≈колог≥¤ > ќзонова д≥ра
ќкиси азоту здатн≥ руйнувати озон, однак, вони можуть реагувати ≥ з хлором. Ќаприклад: O3+Cl0→ClO+O2 ClO+Nќ0→NO2+Cl NO2→NO+ќ0 O2+O0→O3 ¬ ход≥ ц≥Їњ реакц≥њ вм≥ст озону не м≥н¤Їтьс¤. Ѕ≥льш важливою Ї ≥нша реакц≥¤: ClO+NO2→ClONO2 —полука, що утворюЇтьс¤ в ход≥ реакц≥њ хлористий н≥трозил Ї так званим УрезервуаромФ хлора. ’лор, ¤кий м≥ститьс¤ в йому неактивний ≥ не може вступити в реакц≥ю з озоном. «рештою така молекула-резервуар може поглинути фотон або вступити в реакц≥ю з будь-¤кою ≥ншою молекулою ≥ вив≥льнити хлор, але вона також може покинути стратосферу. –озрахунки показують, що ¤кби в стратосфер≥ були в≥дсутн≥ окиси азоту, то руйнуванн¤ озону йшло б набагато швидше. ≤ншим важливим резервуаром хлора Ї хлористий водень HCl, що утворюЇтьс¤ при реакц≥њ атомарного хлора ≥ метану —H4. ’‘¬ в промисловост≥. ѕриймаючи до уваги ц≥ аргументи багато крањн почали вживати заход≥в направлених на скороченн¤ виробництва ≥ використанн¤ ’‘¬. « 1978 р. в —Ўј було заборонене використанн¤ ’‘¬ в аерозол¤х. Ќа жаль, використанн¤ ’‘¬ в ≥нших галуз¤х обмежене не було. ” вересн≥ 1987 р. 23 найрозвинут≥ш≥ крањни св≥ту п≥дписали в ћонреал≥ конвенц≥ю, що зобов'¤зуЇ њх знизити споживанн¤ ’‘¬. «г≥дно з дос¤гнутою домовлен≥стю розвинен≥ крањни повинн≥ до 1999 р. знизити споживанн¤ ’‘¬ до половини р≥вн¤ 1986 р. ƒл¤ використанн¤ в ¤кост≥ пропеллента в аерозол¤х вже знайдений непоганий зам≥нник ’‘¬ - пропан-бутанова сум≥ш. ѕо ф≥зичних параметрах вона практично не поступаЇтьс¤ фреонам, але, на в≥дм≥ну в≥д них, вогненебезпечна. ѕроте так≥ аерозол≥ вже використовують в багатьох крањнах св≥ту. —кладн≥ше з холодильними установками - другим по величин≥ споживачем фреонов. —права в тому, що через пол¤рн≥сть молекули ’‘¬ мають високу теплоту випаровуванн¤, що дуже важливо дл¤ робочого т≥ла в холодильниках ≥ кондиц≥онерах. ращим в≥домим на сьогодн≥ зам≥нником фреон≥в Ї ам≥ак, але в≥н токсичний ≥ все ж поступаЇтьс¤ ’‘¬ за ф≥зичними параметрами. Ќепоган≥ результати отриман≥ дл¤ повн≥стю фторованих вуглеводн≥в. ” багатьох крањнах ведутьс¤ розробки нових зам≥нник≥в ≥ вже дос¤гнут≥ непоган≥ практичн≥ результати, але повн≥стю ц¤ проблема ще не вир≥шена. ¬икористанн¤ фреон≥в продовжуЇтьс¤ ≥ поки далеко нав≥ть до стаб≥л≥зац≥њ р≥вн¤ ’‘¬ в атмосфер≥. “ак, за даними мереж≥ √лобального мон≥торингу зм≥н кл≥мату, в фонових умовах - на берегах “ихого ≥ јтлантичного океан≥в ≥ на островах, далеких в≥д промислових ≥ густонаселених район≥в - концентрац≥¤ фреон≥в -11 та -12 в цей час росте з швидк≥стю 5-9% на р≥к. ¬м≥ст в стратосфер≥ фотох≥м≥чно активних з'Їднань хлора в цей час в 2-3 рази вище в пор≥вн¤нн≥ з р≥внем 50-х рок≥в, до початку