÷≥нн≥ папери > Ќедол≥ки хеджуванн¤, практика хеджуванн¤

Ќедол≥ки хеджуванн¤, практика хеджуванн¤

ѕлан.

Ќедол≥ки хеджуванн¤.

ѕрактика хеджуванн¤.

1. ћожна зробити висновок, що хеджуванн¤ доц≥льно проводити учасниками реальноњ торг≥вл≥, оск≥льки ц≥ операц≥њ виг≥дн≥. јле необх≥дно знати ≥ т≥ труднощ≥, ¤к≥ можуть виникнути при проведенн≥ операц≥й хеджуванн¤.

 р≥м ризику з вар≥ац≥йною маржою Ї ще ≥нш≥ недол≥ки:

Ѕазисний ризик. ≤з-за зм≥ни базису фТючерсний контракт може не забезпечити повного захисту в≥д ц≥нових коливань на¤вного ринку. Ѕазисний ризик зб≥льшуЇтьс¤ тим б≥льше, чим б≥льший сорт на¤вного товару в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д специф≥ки фТючерсного контракту. Ћише в окремих випадках на дуже нест≥йких ринках, або коли корел¤ц≥¤ нест≥йких ≥ фТючерсних ц≥н мала, базисний ризик може бути б≥льше ц≥нового ризику довгоњ чи короткоњ позиц≥њ.

¬итрати. Ѕудь-¤ка фТючерсна угода маЇ витрати по операц≥њ ≥ витрати на кл≥ринг, хоч вони ≥ незначн≥, але можуть з часом також зростати.

Ќа кожн≥й б≥рж≥ ≥снуЇ п≥дрозд≥л, ¤кий покликаний забезпечити операц≥йну ≥ ф≥нансову ц≥л≥сн≥сть вс≥х угод, що заключен≥ на дан≥й б≥рж≥. ÷ей п≥дрозд≥л називаЇтьс¤ кл≥ринговою (розрахунковою) палатою.

 р≥м того, Ї ще витрати, повТ¤зан≥ з в≥дсотками на маржев≥ суми. ќск≥льки хеджуванн¤ вар≥ац≥йноњ марж≥ не завжди можливе (особливо ¤кщо к≥льк≥сть контракт≥в незначна), або коли ц≥ни чи процентн≥ ставки дуже нест≥йк≥, то це необх≥дно передбачити заздалег≥дь. Ќав≥ть, ¤кщо хеджер може ефективно використати механ≥зм хеджуванн¤ вар≥ац≥йноњ марж≥, важливо мати гот≥вков≥ грош≥ дл¤ того, щоб не перервати вдалий хедж ≥з-за проблеми з гот≥вкою.

Ќесум≥сн≥сть на¤вного ≥ фТючерсного ринку. ‘'ючерн≥ контракти Ї стандартними, вони не завжди сп≥впадають з любими умовами зобовТ¤зань на¤вного ринку.  ≥льк≥сть може бути б≥льша чи менша, н≥ж одиниц¤ фТючерсного контракту. ≤снуЇ ≥ р≥зниц¤ в ¤кост≥, а також р≥зниц≥ в часових рамках форвардноњ угоди на¤вного ринку ≥ м≥сц¤ постачанн¤ фТючерсного контракту.

Ћ≥м≥т ц≥н. ‘'ючерсна торг≥вл¤ може бути обмежена денними коливанн¤ми ц≥н, може скластис¤ неможлив≥сть дл¤ хеджер≥в в≥дкрити чи л≥кв≥дувати позиц≥ю в певн≥ дн≥ ≥з-за зм≥ни сп≥вв≥дношенн¤ ц≥н реального ринку котувань. ÷¤ ймов≥рн≥сть дуже мала, але може створити значн≥ незручност≥.

≤, ¤кщо хеджер зд≥йснюЇ своњ операц≥њ на к≥лькох б≥ржах, то йому необх≥дно дуже вивчити вс≥ правила кожноњ конкретноњ б≥рж≥, на ¤ких в≥н маЇ справи, бо кожна б≥ржа маЇ своњ правила ≥ регламенти.

