“рудове право ”крањни > Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
¬≥дпов≥дно до ст. 147 «пѕ ”крањни за порушенн¤ тру≠довоњ дисципл≥ни до прац≥вника
може бути застосовано т≥льки один з таких заход≥в ст¤гненн¤:
1) догана;
2) зв≥льненн¤.
«аконодавством, статутами ≥ положенн¤ми про дисцип≠л≥ну можуть бути передбачен≥
дл¤ окремих категор≥й пра≠ц≥вник≥в й ≥нш≥ дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤. ƒисципл≥нарн≥
ст¤гненн¤ можуть застосовуватись т≥льки органом, ¤ко≠му надане право прийн¤тт¤
на роботу (обранн¤, затвер≠дженн¤ ≥ призначенн¤ на посаду) даного прац≥вника.
ƒисципл≥нарне ст¤гненн¤ застосовуЇтьс¤ власником або уповноваженим ним органом
безпосередньо п≥сл¤ ви¤в≠ленн¤ проступку, але не п≥зн≥ше одного м≥с¤ц¤ з дн¤
його ви¤вленн¤, не рахуючи часу зв≥льненн¤ прац≥вника в≥д роботи у зв'¤жу з
тимчасовою непрацездатн≥стю або перебуванн¤м його у в≥дпустц≥.
ƒисципл≥нарне ст¤гненн¤ не може бути накладене п≥зн≥ше шести м≥с¤ц≥в з дн¤
вчиненн¤ проступку.
ƒо застосуванн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ власник або уповноважений ним орган
повинен зажадати в≥д по≠рч шпика трудовоњ дисципл≥ни письмов≥ по¤сненн¤. ѕри
в≥дмов≥ прац≥вника дати так≥ по¤сненн¤ повинен бути складений в≥дпов≥дний акт.
«а кожне порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни може бути застосовано лише одне дисципл≥нарне
ст¤гненн¤.
ѕри обранн≥ виду ст¤гненн¤ власник або уповноваже≠нн≥] ним орган повинен
враховувати ступ≥нь т¤жкост≥ вчи≠неного проступку ≥ запод≥¤ну ним шкоду, обставини,
за ¤ких вчинено проступок, ≥ попередню роботу прац≥вни≠ка.
ƒисципл≥нарне ст¤гненн¤ може бути оскаржене прац≥≠вником у пор¤дку, встановленому
главою XV Ђ≤ндив≥ду≠альн≥ трудов≥ спориї «≤≤ѕ ”крањни. якщо прот¤гом року ≥
дн¤ накладенн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ прац≥вни≠ка не буде п≥ддано новому
дисципл≥нарному ст¤гненню, то в≥н вважаЇтьс¤ таким, що не мав дисципл≥нарного
ст¤гненн¤. ¬оно може бути зн¤те ≥ до зак≥нченн¤ одного року, ¤кщо прац≥вник
не допустив нового порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни ≥ про¤вив себе ¤к сумл≥нний
прац≥≠вник.
ѕрот¤гом строку дисципл≥нарного ст¤гненн¤ заходи за≠охоченн¤ до прац≥вника
не застосовуютьс¤.
¬ласник або уповноважений ним орган маЇ право зам≥сть накладанн¤ дисципл≥нарного
ст¤гненн¤ переда≠ти питанн¤ про порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни на роз≠гл¤д трудового
колективу або його органу.
“ема 12. ћатер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н трудових правов≥дносин
1. ѕон¤тт¤ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥, п≥дстави та умови њњ виникненн¤
¬≥дпов≥дно до ст. « онституц≥њ ”крањни людина, њњ житт¤ ≥ здоров'¤, недоторканн≥сть
≥ безпека визнаютьс¤ найви≠щою соц≥альною ц≥нн≥стю. ѕрава ≥ свободи людини та
њх гарант≥њ визначають зм≥ст ≥ спр¤мован≥сть д≥¤льност≥ дер≠жави. ”твердженн¤
≥ забезпеченн¤ прав ≥ свобод людини Ї головним обов'¤зком держави. ¬ повн≥й
м≥р≥ це сто≠суЇтьс¤ права прац≥вника на безпечн≥ ≥ здоров≥ умови прац≥ ≥ права
власника на захист його прав власност≥.
Ќаведен≥ конституц≥йн≥ положенн¤ знаход¤ть св≥й роз≠виток в актах трудового
законодавства, зокрема в гл. IX (ст.ст. 130Ч138) «пѕ ”крањни, ¤ка встановлюЇ
матер≥≠альну в≥дпов≥дальн≥сть, ¤к один ≥з вид≥в юридичноњ в≥дпо≠в≥дальност≥
за неналежне виконанн¤ сторонами трудово≠го договору своњх обов'¤зк≥в.
—тосовно цих обов'¤зк≥в власник або уповноважений ним орган в≥дпов≥дно до
ст. 131 зобов'¤заний створити прац≥вникам умови, необх≥дн≥ дл¤ нормальноњ роботи
≥ забезпеченн¤ повного збереженн¤ дорученого њм майна, а прац≥вники зобов'¤зан≥
бережливо ставитись до майна п≥дприЇмства (установи, орган≥зац≥њ) ≥ вживати
заход≥в до запоб≥ганн¤ шкод≥.
—уть матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ пол¤гаЇ в тому, що ¤кщо в результат≥ неналежного
виконанн¤ чи невико≠нанн¤ прац≥вником або власником (уповноваженим ним органом)
встановлених обов'¤зк≥в ≥нш≥й сторон≥ трудо≠вого договору спричинено матер≥альну
шкоду, то остан≠н¤ п≥дл¤гаЇ в≥дшкодуванню.
