ћовознавство > ”крањнська мова за профес≥йною ознакою

–≥дкий:

р≥дк≥ший, найр≥дк≥ший;

б≥льш р≥дкий, найб≥льш р≥дкий.

√оловний:

головн≥ший, найголовн≥ший;

б≥льш головний, найб≥льш головний.

ѕоганий:

г≥рший, найг≥рший;

б≥льш поганий, найб≥льш поганий.

¬узький:

вужчий, найвужчий;

б≥льш вузький, найб≥льш вузький.

√либокий:

глибший, найглибший;

б≥льш глибокий, найб≥льш глибокий.

Ѕлизький:

ближчий, найближчий;

б≥льш близький, найб≥льш близький.

Ўвидкий:

швидший, найшвидший;

б≥льш швидкий, найб≥льш швидкий.

¬≥рний:

в≥рн≥ший, найв≥рн≥ший;

б≥льш в≥рний, найб≥льш в≥рний.

ћертвий, хворий, живий виражають не пор≥внюван≥ щодо м≥ри ви¤ву ознаки, тому не можуть утворювати ступен≥ пор≥вн¤нн¤.

¬права 35

ќдин, три, троЇ, чотири, четверть, четвертий, пТ¤теро, пТ¤ть, сто, сотий, с≥мнадц¤ть, с≥мнадц¤теро.

Ќ. чотири четвертий

–. чотирьох четвертого

ƒ. чотирьом четвертому

«. чотири (чотирьох) четвертий (четвертого)

ќ. чотирма четвертим

ћ. чотирьох четвертому

¬права 44.

ќсобливост≥ передач≥ рос≥йского прийменника ДпоФ.

¬ украњнськ≥й мов≥ прйменник ДпоФ вживаЇтьс¤ на позначенн¤ м≥сц¤ руху, а також на позначенн¤ лог≥чноњ в≥дпов≥дност≥ м≥ж елементами. ” вс≥х ≥нших випадках можлива зам≥на прийменниковими конструкц≥¤ми з ≥ншим прийменником чи безприйменниковими конструкц≥¤ми.

ѕрийменник ДпоФ перекладаЇтьс¤ на: за, з, на, у (в), дл¤, п≥сл¤, через, що надаЇ словам та словосполученн¤м смислових та експресивних в≥дт≥нк≥в, тому прийменникови конструкц≥њ можуть виражати:

а) часов≥ в≥дношенн¤: в, у, на, п≥д, перед, о (об), за, п≥сл¤, по, коло, б≥л¤;

б) причинов≥ в≥дношенн¤: в≥д (од), з, через;

в) ц≥льов≥ в≥дношенн¤: дл¤, на, по, за, заради, до, в, про.

