—оц≥олог≥¤ > —оц≥альн≥ конфл≥кти

—оц≥альн≥ конфл≥кти

ѕлан

¬—“”ѕ. ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..3

≈тапи прот≥канн¤ конфл≥ктуЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.5

ѕричини конфл≥ктуЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ8

√острота конфл≥ктуЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ9

“ривал≥сть конфл≥кту.†††††† ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..9

Ќасл≥дки соц≥ального конфл≥ктуЕЕЕЕЕЕЕ10

¬ир≥шенн¤ конфл≥кт≥вЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.10

¬»—Ќќ¬ќ .††††††† ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ...12

Ћ≤“≈–ј“”–јЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ13

¬—“”ѕ.

‘акти св≥дчать про те, що конфл≥кти грають в житт≥ людей, народ≥в ≥ крањн набагато б≥льшу роль, н≥ж хот≥лос¤ б самим люд¤м: вс≥ хочуть миру, але кожний прагне до нього по-своЇму ≥ внасл≥док цього Ђпо-своЇмуї виникаЇ в≥йна.

÷¤ ситуац≥¤ була пом≥чена ще древн≥ми ≥сториками ≥ мислител¤ми.  ожний великий конфл≥кт не залишавс¤ безсл≥дним. ¬≥йни описувалис¤ ≥ анал≥зувалис¤ в ≥сторичн≥й л≥тератур≥ ≥ багато ¤к≥ ≥сторики вид≥л¤ли ¤к причини в≥йськових з≥ткнень нев≥дпов≥дн≥сть ≥нтерес≥в ворогуючих стор≥н, прагненн¤ одних захопити територ≥ю ≥ п≥дкорити населенн¤ ≥ прагненн¤ ≥нших захиститис¤, в≥дсто¤ти своЇ право на житт¤ ≥ незалежн≥сть.

јле не т≥льки ≥сторики описували ≥ вивчали причини конфл≥кт≥в ≥ озброЇних з≥ткнень. ” ’I’ ≥ ’’ ст. проблема конфл≥кт≥в стала предметом вивченн¤ соц≥олог≥в. ѕо сут≥ справи в рамках соц≥олог≥њ склавс¤ спец≥альний напр¤м, ¤кий нин≥ значитьс¤ ¤к Ђсоц≥олог≥¤ конфл≥ктуї. ¬ивченн¤ конфл≥кт≥в означаЇ насамперед ознайомленн¤ з вельми багатою ≥ р≥зноман≥тною л≥тературою по ц≥й проблематиц≥, засвоЇнн¤ теоретичних ≥ практичних знань, накопичених в рамках даного напр¤мку соц≥олог≥чноњ думки.

 онфл≥ктн≥ процеси мало хто схвалюЇ, але майже вс≥ в них беруть участь. якщо в конкурентних процесах суперники просто намагаютьс¤ випередити один одного, бути кращим, то при конфл≥кт≥ робл¤тьс¤ спроби нав'¤зати противнику свою волю, зм≥нити його повед≥нку або нав≥ть взагал≥ усунути його. ” зв'¤зку з цим п≥д конфл≥ктом розум≥ють спробу дос¤гненн¤ винагороди шл¤хом п≥дкоренн¤, нав'¤зуванн¤ своЇњ вол≥, видаленн¤ або нав≥ть знищенн¤ противника, прагнучого дос¤гнути т≥Їњ ж винагороди. ќкрем≥ вбивства або ц≥ла битва, загрози, зверненн¤ до закону дл¤ впливу на противника, створенн¤ коал≥ц≥й дл¤ об'Їднанн¤ зусиль в боротьб≥ - це усього лише де¤к≥ ви¤ви соц≥альних конфл≥кт≥в.

” багатьох випадках крайн≥х ви¤в≥в соц≥альних конфл≥кт≥в њх результатом стаЇ повне знищенн¤ противника (наприклад, –им знищив  арфаген або американськ≥ переселенц≥ практично перебили де¤к≥ племена п≥вн≥чноамериканських ≥нд≥анц≥в, що ворогують з ними). ” конфл≥ктах з менш насильною формою основна мета ворогуючих стор≥н складаЇтьс¤ у в≥дстороненн≥ противник≥в в≥д ефективноњ конкуренц≥њ шл¤хом обмеженн¤ њх ресурс≥в, свободи маневру, в зниженн≥ њх статусу або престижу. Ќаприклад, конфл≥кт кер≥вника з виконавц¤ми у раз≥ перемоги останн≥х може привести до пониженн¤ кер≥вника в посад≥, обмеженню його прав по в≥дношенню до п≥длеглих, пад≥нню престижу ≥, нарешт≥, до його виходу з колективу.

 онфл≥кти м≥ж ≥ндив≥дами част≥ше за все заснован≥ на емоц≥¤х ≥ особист≥й непри¤зн≥, в той час ¤к м≥ж груповий конфл≥кт звичайно носить безликий характер, хоч можлив≥ ≥ спалахи особистоњ непри¤зн≥.

 онфл≥ктний процес, що виник важко зупинити. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що конфл≥кт маЇ кумул¤тивну природу, тобто кожна агресивна д≥¤ приводить до д≥њ у в≥дпов≥дь або в≥дплати, причому б≥льш сильному, н≥ж первинне.

