‘≥нанси > ‘≥нансуванн¤ осв≥ти в ”крањн≥

‘≥нансуванн¤ осв≥ти в ”крањн≥

ќсновним джерелом ф≥нансуванн¤ витрат на осв≥ту, науку ≥ культуру Ї ƒержавний бюджет.

—истема народноњ осв≥ти в наш≥й крањн≥ Ї Їди≠ним комплексом посл≥довно з'Їднаних м≥ж собою ланок вихованн¤ ≥ навчанн¤:

Х дошк≥льне вихованн¤;

Х загальна середн¤ осв≥та;

Х позашк≥льне вихованн¤;

Х профес≥йно-техн≥чне навчанн¤;

Х середн¤ спец≥альна ≥ вища осв≥та.

- ÷е закр≥плено у «аконах ”крањни Ђѕро за≠гальну середню осв≥туї є 651 в≥д 13.05.1999 та Ђѕро вищу осв≥туї є 1284-≤ѕ в≥д 17.01.2002 р. ѕринципи державноњ пол≥тики у галуз¤х ос≠в≥ти:

> доступн≥сть дл¤ кожного громад¤нина ус≥х форм ≥ тип≥в осв≥тн≥х послуг, що надаютьс¤ дер≠жавою;

> р≥вн≥сть умов кожноњ людини дл¤ повноњ ре≠ал≥зац≥њ њњ зд≥бностей;

> гуман≥зм, демократизм, пр≥оритетн≥сть за≠гальнолюдських духовних ц≥нностей;

> орган≥чний зв'¤зок з≥ св≥товою та нац≥ональ≠ною ≥стор≥Їю, культурою, традиц≥¤ми;

> незалежн≥сть осв≥ти в≥д пол≥тичних парт≥й, громадських ≥ рел≥г≥йних орган≥зац≥й.

ќсновну частину видатк≥в бюджету на осв≥ту складають видатки, спр¤мован≥ на ф≥нансуванн¤ загальноосв≥тн≥х шк≥л.

‘≥нансово-господарська д≥¤льн≥сть загальноос≠в≥тн≥х шк≥л зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ Їдиного кош≠торису доход≥в ≥ видатк≥в.

ƒжерелами формуванн¤ кошторису Ї:

Х кошти м≥сцевого (ƒержавного) бюджету за нормативами ф≥нансуванн¤ загальноњ осв≥ти в об≠с¤з≥ державних стандарт≥в осв≥ти;

Х кошти, одержан≥ за п≥дготовку, п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ та переп≥дготовку кадр≥в зг≥дно з укладеними договорами;

Х плата за наданн¤ додаткових осв≥тн≥х послуг;

Х кошти, одержан≥ за науково-досл≥дн≥ роботи;

Х доходи в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ навчально-виробничих майстерень;

Х дотац≥њ м≥сцевих –ад народних депутат≥в;

Х кредити ≥ позики банк≥в;

Х валютн≥ надходженн¤;

Х добров≥льн≥ грошов≥ внески, матер≥альн≥ ц≥нност≥, отриман≥ в≥д п≥дприЇмств, установ, орган≥≠зац≥й, окремих громад¤н.

¬идатки на загальноосв≥тн≥ школи складають≠с¤ з поточних ≥ кап≥тальних.

ѕоточн≥ видатки включають:

Х оплату прац≥ прац≥вник≥в;

Х нарахуванн¤ на зароб≥тну плату;

Х придбанн¤ предмет≥в постачанн¤ та матер≥ал≥в;

Х ≥нш≥.

 ап≥тальн≥ видатки включають:

Х придбанн¤ основного кап≥талу;

Х кап≥тальн≥ трансферти;

Х придбанн¤ земл≥ ≥ нематер≥альних актив≥в;

Х ≥нше.

¬ основ≥ визначенн¤ ф≥нансуванн¤ загальноос≠в≥тн≥х заклад≥в лежать два показники:

Х вих≥дний - к≥льк≥сть учн≥в;

Х пох≥дний - к≥льк≥сть клас≥в.

÷≥ показники в≥дображаютьс¤ у кошторис≥ на дв≥ дати: на 1 с≥чн¤ планового року ≥ 1 вересн¤.

 ≥льк≥сть учн≥в на 1 с≥чн¤ планового року при≠ймаЇтьс¤ на р≥вн≥ контингенту на 1 вересн¤ поточ≠ного року.  ≥льк≥сть учн≥в на 1 вересн¤ планового року визначаЇтьс¤ на основ≥ плану прийому (пе≠репису д≥тей в район≥ функц≥онуванн¤), повного переходу з класу в клас ≥ випуску учн≥в.

 ≥льк≥сть клас≥в визначаЇтьс¤ на кожну дату, виход¤чи з норматив≥в наповнюваност≥ одного класу, ¤к≥ встановлен≥ на р≥вн≥: > 35 учн≥в дл¤ 1-9 клас≥в;

> 25 учн≥в дл¤ 10-12 клас≥в.

ќск≥льки бюджетний р≥к не зб≥гаЇтьс¤ з на≠вчальним, розраховуютьс¤ середньор≥чн≥ показ≠ники за такою формулою:

  =  1 Х 8/12+  2 Х 4/12,

де:

  - середн¤ к≥льк≥сть клас≥в (учн≥в);

 ! - к≥льк≥сть клас≥в (учн≥в) на початок року;

 2 - к≥льк≥сть клас≥в (учн≥в) на к≥нець року.