ѕри поступлении на работу Ц п≥сл¤ вступу на роботу; по вопросу о том Ц на питанн¤ про те; Ќациональное управление по трудовым отношени¤м - Ќац≥ональне управл≥нн¤ ≥з трудових в≥дносин; по мере увеличени¤ производства - у м≥ру зб≥льшенн¤ виробництва; поправка к закону Ц виправленн¤ до закону; плата по сберегательным и срочным вкладам - плата ощадних та строкових вклад≥в; коректировка с учЄтом инфл¤ции - коректировка з урахуванн¤м ≥нфл¤ц≥њ; «акон о зан¤тости - «акон про зайн¤т≥сть; в течение определЄнного периода - прот¤гом певного пер≥оду; по мере того как - у м≥ру того ¤к; по декрету правительства - за декретом ур¤ду; с целью защиты внутренних производителей - з метою захисту внутр≥шн≥х виробник≥в; объЄм потреблени¤ при разных уровн¤х дохода Ц обТЇм споживанн¤ за умови р≥зних р≥вн≥в доходу; цена, по которой приобретаетс¤ продукци¤ - ц≥на, за ¤кою купуЇтьс¤ продукц≥¤; при меньшем количестве капитала - з меншою к≥льк≥стю кап≥талу; вывод о том Ц висновок про те; крупный по размеру - великий за розм≥ром; по числу акций Ц за к≥льк≥стю акц≥й; по объЄму продаж Ц за обс¤гом продажу; по оси ординат Ц на ос≥ ординат; предлагать к продаже по разным ценам - пропонувати до продажу за р≥зними ц≥нами; по сравнению со спросом - у пор≥вн¤нн≥ з попитом; по горизонтали - за горизонталллю; по закону Ц зг≥дно ≥з законом; ставка процента, выраженна¤ в долларах по текущему курсу - ставка в≥дсотка, виражена в доларах за поточним курсом; по экспорту нефти Ц з експорту нафти; комитет по борьбе - ком≥тет боротьби з; по своему усмотрению - за своњм розсудом; по отношению к иностранным валютам - стосовно ≥ноземних валют; покупка по неизменной цене - покупка за незм≥нною ц≥ною; со стороны предпринимателей - з боку п≥дприЇмц≥в; данные о том - дан≥ про те; закон, согласно которому - закон, в≥дпов≥дно до ¤кого; по общеприн¤тому мнению Ц за загальноприйн¤тою думкою; по некоторым оценкам - за де¤кими оц≥нками; по данным ћ¬‘ Ц за даними ћ¬‘.

¬права 51

ўиро д¤кую батьков≥ за його поради. ¬≥н зрадив мене у найскрут≥шу хвилину. ‘утбол≥сти Ђ«ен≥таї в цьому матч≥ зазнали поразки. ’≥рург≥чним втручанн¤м йому завдали шкоди. ƒ≥вчина хвор≥ла на анг≥ну. (ƒ≥вчина була хвора на анг≥ну). Ќаш край славитьс¤ п≥сн¤ми. ÷ей край багатий на хл≥бороб≥в. «асоби масовоњ ≥нформац≥њ невчасно про≥нформували населенн¤ про цю под≥ю.

¬права 61

≈кспортна золота точка Ц валютний курс в умовах золотого стандарту, при ¤кому виг≥дно експортувати золото. ќбм≥нний курс валют крањн, у ¤ких грош≥ безпосередньо або пр¤мо обм≥нюютьс¤ на золото й до ¤ких Ї в≥льний його ≥мпорт ≥ експорт, може коливатис¤ навколо валютного паритету т≥льки в певних межах, ¤к≥ називають золотими крапками. ” тому випадку, коли курс ≥ноземноњ валюти перевищуЇ валютний паритет на б≥льшу величину, чим видатки, пов'¤зан≥ з перевезенн¤м золота за кордон, особам, ¤ким представл¤ють платеж≥ в ц≥й ≥ноземн≥й валют≥, виг≥дн≥ше не купувати ≥ноземну валюту, а обм≥нювати у своњй крањн≥ нац≥ональну валюту на золото, пот≥м експортувати його в ≥ншу крањну й придбати на це золото потр≥бну ≥нвалюту.

«араз механ≥зм золотих крапок не д≥Ї, оск≥льки в≥дм≥нено золотий стандарт.

≈фект мультипл≥катора Ц вплив зм≥ни сукупних витрат на чистий нац≥ональний продукт, викликан≥ зм≥нами в споживанн≥, обс¤гом податкових надходжень, обс¤гом ур¤дових витрат на товари й послуги або обс¤гом експорту.

„истий прибуток Ц прибуток, що залишаЇтьс¤ в розпор¤дженн≥ компан≥њ (ф≥рми) п≥сл¤ сплати вс≥х обовТ¤зкових платеж≥в ≥з суми балансового (валового) прибутку.

‘≥скальне мито Ц мито, установлюване ур¤дом з метою одержанн¤ доход≥в у державний бюджет; звичайно на споживч≥ товари, ¤к≥ не не виробл¤ютьс¤ в дан≥й крањн≥.

