омп'ютерн≥ науки > ѕрограми Dr.WEB (AVP), програми-арх≥ватори

ѕрограми Dr.WEB (AVP), програми-арх≥ватори

програми Dr

 омп'ютерний в≥рус Ч це, ¤к правило, дуже невелика програма (модуль) мовою јссемблера, ¤ка написана програм≥стом високоњ квал≥ф≥кац≥њ.

—початку в≥рус записуЇтьс¤ його розробником на одну дискету. ƒал≥ при тиражуванн≥ ц≥Їњ дискети в≥н потрапл¤Ї на ≥нш≥ дискети. ÷ей процес звичайно проходить лавинопод≥бне.

ћодуль в≥руси спочатку приЇднуЇтьс¤ до файла або проникаЇ всередину його (част≥ше до програм). ѕотрапивши разом з файлом у комп'ютер, в≥рус починаЇ д≥¤ти самост≥йно. ¬≥н може розмножуватис¤, тобто створювати своњ коп≥њ, ¤к≥ проникають в ≥нш≥ програми.

ƒ≥¤ в≥руса на файли ви¤вл¤Їтьс¤ по-р≥зному. ќдн≥ типи файл≥в в≥н т≥льки псуЇ. ÷е звичайно файлиї ¤к≥ м≥ст¤ть текстову ≥нформац≥ю та де¤к≥ ≥нш≥ тиш≥ даних (таблиц≥, бази даних та ≥н.)- ¬ ≥нш≥ типи файл≥в в≥н проникаЇ, заражаючи њх. “ак≥ файли називають зараженими. ƒо них, зокрема, в≥днос¤тьс¤ файли операц≥йноњ системи, файли, ¤к≥ виконуютьс¤ї та де¤к≥ ≥нш≥.

—початку д≥¤ в≥руса зовн≥шньо н≥¤к не про¤вл¤Їтьс¤. ¬≥н поступово руйнуЇ файли ≥ проникаЇ у програмиї розм≥щен≥ на жорсткому диску.  оли в≥рус проник у багато програм, тод≥ раптом ви¤вл¤Їтьс¤, що одна програна зовс≥м не працюЇ, друга працюЇ не правильно, трет¤ видаЇ на екран незрозум≥л≥ пов≥домленн¤ та ≥н.

‘≥н≥ш д≥њ в≥руса може бути дуже сумним: з≥псована програма, над ¤кою ви працювали не один р≥к; загублено великий обс¤г даних, ¤к≥ збиралис¤ дес¤тками людей, та ≥н.

ѕервинне джерело в≥руса вже було названо. ≤нш≥ джерела так≥:

ФдискетаФ з ¤коњ ви коп≥юЇте заражену програму;

комп'ютерна мережа, за ¤кою разом з файлами передаютьс¤ ≥ в≥руси;

в≥нчестер, на ¤кий попав в≥рус у результат≥ роботи з зараженими програмами;

в≥рус, ¤кий залишивс¤ у внутр≥шн≥й пам'¤т≥ комп'ютера в≥д попереднього користувача.

як уникнути в≥рус≥в? ƒл¤ цього потр≥бно дотримуватис¤ таких реко≠мендац≥й:

не користуватис¤ випадковими програмами. ѕрагн≥ть користуватис¤
т≥льки л≥ценз≥йними програмами. «найте, що найчаст≥ше заражен≥ ≥гров≥
комп'ютерн≥ програми;

завжди майте арх≥вн≥ коп≥њ файл≥в, в абсолютн≥й чистот≥ ¤ких ви впевнен≥;

не передавайте своњх дискет дл¤ користуванн¤ ≥ншим особам.

¤кщо до вас хтось працював на комп'ютер≥, обов'¤зково вимкн≥ть ком≠п'ютер чи перезавантажте його клав≥шею Reset (але не клав≥шами
Ctrl+Alt+Del);

¤кщо ви розробили свою програму, то зразу ж створ≥ть њњ арх≥вну коп≥ю;

закривайте дискету на запис. Ќа жорсткому диску доц≥льно мати лог≥чн≥ диски, захищен≥ в≥д запису;

не дов≥р¤йте сторонн≥м особам комп'ютер з жорстким диском.

