÷≥нн≥ папери > ¬ексельний об≥г в ”крањн≥

Ќац≥ональний банк рахуЇ, що у даних умовах переобл≥к маЇ бути м≥н≥мальним. –озрив у об≥гу м≥ж сферою виробництва та бюджету, з одного боку, та споживанн¤ ¾ з другого, в≥дсутн≥сть у крањн≥ гарно розробленого вексельного права та кредитних ≥стор≥й векселедавц≥в не дають змоги Ќац≥ональному банку приймати на себе к≥нцевий ризик по вексельних угодах, так ¤к у к≥нцевому рахунку пог≥ршенн¤ ¤кост≥ його актив≥в загрожуЇ над≥йност≥ грошов≥й систем≥ крањни. ƒл¤ вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми необх≥дна сум≥сна робота з формуванн¤ бази даних о векселедавц¤х, особливо о фактах неповертанн¤ виданих банками великих кредит≥в. ѕоки що вона не створена, практика отриманн¤ забезпечених кредит≥в себе оправдуЇ.

4.  ќћ≈–÷≤…Ќ≤ ЅјЌ » ≤ ¬≈ —≈Ћ№Ќ»… ќЅ≤√

” вексельному оборот≥ виключно важливу роль в≥д≥грають комерц≥йн≥ банки та њх вексельн≥ операц≥њ. ¬ умовах загальноњ недов≥ри до державних ц≥нних пап≥р≥в нам≥р ЌЅ” пожвавити ринок банк≥вських вексел≥в здатний не лише п≥днести значенн¤ ≥ роль банк≥вськоњ системи, а й зробити њњ авторитетним гарантом банк≥вських вексел≥в ¤к р≥зновиду ц≥нних папер≥в. —аме комерц≥йн≥ банки спроможн≥ дати вир≥шальний поштовх дл¤ започаткуванн¤ вексельного обороту.

як передбачено ∆еневською вексельною конвенц≥Їю є358 1930 року та зг≥дно з украњнськими нормативними актами комерц≥йн≥ банки мають право:

ем≥тувати вексел≥;

виступати векселедавцем простого вексел¤;

акцептантами переказного вексел¤;

виступати одночасно векселедавц¤ми ≥ акцептантами переказного вексел¤;

векселедавц¤ми переказного вексел¤, ¤кий заперечуЇ можлив≥сть його предТ¤вленн¤ дл¤ акцепту;

векселедавц¤ми неакцептованого переказного вексел¤.

ƒо цього сл≥д додати й можлив≥сть включати власн≥ вексел≥ комерц≥йних банк≥в у загальний розрахунок суми обовТ¤зкових резерв≥в, що п≥дл¤гають депонуванню у Ќац≥ональному банку ”крањни. ѕеревагою такого резервуванн¤ Ї те, що обовТ¤зков≥ в≥драхуванн¤ до резервних фонд≥в пом≥щаютьс¤ на безв≥дсотковий рахунок ЌЅ”, отже, не принос¤ть доходу комерц≥йним банкам, а вексель Ї високол≥кв≥дним активом, ¤кий формуЇ частину обовТ¤зкових резерв≥в ≥ водночас приносить дисконтний дох≥д.

ќперац≥њ з вексел¤ми в ”крањн≥ зд≥йснюютьс¤ зг≥дно з вимогами «акону ”крањни Уѕро ц≥нн≥ папери та фондову б≥ржуФ (19.06.91 р.), листа ЌЅ” є 22001/85 в≥д 25.02.93 р. Уѕро пор¤док проведенн¤ банками операц≥й з вексел¤миФ, ѕостанови  ћ” ≥ ЌЅ” є528 в≥д 10.091992 р. Уѕро застосуванн¤ вексел≥в у господарському оборот≥ ”крањниФ, листа ЌЅ” є15010/48 в≥д 22.02.95 р. та де¤кими ≥ншими нормативними документами.

Ќайпоширен≥шим способом розрахунк≥в за вексел¤ми стало њхнЇ ≥нкасуванн¤ в комерц≥йних банках. ≤нкасо-плат≥ж за векселем, що його отримуЇ банк за дорученн¤м векселедержател¤. ≤нкасуванн¤ в банках виникло ≥з потреби отриманн¤ вексельних платеж≥в в строк за дорученн¤м векселедержател≥в. ≤нкасуванн¤ вексел≥в ¾ це банк≥вська розрахункова операц≥¤, за допомогою ¤коњ комерц≥йний банк за дорученн¤м свого кл≥Їнта векселедержател¤ бере на себе в≥дпов≥дальн≥сть за предТ¤вленн¤ вексел≥в платников≥ та отриманн¤ в указаний строк належних платеж≥в за в≥двантажен≥ на його адресу товарно-матер≥альних ц≥нностей й надан≥ послуги ≥ зараховуЇ њх на рахунок цього кл≥Їнта. ќплачений вексель повертаЇтьс¤ боржников≥ з в≥дпов≥дною пом≥ткою. ” випадку несплати банк передаЇ вексель до опротестуванн¤, а пот≥м повертаЇ кредиторов≥. “ут роль банку зводитьс¤ лише до точного виконанн¤ ≥нструкц≥й свого кл≥Їнта.

