≤стор≥¤ ”крањни > ”крањнськ≥ с≥чов≥ стр≥льц≥

”крањнськ≥ с≥чов≥ стр≥льц≥

”крањнськ≥ —≥чов≥ —тр≥льц≥: в≥д австр≥йських в≥йськових формувань до украњнськоњ нац≥ональноњ арм≥њ

ѕочаток ’’ ст. украњнський народ зустр≥в розр≥зненим ≥ несформованим. ’оча стор≥чний пер≥од нац≥онального в≥дродженн¤ ≥ трансформац≥њ дав своњ плоди. ќсобливо в≥дчувалис¤ вони в јвстро-”горськ≥й ≥мпер≥њ, де украњнц≥в визнавали за окремий народ, ¤кий може творити свою самост≥йну пол≥тичну ≥стор≥ю.  ульм≥нац≥¤ формуванн¤ етн≥чноњ ц≥л≥сност≥ припала на останн≥ передвоЇнн≥ роки. ѕол≥тична активн≥сть ≥ культурно-духовне в≥дродженн¤ украњнського народу доповнилис¤ утворенн¤м перших воЇн≥зованих орган≥зац≥й с≥чових стр≥льц≥в.

” 1912 р. австр≥йський ур¤д дл¤ попул¤ризац≥њ воЇнщини звернув увагу на в≥дродженн¤ антирос≥йського польського м≥л≥таризму ≥ дав дозв≥л на створенн¤ легальних в≥йськових польських товариств. « ц≥Їњ нагоди скористались украњнц≥ ≥ вже навесн≥ 1913 р. заклавс¤ у Ћьвов≥ ”крањнський с≥човий союз, а згодом, було затверджено —татут ”крањнських с≥чових стр≥льц≥в на чол≥ з ¬.—таросольським та ƒ. атамаЇм. ќрган≥зац≥¤ под≥л¤лась на два напр¤мки: ”——-≤ Ц студенти ≥ ”——-≤≤ Ц роб≥тнича та сел¤нська молодь. ¬сього ≥снувало 96 орган≥зац≥й. « самого початку в товариств≥ не було ≥дейноњ одностайност≥, а про¤вилис¤ дв≥ теч≥њ щодо шл¤ху розвитку стр≥льц≥в: самост≥йницько-державницька та австр≥йсько-ло¤л≥стична. јле в к≥нцевому п≥дсумку перемогла австроф≥льська ≥де¤: украњнськ≥ нац≥ональн≥ ≥нтереси мали йти у фарватер≥ австр≥йських.

ƒ≥¤льн≥сть ”—— розгорнулась на теренах √аличини ≥ Ѕуковини та про¤вилась у в≥йськово Ц орган≥зац≥йн≥й ≥ техн≥чн≥й п≥дготовц≥ њх член≥в. « 1913 р. УC≥чов≥ —тр≥льц≥ IФ почали видавати перший украњнський в≥йськовий, ≥деолог≥чний журнал У¬≥дгукиФ, що попул¤ризував гасло збройноњ боротьби за украњнську державн≥сть.

Ќавесн≥ 1914 р. сп≥льними зусилл¤ми ќ.—еменюка та ќ.ƒемчука було створено Уѕравильник п≥хотинц≥вФ, у ¤кому переклали необх≥дн≥ в≥йськов≥ команди украњнською мовою. УѕравильникФ було введено в д≥ю 20 червн¤ 1914 р. ¬≥н м≥стив 17 розд≥л≥в, у ¤ких регламентувалис¤ правила внутр≥шньоњ служби, п≥дготовки до бою, а також методика веденн¤ бою вс≥ма п≥дрозд≥лами п≥хоти.

«г≥дно ≥з задумами кер≥вництва с≥чового стр≥лецтва, дисципл≥нуючим фактором мали бути стр≥лецьк≥ в≥дзнаки та одностроњ. ќсновну в≥дзнаку - с≥чову стр≥чку синьо-жовтого кольору зам≥нили на зручн≥ш≥ синьо-жовт≥ кокарди. –озробили також спец≥альний одностр≥й, уз¤вши за основу австр≥йську в≥йськову форму, оздобивши њњ в украњнських традиц≥¤х. ¬≥н став б≥льш практичним ≥ придатн≥шим дл¤ польових вправ ≥ участ≥ у воЇнних д≥¤х.

—таранн¤ми ватажк≥в стр≥лецького руху б≥льш≥сть товариств були забезпечен≥ вогнепальною зброЇю. «окрема, закуповували на в≥йськових складах неробоч≥ гвинт≥вки, ¤к≥ м≥сцев≥ ум≥льц≥ в≥дремонтували. “ак на початку 1914 р. У—≥чов≥ —тр≥льц≥ ≤≤Ф закупили чималу к≥льк≥сть гвинт≥вок системи ¬ерндл¤ й к≥лька гвинт≥вок найнов≥шоњ системи ћанл≥хера.

