоњ в грошов≥й форм≥, м≥ж р≥зними суб'Їктами господарюванн¤ ≥ напр¤мами ц≥льового використанн¤, сутн≥сть ф≥нанс≥в про¤вл¤Їтьс¤, перш за все, через розпод≥льну функц≥ю.

‘≥нанси за допомогою розпод≥льноњ функц≥њ обслуговують р≥зн≥ етапи розпод≥лу (первинний розпод≥л ≥ перерозпод≥л вартост≥ сусп≥льного продукту), р≥зн≥ сфери сусп≥льного житт¤ - сферу матер≥ального виробництва, сферу об≥гу ≥ споживанн¤.

‘≥нансовому розпод≥лу притаманн≥ р≥зн≥ види розпод≥лу:

внутр≥шньогосподарський,

внутр≥шньогалузевий,

м≥жгалузевий,

м≥жтеритор≥альний.

–озпод≥льна функц≥¤ ф≥нанс≥в

ќб'Їктами д≥њ розпод≥льноњ функц≥њ ф≥нанс≥в виступають варт≥сть валового внутр≥шнього продукту, а також частина нац≥онального багатства, ¤ка приймаЇ грошову форму (при перерозпод≥л≥ ран≥ше накопиченого виробничого потенц≥алу, покритт¤ збитк≥в в≥д стих≥йних лих ≥ т.п.).

—уб'Їктами при ф≥нансовому метод≥ розпод≥лу Їюридичн≥ ≥ ф≥зичн≥ особи, в розпор¤дженн≥ ¤ких формуютьс¤ фонди ц≥льового призначенн¤, а також держава.

–озпод≥льна функц≥¤ ф≥нанс≥в реал≥зуЇтьс¤ в процес≥ первинного ≥ вторинного розпод≥лу (перерозпод≥лу) вартост≥ сусп≥льного продукту.

ќсновн≥ доходи формуютьс¤ при розпод≥л≥ нац≥онального доходу серед учасник≥в матер≥ального виробництва. ¬они под≥л¤ютьс¤ на дв≥ групи:

1) зароб≥тна плата прац≥вник≥в, зайн¤тих в сфер≥ матер≥ального виробництва;

2) доходи п≥дприЇмств сфери матер≥ального виробництва.

ќднак первинн≥ доходи не формують сусп≥льн≥ грошов≥ фонди, достатн≥ дл¤ розвитку пр≥оритетних галузей економ≥ки, забезпеченн¤ обороноздатност≥ держави, задоволенн¤ соц≥альних потреб населенн¤. “ому об'Їктивно необх≥дним Ї подальший перерозпод≥л нац≥онального доходу.

¬ результат≥ перерозпод≥лу створюютьс¤ вторинн≥ або пох≥дн≥ доходи. ƒо них в≥днос¤тьс¤ доходи, отриман≥ в невиробнич≥й сфер≥, податки.

ѕерерозпод≥л частини сукупного сусп≥льного продукту необх≥дний також дл¤ м≥жтеритор≥ального ≥ м≥жгалузевого перерозпод≥лу кошт≥в, перерозпод≥лу доход≥в м≥ж р≥зними групами населенн¤. ѕров≥дну роль в подальшому перерозпод≥льному процес≥ в≥д≥граЇ держава. ¬ процес≥ перерозпод≥лу на загальнодержавному р≥вн≥ можна вид≥лити окрем≥ стад≥њ перерозпод≥льчих процес≥в. —початку в≥дбуваЇтьс¤ моб≥л≥зац≥¤ ≥ формуванн¤ загальнодержавних фонд≥в (державного бюджету ≥ ц≥льових загальнодержавних позабюджетних фонд≥в), пот≥м стад≥¤ використанн¤ цих фонд≥в Ц направленн¤ кошт≥в на розвиток пр≥оритетних галузей народного господарства, соц≥ально-культурн≥ м≥роприЇмства, управл≥нн¤, оборону, виплату пенс≥й ≥ т.≥. «в≥дси виникають в≥дносини вторинного, третинного ≥ т.≥. пор¤дк≥в перерозпод≥лу.  ≥нцевим результатом перерозпод≥льного циклу Ї те, що одна частина перерозпод≥льних грошових ресурс≥в через механ≥зм бюджетного ф≥нансуванн¤ знову переходить у сферу матер≥ального виробництва, щоб почати новий цикл первинного розпод≥лу з посл≥дуючим перерозпод≥лом, ≥нша частина перерозпод≥лених грошових ресурс≥в переходить у сферу споживанн¤ (осв≥та, охорона здоров'¤, культура, оборона, держуправл≥нн¤ ≥ т.≥.)

1	2

Ќазва: —утн≥сть ф≥нанс≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (4775 прочитано)