ƒопуска≠ючи њх до роботи, не дозвол¤йте користуватис¤ дискетами, ¤к≥ не були перев≥рен≥ антив≥русними програмами.

јле нав≥ть в тому випадку, коли виконуютьс¤ вс≥ ц≥ рекомендац≥њ, не можна бути абсолютно впевненим, що в≥рус не проникне у ваш комп'ютер.

ƒл¤ ви¤вленн¤ та л≥кв≥дац≥њ в≥рус≥в розроблен≥ сотн≥ р≥зних антив≥русних програм. ќднак н≥ одна антив≥русна програма не може гарантувати 100 % ви¤вленн¤ ≥ усуненн¤ в≥руса. ƒо того ж сам≥ антив≥русн≥ програми ≥нод≥ Ї джерелами нового в≥руса. ќдин в≥рус вони можуть знищити, а ≥нший, нов≥≠ший,Ч внести.

«найте, що ¤к л≥ки буваЇ не р¤тують людину в≥д хвороби, так ≥ антив≥рус не завжди р¤туЇ в≥д комп'ютерного в≥руса. як засоби нападу попереджують засоби захисту, так ≥ в≥руси попереджують антив≥русн≥ програми. —початку з'¤вл¤Їтьс¤ конкретний тип в≥русноњ програми, а вже пот≥м розробл¤Їтьс¤ п≥д нењ в≥дпов≥дна антив≥русна програма.

јнтив≥руси можна под≥лити на спец≥ал≥зован≥ ≥ ун≥версальн≥ (мал.1)

ћал. 1

—пец≥ал≥зован≥ антив≥русн≥ програми здатн≥ знаходити та л≥кв≥довувати т≥льки певн≥ типи уже в≥домих в≥рус≥в. « нев≥домими в≥русами ц≥ програми боротис¤ не можуть. ўодо над≥йност≥ ви¤вленн¤ в≥руса спец≥ал≥зован≥ програми значно перева≠жають ун≥версальн≥.

”н≥версальн≥ антив≥руси, ор≥Їнтован≥ на ц≥л≥ класи в≥рус≥в, в свою чергу, под≥л¤ютьс¤ на резидентн≥ ≥ рев≥зори. –езидентн≥ пост≥йно присутн≥ у внут≠р≥шн≥й пам'¤т≥ комп'ютера ≥ пер≥одично зд≥йснюють перев≥рку на на¤вн≥сть в≥рус≥в. јнтив≥руси-рев≥зори здатн≥ лише установити, чи п≥ддававс¤ файл будь-¤ким зм≥нам (у тому числ≥ ≥ в≥русним) п≥сл¤ останнього його використанн¤.

Ќайпопул¤рн≥шими серед користувач≥в Ї антив≥русн≥ програми Aidstest, Doctor Web, ADinf, MSAV (входить до складу MS DOS 6.**), Norton Anti Virus (Windows) та ≥н.

ѕрограма Aidstes забезпечуЇ знаходженн¤ та знищенн¤ ≥з заражених прог≠рам певних тип≥в в≥рус≥в, в≥домих на момент модерн≥зац≥њ антив≥русноњ прог≠рами. ¬ м≥ру по¤ви нових в≥рус≥в ц¤ програма пост≥йно удосконалюЇтьс¤. ѕерел≥к ви¤влених в≥рус≥в додаЇтьс¤ до програми.

ѕрацюЇ Aidstest в DOS ≥ запускаЇтьс¤ з командного р¤дка.

ѕриклади запуску:

Aidstest * Ч перев≥р¤ютьс¤ вс≥ файли TXT, COM та SYS на вс≥х лог≥чних дисках в≥нчестера.

Aidstest a: Ч перев≥р¤ють т≥ сам≥ файли, т≥льки на дискет≥, установлен≥й у дисковод≥ ј.

Aidstest d:DOS/g Ч перев≥рка вс≥х тип≥в файл≥в (ключ /g) каталогу DOC, диска d.

Aidstest c:/g/f Ч перев≥рка та л≥куванн¤ (ключ /f) ус≥х тип≥в файл≥в диска с.