«а пропозиц≥Їю  .“рильовського вс≥ У—≥ч≥Ф ≥ товариства У—≥чов≥ стр≥льц≥Ф вз¤ли участь у св¤ткуванн≥ 100-р≥чч¤ з дн¤ народженн¤ “.Ўевченка. 28 червн¤ 1914 р. у Ћьвов≥ понад 10 тис. с≥човик≥в та п≥втис¤ч≥ стр≥льц≥в у одностр≥¤х пройшли маршем. «авершенн¤м юв≥лею були в≥йськов≥ вправи ”—— п≥д проводом сотника  .√утковського. Ќа м≥ському майдан≥ окрем≥ стр≥лецьк≥ в≥дд≥ли з≥ Ћьвова, Ѕорислава ≥ яворова виконали в≥йськов≥ бойов≥ вправи. ÷е був перший виступ ”—— перед власним громад¤нством ≥ зовн≥шн≥м св≥том.

“аким чином, головним завданн¤м стр≥лецьких товариств прот¤гом 1913-1914 р., стала п≥дготовка њх член≥в до в≥йни проти –ос≥њ, ¤ка вже була очевидною.

6 серпн¤ 1914 р. у льв≥вськ≥й газет≥ Дƒ≥лоФ зТ¤вилос¤ зверненн¤ √оловноњ ”крањнськоњ –ади Ддо всього украњнського народуФ, в ¤кому проголошувалась необх≥дн≥сть утворювати полки украњнських добровольц≥в п≥д назвою ”крањнськ≥ —≥чов≥ стр≥льц≥ (”——).

“акий крок украњнського пол≥тичного проводу був зрозум≥лий, адже пролита кров ≥ людськ≥ жертви мали, на думку украњнських пол≥тик≥в, зн¤ти недов≥ру оф≥ц≥йноњ влади до украњнц≥в, а в к≥нцевому результат≥ Ц максимально наблизити ур¤дову украњнську пол≥тику до нац≥ональних вимог украњнського населенн¤. ѕол≥тичн≥ д≥¤ч≥ √”– розраховували не ст≥льки на в≥йськов≥ результати д≥¤льност≥ ”——, ск≥льки на пол≥тичн≥ насл≥дки њх ≥снуванн¤.

≤н≥ц≥атива украњнських пол≥тик≥в ≥ масовий ентуз≥азм населенн¤ сх≥дноњ √аличини в створенн≥ ”—— застали в≥денськ≥ ур¤дов≥ кола зненацька. « в≥йськовоњ точки зору ≥снуванн¤ такого лег≥ону було бажане, але питанн¤ пол¤гало в тому, де вз¤ти кошти на озброЇнн¤. “а оск≥льки формуванн¤ корпусу ”—— йшло вже повним ходом, процес став нев≥дворотним. ” в≥йськовому м≥н≥стерств≥ та √енштаб≥ змушен≥ були безпосередньо зайн¤тис¤ питанн¤м украњнського добров≥льного корпусу ≥, в≥дпов≥дно, було прийн¤то р≥шенн¤ про попередн≥ затрати на озброЇнн¤ —≥чових стр≥льц≥в ≥ проведенн¤ необх≥дноњ аг≥тац≥йно-розТ¤снювальноњ роботи серед населенн¤.

¬ к≥нц≥ серпн¤ до Ћьвова прибув представник в≥йськового м≥н≥стерства полковник кавалер≥њ ћол≥к, ¤кий мав на м≥сц≥ про≥нспектувати формуванн¤ корпусу ”——. √алицький нам≥сник граф —. оритовський не розд≥л¤в ≥дею украњнського в≥йська, а з прињздом ћол≥ка австр≥йський ур¤д фактично погодивс¤ на формуванн¤ украњнського лег≥ону чисельн≥стю до 5 тис. ос≥б.

” звТ¤зку з швидким наступом рос≥йських в≥йськ на Ћьв≥в, було затримано остаточну орган≥зац≥ю ”——, а њњ центр перенесено до м. —трий. ¬ цей час зм≥нюЇтьс¤ ставленн¤ австр≥йськоњ влади до ”——. ’оч јвстро-”горщина ≥ в≥дчувала гостру необх≥дн≥сть њх використанн¤ проти –ос≥њ, проте внасл≥док недов≥ри до украњнських в≥йськових частин у ¬≥дн≥ призупинили процес утворенн¤ додаткового корпусу ”——. ¬ √енштаб≥ не створили з лег≥ону ”—— одноц≥льне в≥йськове зТЇднанн¤, а розд≥лили його на 10 окремих загон≥в-сотень по 220 б≥йц≥в у кожному, ¤к≥ займалис¤ розв≥дницькою та диверс≥йною роботою.

