’≥м≥¤ > ’≥м≥¤ ≥ фармац≥¤

’≥м≥¤ ≥ фармац≥¤

“ак уже вийшло, але х≥м≥¤ Ч спадкоЇмиц¤ надпопул¤рноњ свого часу алх≥м≥њ, ¤ка об≥ц¤ла перетворювати неблагородн≥ метали на золото, в≥д сам≥с≥нького моменту свого народженн¤ ви¤вилас¤ попелюшкою серед ≥нших наук. ѓњ не любл¤ть школ¤р≥, не поважаЇ науково-попул¤рна преса.  олись журнал ЂЌаука и жизньї нав≥ть пров≥в досл≥дженн¤ про ставленн¤ його читач≥в до статей, присв¤чених дос¤гненн¤м х≥м≥њ. —еред опитаних знайшлос¤ лише три в≥дсотки згодних прочитати що-небудь на цю тему. ’≥м≥чна тематика пос≥ла останнЇ м≥сце за приваблив≥стю.

”т≥м, за вс≥Їњ непопул¤рност≥ ц≥Їњ науки в масах, XXI стол≥тт¤ об≥ц¤Ї пройти саме п≥д њњ знаком. Ќасправд≥ ви¤вилос¤: усе, чим ми пишаЇмос¤ сьогодн≥ ¤к найвищими дос¤гненн¤ми людського розуму Ч зокрема б≥о- й нанотехнолог≥њ, Чт≥Їю чи ≥ншою м≥рою лише результат сучасних дос¤гнень х≥м≥њ. ј що буде ще! Ќа зм≥ну науковому л≥деру ’’ стол≥тт¤ Ч ф≥зиц≥, в≥дкритт¤ ¤коњ спричин¤ли створенн¤ жахливих промислових мегамонстр≥в, ≥де щадна х≥м≥¤. ” нењ ≥нша ф≥лософ≥¤ творенн¤ ноосфери Ч повторити божественний принцип живого, тобто створювати лише таке, що не порушувало б навколишню гармон≥ю, не боролос¤ б ≥з житт¤м, а допомагало йому розвиватис¤...

ƒоречно зазначити: украњнськ≥ х≥м≥чн≥ школи вже давно здобули заслужену славу. ѓхн≥ прац≥ мають високий ≥ндекс цитуванн¤ у св≥т≥, а це говорить про м≥жнародне визнанн¤. —еред них не дуже давно привернула до себе увагу пор≥вн¤но молода наукова установа Ч ≤нститут х≥м≥њ поверхн≥ Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни. як вдавс¤ такий ривок у наш важкий час?

Ќай¤скрав≥шим дос¤гненн¤м ≥нституту поки що Ї сил≥кс. —творити новий медичний препарат Ч справа неаби¤ка. ÷е так само важко, ¤к розробити новий л≥так, запустити супутник або спустити на воду океанський лайнер. Ќа п≥дтвердженн¤ неспод≥ваного пор≥вн¤нн¤ така цифра: т≥льки випробуванн¤ сучасних л≥к≥в вимагаЇ в≥д 300 м≥льйон≥в до одного м≥ль¤рда долар≥в. —аме тому похвалитис¤ створенн¤м революц≥йних медичних препарат≥в можуть лише всесв≥тньо в≥дом≥ ф≥рми к≥лькох високорозвинених крањн.

≤ншим виробникам л≥к≥в доводитьс¤ задовольн¤тис¤ так званими генериками, тобто випускати на своњх фармацевтичних п≥дприЇмствах препарати, розроблен≥ в просунут≥ших крањнах. як правило, у таких л≥к≥в минув терм≥н патентуванн¤, ≥ ф≥рма Ч власник цього дос¤гненн¤ Ч ласкаво дозвол¤Ї випускати його слабк≥шим конкурентам. ѕров≥дн≥ св≥тов≥ ф≥рми в≥д такого благод≥¤нн¤ не мають збитк≥в Ч њхн≥ науков≥ лаборатор≥њ пост≥йно випробовують нов≥ препарати, ≥ на той час, що коли попередн¤ розробка передаЇтьс¤ (найчаст≥ше не безплатно) в ≥нш≥ крањни, учен≥ найголовн≥ших фармацевтичних корпорац≥й примудр¤ютьс¤ розробити що-небудь нов≥ше й досконал≥ше (правда, не завжди наст≥льки, ¤к про це пов≥домл¤Ї реклама).