‘≥нансуванн¤ культурно-осв≥тн≥х заклад≥в

‘≥нансуванн¤ культурно-осв≥тн≥х заклад≥в зд≥йс≠нюЇтьс¤ ¤к на основ≥ кошторисного ф≥нансуван≠н¤, так ≥ комерц≥йного розрахунку.

 ошторисному ф≥нансуванню п≥дл¤гають т≥ заклади, ¤к≥ не мають реальних можливостей самост≥йно заробл¤ти грош≥ ≥ послуги ¤ких повинн≥ мати доступний характер, б≥бл≥о≠теки, музењ, виставки, запов≥дники, палаци ≥ будинки культури, школи естетичного вихован≠н¤ д≥тей.

 омерц≥йний розрахунок у культурно-осв≥т≠н≥х закладах передбачаЇ повне або часткове по≠критт¤ витрат за рахунок наданн¤ платних послуг.

”станови культури, ¤к≥ ф≥нансуютьс¤ за раху≠нок ƒержавного та м≥сцевого бюджет≥в, склада≠ють Їдиний кошторис доход≥в ≥ видатк≥в, ¤кий затверджуЇ вищесто¤ща орган≥зац≥¤.

«а основу ф≥нансуванн¤ музењв беретьс¤ нор≠матив музейних фонд≥в на одного прац≥вника.

 луби, палаци ≥ будинки культури ф≥нансу≠ютьс¤ в зм≥шаному пор¤дку ¤к за рахунок бюд≠жету, так ≥ за рахунок доход≥в, отриманих в≥д платних послуг.

ƒержавн≥ навчально-виховн≥ заклади, устано≠ви системи осв≥ти, д≥¤льн≥сть ¤ких повн≥стю або частково ф≥нансуЇтьс¤ з бюджету або кошт≥в галуз≥, зв≥льн¤ютьс¤ в≥д оподаткуванн¤ при≠бутку (доходу) без обмеженн¤ р≥вн¤ рентабель≠ност≥.

ѕрибутки (доходи) п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, установ, громад¤н у частин≥, що використову≠ютьс¤ на розвиток осв≥ти, зв≥льн¤ютьс¤ в≥д опо≠даткуванн¤ в установленому пор¤дку (в межах до 4% балансового прибутку п≥дприЇмств).

Ѕюджетн≥ асигнуванн¤ на осв≥ту та позабюд≠жетн≥ кошти не п≥дл¤гають вилученню.

¬ умовах деф≥циту особливо важливого значенн¤ набуваЇ жорсткий режим економ≥њ у витрачанн≥ бюджетних кошт≥в, у зв'¤зку з цим ф≥нансуванн¤ провадитьс¤ не в сумах, передбачених у кошторисах, а по м≥р≥ виконанн¤ показник≥в по мереж≥, штатах, контингентах ≥ забезпеченн¤х видатк≥в на зароб≥тну плату, харчуванн¤, медикаменти, стипенд≥њ й обмеженн¤ видатк≥в на суто господарськ≥ потреби, поточний ≥ кап≥тальний ремонт, придбанн¤ обладнанн¤ й ≥нвентарю та ≥нших видатк≥в.

ѕо школах Ч виход¤чи ≥з клас≥в-комплект≥в ≥ к≥лькост≥ учн≥в, розраховують к≥льк≥сть навчальних ставок на вчител¤, а п≥д них встановлюЇтьс¤ завантажен≥сть на вчител¤ плюс доплати за перев≥рку зошит≥в, класне кер≥вництво ≥ т. д. јналог≥чний пор¤док ≥ по ≥нших установах: або розрахунково, або за типовими штатами. 1 ≥нш≥ норми обс¤гу д≥¤льност≥ Ї однаковими в ус≥х установах. Ќаприклад, одна прибиральниц¤ на 400 квадратних метр≥в площ≥, ¤ку необх≥дно прибирати. ¬изначивши к≥льк≥сть прац≥вник≥в по т≥й чи ≥нш≥й установ≥ за тарифними ставками або схемами посадових оклад≥в, визначають ставку або посадовий оклад того чи ≥ншого прац≥вника.

¬идатки бюджет≥в майстерн≥ ћѕ“” ≥ —ѕ“”, учбов≥ комб≥нати шк≥л стали виробничими цехами по виробництву мебл≥в, станк≥в ≥ т.п. «а рахунок бюджетних кошт≥в розпочалос¤ буд≥вництво невеликих ферм, освоюютьс¤ земельн≥ д≥л¤нки ≥з розрахунку повного забезпеченн¤ ¤к профес≥йно-техн≥чних училищ, так ≥ шк≥л крупами, овочами, ≥ це веде до здешевленн¤ вартост≥ харчуванн¤. ≤нший приклад: њдальн≥ при школах ран≥ше обслуговувалис¤ п≥дприЇмствами асоц≥ац≥њ торг≥вл≥ та споживчоњ кооперац≥њ, тепер вони вз¤т≥ школами на св≥й баланс ≥ обслуговуютьс¤ найманими роб≥тниками, а це значно здешевлюЇ харчуванн¤.

—писок використаноњ л≥тератури

¬асиленко ќ.ƒ. ƒержавн≥ ф≥нанси ”крањни  ., ¬ища школа 1997р.

™п≥фанов ј.ќ., ƒь¤конова ».». ЂЅюджет ≥ ф≥нансова пол≥тика ”крањниї.  ињв, 1997. - 234 с.

 равченко ¬. ≤. ћ≥сцев≥ ф≥нанси ”крани: Ќавч. пос≥б. Ц  .: “-во Ђ«нанн¤ї,  ќќ, 1999. Ц —. 249 Ц 254.

1

Ќазва: ‘≥нансуванн¤ осв≥ти в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (980 прочитано)