2.

1) ’еджуванн¤ продукц≥њ с≥льського господарства.

—пециф≥кац≥¤ пол¤гаЇ в тому, що цей товар реал≥зуЇтьс¤ один раз в р≥к п≥сл¤ збору урожаю. ќсновна причина хеджу Ц це заф≥ксувати ц≥ну майбутнього урожаю. ¬иробники витрачають значн≥ засоби на прот¤з≥ с≥льськогосподарського року ≥ чи будуть ц≥ затрати покрит≥ з необх≥дними р≥внем прибутку, дуже залежить в≥д ц≥н в момент збору урожаю.

‘ермери мають 2 способи забезпечити соб≥ ц≥ни в момент збору урожаю: продати св≥й урожай по форвардному контракту з ф≥ксованою ц≥ною, або продати в≥дпов≥дну к≥льк≥сть фТючерсних контракт≥в.

2) ’еджуванн¤ цикл≥чного випуску продукц≥њ.

¬иробництво багатьох б≥ржевих товар≥в, ¤к тваринництво, кольоров≥ метали ≥ ≥нш≥, мають цикл≥чний характер, тому сама стратег≥¤ ф≥нансуванн¤ ц≥ни продукц≥њ залишаЇтьс¤ такою самою, але виробник повинен в≥дкривати позиц≥њ на фТючерсному ринку на т≥ м≥с¤ц≥, ¤к≥ в≥дпов≥дають його ц≥нам випуску продукц≥њ. ƒл¤ цього необх≥дно знати граф≥к виробництва, а також розум≥ти р≥зницю м≥ж р≥зними фТючерсними м≥с¤ц¤ми. ¬ ≥нших галуз¤х ц≥л≥сним виробництвом р≥шенн¤ можуть бути б≥льш складними або б≥льш спекул¤тивними.

3) ’еджуванн¤ торгових запас≥в.

’еджуванн¤ використовуЇтьс¤ ¤к ≥ дл¤ куп≥вл≥, так ≥ дл¤ продажу товара по так званих онкольних угодах.

ќнкольна угода представл¤Ї собою угоду на постачанн¤ реального товару через к≥лька м≥с¤ц≥в чи тижн≥в з розрахунком покотуванню, д≥ючому на момент постачанн¤. “ак≥ угоди називаютьс¤ також угодами з наступною ф≥ксац≥Їю ц≥н, або угоди з наказом, ¤кий необх≥дно виконати.

¬ таких угодах, одна сторона надаЇ право ≥нш≥й установити ц≥ну в любий момент в пер≥од м≥ж п≥дписанн¤м контракту ≥ постачанн¤м товару. ÷≥на в таких угодах складаЇтьс¤ з б≥ржового котуванн¤ (ф'ючерса) ≥ надбавки чи скидки з нењ. ¬еличина ц≥Їњ скидки чи надбавки визначаЇтьс¤ р≥зницею в ¤кост≥ товару, умовах поставок ≥ т.д. јле, ¤к правило, вона не перевищуЇ 3% б≥ржового котуванн¤.

ќнкольн≥ угоди переважно укладаютьс¤ в ситуац≥њ, коли сировину необх≥дно мати виробникам через к≥лька м≥с¤ц≥в, а придбати ≥ на њх думку, необх≥дно заздалег≥дь в пер≥од найкращоњ кон'юктури. « ≥ншоњ сторони виробники не зац≥кавлен≥ наперед оплачувати товари, так ¤к не залучаЇ додатков≥ витрати на в≥дсотки по кредитах.

ƒл¤ уникненн¤ втрат в≥д росту ц≥н на сировину в момент розрахунку покупц≥ хожують шл¤хом куп≥вл≥ ф'ючерс≥в ≥ л≥кв≥дують при одержанн≥ реального товару. ” випадку, росту котуванн¤ прибуток в≥д фТючерсноњ угоди ≥де на покритт¤ збитк≥в по онкольн≥й ц≥н≥.

