√рош≥ ≥ кредит > ќрган≥зац≥¤ валютного ринку ”крањни

ѕ≥дставою на продовженн¤ законодавче встановлених терм≥н≥в надходженн¤ продукц≥њ (роб≥т, послуг) в ”крањн≥ зг≥дно п. 6 «акону ”крањни Ђѕро пор¤док зд≥йсненн¤ розрахунк≥в в ≥ноземн≥й валют≥ї Ї на¤вн≥сть висновк≥в в≥дпов≥дних м≥н≥стерств ≥ в≥домств, ¤к≥ п≥дтверд≠жують над≥йн≥сть контракту резидента з ≥ноземною ф≥рмою до по≠р¤дку, що встановлений постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є 882 в≥д 28.12.94 р. Ђѕро пор¤док в≥днесенн¤ операц≥й резидент≥в при зд≥йсненн≥ ними зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ до договор≥в виробничоњ кооперац≥њ, консигнац≥њ, комплексного буд≥вництва, по≠ставки складних техн≥чних вироб≥в ≥ товар≥в спец≥ального призна≠ченн¤ї. ¬ ≥нших випадках клопотанн¤ щодо продовженн¤ зазначених терм≥н≥в розрахунк≥в Ќац≥ональний банк ”крањни не розгл¤даЇ.

ћоментом зд≥йсненн¤ авансового платежу або виставленн¤ вексел¤ на користь ≥ноземного партнера вважаЇтьс¤ дата списанн¤ кош≠т≥в з валютного рахунку резидента або дата виписки вексел¤.

«а в≥дсутност≥ на рахунку резидента передбаченоњ контрактом в≥льно конвертованоњ валюти дл¤ оплати продукц≥њ, що ≥мпортуЇтьс¤ в ”крањну, уповноважений банк зд≥йснюЇ конвертац≥ю на¤вноњ ≥но≠земноњ валюти у валюту контракту за курсом куп≥вл≥.

” випадку, ¤кщо м≥ж партнерами дос¤гнуто згоди на оплату про≠дукц≥њ в ≥нш≥й в≥льно конвертован≥й валют≥, що передбачена контрак≠том, перерахунок вартост≥ контракту у валют≥, в ¤к≥й буде зд≥йснено плат≥ж, проводитьс¤ за крос-курсом на останню дату публ≥кац≥њ у ЂFINANCIAL TIMESї перед зд≥йсненн¤м платежу або за даними системи ЂREUTERSї на дату зд≥йсненн¤ платежу. «а в≥дсутност≥ на рахунку резидента передбаченоњ контрактом валюти оплата продук≠ц≥њ, що ≥мпортуЇтьс¤ в ”крањну, зд≥йснюЇтьс¤, у раз≥ згоди на це ≥но≠земного партнера, у на¤вн≥й в≥льно конвертован≥й валют≥, ¤ка пере≠раховуЇтьс¤ за крос-курсом (на дату зд≥йсненн¤ платежу) у валюту контракту, де застосовуютьс¤ зазначен≥ терм≥ни до перерахованих за кордон валютних кошт≥в у вигл¤д≥ заставноњ суми дл¤ участ≥ у м≥ж≠народних торгах на одержанн¤ замовленн¤ на зд≥йсненн¤ буд≥вницт≠ва чи поставок обладнанн¤ дл¤ буд≥вництва за кордоном, ¤к≥ п≥сл¤ за≠к≥нченн¤ торг≥в повертаютьс¤ резидентам.

≤мпортн≥ розрахунки резидент≥в, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ на умовах в≥дстроченн¤ поставки, в раз≥, коли таке в≥дстроченн¤ перевищуЇ 90 календарних дн≥в з моменту зд≥йсненн¤ авансового платежу або ви≠ставленн¤ вексел¤ на користь постачальника продукц≥њ (роб≥т, по≠слуг), що ≥мпортуЇтьс¤, обов'¤зково потребують ≥ндив≥дуальноњ л≥≠ценз≥њ Ќац≥онального банку ”крањни.

