’≥м≥¤ > ƒмитро ≤ванович ћенделЇЇв

ƒмитро ≤ванович ћенделЇЇв

ƒмитро ≤ванович ћенделЇЇв народивс¤ в лютому 1834 р. у м≥ст≥ “обольську, у родин≥ директора м≥сцевоњ г≥мназ≥њ. « 1850 р. навчавс¤ на ф≥зико-математичному факультет≥ ѕетербурзького педагог≥чного ≥нституту. ” 1855 р. зак≥нчив його з золотою медаллю ≥ був направлений учителем г≥мназ≥њ спочатку в —≥мферополь, а пот≥м в ќдесу. ” 1856 р. ƒмитро ћенделЇЇв в≥дправивс¤ у ѕетербург ≥ захистив маг≥стерську дисертац≥ю за темою "ѕро питом≥ об'Їми", п≥сл¤ чого на початку 1857 р. був прийн¤тий приват-доцентом з кафедри х≥м≥њ в ѕетербурзький ун≥верситет. 1859 - 1861 р. в≥н перебував у науковому в≥др¤дженн≥ у Ќ≥меччин≥, у √ейдельберзькому ун≥верситет≥. ” 1860 р. ћенделЇЇв вз¤в участь у робот≥ першого м≥жнародного х≥м≥чного конгресу в  арлсруЇ.

” 1861 р. ћенделЇЇв написав перший у –ос≥њ п≥дручник з орган≥чноњ х≥м≥њ. Ќавесн≥ 1862 р. п≥дручник був визнаний г≥дним повноњ ƒемид≥вськоњ прем≥њ. ” 1863 р. в≥н отримав м≥сце професора у ѕетербурзькому технолог≥чному ≥нститут≥, а в 1866 р. - у ѕетербурзькому ун≥верситет≥, де читав лекц≥њ з орган≥чноњ, неорган≥чноњ ≥ техн≥чноњ х≥м≥њ. ” 1865 р. ћенделЇЇв захистив докторську дисертац≥ю за темою "ѕро сполуки спирту з водою".

” 1867 р. ћенделЇЇв перейшов у ѕетербурзький ун≥верситет на посаду професора х≥м≥њ ≥ повинен був читати лекц≥њ з неорган≥чноњ х≥м≥њ. ќднак, на його думку, н≥ в –ос≥њ, н≥ за рубежем не було курсу загальноњ х≥м≥њ, ¤кий можна було б рекомендувати студентам. ƒмитро ≤ванович вир≥шив написати його сам.

÷¤ робота одержала назву "ќснови х≥м≥њ", ≥ виходила прот¤гом дек≥лькох рок≥в окремими випусками. ѕрацюючи над другим випуском, ћенделЇЇв зштовхнувс¤ з≥ складнощами, пов'¤заними з посл≥довн≥стю викладу матер≥алу. —початку в≥н хот≥в з групувати вс≥ описуван≥ ним елементи за валентност¤ми, але пот≥м обрав ≥нший метод ≥ об'Їднав њх в окрем≥ групи, виход¤чи з под≥бност≥ властивостей ≥ атомноњ ваги. Ќа той час вже були спроби скласти таблиц≥ елемент≥в. Ќ≥мецький х≥м≥к √мел≥н, опубл≥кував свою таблицю в 1843 р. ” 1857 р. англ≥йський х≥м≥к ќдл≥нг запропонував свою. ќднак зв'¤зок груп елемент≥в м≥ж собою залишавс¤ незрозум≥лим. ћенделЇЇву вдалос¤ знайти його, розташувавши вс≥ елементи в пор¤дку зростанн¤ њхньоњ атомноњ маси.

Ќаписавши на окремих картках назви елемент≥в з позначенн¤м њхньоњ атомноњ ваги ≥ кор≥нних властивостей, ћенделЇЇв став розкладати њх у р≥зноман≥тних комб≥нац≥¤х, переставл¤ючи ≥ зм≥нюючи м≥сц¤ми. —права ускладнювалас¤ тим, що багато елемент≥в тод≥ ще не були в≥дкрит≥, а атомна вага уже в≥домих визначена з великими похибками. ќднак ƒмитро ≤ванович незабаром ви¤вив законом≥рн≥сть. ” лютому 1869 р. ћенделЇЇв роз≥слав рос≥йським ≥ закордонним х≥м≥кам надрукований на окремому аркуш≥ "ƒосв≥д системи елемент≥в, заснований на њхн≥й атомн≥й ваз≥ ≥ х≥м≥чн≥й под≥бност≥".