ѕродавець в цьому випадку дл¤ страхуванн¤ в≥д пад≥нн¤ ц≥н продаЇ фТючерсн≥ контракти ≥ л≥кв≥дуЇ њх п≥сл¤ зак≥нченн¤ визначенн¤ ц≥ни онкольного контракту. “аким чином, хедж дозвол¤Ї кожн≥й ≥з стор≥н на р≥вн≥ котуванн¤ на день заключенн¤ контракту.

ѕродавц≥ провод¤ть так≥ операц≥њ коли оч≥кують зниженн¤ ц≥н на б≥рж≥, а покупц≥, коли оч≥кують п≥двищенн¤ котуванн¤.

¬иробники дуже часто заключають форвардн≥ контракти на своњ товари до њњ виробництва.

4) ’едж дл¤ захисту непокритого форвардного продажу.

якщо фабрикант маЇ замовленн¤ з постачанн¤м через к≥лька м≥с¤ц≥в, то в≥н базуЇтьс¤ на поточн≥й ц≥н≥ сировини та витратах виробництва ≥ встановлюЇ ф≥ксовану ц≥ну ≥ п≥дписуЇ контракт. јле ц≥на сировини може за цей час зменьшитись, що може знизити його прибуток (¤кщо ц≥на п≥двищилась), або принести йому збитки. (а придбати сировину, зразу немаЇ змоги Ц склади ≥ т.д.) “ому в цьому випадку використати хедж буде дешевше. ¬ цьому випадку в≥н може розраховувати нав≥ть на те, що ц≥ни на сировину знизитьс¤ ≥ таким чином фТючерсн≥ контракти захистить ц≥ну.

5) ’еджуванн¤ нафтопереробки.

ѕереробник повинен пор≥вн¤ти свою продажну ц≥ну на момент д≥йсного продажу з на¤вною ц≥ною в момент, коли в≥н починаЇ хедж, а точн≥ше з форвардною ц≥ною, оск≥льки форвардн≥ ц≥ни Ї б≥льш важливим ≥ндикатором стину ц≥н в майбутньому, н≥ж на¤вн≥. јле багато хеджер≥в робл¤ть помилки, пор≥внюючи свою к≥нцеву ц≥ну з ц≥ною на¤вного ринку, ¤ка ≥снувала в момент початку хеджу.

6) ’еджуванн¤ валюти ≥мпортерам.

Ќаприклад, куп≥вл¤ обладнанн¤ за н≥мецьк≥ марки американською ф≥рмою. “ут дуже важливо врахувати курс валют на момент заключенн¤ договору.

¬ цьому випадку дл¤ захисту в≥д коливань курсу валют ≥мпортер може зд≥йснити форвардну куп≥влю н≥мецьких марок 2-а способами: 1) заключити угоду форвардну з банком ≥ купити необх≥дну суму н≥м. марок з постачанн¤м в необх≥дний терм≥н. ÷≥на продажу фТючерсного ринку може бути нижчою, н≥ж банку ≥ куп≥вл¤ фТючерсного контракту може здаватис¤ виг≥дн≥шою, але це не обовТ¤зково так. ≤мпортер знаЇ, що куп≥вл¤ фТючерсного контракту включаЇ щей ком≥с≥йн≥ ≥ необх≥дна буде першопочаткова мережа.

ƒругим фактором, ¤кий ускладнюЇ цю ситуац≥ю Ц це к≥льк≥сть контракт≥в, ¤к≥ треба купити.

“ому в так≥й ситуац≥њ , фТючерсний контракт ≥ його витрати зробили банк кращим хеджером.

’оча на висококорективних ринках переваги банка можуть бути пережит≥ перевагами фТючерсного ринку.

Ћ≥тература:

1. ќ.≤. ƒегт¤рьова УЅ≥ржова справаФ, ћ.: 1997 р., Ѕанки ≥ б≥ржа. 1997р. ст. 269-276.

1

Ќазва: Ќедол≥ки хеджуванн¤, практика хеджуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (1118 прочитано)