–езиденти, ¤к≥ купують ≥ноземну валюту через уповноважен≥ банки дл¤ забезпеченн¤ виконанн¤ зобов'¤зань перед нерезидентами, зобов'¤зан≥ зд≥йснювати перерахуванн¤ таких сум на валютн≥ рахун≠ки резидент≥в. ѕорушенн¤ резидентами передбачених терм≥н≥в, т¤г≠не за собою ст¤гненн¤ пен≥ за кожний день простроченн¤ у розм≥р≥ 0.3 % в≥д суми неодержаноњ виручки (митноњ вартост≥ недопоставленоњ продукц≥њ) в ≥ноземн≥й валют≥, перерахованоњ за оф≥ц≥йним поточ≠ним валютним курсом на день нарахуванн¤ пен≥. «агальний розм≥р нарахованоњ пен≥ не може перевищувати розм≥ру заборгованост≥.

” раз≥ порушенн¤ резидентами зазначених терм≥н≥в, придбана ва≠люта продаЇтьс¤ уповноваженими банками прот¤гом 5 робочих дн≥в на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни.

” випадку перевищенн¤ зазначених терм≥н≥в розрахунк≥в в раз≥ виконанн¤ резидентами договор≥в виробничоњ кооперац≥њ, консигна≠ц≥њ, комплексного буд≥вництва, поставки складних техн≥чних вироб≥в ≥ товар≥в спец≥ального призначенн¤ Ќац≥ональний банк ”крањни мо≠же надавати ≥ндив≥дуальн≥ л≥ценз≥њ.

ќргани валютного контролю. –озвиток валютного ринву не≠можливий без створенн¤ ефективноњ системи контролю, метою ¤ко≠го Ї забезпеченн¤ виконанн¤ норм валютного законодавства ”крањни ус≥ма резидентами та нерезидентами на територ≥њ крањни п≥д час зд≥йсненн¤ операц≥й з валютними ц≥нност¤ми.

¬≥дпов≥дно до ƒекрету  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ђѕро систе≠му валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролюї валютн≥ операц≥њ з участю резидент≥в та нерезидент≥в п≥дл¤гають валютному контро≠лю. ¬алютному контролю п≥дл¤гають також зобов'¤занн¤ щодо дек≠ларуванн¤ валютних ц≥нностей та ≥ншого майна. ѕри цьому органи, що зд≥йснюють валютний контроль, мають право вимагати й одер≠жувати в≥д п≥дприЇмств та громад¤н повну ≥нформац≥ю про зд≥йснен≠н¤ ними валютних операц≥й, стан банк≥вських розрахунк≥в в ≥нозем≠н≥й валют≥, а також про майно, що п≥дл¤гаЇ декларуванню.

√оловним органом валютного контролю в ”крањн≥ Ї Ќац≥ональ≠ний банк ”крањни. ЌЅ” не т≥льки контролюЇ виконанн¤ правил регу≠люванн¤ валютних операц≥й на територ≥њ ”крањни, а й забезпечуЇ ви≠конанн¤ уповноваженими банками функц≥й щодо зд≥йсненн¤ валют≠ного контролю за операц≥¤ми, ¤к≥ провод¤тьс¤ через ц≥ банки.

≤нш≥ державн≥ органи також мають певн≥ повноваженн¤ у сфер≥ валютного контролю. “ак, державна податкова адм≥н≥страц≥¤ ”кра≠њни зд≥йснюЇ ф≥нансовий контроль за валютними операц≥¤ми, дер≠жавна митна служба контролюЇ додержанн¤ правил перем≥щенн¤ ва≠лютних ц≥нностей через митний кордон, а м≥н≥стерство зв'¤зку нагл¤≠даЇ за додержанн¤м правил поштових переказ≥в та пересиланн¤ ва≠лютних ц≥нностей через кордон.

¬исновок

¬ умовах побудови ринковоњ економ≥ки в сфер≥ грошово-кредитноњ пол≥тики ЌЅ” в межах своњх повноважень буде намагатис¤ вживати заход≥в, спр¤мован≥ на створенн¤ основ довгострокових перспектив зростанн¤ реального виробництва, висок≥й зайн¤тост≥ ≥ стаб≥льност≥ ц≥н.