ѕрограма Aidstest Ї спец≥ал≥зованою антивирусною програмою.

ѕрограму Doctor Web потр≥бно в≥днести до ун≥версальних антив≥русних програм. ¬она дозвол¤Ї знаходити ≥ знищувати в≥дом≥ та нев≥дом≥ в≥руси з пам'¤т≥ та з диск≥в комп'ютера. Ќев≥дом≥ в≥руси знаход¤ть завд¤ки на¤вност≥ спец≥ального евристичного анал≥затора. ѕрограма може працювати у д≥ало≠говому режим≥, маЇ дуже зручний ≥нтерфейс, ¤кий можна настроювати.

ƒл¤ запуску програми необх≥дно ввести у командний р¤док DOS команду DRWEB. ѕ≥сл¤ натисканн¤ клав≥ш≥ Enter на екран≥ з'¤витьс¤ головне в≥кно (ћал.5.3). ” верхн≥й частиш в≥кна зображуЇтьс¤ меню: Dr.Web, “ест, Ќастрой≠ки, ƒополнени¤ и ѕомощь.

ѕризначенн¤ меню:

Dr.Web Ч використовуЇтьс¤ дл¤ отриманн¤ ≥нформац≥њ про програму, тимчасового виходу в DOS та завершенн¤ роботи програми;

“ест Ч дозвол¤Ї запустити програму в режим≥ перев≥рки та л≥куванн¤
файл≥в;

Ќастройки Ч використовуЇтьс¤ дл¤ наладки ≥нтерфейс програми та зм≥ни режим≥в њњ роботи;

ƒополнени¤ Ч забезпечуЇ п≥дмиканн¤ зовн≥шн≥х файл≥в Ч баз даних, ¤к≥ мають ≥нформац≥ю про нов≥ в≥руси;

ѕомощь Ч призначена дл¤ отриманн¤ дов≥дковоњ ≥нформац≥њ.

–ежим пошуку в≥рус≥в вмикаЇтьс¤ вибором команди тестуванн¤ в меню “ест, або натискуванн¤м клав≥ш≥ F5. ѕри цьому на екран≥ над головним в≥кном з'¤вл¤Їтьс¤ д≥алогова панель ѕуть дл¤ тестировани¤. ” р¤дку введенн¤ ц≥Їњ панел≥ потр≥бно указати диск, каталог (каталоги) або групи файл≥в, де потр≥бно шукати в≥руси.

“естуванн¤ починаЇтьс¤ п≥сл¤ натискуванн¤ кнопки ќ  д≥алоговоњ панел≥. ƒл¤ тестуванн¤ з л≥куванн¤м потр≥бно натиснути Ctrl+F5.

–езультати роботи програми в≥дображен≥ у њњ головному в≥кн≥.

ѕрограми ADinf ≥ MSAV Ч це антив≥русн≥ програми-рев≥зори.

ADinf Ї одн≥Їю з найкращих сучасних програм свого класу, ¤ка за пра≠вильного використанн¤ ви¤вл¤Ї практично вс≥ ≥снуюч≥ в≥руси. ¬она сл≥дкуЇ за ц≥л≥сн≥стю ≥нформац≥њ на жорсткому диску, а також за вс≥ма њњ зм≥нами. «авд¤ки цьому, програма дозвол¤Ї своЇчасно ви¤вити не т≥льки в≥дом≥, але й нов≥ в≥руси. «а такого самого принципу побудована антив≥русна програма MSAV.

’оча антив≥руси повн≥стю ≥ не гарантують ви¤вленн¤ в≥рус≥в та л≥куванн¤ в≥д них магн≥тних диск≥в, потр≥бно привчити себе систематично користуватис¤ цими програмами. ¬ практичн≥й робот≥ потр≥бно використовувати р≥зн≥ анти≠в≥русн≥ програми. ћетодика њх використанн¤ може бути р≥зною. ƒл¤ поча≠тк≥вц¤ рекомендуЇмо перед коп≥юванн¤м файл≥в з чужоњ дискети перш за все перев≥рити њњ р≥зними антив≥русними програмами.

1

Ќазва: ѕрограми Dr.WEB (AVP), програми-арх≥ватори
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-12-25 (618 прочитано)