‘≥нанси > ‘≥нансово-правов≥ норми та ф≥нансово-правов≥ в≥дносини

‘≥нансово-правов≥ норми та ф≥нансово-правов≥ в≥дносини

ѕЋјЌ

‘≥нансово-правов≥ норми, њх види, особливост≥ та зм≥ст.

‘≥нансово-правов≥ в≥дносини, њх зм≥ст ≥ особливост≥.

ƒержавн≥ органи управл≥нн¤ ф≥нансами.

¬≥дносини, що виникають у процес≥ моб≥л≥зац≥њ, розпод≥лу ≥ витрачанн¤ централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих фонд≥в кошт≥в державою та њњ органами, регулюютьс¤ ф≥нансово-правовими нормами. Ќорми ф≥нансового права, Ї загальнообовТ¤зковими правилами повед≥нки, що встановлен≥ компетентними органами ≥ забезпечен≥ при њх застосуванн≥ примусовою силою держави. Ќорми права мають специф≥чн≥ ознаки, що ≥снують у сусп≥льств≥.

Ќорми права вс≥х галузей Ц це обовТ¤зков≥ правила повед≥нки загального характеру.  ожна правова норма формулюЇтьс¤ державою, м≥стить ч≥тко визначен≥ юридичн≥ права ≥ обовТ¤зки.

Ќорма ф≥нансового права безпосередньо визначаЇ повед≥нку громад¤н. ѕ≥дприЇмств, орган≥зац≥й ≥ не ставить цю повед≥нку в залежн≥сть в≥д њх згоди.

 атегоричн≥сть ф≥нансово-правовоњ норми про¤вл¤Їтьс¤ в ус≥х њњ видах, ¤к≥ визначаютьс¤ характером повед≥нки субТЇкт≥в ф≥нансово-правових в≥дносин, що регулюЇтьс¤ ц≥Їю нормо: в зобовТ¤зуючих, заборон¤ючи ≥ уповноважуючих нормах.

«обовТ¤зуюч≥ ф≥нансово-правов≥ норми приписують зд≥йснити певн≥ д≥њ, скерован≥ на моб≥л≥зац≥ю або витрачанн¤ кошт≥в державою. ¬они регулюють в≥дносини в галуз≥ ф≥нансового плануванн¤, встановлюють обовТ¤зковий пор¤док дотриманн¤ ставок зароб≥тноњ плати.

«аборон¤ючи ф≥нансово-правов≥ норми приписують не чинити д≥й, ¤к≥ порушують або п≥дривають ф≥нансову дисципл≥ну.

«обовТ¤зуюч≥ ≥ заборон¤ючи норми схож≥ м≥ж собою визначен≥стю, категоричн≥стю форми, точн≥стю припис≥в, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в них.

¬ уповноважуючи ф≥нансово-правових нормах держава надаЇ учасникам ф≥нансових правов≥дносин повноваженн¤ на проведенн¤ певних позитивних д≥й.

‘≥нансово-правова норма Ц це загально-обовТ¤зков≥ приписи компетентних державних орган≥в з приводу моб≥л≥зац≥њ, розпод≥лу ≥ використанн¤ кошт≥в централ≥зованих та децентрал≥зованих фонд≥в, ¤к≥ виражен≥ в категор≥йн≥й форм≥ й забезпечен≥ примусовою силою держави.

—труктура ф≥нансово-правових норм, не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д структури норм ≥нших галузей права. √≥потеза ф≥нансово-правових норм визначаЇ умови, за ¤ких можуть виникати у громад¤н ≥ орган≥зац≥й юридичн≥ права ≥ обовТ¤зки у галуз≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥.

ќсновою норми Ї диспозиц≥¤, ¤ка вказуЇ, ¤кою повинна бути повед≥нка стор≥н ф≥нансових в≥дносин. ¬она м≥стить вимоги норми, встановлюЇ права ≥ обовТ¤зки субТЇкт≥в ф≥нансових в≥дносин.

√≥потеза норми, визначаЇ умову, за ¤коњ громад¤ни сплачують прибутковий податок: на¤вн≥сть джерела доход≥в. ƒиспозиц≥¤ приписуЇ субТЇктам сплачувати податок.

—анкц≥¤ ф≥нансово-правовоњ норми м≥стить вказ≥вки на невиг≥дн≥ дл¤ њњ порушника насл≥дки.

Ќайпоширен≥шою санкц≥Їю Ї ст¤гненн¤ пен≥ за порушенн¤ строку внесенн¤ платеж≥в у бюджет.