ѕершочерговою проблемою, що виникла зараз перед Ќац≥ональним банком ≥ вс≥Їю банк≥вською системою, Ї подоланн¤ високих темп≥в ≥нфл¤ц≥њ. ƒл¤ дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети ЌЅ” вважаЇ за необх≥дне прийн¤тт¤ комплексу м≥р.

¬≥дрегулювати принципи ем≥с≥йноњ пол≥тики в ”крањн≥, що будуть будуЇтьс¤ на наступних основах: Ќац≥ональний банк повинний бути Їдиним ем≥с≥йним центром, ем≥с≥йна д≥¤льн≥сть ”р¤ду (через бюджет) ≥ комерц≥йних банк≥в заборон¤Їтьс¤; поступово скоротити централ≥зован≥ кредити Ќац≥онального банку дл¤ покритт¤ деф≥циту бюджету ≥ внутр≥шнього державного боргу.  омерц≥йн≥ банки повинн≥ проводить зал≥ки заборгованост≥ м≥ж п≥дприЇмствами в межах одного банку, а також м≥ж кл≥Їнтами р≥зних банк≥в на основ≥ окремих м≥жбанк≥вських угод.

Ќац≥ональний банк буде зд≥йснювати заходу щодо обмеженню грошовоњ маси в звертанн≥ т≥льки через сугубо ринков≥ важел≥, що маютьс¤ в його розпор¤дженн≥, а саме - через оф≥ц≥йну ставку реф≥нансуванн¤ ≥ резервн≥ вимоги.

« метою уз¤тт¤ п≥д контроль впливу державних витрат на ≥нфл¤ц≥йн≥ процеси ”р¤д повинний створити ч≥тку законодавчу основу заборони проведенн¤ витрат держави поза межах державного бюджету з використанн¤м кредитноњ ем≥с≥њ, уникаючи перекладанн¤ ф≥нансовоњ ≥ бюджетноњ незбалансованост≥ на банк≥вську систему, що п≥дриваЇ стаб≥льн≥сть нац≥ональноњ валюти.

Ќеобх≥дно в≥дмовитис¤ в≥д ≥снуючоњ практики ц≥льового розпод≥лу кредит≥в через ЌЅ” в≥дпов≥дно до постанов ≥ р≥шень ¬ерховноњ –ади ”крањни й ”р¤ду.

«абезпечити кредитну п≥дтримку виробництва, що буде зд≥йснюватис¤ шл¤хом наданн¤ кредит≥в комерц≥йним банкам на високоефективн≥ програми ≥ п≥д конкретн≥ зобов'¤занн¤ п≥дприЇмств по випуску продукц≥њ, здешевленн¤ кредит≥в п≥д пр≥оритети через компенсац≥йн≥ виплати п≥дприЇмствам з державного бюджету.

Ќеобх≥дно дос¤гти позитивноњ процентноњ ставки по кредитах шл¤хом п≥двищенн¤ дисконтноњ ставки Ќац≥онального банку з урахуванн¤м темп≥в ≥нфл¤ц≥њ, що дозволить на ринкових основах зд≥йснювати регулюванн¤ кредитного ринку, усунути зловживанн¤ при наданн≥ кредит≥в комерц≥йними банками, забезпечити реальний захист внеск≥в населенн¤ ≥ засоб≥в п≥дприЇмств в≥д знец≥нюванн¤.

¬нести в перел≥к першочергових задач з урахуванн¤м необх≥дност≥ проведенн¤ твердоњ грошово-кредитноњ пол≥тики розвиток альтернативних джерел залученн¤ необх≥дних ф≥нансових ресурс≥в у звертанн¤ шл¤хом розвитку ринку ц≥нних папер≥в п≥дприЇмств, включаючи оформленн¤ зобов'¤зань п≥дприЇмств вексел¤ми.

«абезпечити над≥йн≥сть плат≥жноњ системи ”крањни через впровадженн¤ електронного звертанн¤ грошей, скороченн¤ терм≥н≥в зд≥йсненн¤ розрахункових операц≥й ≥ посиленн¤ в≥дпов≥дальност≥ за њхнЇ порушенн¤.

1	2	3	4	5

Ќазва: ќрган≥зац≥¤ валютного ринку ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-12-18 (3877 прочитано)