“рудове право ”крањни > Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
¬ зв'¤зку з переходом до ринковоњ економ≥ки, роздер≠жавленн¤м ≥ приватизац≥Їю
п≥дприЇмств суттЇво допов≠нен≥ ≥ повноваженн¤ трудових колектив≥в. «аконодавство
передбачаЇ право трудового колективу щодо придбанн¤ права власност≥ на майно
свого п≥дприЇмства, а також право на оренду державних п≥дприЇмств («акони ”крањ≠ни
Ђѕро оренду державного ≥ комунального майнаї, Ђѕро приватизац≥ю державного майнаї).
р≥м захисту трудових ≥ соц≥альних ≥нтерес≥в своњх член≥в, ¤к зас≥б боротьби
за дотриманн¤м з боку прац≥вник≥в ви≠мог правил внутр≥шнього трудового розпор¤дку
п≥дприЇм≠ства, трудовий колектив може застосовувати до них за≠ходи громадського
впливу ≥ накладати ст¤гненн¤.
¬се вищесказане не в≥дображаЇ повн≥стю зм≥ст право≠вого статусу трудового
колективу, а лише ор≥ЇнтуЇ щодо визначенн¤ меж його повноважень.
—пециф≥ка трудового колективу ¤к органу самовр¤д≠ного колективного суб'Їкта
трудового права в тому, що його повноваженн¤ реал≥зуютьс¤ на широк≥й демокра≠тичн≥й
основ≥. ѕрац≥вники беруть участь в управл≥нн≥ справами п≥дприЇмства безпосередньо,
шл¤хом скли≠канн¤ загальних збор≥в вс≥х працюючих, а за неможли≠вост≥ повн≥стю
з≥брати весь колектив Ч шл¤хом прове≠денн¤ конференц≥њ чи за допомогою своњх
виборних орган≥в: ради трудового колективу чи ради п≥дприЇм≠ства. ќстанн≥ Ч
це виконавчо-розпор¤дчий орган, ¤кий обираЇтьс¤ загальними зборами чи конференц≥Їю
тру≠дового колективу, скликаними за ≥н≥ц≥ативою проф≠сп≥лкового ком≥тету ≥ адм≥н≥страц≥њ
п≥дприЇмства. ƒо њх складу висуваютьс¤ кандидатури в≥д громадських орган≥зац≥й,
колектив≥в структурних п≥дрозд≥л≥в, адм≥н≥страц≥њ п≥дприЇмства.
–ада трудового колективу зд≥йснюЇ контроль за вико≠нанн¤м р≥шень загальних
збор≥в, ≥нформуЇ колектив про њх виконанн¤, вир≥шуЇ багато ≥нших питань, пов'¤за≠них
з виробничим процесом, соц≥альним розвитком п≥дприЇмства, забезпеченн¤м дисципл≥ни
прац≥.
ѕитанн¤ щодо розмежуванн¤ ѕовноважень трудового колективу ≥ його виборного
органу Ч ради вир≥шуЇтьс¤ в колективному договор≥. ” своњй д≥¤льност≥ рада трудового
колективу т≥сно сп≥впрацюЇ з адм≥н≥страц≥Їю ≥ громадсь≠кими орган≥зац≥¤ми.
–≥шенн¤, прийн¤т≥ в межах њњ повноважень ≥ так≥, що в≥дпов≥дають вимогам
законодавства, обов'¤зков≥ дл¤ ад≠м≥н≥страц≥њ ≥ член≥в всього колективу. ” випадку
розход≠женн¤ думок член≥в ради сп≥рн≥ питанн¤ вир≥шуютьс¤ загальними зборами
трудового колективу.
ќднак правовий статус трудового колективу оц≥нюЇть≠с¤ сьогодн≥ далеко неоднозначне.
ѓ пов'¤зано це, знову-таки, з проблемою власност≥, з≥ зм≥цненн¤м правового становища
роботодавц≥в ≥ п≥дприЇмц≥в на ринку прац≥ ≥ в соц≥ально-трудов≥й сфер≥.