ѕримусове ст¤гненн¤ не внесених у строк платеж≥в може застосовуватис¤ ¤к в адм≥н≥стративному пор¤дку, так ≥ в судовому. ƒо порушник≥в ф≥нансово-кредитноњ дисципл≥ни застосовують кредитн≥ установи. ¬они можуть зб≥льшувати платню за позички, позбавл¤ти можливост≥ держанн¤ кредиту, оголошувати своњх кл≥Їнт≥в неплатоспроможними. ”повноважуючи норма даЇ можлив≥сть кредитним установам обирати умови наданн¤ позичок, але в певних межах.

2.” сфер≥ впливу держави на в≥дносини, що виникають в процес≥ розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу нац≥онального доходу крањни та утворенн¤ ≥ використанн¤ централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих фонд≥в кошт≥в, виникають, зм≥нюютьс¤ ≥ припин¤ютьс¤ ф≥нансов≥ правов≥дносини. ”часники цих в≥дносин виступають ¤к конкретн≥ нос≥њ прав ≥ обовТ¤зк≥в, що встановлен≥ ф≥нансово-правовими нормами ≥ забезпечен≥ примусовою силою держави.

‘≥нансов≥ правов≥дносини в механ≥зм≥ правового впливу виконують три основ≥ функц≥њ.

вказують на коло ос≥б на ¤ких розповсюджуЇтьс¤ д≥¤ ф≥нансово-правовоњ норми;

закр≥плюють конкретну повед≥нку юридичних ос≥б ≥ громад¤н в галуз≥ моб≥л≥зац≥њ, розпод≥лу ≥ використанн¤ фонд≥в кошт≥в, ¤коњ вони повинн≥ додержуватис¤;

Ї умовою дл¤ можливост≥ приведенн¤ в д≥ю юридичних засоб≥в забезпеченн¤ субТЇктивних прав ≥ правових обовТ¤зк≥в.

¬ ф≥нансових правов≥дносинах реал≥зуютьс¤ вс≥ ф≥нансово-правов≥ норми. ѕриписи держави з приводу моб≥л≥зац≥њ, розпод≥лу або використанн¤ фонд≥в кошт≥, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в ф≥нансово-правових актах, Ї юридичною формою. ‘≥нансов≥ в≥дносини ≥снують т≥льки у форм≥ правов≥дносин.

ћатер≥альним зм≥стом ф≥нансових правов≥дносин Ї повед≥нка субТЇкт≥в, а юридичним Ц субТЇктивн≥ юридичн≥ права ≥ обовТ¤зки, що встановлен≥ ф≥нансово-правовими нормами.

—убТЇктивн≥ права Ц це належна уповноважен≥й, особ≥ дл¤ задоволенн¤ њњ ≥нтерес≥в м≥ра дозволеноњ повед≥нки, забезпечена юридичними обовТ¤зками другоњ сторони в≥дносин.

ёридичний обовТ¤зок Ц це приписана зобовТ¤заному субТЇкту ≥ забезпечена можлив≥сть державного примусу м≥ра необх≥дноњ повед≥нки, ¤коњ повинен дотримуватис¤ цей субТЇкт.

—убТЇктами ф≥нансових правов≥дносин Ї юридичн≥ особи ≥ громад¤ни, ¤к≥ на п≥дстав≥ правових норм можуть бути учасниками ф≥нансових правов≥дносин. ќбТЇкт ф≥нансових правов≥дносин Ц це фонди кошт≥в, ¤к≥ формуютьс¤. розпод≥л¤ютьс¤ ≥ використовуютьс¤ внасл≥док реал≥зац≥њ субТЇктивних прав ≥ юридичних обовТ¤зк≥в. ‘≥нансов≥ правов≥дносини виникають у специф≥чн≥й д≥¤льност≥ держави, тому вони мають ≥ своњ особливост≥.

ѕо-перше, вони виникають т≥льки в сфер≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ держави ≥ повТ¤зан≥ з моб≥л≥зац≥Їю, розпод≥лом ≥ використанн¤м централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих фонд≥в кошт≥в, тобто вони завжди мають грошовий характер.

ѕо-друге, одн≥Їю стороною ф≥нансових правов≥дносин виступаЇ держава в особ≥ орган≥в державноњ влади, державного управл≥нн¤, ¤к≥ над≥л¤ютьс¤ владними повноваженн¤ми по в≥дношенню до другого учасника в≥дносин. ” ф≥нансових правов≥дносинах не буваЇ р≥вност≥ стор≥н. ”повноважена державою сторона ф≥нансових правов≥дносин над≥лена право привести в д≥ю юридичн≥ засоби, що забезпечують ф≥нансов≥ приписи держави, бо вона виступаЇ в ≥нтересах держави.

ѕо-третЇ, особлив≥стю ф≥нансових правов≥дносин Ї також ≥ те, що њх виникненн¤. «м≥на ≥ припиненн¤ не в≥дбуваютьс¤ за волеви¤вленн¤м стор≥н, а повТ¤зан≥ з ф≥нансово-правовим актом.