 онфл≥кт загострюЇтьс¤ ≥ охоплюЇ все б≥льше людей. ѕроста образа може, зрештою,† привести до ви¤ву жорстокост≥ у в≥дношенн≥ своњ противник≥в. ∆орсток≥сть в соц≥альному конфл≥кт≥ ≥нод≥ помилково приписуЇтьс¤ садизму ≥ природним завдаткам людей, однак част≥ше за все њњ зд≥йснюють звичайн≥ люди, що попали в екстраординарн≥ ситуац≥њ.  онфл≥ктн≥ процеси можуть примусити людей грати рол≥, в ¤ких вони повинн≥ бути жорстокими. “ак, солдати (¤к правило, звичайн≥ молод≥ люди) на територ≥њ противника не щад¤ть мирне населенн¤, або в ход≥ м≥жнац≥ональноњ ворожнеч≥ звичайн≥ мирн≥ жител≥ можуть зд≥йснювати надто жорсток≥ вчинки.

“руднощ≥, виникаюч≥ при гас≥нн≥ ≥ локал≥зац≥њ конфл≥кт≥в, вимагають ретельного анал≥зу всього конфл≥кту, встановленн¤ його можливих причин ≥ насл≥дк≥в.

1. ≈тапи прот≥канн¤ соц≥альних конфл≥кт≥в.

†††† јнал≥з конфл≥кт≥в треба починати з елементарного, найпрост≥шого р≥вн¤, з джерел виникненн¤ конфл≥ктних в≥дносин. “радиц≥йно в≥н починаЇтьс¤ з≥ структури потреб, наб≥р ¤ких специф≥чний дл¤ кожноњ особистост≥ ≥ соц≥альноњ групи. ¬с≥ ц≥ потреби можна под≥лити на п'¤ть основних тип≥в:

-† ф≥зичн≥ потреби (њжа, матер≥альне благополучч¤ ≥ т.д.);

-† потреби в безпец≥;

-† соц≥альн≥ потреби (сп≥лкуванн¤, контакти, взаЇмод≥¤);

-† потреби в дос¤гненн≥ престижу, знань, поваги, визначеного р≥вн¤ компетенц≥њ;

-†† вищ≥ потреби в самовираженн¤, самоствердженн≥.

¬сю повед≥нку людини можна представити ¤к р¤д елементарних акт≥в, кожний з ¤ких починаЇтьс¤ з порушенн¤м р≥вноваги в зв'¤зку по¤вою потреби ≥ значущоњ дл¤ ≥ндив≥да мети, а зак≥нчуЇтьс¤ в≥дновленн¤м р≥вноваги ≥ дос¤гненн¤м мети. Ѕудь-¤ке втручанн¤ (або обставина), що створюЇ перешкоду, перерву в д≥њ, називаЇтьс¤ блокадою.

” раз≥ по¤ви блокади в≥д ≥ндив≥да або соц≥альноњ групи потр≥бна переоц≥нка ситуац≥њ, прийн¤тт¤ р≥шенн¤ в умовах невизначеност≥, постановка нових ц≥лей ≥ прийн¤тт¤ нового плану д≥й.

” так≥й ситуац≥њ кожна людина намагаЇтьс¤ уникнути блокади, шукаЇ обх≥дн≥ шл¤хи, нов≥ ефективн≥ д≥њ, а також причини блокади. «устр≥ч з непереборним ускладненн¤м в задоволенн≥ потреби може бути в≥днесена до фрустрац≥њ, ¤ка звичайно пов'¤зана з напруженн¤м, незадоволенн¤м, перех≥дним в роздратуванн¤ ≥ зл≥сть.

–еакц≥¤ на фрустрац≥ю може розвиватис¤ у двох напр¤мах - це може бути або в≥дступ, або агрес≥¤.

¬≥дступ - це уникненн¤ фрустрац≥њ шл¤хом короткочасноњ або довготривалоњ в≥дмови в≥д задоволенн¤ певноњ потреби. ¬≥дступ може бути двох вид≥в: 1) заборона - стан, при ¤кому ≥ндив≥д в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д задоволенн¤ ¤коњ-небудь потреби з страху; 2) придушенн¤ - в≥дх≥д в≥д реал≥зац≥њ ц≥лей п≥д впливом зовн≥шнього примушенн¤, коли фрустрац≥¤ заган¤Їтьс¤ углиб ≥ може в будь-¤кий момент вийти назовн≥ в форм≥ агрес≥њ.

јгрес≥¤ може бути направлена на ≥ншу людину або групу людей, ¤кщо вони Ї причиною фрустрац≥њ. јгрес≥¤ при цьому носить соц≥альний характер ≥ супроводитьс¤ станами гн≥ву, ворожост≥, ненавист≥. јгресивн≥ соц≥альн≥ д≥њ викликають агресивну реакц≥ю у в≥дпов≥дь ≥ з цього моменту починаЇтьс¤ соц≥альний конфл≥кт.

1	2	3

Ќазва: —оц≥альн≥ конфл≥кти
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-12-25 (5114 прочитано)