¬ силу вищевикладеного розр≥зн¤ють матер≥альну в≥дпо≠в≥дальн≥сть прац≥вника
перед власником (уповноваженим ним органом) ≥ матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть власника
(уповноваженого ним органу) перед прац≥вником. ѕрац≥вник в≥дшкодовуЇ шкоду,
спричинену ним на¤вному майну власника (уповноваженого ним органу), а влас≠ник
(уповноважений ним орган) в≥дшкодовуЇ збитки, ¤к≥ терпить прац≥вник в результат≥
шкоди, спричиненоњ його здоров'ю, протиправного в≥д≥бранн¤ у нього мож≠ливост≥
виконувати трудову функц≥ю, обумовлену трудо≠вим договором, ≥ заробл¤ти таким
чином соб≥ на житт¤.
ќтже, матер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть Ч це встановлений законом обов'¤зок одн≥Їњ
≥з стор≥н трудового договору в≥дшко≠дувати збитки ≥нш≥й сторон≥, спричинен≥
њй протиправними, винними д≥¤ми.
¬иход¤чи ≥з зм≥сту уже згаданоњ ст. 130 «≤≤ѕ ”крањни, матер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть
може бути покладена на вин≠ну сторону незалежно в≥д прит¤гненн¤ ѓѓ до дисципл≥≠нарноњ,
адм≥н≥стративноњ чи крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥. јле при цьому повинн≥ бути
дотриман≥ п≥дстави ≥ умови покладенн¤ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥.
¬≥дпов≥дно до ст. 130 .«≤≤ѕ матер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть встановлюЇтьс¤
т≥льки за пр¤му д≥йсну шкоду лише в ме≠жах ≥ в пор¤дку, передбачених законодавством.
ѕр¤ма д≥йсна шкода Ч це втрата, пог≥ршенн¤ або зниженн¤ ц≥нност≥ майна, в результат≥
чого виникаЇ необх≥дн≥сть, нагальна потреба дл¤ п≥дприЇмства (установи, орган≥≠зац≥њ)
нести затрати на в≥дновленн¤, набутт¤ майна чи ≥нших ц≥нностей. –азом з тим,
необх≥дно мати на уваз≥, що на прац≥вника не може бути покладена в≥дпов≥≠дальн≥сть
за збиток, що в≥дноситьс¤ до категор≥њ нормаль≠ного виробничо-господарського
ризику, а також за неотриманн≥ п≥дприЇмством доходи ≥ за збиток, запод≥¤ний
прац≥вником в стан≥ крайньоњ необх≥дност≥, тобто дл¤ усуненн¤ небезпеки, що
загрожуЇ ≥нтересам держави, громадським ≥нтересам, особ≥ чи правам ц≥Їњ особи
або ≥нших громад¤н, ¤кщо таку небезпеку заданих обставин не можна було попередити
≥ншими засобами ≥ запод≥¤на шкода значно менша, н≥ж попереджена.
ƒо умов виникненн¤ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ в≥днос¤тьс¤:
Ч протиправна д≥¤ чи безд≥¤льн≥сть сторони трудового договору Ч така њњ повед≥нка,
¤ка Ї порушенн¤м норм, встановлених законодавством про працю, правилами внутр≥шнього
трудового розпор¤дку, а також порушен≠н¤м чи невиконанн¤м посадових обов'¤зк≥в,
визначених посадовими ≥нструкц≥¤ми, розпор¤дженн¤ми ≥ наказами кер≥вництва;
Ч на¤вн≥сть причинного зв'¤зку м≥ж пр¤мою д≥йсною шкодою ≥ протиправними
д≥¤ми (чи безд≥¤льн≥стю) сто≠рони трудового договору;
Ч на¤вн≥сть вини сторони трудового договору у виник≠ненн≥ чи спричиненн≥
збитк≥в, ¤к≥ п≥дл¤гають в≥дшкоду≠ванню. ¬ина може виникати з умислу чи необережност≥,
що т¤гне за собою встановленн¤ виду матер≥альноњ в≥дпо≠в≥дальност≥: обмеженоњ
чи повноњ.
ќбов'¤зок доказуванн¤ на¤вност≥ умов дл¤ покладенн¤ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥
на прац≥вника в≥дпов≥дно до ст. 138 «пѕ ”крањни лежить на власников≥ або упов≠новаженому
ним органов≥.
ѕравов≥ норми, бо встановлюють матер≥альну в≥дпов≥≠дальн≥сть, мають за мету
не лише в≥дшкодуванн¤ майно≠вих збитк≥в, але ≥ слугують засобом попередженн¤
спри≠чиненн¤ шкоди. ¬становленн¤ матер≥альноњ в≥дпов≥даль≠ност≥ ≥ ѓѓ потенц≥альна
загроза спри¤ють точному ≥ не≠ухильному виконанню сторонами трудового договору
њх трудових обов'¤зк≥в.
2. ¬иди матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥
¬≥дпов≥дно до ст. 132 «пѕ ”крањни за шкоду, запод≥¤≠ну п≥дприЇмству при
виконанн≥ трудових обов'¤зк≥в, пра≠ц≥вники, що винн≥ у запод≥¤н≥й шкод≥, ¤к
правило, не≠суть матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть у розм≥р≥ пр¤моњ д≥йсноњ шкоди,
але не б≥льше свого середнього м≥с¤чного заро≠б≥тку. ¬иход¤чи з нього, можна
говорити про в≥дшкоду≠ванн¤ шкоди в передбачених законодавством межах Ч обмежену
матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть. ќбмежену матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно п.
1 ст. 133
Ќазва: Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-01-18 (69336 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