2. “в≥р-роздум Ђя в соц≥альн≥й робот≥ї.

Ћюдина, ¤к ми знаЇмо, Ї ≥ живою ≥стотою, ≥ ≥стотою соц≥альною.  р≥м основних б≥олог≥чних та ф≥з≥олог≥чних потреб, вона п≥дпор¤дковуЇтьс¤ законам розвитку сусп≥льства. ’арактеристикою соц≥ального в людин≥ служить њњ особист≥сть ¤к ст≥йкий комплекс ¤костей, властивостей, набутих п≥д впливом в≥дпов≥дноњ культури сусп≥льства ≥ конкретних соц≥альних груп, до ¤ких вона належить, до життЇд≥¤льност≥ ¤ких включена.

‘ормуванн¤ цих ¤костей ≥ властивостей багато в чому опосереднено б≥олог≥чними особливост¤ми ≥ндив≥да. ѕроте вир≥шальна роль у процес≥ становленн¤ особистост≥ належить соц≥альному впливу, величезн≥й к≥лькост≥ соц≥окультурних фактор≥в, ¤к≥ ввод¤ть людину в соц≥альний св≥т.

ћоЇ становленн¤ ¤к особистост≥ розпочалос¤ ще в дитинств≥: спочатку в родин≥, пот≥м у школ≥, дал≥ ¤ вступила до  ињвського ≥нституту б≥знесу та технолог≥й, а зараз ¤ вже працюю менеджером на рад≥о. я пост≥йно сп≥лкуюсь з людьми, вир≥шую загальн≥ проблеми та на майбутнЇ ¤ поставила соб≥ за мету д≥статис¤ вищоњ посади, на ¤ку, ¤к ¤ вважаю, ¤ заслуговую, але, кр≥м цього, ¤ хочу отримувати морально-психолог≥чне задоволенн¤ в≥д прац≥. я вважаю, що саме таким ≥ Ї менеджмент зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.

—оц≥альна робота нев≥дривна в≥д сусп≥льства ≥ спр¤мована на ус≥ його проблемн≥ прошарки. “ому необх≥дн≥сть у соц≥альн≥й робот≥ ≥снуватиме доти, доки ≥снуЇ сусп≥льство, нав≥ть за найвищого його розкв≥ту, не кажучи вже за сусп≥льство у кризов≥й ситуац≥њ, бо, ¤к казав ƒемокрит, Ђћал≥ послуги, ¤к≥ надаютьс¤ вчасно, Ї найб≥льшими благод≥¤нн¤ми дл¤ тих, хто њх одержуЇї.

 оли працюЇш з≥ слабшими, стаЇш сильн≥шим сам. «рештою, це просто ц≥каво Ц знайомитис¤ з новими сферами житт¤, ≥ не просто знайомитис¤, але ≥ допомагати люд¤м зв≥льнитись. ƒо того ж, досв≥д соц≥альноњ роботи даЇ впевнен≥сть у здатност≥ подолати проблеми, що можуть виникнути у власн≥й с≥мТњ.  р≥м того, ц¤ сфера приваблюЇ ще й тим, що вона Ї новою, лише розвиваЇтьс¤, ≥ тому в≥дкриваЇ широке поле д≥¤льност≥.

—аме тому ¤ стала студенткою вашого ≥нституту. ѕроте, це лише перша сходинка на шл¤ху до профес≥йного самовизначенн¤. Ќовий статус, нова соц≥альна група Ц все це спри¤Ї новим зм≥нам у моњй св≥домост≥, подальшому моЇму розвитку ¤к особистост≥, накладаЇ нов≥ обовТ¤зки та ставить ≥нш≥, б≥льш складн≥, завданн¤. ≤ ¤кими будуть шл¤хи њх вир≥шенн¤ залежить лише в≥д мене,

1	2	3

Ќазва: ”крањнська мова за профес≥йною ознакою
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-01-18 (1225 прочитано)