” сфер≥ управл≥нн¤ п≥дприЇмством право власност≥ Ч визначальне стосовно правомочностей,
що випливають ≥з трудових в≥дносин. —аме власник маЇ право вир≥шува≠ти принципов≥
питанн¤ управл≥нн¤ п≥дприЇмством, що належить йому. «вичайно, це залежить в≥д
дол≥ власника в майн≥ п≥дприЇмства. Ќа приватних п≥дприЇмствах тру≠дов≥ колективи,
част≥ше всього, усуваютьс¤ в≥д участ≥ в управл≥нн≥. ѕрагнучи зац≥кавити прац≥вник≥в
в б≥льш≥й ефективност≥ роботи п≥дприЇмства, власник може залу≠чити њх до обговоренн¤
≥ вир≥шенн¤ певних питань ви≠робничоњ, економ≥чноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.
јле дл¤ приватного п≥дприЇмц¤ це право, а не обов'¤зок.
¬ той же час в≥дпов≥дно до норм трудового законодав≠ства ≥ приватний власник
чи уповноважена ним особа зобов'¤зан≥ вести переговори з представницькими органами
прац≥вник≥в з приводу обговоренн¤ проекту колек≠тивного договору чи у випадку
виникненн¤ колективних трудових конфл≥кт≥в. ¬≥н зобов'¤заний надавати њм необ≠х≥дну
≥нформац≥ю дл¤ контролю в сфер≥ охорони прац≥. ” випадку невиконанн¤ ц≥Їњ вимоги
в≥н може бути прит¤г≠нутий до в≥дпов≥дальност≥.
“ому стосовно визначенн¤ повноважень трудового ко≠лективу ≥ його участ≥ в
життЇд≥¤льност≥ ≥ функц≥онуванн≥ п≥дприЇмства дл¤ ”крањни особливо важливим
Ї вивчен≠н¤ м≥жнародного досв≥ду ≥ застосуванн¤ його позитивних результат≥в
при розробц≥ нового трудового законодавства.
5. ѕрофес≥йн≥ сп≥лки ¤к суб'Їкт трудового права
ѕрофес≥йн≥ сп≥лки Ч це орган≥зац≥њ, створюван≥ на п≥дстав≥ в≥льного вибору
громад¤н, пов'¤заних сп≥льни≠ми виробничими, профес≥йними ≥нтересами по роду
њх д≥¤льност≥, з метою представництва ≥ захисту њх ≥нтерес≥в та соц≥ально-трудових
прав. ѕрофсп≥лки Ч незалежна гро≠мадська орган≥зац≥¤, над≥лена правовим статусом,
виз≠наченим законодавством. «аконодавство ”крањни, зокре≠ма ÷ив≥льний кодекс
(ст.21), визнаЇ профсп≥лки юри≠дичними особами. ÷е означаЇ, що в результат≥
њх орган≥≠зац≥йноњ Їдност≥, економ≥чноњ самост≥йност≥, правовоњ регламентац≥њ
њх д≥¤льност≥ законодавством ≥ статутними документами вони волод≥ють право-
≥ д≥Їздатн≥стю, спро≠можн≥ виступати в≥д свого ≥мен≥ з метою захисту своњх ≥нтерес≥в
≥ в першу чергу Ч ≥нтерес≥в своњх член≥в та не≠сти юридичну в≥дпов≥дальн≥сть.
як громадська орган≥зац≥¤ профес≥йн≥ сп≥лки заснован≥ на членств≥, ≥ кожний
громад¤нин маЇ право в≥льно виз≠начатис¤ щодо своЇњ участ≥ в профсп≥лц≥. Ќалежн≥сть
чи неналежн≥сть до них не т¤гне за собою будь-¤ких обме≠жень громад¤н у правах.
÷е положенн¤ закр≥плене стат≠тею 36 онституц≥њ ”крањни. ѕри цьому сл≥д зазначити,
що в питанн¤х колективних ≥нтерес≥в профес≥йн≥ сп≥лки захищають ≥нтереси вс≥х
прац≥вник≥в незалежно в≥д њх член≠
ства в профес≥йн≥й орган≥зац≥њ. ÷е обумовлено тим, що умови прийн¤того колективного
договору поширюютьс¤ на вс≥х член≥в трудового колективу, в тому числ≥ ≥ на тих,
хто не Ї членом профсп≥лки. ўо ж до ≥ндив≥дуальних прав останн≥х, то вони не
захищаютьс¤ профсп≥лками.