ќбл≥к або дисконт вексел≥в пол¤гаЇ в тому, що банк, обл≥куючи вексель, терм≥ново сплачуЇ його варт≥сть предТ¤вников≥, а плат≥ж отримуЇ лише з настанн¤м вказаного у вексел≥ строку. ≈коном≥чна суть даноњ операц≥њ пол¤гаЇ в достроков≥й грошов≥й реал≥зац≥њ вексел¤ його держателем банку ≥ перетворенн≥ комерц≥йного кредиту в банк≥вський.

ѕроцес обл≥ку вексел≥в виникаЇ внасл≥док того, що продавець продукц≥њ, ставши векселедержжателем, досить часто п≥д впливом нер≥вном≥рност≥ надходжень ≥ видатк≥в у процес≥ своЇњ виробничо-комерц≥йноњ д≥¤льност≥ в≥дчуваЇ нагальну потребу в грошах дл¤ розрахунк≥в з власними кредиторами. ўоб розрахуватис¤ з власними постачальниками чи банком в≥н, не чекаючи настанн¤ строку сплати за векселем, шукаЇ таку орган≥зац≥ю, ¤ка б купила у нього чуже зобовТ¤занн¤. “аким покупцем борг≥в ≥ виступаЇ комерц≥йний банк.

—укупн≥сть операц≥й комерц≥йних банк≥в з обл≥ку ≥ переобл≥ку вексел≥в у ринков≥й економ≥ц≥ утворюЇ обл≥ковий (дисконтний) ринок. ѕров≥дн≥ позиц≥њ на цьому ринку належать ЌЅ”. “≥льки ЌЅ” шл¤хом переобл≥ку вексел≥в, що над≥йшли до комерц≥йних банк≥в, може зд≥йснювати реф≥нансуванн¤ даних банк≥в. ¬одночас куп≥вл¤-продаж вексел≥в не т≥льки даЇ в≥дпов≥дн≥ доходи, а й забезпечуЇ високу л≥кв≥дн≥сть вексельного кредиту. јдже куплений банком вексель практично негайно можна продати ≥ншому банку (комерц≥йному чи ЌЅ”). “ому дисконтн≥ операц≥њ в≥д≥грають важливу роль у регулюванн≥ л≥кв≥дност≥ балансу банку дл¤ його наступного реф≥нансуванн¤ шл¤хом переобл≥ку вексел≥в.

ќбл≥к вексел≥в ¾ це куп≥вл¤ комерц≥йним банком, ≥ншим кредитним закладом вексел≥в до настанн¤ строк≥в платежу за ними. ” даному процес≥ банк, купуючи вексель у свого кл≥Їнта ¾ векселедержател¤, отримуЇ зобовТ¤занн¤ трет≥х ос≥б ≥ стаЇ отримувачем тих кошт≥в, що мають над≥йти при настанн≥ строку погашенн¤, чим достроково повертаЇ позичен≥ кошти. “акий процес погашенн¤ позички за допомогою обл≥ку вексел≥в називаЇтьс¤ реф≥нансуванн¤.

ќперац≥¤, за допомогою ¤коњ Ќац≥ональний банк обл≥куЇ вексел≥, що њх подали ≥ вже обл≥кували комерц≥йн≥ банки, носить назву переобл≥ку вексел≥в. …ого механ≥зм майже ц≥лковито в≥дображаЇ схему вексельноњ взаЇмод≥њ комерц≥йних банк≥в з кл≥Їнтами. ѕереобл≥к вексел≥в використовуЇтьс¤ комерц≥йними банками дл¤ отриманн¤ гот≥вки в≥д ЌЅ” дл¤ власного ф≥нансуванн¤ ≥ у к≥нцевому рахунку становить одну ≥з форм ≥нтервенц≥й, ¤к≥ впливають на загальний обс¤г грошових кошт≥в у об≥гу. ѕров≥дними умовами переобл≥ку вексел≥в Ї те, що ставка переобл≥ку складаЇ величину загальноњ обл≥ковоњ ставки ЌЅ”, а прийн¤тими до переобл≥ку Ї комерц≥йн≥ вексел≥ строком на 90 дн≥в.