ѕрипиненн¤ ф≥нансових правов≥дносин в≥дбуваЇтьс¤ також у суворо встановлених нормативними актами випадках: наприклад, погашенн¤ ф≥нансового обовТ¤зку, вих≥д на пенс≥ю.

ƒержава дл¤ њњ безпереб≥йного функц≥онуванн¤ повинна пост≥йно керувати ф≥нансовою д≥¤льн≥стю, моб≥л≥зовувати, розпод≥л¤ти ≥ використовувати кошти, ¤к≥ Ї частиною нац≥онального доходу крањни.

3.” ф≥нансов≥й д≥¤льност≥ беруть участь ус≥ без вин¤тку державн≥ п≥дприЇмства, установи, органи державноњ влади, п≥дприЇмства ус≥х форм власност≥ ≥ вид≥в д≥¤льност≥. ‘≥нансова пол≥тика держави розробл¤Їтьс¤ ≥ реал≥зуЇтьс¤ органами управл≥нн¤ державними ф≥нансами.

¬ крањнах з розвиненою ринковою економ≥кою б≥льша частина ф≥нансових в≥дносин перебуваЇ поза пр¤мим управл≥нн¤м з боку держави. ƒержава зд≥йснюЇ вплив на цю сферу сусп≥льних в≥дносин лише через податкову пол≥тику, регулюванн¤ ф≥нансового ринку, тобто в≥дбуваЇтьс¤ не управл≥нн¤ ф≥нансами з боку держави, а вплив через ф≥нанси Ц реал≥зац≥¤ ф≥нансовоњ пол≥тики.

¬ сферу державного управл≥нн¤ вход¤ть лише державн≥ ф≥нанси. ”правл≥нн¤ цими ф≥нансами зд≥йснюЇтьс¤ вищим органом законодавчоњ влади шл¤хом прийн¤тт¤ ф≥нансового законодавства, затвердженн¤ граничного розм≥ру державного боргу.

ƒержавн≥ органи законодавчоњ влади ≥ державн≥ органи виконавчоњ влади загальноњ компетенц≥њ управл¤ють ф≥нансовою д≥¤льн≥стю пор¤д ≥з зд≥йсненн¤м ≥нших функц≥й у в≥дпов≥дних територ≥альних масштабах: ”крањни в ц≥лому, јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, в≥дпов≥дноњ адм≥н≥стративно-територ≥альноњ одиниц≥. ¬ њх компетенц≥ю входить вир≥шенн¤ загальних ф≥нансових питань, що забезпечують економ≥чний ≥ соц≥альний розвиток, формуванн¤ збалансованого ринкового господарства на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ.

¬еликими повноваженн¤ми в галуз≥ кер≥вництва ф≥нансовою д≥¤льн≥стю в держав≥ над≥лений  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ц вищий орган у систем≥ орган≥в виконавчоњ влади.

 онституц≥¤ ”крањни у ст. 116 в≥дносить до повноважень  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в в галуз≥ кер≥вництва ф≥нансовою д≥¤льн≥стю наступне:

забезпеченн¤ проведенн¤ ф≥нансовоњ, ц≥новоњ, ≥нвестиц≥йноњ та податковоњ пол≥тики;

розробку проекту «акону про ƒержавний бюджет ”крањни;

забезпеченн¤ виконанн¤ затвердженого ¬ерховною –адою ”крањни ƒержавного бюджету ”крањни.

ќрган≥зац≥¤ оперативного управл≥нн¤ ф≥нансами зд≥йснюЇтьс¤ через спец≥ал≥зован≥ державн≥ органи виконавчоњ влади, через њњ ф≥нансовий апарат.

ќргани виконавчоњ влади в ”крањн≥ в залежност≥ в≥д м≥ри њх участ≥ у ф≥нансов≥й д≥¤льност≥ можна под≥лити на дв≥ групи:

органи виконавчоњ влади, що зд≥йснюють кер≥вництво ф≥нансами у звТ¤зку з виконанн¤м своњх основних функц≥й та завдань;

органи виконавчоњ влади, дл¤ ¤ких сама ф≥нансова д≥¤льн≥сть Ї основною.

√оловними завданн¤ми ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в галуз≥ управл≥нн¤ ф≥нансами держави Ї: виробленн¤ основних напр¤м≥в державноњ ф≥нансовоњ пол≥тики; складанн¤ та забезпеченн¤ виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањни; створенн¤ державних ф≥нансових резерв≥в.

ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни, реал≥зуючи державну ф≥нансову пол≥тику:

бере участь у виробленн≥ балансу ф≥нансових ресурс≥в ≥ плат≥жного балансу;

складаЇ проект ƒержавного бюджету ”крањни;

1	2

Ќазва: ‘≥нансово-правов≥ норми та ф≥нансово-правов≥ в≥дносини
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (2011 прочитано)