ƒ≥¤льн≥сть профес≥йних сп≥лок зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ законодавства ≥ колективних
договор≥в, а регулюЇтьс¤ нор≠мами, встановленими кер≥вними профсп≥лковими орга≠нами.
«аконодавчою базою профсп≥лок Ї в першу чергу он≠ституц≥¤ ”крањни, одекс
закон≥в про працю ( гл. II, XVI ≥ р¤д статей ≥нших глав), «акон ”крањни Ђѕро
колективн≥ договори ≥ угодиї, а також «акон —–—– в≥д 10 грудн¤ 1990 року Ђѕро
профес≥йн≥ сп≥лки, права ≥ гарант≥њ њх д≥¤льност≥ї ≥ ѕоложенн¤ про права профсп≥лкового
ком≥≠тету, установи, орган≥зац≥њ, затверджене ”казом ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади
—–—– в≥д 27 вересн¤ 1971 року, ¤к≥ про≠довжують д≥¤ти до прийн¤тт¤ аналог≥чного
нац≥онально≠го законодавства. р≥м того, правову основу д≥¤льност≥ профсп≥лок
складаЇ також трудове законодавство в ц≥ло≠му, оск≥льки воно використовуЇтьс¤
профсп≥лками дл¤ захисту прав та ≥нтерес≥в прац≥вник≥в.
Ќа п≥дстав≥ вказаних законодавчих акт≥в профес≥йн≥ сп≥лки реал≥зують своњ
повноваженн¤ стосовно представ≠ництва ≥ захисту трудових та соц≥ально-економ≥чних
прав прац≥вник≥в у в≥дносинах з роботодавц¤ми, органами державноњ ≥ м≥сцевоњ
влади, а також ≥ншими об'Їднанн¤≠ми громад¤н.
¬иконанн¤ цих функц≥й пов'¤зане з вимогою застосу≠ванн¤ прав, наданих профсп≥лкам
законодавством. “обто надан≥ законом права одночасно Ї обов'¤зком профсп≥лок
≥ означають не т≥льки можлив≥сть, а й необх≥дн≥сть, зо≠бов'¤занн¤, вимогу њх
виконати. —аме цим обумовлена юридична в≥дпов≥дальн≥сть профсп≥лок, зокрема
зв≥льне≠них в≥д основноњ роботи профсп≥лкових прац≥вник≥в, за невиконанн¤ наданих
њм прав.
ѕрава профсп≥лок класиф≥куютьс¤ за р≥зними ознаками.
¬ першу чергу, за зм≥стом питань, з приводу ¤ких зас≠тосовуютьс¤ права профсп≥лок.
÷е питанн¤ забезпеченн¤ зайн¤тост≥, нормуванн¤ ≥ оплати прац≥, робочого часу,
часу в≥дпочинку, дисципл≥ни прац≥, гарант≥й ≥ компен≠сац≥й, охорони прац≥ ≥
контролю за дотриманн¤м трудо≠вого законодавства та законодавства про охорону
прац≥.
ƒал≥, залежно в≥д р≥вн¤ самост≥йност≥ профсп≥лок у ви≠р≥шенн≥ питань розр≥зн¤ють:
а) права на вир≥шенн¤ питань на паритетних началах. Ќа таких умовах укладаютьс¤
колективн≥ договори ≥ угоди м≥ж профсп≥лкою та роботодавцем чи органом виконав≠чоњ
влади. ≤н≥ц≥атива у вир≥шенн≥ таких питань може нале≠жати будь-кому з них, але
позитивне р≥шенн¤ по сут≥ пи≠танн¤ може бути прийн¤те т≥льки за згодою обох
стор≥н;
Ќазва: Ћекц≥њ по трудовому праву ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-01-18 (69336 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