ѕерший вар≥ант пер≥одичноњ таблиц≥ досить сильно в≥др≥зн¤вс¤ в≥д звичноњ нам з≥ школи таблиц≥ ћенделЇЇва.  ≥лька елемент≥в, ¤к пот≥м ви¤вилос¤, були в цьому першому вар≥антов≥ розм≥щен≥ не за своњми м≥сц¤ми. ќднак, з≥ставл¤ючи властивост≥ елемент≥в, що потрапили у вертикальн≥ стовпчики, можна було ¤сно бачити, що вони пер≥одично зм≥нюютьс¤ м≥рою зростанн¤ атомноњ ваги. ÷е було найголовн≥ше в≥дкритт¤ ћенделЇЇва. Ќезб≥жн≥сть у своЇму пер≥одичному р¤д≥ ћеделЇЇв по¤снив тим, що науц≥ в≥дом≥ ще не вс≥ х≥м≥чн≥ елементи.

¬≥н залишив у таблиц≥ чотири незаповнен≥ кл≥тинки, але спрогнозував њхню атомну вагу ≥ х≥м≥чну под≥бн≥сть. ¬≥н також виправив неточно визначен≥ атомн≥ маси елемент≥в. ѕерший начерк таблиц≥ ƒмитро ≤ванович, згодом, п≥ддав корегуванню. ѕор¤д з головними груповими елементами ћенделЇЇв став вид≥л¤ти п≥дгрупи. ¬≥н виправив атомну вагу одинадц¤ти елементам ≥ зм≥нив м≥сце розташуванн¤ двадц¤тьох. ” 1871 р. пер≥одична таблиц¤ прийн¤ла ц≥лком сучасний вигл¤д. ќднак, н≥хто з в≥домих Ївропейських х≥м≥к≥в не оц≥нив важливост≥ зробленого ћенделЇЇвим в≥дкритт¤.

—тавленн¤ до пер≥одичного закону зм≥нилос¤ т≥льки в 1875 р., коли був в≥дкритий елемент гал≥й, властивост≥ ¤кого зб≥галис¤ з прогнозами ћенделЇЇва. Ќовим тр≥умфом ћенделЇЇва стало в≥дкритт¤ в 1879 р. сканд≥ю, а в 1886 р. герман≥ю, властивост≥ ¤ких також в≥дпов≥дали описам ћенделЇЇва.

” наступн≥ роки з-п≥д пера ћенделЇЇва вийшло ще к≥лька основних праць з р≥зних розд≥л≥в х≥м≥њ. …ого повна наукова ≥ л≥тературна спадщина величезна ≥ м≥стить 431 роботу. ѕрац≥ ћенделЇЇва отримали широке м≥жнародне визнанн¤. ¬≥н був обраний членом багатьох академ≥й наук, ≥ноземних наукових товариств. “≥льки –ос≥йська јкадем≥¤ наук на виборах 1880 р. забалотувала його через внутр≥шн≥ ≥нтриги.

ѕ≥шовши в 1890 р. у в≥дставку, ћенделЇЇв брав активну участь у виданн≥ ≈нциклопедичного словника Ѕрокгауза й ≈фрона, був консультантом у порохов≥й лаборатор≥њ при ћорському м≥н≥стерств≥. ѕров≥вши необх≥дн≥ досл≥дженн¤, усього за три роки в≥н розробив ефективний склад бездимного пороху. ” 1893 р. ћенделЇЇв був призначений хранителем (керуючим) √оловноњ палати м≥р ≥ ваги.

ѕомер в≥н у лютому 1907 р. в≥д запаленн¤ легень.

1

Ќазва: ƒмитро ≤ванович ћенделЇЇв
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (1035 прочитано)