” народн≥й медицин≥ Ї така рекомендац≥¤ дл¤ пол≥пшенн¤ ¤кост≥ питноњ води Ч класти в нењ кам≥нчики кремн≥ю. Ќ≥бито вода в≥д њхньоњ присутност≥ пол≥пшуЇтьс¤. ”т≥м, л≥кар≥ не берутьс¤ п≥дтвердити ефективн≥сть њхнього застосуванн¤. јле ось що ц≥каво Ч сил≥кс, розроблений в ≤нститут≥ х≥м≥њ поверхн≥, це м≥кроскоп≥чн≥ частинки кремнему (сполука кремн≥ю й кисню).

ѕравда, кремнезем, отриманий за технолог≥Їю украњнських х≥м≥к≥в, мало схожий на те, що пропонуЇ народна медицина. ќтриманий препарат дивуЇ нав≥ть своњм зовн≥шн≥м вигл¤дом: це неймов≥рно легкий ≥ пухкий б≥лий порошок, але найголовн≥ша його властив≥сть Ч у нього величезна поверхн¤. „астинки лише в одному грам≥ сил≥ксу мають сумарну площу близько... 400 кв. метр≥в! ¬елетенська поверхн¤ речовини в усьому ≥ншому досить звичайна, маЇ велетенську поглинальну здатн≥сть. ѕорошок Ї н≥би незл≥ченною к≥льк≥стю м≥кроскоп≥чних њжачк≥в, котр≥ ч≥пл¤ють на своњ голки р≥зноман≥тн≥ шк≥длив≥ речовини. —аме тому сил≥кс, потрапл¤ючи в шлунок, приЇднуЇ до себе молекули отрут ≥ в такий спос≥б активно очищаЇ його.

≤де¤ створенн¤ речовин ≥з такою розвиненою поверхнею взагал≥ ви¤вилас¤ надзвичайно пл≥дною. Ќин≥ багато винаход≥в прац≥вник≥в ≤нституту х≥м≥њ поверхн≥ застосовують у сан≥тар≥њ. –озроблено проф≥лактично-л≥кувальний комплекс проти кар≥Їсу й пародонтозу Ч антибактер≥альна зубна паста Ђ—илардентї.  р≥м того, така паста Ч ефективний пол≥рувальний матер≥ал поверхн≥ зубноњ емал≥, добре сум≥сний ≥з б≥олог≥чними поверхн¤ми.

¬≥дкрилис¤ широк≥ перспективи цього напр¤му й в еколог≥њ. ѕорошки з розвиненою поверхнею ви¤вилис¤ особливо перспективними дл¤ збиранн¤ нафтопродукт≥в у м≥сц≥ њхнього авар≥йного розливу на поверхн≥ води, грунту та при вилученн≥ нафти з≥ ст≥чних вод. ѕоглинальна Їмн≥сть на 1 грам сорбенту становить 20Ч40 грам≥в нафтопродукт≥в. ¬итрати на збиранн¤ 1 кг нафтопродукт≥в при його застосуванн≥ нижч≥, н≥ж у найкращих в≥тчизн¤них ≥ заруб≥жних аналог≥в.

” агропромисловому комплекс≥ його застосовують ¤к захисно-стимулюючий зас≥б дл¤ капсулюванн¤ нас≥нн¤ зернових, техн≥чних ≥ овочевих культур ≥з метою њхньоњ передпос≥вноњ обробки. ¬ажливо при цьому, що нас≥нн¤ можна обробл¤ти ¤к завчасно в умовах ≥ндив≥дуальних господарств, так ≥ безпосередньо напередодн≥ пос≥ву.

ѕерший усп≥х змусив зробити наступний крок навчитис¤ розробл¤ти адсорбенти з заданими властивост¤ми. ƒл¤ цього до поверхневих атом≥в ЂприщеплюЇютьї вс≥л¤к≥ х≥м≥чн≥ сполуки, ор≥Їнтован≥ на адсорбц≥ю тих чи ≥нших рад≥онукл≥д≥в або ≥нших речовин ≥з навколишнього середовища. ѕ≥онером цих метод≥в х≥м≥чноњ модиф≥кац≥њ адсорбенту виступив академ≥к ќ.„уйко.

