’≥м≥¤ > ¬изначенн¤ б≥олог≥чноњ активност≥ стирилових пох≥дних четвертинних солей х≥нол≥н≥ю

¬изначенн¤ б≥олог≥чноњ активност≥ стирилових пох≥дних четвертинних солей х≥нол≥н≥ю

¬—“”ѕ

’≥м≥чн≥ сполуки можуть бути потр≥бн≥ дл¤ м≥кроорган≥зм≥в ≥ використовуватис¤ ¤к поживн≥ речовини або Унеспри¤тливими антим≥кробними (бактерицидними), ¤к≥ пригн≥чують або вбивають м≥кроорган≥зми. јнтим≥кробн≥ речовини по своњй х≥м≥чн≥й структур≥ можуть бути в≥днесен≥ до дек≥лькох груп. ¬ практиц≥ використовуютьс¤ р≥зноман≥тн≥ х≥м≥чн≥ ≥ б≥олог≥чн≥ отруйн≥ речовини дл¤ знищенн¤ м≥кроорган≥зм≥в при ≥нфекц≥њ. ѕри цьому використовують ¤к неорган≥чн≥ так ≥ орган≥чн≥ сполуки. —туп≥нь отруйност≥ цих речовин залежить в≥д њх концентрац≥њ, в≥д виду м≥кроорган≥зм≥в. —лабк≥ розчини п≥дсилюють життЇд≥¤льн≥сть м≥кроб≥в. —ильн≥ш≥ розчини вбивають м≥кроорган≥зми лише у вегетативн≥й стад≥, сильно концентрован≥ знищують ≥ спори. „утлив≥сть р≥зних м≥кроб≥в до одн≥Їњ ≥ т≥Їњ ж х≥м≥чноњ сполуки неоднакова. ƒе¤к≥ речовини шк≥дливо впливають на одн≥ групи м≥кроорган≥зм≥в ≥ ¤вл¤ютьс¤ нешк≥дливими дл¤ ≥нших.

« неорган≥чних речовин найотрутн≥шими дл¤ м≥кроорган≥зм≥в Ї сол≥ важких метал≥в (Hg, Cu, Ag). Ѕактерицидну д≥ю становл¤ть —l2, i2, H2O2,  ћnќ4. ≤з м≥неральних кислот цими властивост¤ми волод≥ють Ќ2SO3, H2B та ≥н.

—ильними отрутами дл¤ м≥кроб≥в Ї —6Ќ5ќЌ (карболова кислота)Ѕ креозол, формал≥н. ¬ р≥зн≥й ступен≥ токсичн≥ спирти ≥ де¤к≥ орг.  ислоти (сал≥цилова, масл¤на, оцтова, бензойна).

Salmonella, Shigella Ц факультативно-анаеробн≥; група 8 грам Ц негативн≥ факультативно-анаеробн≥ палички.

¬с≥ види, ¤к≥ належать до ц≥Їњ систематичноњ групи. ’арактеризуютьс¤ продуктами зд≥йснюваного ними брод≥нн¤; в анаеробних умовах необх≥дну дл¤ росту енерг≥ю, вони отримують з допомогою процес≥в брод≥нн¤ ≥ вид≥л¤ють при цьому р¤д орган≥чних кислот.

Salmonella I Shigella знаход¤тьс¤ в кишечнику (enteron), тому всю групу називають Enterobacterical.

Salmonella typlhimurium Ц найрозповсюджен≥ша з бактер≥й, ¤ка викликаЇ гастроентерит, або так звану, харчову токсико≥нфекц≥юФ, в основ≥ симптом≥в лежить подразненн¤ слизистоњ шлунково-кишечного тракту вид≥леними л≥ пол≥сахаридними токсинами бактер≥њ. ¬ кровТ¤не русло збудник не проникаЇ.

Shigella dysenteriae Ц збудник дизентер≥њ.

Ћ≥тературний огл¤д

ѕротим≥кробна ≥ протигрибкова активн≥сть солей 3,4 диметилх≥нол≥ну ≥ њх пох≥дних

¬исока антим≥кробна, активн≥сть стирилх≥нол≥н≥Ївих солей широко в≥дома. “ак, група ¤понських вчених синтезувала йодметилот 2,4 Ц диметилбензо [д] х≥нол≥н≥й активний проти л≥мфоњдноњ лейкем≥њ мишей ≥ проти акцизноњ гематоми щур≥в. ћ.—.  озлов ≥з сп≥вроб≥тниками вивчив антиферментн≥ властивост≥ безно(f) х≥нол≥ну.

јнтигельм≥нтн≥ властивост≥ 1-метил Ц 2 Ц(N Ц диалк≥ламинофенид) х≥нол≥н≥Ївих солей були досл≥джен≥ групою американських вчених.