ќперац≥њ обл≥ку ≥ переобл≥ку вексел≥в у ринков≥й економ≥ц≥ набули такого масового характеру, що дозвол¤ють центральним банкам використовувати в≥дпов≥дне ман≥пулюванн¤ оф≥ц≥йною обл≥ковою ставкою дл¤ впливу на л≥кв≥дн≥сть ус≥Їњ банк≥вськоњ системи ≥ загальних обс¤г≥в кредиту. “обто тут реал≥зуЇтьс¤ масштабна Уобл≥кова пол≥тикаФ. ≤ навпаки, в ”крањн≥ немаЇ масового вексельного об≥гу, а отже , бракуЇ й обл≥ку вексел≥в ¤к типовоњ банк≥вськоњ операц≥њ. ÷е суттЇво обмежуЇ прост≥р дл¤ д≥¤льност≥ ЌЅ” у сфер≥ кредитуванн¤ розрахунк≥в комерц≥йних банк≥в. ¬одночас дисконтн≥ операц≥њ надають широк≥ можливост≥ дл¤ творчоњ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в та њхн≥х ф≥л≥й, тому нерозвинен≥сть њх засв≥дчуЇ недостатн≥й р≥вень розвитку комерц≥йного кредиту, а отже, ≥ ринкових перетворень.

«д≥йснюваний банком обл≥к вексел≥в за векселедержател¤ми ≥ за векселедавачами дозвол¤Ї встановити на кожну дату: чињ, на ¤ку суму ≥ з ¤ким строком погашенн¤ Ї обл≥кован≥ в портфел≥ банку вексел≥.

ќперац≥њ з обл≥ку вексел≥в можуть супроводжуватись наданн¤м банком вексельного кредиту. «а¤вки на цей вид кредиту векселедержатель подаЇ до банку за м≥сцем в≥дкритт¤ його розрахункового або поточного рахунку. ѕри визначенн≥ доц≥льност≥ наданн¤ кредиту п≥д обл≥к вексел≥в банк ор≥ЇнтуЇтьс¤ на р≥вень платоспроможност≥ кл≥Їнта ≥ його можливост≥ вчасно повернути позику.

ƒл¤ п≥дприЇмств, що ≥нтенсивно використовують вексел≥, б≥льш прийн¤тою формою вексельного кредиту Ї позичка, що наддаЇтьс¤ п≥д заставу у вигл¤д≥ в≥дкритого рахунку в певному процентному сп≥вв≥дношенн≥ заборгованост≥ в≥дносно надданого забезпеченн¤.

«астава в умовах кредиту Ї способом забезпеченн¤ зобовТ¤зань. ¬она може включати реч≥, ц≥нн≥ папери, ≥нше майно ≥ майнов≥ права.

 омерц≥йний банк ¤к заставу п≥д наданий кредит може приймати в≥д позичальника ≥ вексел≥. ѕри цьому варт≥сть застави оц≥нюЇтьс¤ за ринковим курсом ц≥нних папер≥в, а не за ном≥налом.

«агальноеконом≥чною основою кредиту п≥д заставу вексел≥в Ї њх оборот, рух. ” процес≥ даного руху, завжди повТ¤заного з нер≥вном≥рн≥стю надходжень ≥ видатк≥в, в учасник≥в господарського обороту виникають проблеми вчасност≥ поверненн¤ кредит≥в. “ому, щоб мати гарант≥њ платоспроможност≥ платника, банк може приймати в≥д позичальник≥в вексел¤ п≥д заставу. ÷им самим комерц≥йний банк перебираЇ переважне (першочергове) право задовольнити своњ вимоги на випадок несплати кредитованоњ суми без порушенн¤ судового позову.

ѕри в≥дкритт≥ кредиту п≥д заставу вексел≥в комерц≥йний банк може виставити позичальнику р¤д ≥нших обовТ¤зкових вимог. «окрема в≥н може в кредитному договор≥ передбачити своњм правом вимагати:

а) одностороннього п≥двищенн¤ розм≥ру процента ≥ ком≥с≥њ з попередженн¤м кл≥Їнта;

б) закритт¤ рахунку або вимоги у будь-¤кий час повного чи часткового погашенн¤ заборгованост≥ або поданн¤ додаткового забезпеченн¤;

в) погашенн¤ заборгованост≥ кл≥Їнта з сум, ¤к≥ належать кл≥Їнту ≥ знаход¤тьс¤ у банку в ≥нших операц≥¤х кл≥Їнта;

г) переведенн¤ в погашенн¤ боргу сум, що надход¤ть в оплату вексел≥в;

д) дозволу зам≥ни кл≥Їнтом одних вексел≥в до њхнього строку оплати ≥ншими.

Ћомбардна операц≥¤, зд≥йснювана у банках з вексел¤ми, складаЇтьс¤ у прийом≥ вексел≥в, що мають ¤к м≥н≥мум два п≥дписи, в забезпеченн¤ виданих сум до њх урегулюванн¤, а отже:

по позикам строковим по позичковим та кореспондентським рахункам;

по позичкам до востребуванн¤ по спец≥альним поточним та кореспондентським рахункам.

1	2	3	4

Ќазва: ¬ексельний об≥г в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (4333 прочитано)