”крањнськ≥ х≥м≥ки не самотн≥ в своњх пошуках. ƒуже сильна школа модиф≥кац≥њ поверхн≥ адсорбент≥в у ћосковському ун≥верситет≥, активний ≤нститут х≥м≥њ поверхн≥ в —токгольм≥. якщо пор≥вн¤ти њхн≥ дос¤гненн¤ з нашими, можна сказати, фронт науки просуваЇтьс¤ нер≥вном≥рно. ’оча нам заважаЇ гострий брак кошт≥в на досл≥дженн¤, у де¤ких галуз¤х у нас Ї ун≥кальн≥ дос¤гненн¤. ƒаЇтьс¤ взнаки наш пот¤г до фундаментального анал≥зу ¤вищ. —аме в≥н дозвол¤Ї побачити те, що ≥нколи недоступно дл¤ конкурент≥в. ¬ украњнському ≥нститут≥ працюЇ теоретичний в≥дд≥л, зайн¤тий досл≥дженн¤ми проблем адсорбц≥њ на атомно-молекул¤рному р≥вн≥. “ут у лаборатор≥¤х можна буде створювати адсорбенти ц≥леспр¤мованоњ д≥њ.

”крањнськ≥ учен≥ фактично працюють на нанор≥вн≥, де в найкращих лаборатор≥¤х св≥ту атоми нанос¤ть на поверхню буквально по одному, ¤к цеглини п≥д час спорудженн¤ будинку. як же украњнськ≥ вчен≥ можуть конкурувати в ц≥й галуз≥, ¤кщо под≥бноњ сучасноњ техн≥ки в наш≥й крањн≥ просто немаЇ? ќчевидно, р¤т≥вною ви¤вилас¤ та обставина, що атомно-силовий м≥кроскоп, ¤к ≥ сучасний л≥музин, неприданий... дл¤ њзди по бездор≥жжю. “акий м≥кроскоп прийде на допомогу лише в тому раз≥, ¤кщо перед досл≥дником пласка поверхн¤ з атом≥в, на ¤к≥ з допомогою надм≥кроскопа можна наносити атом за атомом. ј х≥м≥ки мають справу з такою пор≥заною поверхнею, що голка атомно-силового м≥кроскопа њњ просто не в змоз≥ просканувати. ѕоки що...

÷¤ обставина й дозвол¤Ї нашим х≥м≥кам вести боротьбу на р≥вних у гонках на так≥й перес≥чен≥й м≥сцевост≥. ”чен≥ ≥нституту регул¤рно публ≥кують своњ прац≥ в пров≥дних заруб≥жних спец≥ал≥зованих журналах, видають монограф≥њ, що мають св≥тове визнанн¤. Ќа в≥дм≥ну в≥д де¤ких ≥нших ≥нститут≥в, де зарозум≥ло в≥дкидають рейтинг цитуванн¤, тут запроваджено систему оц≥нки роботи й заохоченн¤ наукових прац≥вник≥в, у ¤к≥й враховуЇтьс¤ ступ≥нь цитуванн¤ њхн≥х роб≥т. ™ роботи з ≥ндексом цитуванн¤, що дос¤гаЇ 200Ч300. ÷е блискучий результат.

¬ ≤нститут≥ х≥м≥њ поверхн≥ 300 прац≥вник≥в ≥ 50 асп≥рант≥в, тут функц≥онуЇ молод≥жний науковий центр Ђѕоверхн¤ї. ћолодь ≥з ≥нших ≥нститут≥в зазвичай дивуЇ простота й дов≥ра у стосунках м≥ж молодим ≥ старшим покол≥нн¤м у насї.

ƒе¤к≥ директори академ≥чних ≥нститут≥в ≥з побоюванн¤м дивл¤тьс¤ на молодих досл≥дник≥в: вони, ледь зак≥нчивши асп≥рантуру, або перестрибують у заруб≥жн≥ лаборатор≥њ, або орган≥зовують своњ ћѕ.

«апорука усп≥ху передус≥м у тому, що украњнськ≥ вчен≥ займаютьс¤ фундаментальними досл≥дженн¤ми на сучасному напр¤м≥ нанотехнолог≥й ≥ наноматер≥ал≥в. ÷е дозволило розробити принципово нов≥ л≥карськ≥ твердот≥льн≥ речовини, б≥олог≥чно активн≥, але не шк≥длив≥ дл¤ орган≥зму. ¬они б≥осум≥сн≥.

1

Ќазва: ’≥м≥¤ ≥ фармац≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (985 прочитано)