Ќ.—.  озлов ≥з сп≥вроб≥тниками вказують на високу акти в≥русну активн≥сть пох≥дних бензо (f) х≥нол≥ну. ѕрац≥вники ≤ркутського ≥нституту орган≥чноњ х≥м≥њ доказали активн≥сть 8-в≥н≥локсих≥нол≥ну по в≥дношенню до кокових кислотост≥йких бактер≥й ≥ патогенним грибам. Ўинкаренко —.¬., ≥ ѕилюг≥н √.“. вказують на б≥олог≥чн≥ властивост≥ озометин≥в н≥нальд≥н≥ю, особливо в≥дм≥чаЇтьс¤ дезинфекц≥йна активн≥сть синтезованих сполук.

ќпанасенко ≈.ѕ., ѕал., ѕрис¤жнюк ѕ.¬., досл≥дили антим≥кробну активн≥сть х≥ностирил≥в. ¬казуЇтьс¤ на високу активн≥сть синтезованих сполук по в≥дношенню до стаф≥лококу, вакцинному штамму сиб≥рськоњ ¤зви ≥ антракоњду.

Ўирок≥ досл≥дженн¤ провели вчен≥ „ерн≥вецького ун≥верситету по досл≥дженню антим≥кробних властивостей под≥дних х≥нальдину ≥ барб≥туровоњ кислоти. ќдержан≥ сполуки вивчалис¤ по в≥дношенню до золотистого стаф≥лококу, кишченоњ алички, др≥жджепод≥бних гриб≥в роду  анд≥да. ƒан≥ сполуки про¤вл¤ють нижчу активн≥сть, н≥ж пох≥дн≥ 3,4 Ц диметил-х≥нол≥ню.

¬ робот≥ досл≥джена активн≥сть х≥ногл≥козид≥в. ѕор≥вн¤льний анал≥з показуЇ, що золотистий стаф≥локок б≥льше чутливий до х≥ногл≥козид≥в, н≥ж до пох≥дноњ 3,4 Цдиметилх≥нол≥н≥ю; ≥ т≥льки несиметричн≥ триметинц≥он≥ни провл¤ють приблизно р≥вну активн≥сть. ѕригн≥ченн¤ росту кишечноњ палички ≥ с≥нноњ палички проходить при менш≥й концентрац≥њ сполук (11...81), н≥ж х≥ногл≥козид≥в.

ѕротигрибковаактивнысть сполук (11..81) ы х≥ном≥козид≥в знаходитьс¤ на однаковому р≥вн≥.

јтеул ≥  ейн досл≥джували антилейкем≥чну активн≥сть солей х≥нол≥ну.

ѕ≥д кер≥вництвом проф.. —.“. ƒзюбака були проведен≥ досл≥ди антим≥кробноњ активност≥ пох≥дних л≥п≥дину, синтезованих в ≤вано-‘ранк≥вському ≥нститут≥ нафти ≥ газу.

ƒо цього б≥олог≥чна активн≥сть л≥п≥дину ≥ де¤ких його пох≥дних широко досл≥джена проф.. Ѕ.ћ. √уцул ¤ком ≥ сп≥вроб≥тниками.

“ому, ц≥кавило б≥льш детальне вивченн¤ залежност≥ м≥ж будовою ≥ активн≥стю нових синтезованих сполук. Ќе вивченими в цьому в≥дношенн≥ залишались стирилхинол≥н≥Їв≥ сол≥, ¤к≥ м≥ст¤ть в положенн≥ 3 Ц х≥нол≥нового ¤дра метильну групу.

ѕротим≥кробна активн≥сть, одержаних сполук вивчалась загальноприйн¤тим методом сер≥йних розведень досл≥джуваного претароату. ¬ ¤кост≥ тест-м≥кроб≥в використали staphiloccocus aureus (золотистий стаф≥локок), Escherichia col≥ (кишечна паличка), Pseudomas aeruqinosa (с≥негнойна паличка), Bacillus subtilis (с≥нна паличка), Candida albicvans (др≥жджепод≥бн≥ гриби роду  анд≥да).

ѕротим≥кробна активн≥сть перехлорат≥в 4- (n Ц диместилам≥ностирил) Ц 3 Цметилх≥нол≥н≥ю

‘≥з≥олог≥чна активн≥сть стирилх≥нол≥н≥Ївих солей широко в≥дома. ¬они волод≥ють протим≥кробною, антигельм≥нтною, протипухлинною ≥ росторегулюючою активн≥стю. “ому ц≥кавить вивченн¤ залежност≥ м≥ж будовою ≥ протим≥кробною активн≥стю не досл≥джених в цьому план≥ стирилх≥нол≥н≥Ївих солей, ¤к≥ м≥ст≥ть в положенн≥ з х≥нол≥нового ¤дра метильну групу.

Ѕув розроблений загальний метод синтезу четвертинних солей 3-метилл≥п≥д≥н≥ю, ¤к≥ м≥ст¤ть у гетеро атом≥ азоту алк≥льн≥. Ѕензольн≥ або арильн≥ угрупуванн¤.