швидкого виробництва фреон≥в. ћетилбром≥д ƒо особливо небезпечних ворог≥в атмосфери, кр≥м хладон≥в, належить також метилбром≥д. ÷ей газ використовують у с≥льському господарств≥ ¤к зас≥б дл¤ захисту рослин. јле метилбром≥д добре знищуЇ не лише шк≥дник≥в у грунт≥, а й озон у пов≥тр≥. ѕричому нав≥ть у вищих шарах атмосфери. —п≥вроб≥тник ессенського ун≥верситету професор –айнгард ÷ельнер спец≥ал≥зуЇтьс¤ на вивченн≥ процес≥в, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в стратосфер≥ на висот≥ в≥д 20 до 50 к≥лометр≥в: "–уйн≥вна сила атома брому в 80 раз≥в б≥льша, н≥ж атома хлору. Ѕром, ¤кий м≥ститьс¤ в метилбром≥д≥, набагато небезпечн≥ший дл¤ стратосферного озону, н≥ж хлор ≥з фреонових газ≥в." ћетилбром≥д застосовують дл¤ знищенн¤ шк≥дник≥в та збудник≥в хвороб таким чином: над землю напинають пластикове покритт¤, п≥д¤ке накачують газ. як правило, в≥н залишаЇтьс¤ в "теплиц≥" близькочотирьох д≥б. ѕ≥сл¤ того, ¤к пластик зн≥мають, залишки метилбром≥ду потрапл¤ють в атмосферу. ¬ Ќ≥меччин≥ фермери широко застосовували метилбром≥д при вирощуванн≥ картопл≥ та цукрового бур¤ка. 1982-го року використанн¤ цього газу в Ќ≥меччин≥ було заборонено. јле не через те, що в≥н руйнував озоновий шар - тод≥ про це ще небуло н≥чого в≥домо, - а через небезпеку дл¤ грунтових вод. "Ѕром дуже швидко розчин¤Їтьс¤ у вод≥, й в≥дмова в≥д нього Ї благом не лише дл¤ атмосфери, - каже представник Ќ≥мецького товариства техн≥чного сп≥вроб≥тництва ‘олькмар √ассе. - «а останн≥ роки приклад Ќ≥меччини насл≥дувало багато промислових крањн": "™вропейський союз уже майже повн≥стю в≥дмовивс¤ в≥д використанн¤ метилбром≥ду. ¬ин¤ток становл¤ть лише ≤спан≥¤ та ≤тал≥¤, де дуже поширене вирощуванн¤ тепличних культур, зокрема, томат≥в ≥ ог≥рк≥в. ” —получених Ўтатах јмерики метилбром≥д застосовують в основному на кв≥ткових та полуничних плантац≥¤х у ал≥форн≥њ та ‘лорид≥." як в≥домо, промислове с≥льське господарство в —Ўј в≥др≥зн¤Їтьс¤ своЇю монокультурн≥стю. ‘ермер, ¤кий маЇ, наприклад, платнац≥њ полуниць у ‘лорид≥, вирощуЇ т≥льки њх, ≥ до того ж, багато рок≥в посп≥ль. “е ж саме стосуЇтьс¤ й кв≥т≥в. ѕроблема при цьому пол¤гаЇ в тому, що в грунтах розплоджуЇтьс¤ величезна к≥льк≥сть шк≥дник≥в, наприклад, черв"¤к≥в нематод≥в, ¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤ на певних культурах. “ут ≥ стаЇ в пригод≥ метилбром≥д, ¤кий Ї дуже агресивною отрутою. "«вичайно, ≥снуЇ ≥нший, природн≥ший спос≥б боротьби з≥ шк≥дниками. ƒл¤ цього треба час в≥д часу зас≥вати плантац≥њ ≥ншими рослинами", - по¤снюЇ н≥мецький експерт з питань еколог≥чно чистого с≥льського господарства, професор ћар≥¤ ‘≥нк: "¬ласне, саме метилбром≥д та ≥нш≥ фум≥ганти зробили можливим роками висаджувати на д≥л¤нках т≥ сам≥ рослини. ÷им скористалис¤ передус≥м дл¤ вирощуванн¤ культур, ¤к≥ дають найб≥льший прибуток, - полуниць, кв≥т≥в, городини, що користуЇтьс¤ пост≥йним попитом.