“аке ставленн¤ з боку австр≥йського командуванн¤ викликало велике незадоволенн¤ стр≥льц≥в. ўе б≥льше масла у вогонь п≥длили поразки австр≥йськоњ арм≥њ на сх≥дному фронт≥ ≥ подальше звинуваченн¤ украњнц≥в у зрад≥.

–озум≥ючи марн≥сть над≥й на формуванн¤ украњнського в≥йська, восени 1914 р. в≥дбулос¤ в≥йськово-орган≥зац≥йне впор¤дкуванн¤ лег≥он≥в ”——: створено дес¤ть сотень по 220 ос≥б у кожн≥й, под≥лених на два курен¤.

«агалом б≥йц≥ п≥дрозд≥л≥в украњнських с≥чових стр≥льц≥в дуже добре показали себе в бойових д≥¤х у  арпатах 1914-1915 рр., в≥дзначилис¤ в бо¤х за ћак≥вку та Ћисоню.

ѕ≥дп≥льну роботу ”.—.—. провели на Ѕескидах у  арпатах, ≥ це все в≥дбулос¤ п≥д тиском рос≥йських сил. ÷ей пер≥од стр≥лецького житт¤ тривав коло трьох м≥с¤ц≥в, в≥д половини листопада 1914 до половини лютого 1915 року. —тр≥льц≥ мали стежити, за њх розташуванн¤м, силою, рухами, а п≥зн≥ше ц¤ ≥нформац≥¤ передавалас¤ вищому командуванню.

¬иконуючи стежну службу, ”.—.—. весь виконували також звичайну фронтову службу. “ак 27 грудн¤ сотн¤ Ѕудзиновського в склад≥ 150 стр≥льц≥в серед замет≥л≥ ≥ глибоких сн≥г≥в перейшла через найвищу вершину в т≥й околиц≥ гору ѕ≥куй до села Ѕотелка, де в≥дбила потужний ворожий наступ. ј 1 с≥чн¤ ц¤ ж сотн¤ брала участь у завз¤тому бою в оборон≥ ”жгородського переходу.

Ќевдач≥ на фронт≥ та пост≥йн≥ втрати територ≥њ справл¤ли негативний деморал≥зуючий вплив на настроњ стр≥льц≥в. ƒо березн¤ к≥льк≥сть с≥чових стр≥льц≥в р≥зко скоротилась ≥ це позначилось на стан≥ вс≥Їњ сотн≥.

¬ цей час рос≥йське командуванн¤ кинуло на карпатський фронт значн≥ п≥дкр≥пленн¤ ≥ повели завз¤тий наступ на п≥вноч≥ ≥ п≥вденному заход≥ в≥д —лавського. ƒал≥ с≥чов≥ стр≥льц≥ почали втрачати своњ позиц≥њ, але це не зм≥нило стр≥лецького обличч¤, адже карпатський пох≥д зробив з ”.—.—. справжню бойову одиницю.

Ѕ≥й за гору ћак≥вку безперечно ¤вл¤Їтьс¤ одн≥Їю ≥з най¤скрав≥ших стор≥нок ≥стор≥њ ”——. Ќаступ на ћак≥вку рос≥йська арм≥¤ почала вноч≥ з 28-го на 29-те кв≥тн¤ 1915 р. ѕрорвавши фронт, один полк зайн¤в частину гори, але на противагу йому ≥з завданн¤м виправити ситуац≥ю близько 6 год. дл¤ контрнаступу було направлено чотири сотн≥ ѕершого курен¤ та майже чотири сотн≥ ƒругого курен¤ ”——. ѕ≥сл¤ одноденного бою сотн≥ Ѕудзиновського ≥ ћельника в≥дбили втрачен≥ позиц≥њ, злагоджено д≥ючи з сотн¤ми ƒругого куреню. ѕерший кур≥нь в≥дсунув рос≥йську арм≥ю через р≥чку √оловчанку. 30 кв≥тн¤ п≥сл¤ сильноњ артилер≥йськоњ п≥дготовки рос≥¤ни продовжили наступ на праве крило ћак≥вки. ќднак наступ ви¤вивс¤ провальним: вони понесли значн≥ матер≥альн≥ втрати та 173 во¤ки потрапили в полон. јле 1 травн¤ рос≥йському командуванню вдалос¤ вз¤ти гору, незважаючи на героњчний оп≥р сотн≥ Ѕудзиновського. ”—— зазнали в цей день найб≥льших втрат: в полон потрапили к≥лька австр≥йських сотень ≥ частина сотень ћельника й Ѕудзиновського.

1	2	3

Ќазва: ”крањнськ≥ с≥чов≥ стр≥льц≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-12-25 (4335 прочитано)