ћетод заключаЇтьс¤ в гетеро цикл≥зац≥њ вторинних ароматичних ам≥н≥в з формальдег≥дом ≥ метилетилкетоном в присутност≥ хлорноњ кислоти по схем≥:

R2 R2 CH3

HCHO+CH3CH2-COCH3

NH HClO4 N ClO

R1 R1

—интезован≥ сол≥ волод≥ють реакц≥йно-здатною метальною групою, ¤ка знаходитьс¤ в положенн≥ 4 х≥л≥нового ¤дра. “ак, при взаЇмод≥њ вказаних солей з парадиметилам≥нобензальдег≥ддом утворюютьс¤ 4- (n Ц диметилам≥ностирил) зам≥щен≥ сол≥ х≥нол≥н≥ю (≤-’):

N Ц јрилзам≥щен≥ четвертинн≥ сол≥ 3 Цметилл≥п≥д≥н≥ю реагують також з кетоном ћ≥ллера, утворюючи барвники (’≤-’≤≤≤), ¤к≥ можна рогл¤дати ¤к -диметилам≥нофен≥л зам≥щен≥ барвники стирол≥в (”ѕ-≤’).

—Ќ3 R3

CH3 CH=C-C6H4N(CH3)2P

R2 R3 R2

ClO O=C-C6H4N(CH3)2 ClO

N AC2O N

R1 R1

(≤-’) R3=H;(X≤-’≤≤≤) R3= C6H4N(CH3)2

¬с≥ синтезован≥ сполуки Ц темн≥ порошки, практично нерозчинн≥ у вод≥ ≥ добре розчинн≥ в орган≥чних пол¤рних розчинниках. ‘≥зичко-х≥м≥чн≥ властивост≥ ≥ дан≥ анал≥з≥в представлен≥ в табл. 1.

ѕротим≥кробну активн≥сть одержаних солей вивчали загальнопройн¤тим методом сер≥йних розведень досл≥джуваного препарату в мТ¤со-пептонному бульйон≥. ¬ ¤кост≥ тест-м≥кроб≥в використовували staphiloccocus aureus (золотистий стаф≥локок шомм 209) Escherichia col≥ (кишечна палочка), Pseudomas aeruqinosa (с≥негнойна паличка), Candida albicvans (др≥жджепод≥бн≥ гриби роду  анд≥да), Bacillus subtilis (с≥нна паличка).

¬становлена де¤ка залежн≥сть м≥ж протим≥кробною активн≥стю ≥ структурою х≥м≥чних сполук. “ак, по в≥дношенню до ≈. col≥, Ps. aeruqinosa ≥ —. Albicvans б≥льш активними ви¤вилис¤ барвники, пох≥дн≥ кетону ћ≥ллера (’≤-’≤≤≤), в той час ¤к проти staph. aureus б≥льш активними ви¤вилис¤ барвники, одержан≥ з n-диметилам≥нобензальдег≥ду (≤-’). ѕроти Bac. Subtilis в випадку одних зам≥сник≥в, про¤вл¤ють б≥льшу активн≥сть перш≥ барвники, у випадку ≥нших Ц друг≥. N Ц метил ы “ етилзам≥щен≥ х≥ностиралов≥ барвники (≤ ≥ ≤≤) ви¤вилис¤ однаково найменш активними проти вс≥х досл≥джуваних м≥кроорган≥зм≥в. ¬веденн¤ групи ќЌ в 6 положенн¤ х≥номл≥ноЇвого ¤дра (сполука Ў) дещо знижуЇ активн≥сть проти стаф≥локока, але п≥двищуЇ активн≥сть препарату по в≥дношенню до ≥нших м≥кроорагн≥м≥в. «ам≥на N Ц алк≥льноњ групи на бензольну (спол. 1”) п≥двищуЇ активн≥сть препарату проти вс≥х досл≥джуваних м≥кроб≥в. ¬веденн¤ в 6 положенн¤ групи —Ќ3 (спол. ”) викликаЇ пониженн¤ активност≥ проти Pseudomas aeruqinosa, ≈. Col≥ ≥ п≥двищуЇ активн≥сть проти staphiloccocus aureus ≥ Candida albicvans. ¬веденн¤ групи ќ—Ќ3 в положенн¤ : (спол.”≤) п≥двищуЇ активн≥сть проти staphiloccocus aureus ≥ Candida albicvans знижуЇ проти ≥нших м≥кроб≥в. «ам≥на N Ц алк≥льноњ групи на N Ц фен≥льну (спол. ”ѕ) п≥двищуЇ ускладненн¤ молекули (спол. ”Ў, ≤’, ’) не призводить до п≥двищенн¤ активност≥, а в де¤ких випадках супроводжуЇтьс¤ њњ пониженн¤м.

ѕротим≥кробна активн≥сть солей л≥п≥д≥н≥ю

—ол≥ л≥п≥д≥н≥ю, њх 3-метил ≥ 3-ацетил - зам≥щен≥ легко вступають в реакц≥ю конденсац≥њ з йодидом 1-етилх≥нол≥н≥ю в присутност≥ основних катал≥затор≥в, утворюючи несиметричн≥ монометин Ц х≥ноц≥ан≥нов≥ барвники (≤-’≤), ф≥зикох≥м≥чн≥ властивост≥ ¤ких представлен≥ в табл. 1.

R2

X

1	2

Ќазва: ¬изначенн¤ б≥олог≥чноњ активност≥ стирилових пох≥дних четвертинних солей х≥нол≥н≥ю
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (1182 прочитано)