¬≥дмова в≥д метилбром≥ду практично означаЇ в≥дмову в≥д монокультурного господарюванн¤. ƒл¤ фермер≥в це пов"¤зано з ризиком та ф≥нансовими збитками. ∆орстка конкуренц≥¤ на ринку не допускаЇ перерв у виробництв≥." «г≥дно з ћонреальським протоколом, —Ўј мають в≥дмовитис¤ в≥д застосуванн¤ метилбром≥ду до 2005-го року. рањни, що розвиваютьс¤, - до 2015-го. як альтернативу отруйному газов≥ б≥ологи пропонують, зокрема, еколог≥чно чистий спос≥б боротьби з≥ шк≥дниками, ¤кийд≥став назву "сол¤ризац≥¤". ўоправда, ефективно д≥Ї в≥н лише в рег≥онах, багатих на сонце. ѕредставник Ќ≥мецького товариства техн≥чного сп≥вроб≥тництва ‘олькмар √ассе: "√рунт трохи зволожують, пот≥м над ним напинають пластикову пл≥вку, кр≥зь ¤ку сонце нагр≥ваЇ землю. «авд¤ки парниковому ефектов≥, на поверхн≥ грунту створюЇтьс¤ температура до 60 градус≥в ≥ вище.” так≥й "саун≥" гине б≥льш≥сть шк≥дник≥в та збудник≥в хвороб. ѕ≥сл¤цього пластикове покритт¤ йде на переробку. ќтже, й ц¤ еколог≥чна проблема розв"¤зуЇтьс¤ найкращим чином." ƒосл≥дженн¤ показали, що при сол¤ризац≥њ в грунт≥ залишаЇтьс¤ чимало корисних орган≥зм≥в, пристосованих до таких високих температур. ” цьому пол¤гаЇ принципова в≥дм≥нн≥сть м≥ж цим методом ≥ застосуванн¤м метилбром≥ду, ¤кий залишаЇ п≥сл¤ себе майже стерильну землю. ‘олькмар √ассе: "÷е дуже важливо з точки зору б≥олог≥њ. ¬ обробленому метилбром≥дом грунт≥ знову швидко розмножуютьс¤ шк≥дники та збудники хвороб, ¤к≥ потрапл¤ють туди з рослинами, водою або через пов≥тр¤. ” стерильн≥й земл≥ дл¤ шк≥дник≥в створюютьс¤ ≥деальн≥ умови, адже в н≥й в≥дсутн≥ њхн≥ природн≥ вороги. ѕочавши застосовувати метилбром≥д, фермери змушен≥ робити це знову й знову, бо шк≥дник≥в у грунт≥стаЇ дедал≥ б≥льше." ¬ …ордан≥њ сел¤ни винайшли спос≥б посилити д≥ю сол¤ризац≥њ. ѕ≥д пл≥вкою, ¤кою накривають пол¤, вони розкладають гн≥й. “од≥ шк≥дники гинуть не т≥льки в≥д спеки, а й в≥д отуйного амон≥аку, що утворюЇтьс¤ в≥д пр≥нн¤ гною. "ѕрактика доводить, що без метилбром≥ду можна господарювати ¤к з користю дл¤ довк≥лл¤, так ≥ дл¤ власноњ кишен≥", - каже ‘олькмар √ассе: "” принцип≥, переконати сел¤н у правильност≥ нового методу зовс≥м не важко, ¤кщо, звичайно, њх влаштовуЇ ц≥на. ј в цьому випадков≥ так воно й Ї. —ол¤ризац≥¤ обходитьс¤ фермеров≥ приблизно в чотири рази дешевше, н≥ж застосуванн¤ метилбром≥ду."
Ќазва: ќзонова д≥ра
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-01-18 (2698 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
