Ѕ≥олог≥¤ > Ўипшина голчаста, грицики

Ўипшина голчаста, грицики

Ўипшина голчаста Ч Rosa acicularis Lindl.

Ўипшина голчаста Ч гарний колючий кущ з бурувато-червоними г≥лками, з великою к≥льк≥стю др≥бних тонких шипик≥в ≥ щетинок. Ўипики сид¤ть часто по 2 б≥л¤ основи .-листк≥в, що складаютьс¤ з 5Ч7 (9) ¤йцевидних листочк≥в.  в≥тки велик≥, ароматичн≥, поодинок≥ або по 2Ч3, рожев≥ або червонуват≥, на довгих кв≥ткон≥жках. ѕлоди соковит≥, ¤йцевидно-грушовидн≥, ¤йцевидн≥ або ел≥птичн≥, 1,5Ч 2,5 см в д≥аметр≥, гладеньк≥. ѕоверхн¤ блискуча або матова, морщиниста. ¬середин≥ плод≥в знаход¤тьс¤ тверд≥ б≥л≥ гор≥шковидн≥ с≥м'¤нки (плодики) з численними загостре≠ними щетинистими волосками. Ўипшина голчаста цв≥те в червн≥Члипн≥. Ўипшина голчаста росте в л≥сах, переважно ¤линових, по л≥сових схилах ≥ на узл≥сс≥, луках. ƒл¤ л≥кувальних ц≥лей застосовують стигл≥ плоди обох вид≥в шипшини.

«бирають плоди у пер≥од њх стиглост≥, наприк≥нц≥ серп≠н¤Чу вересн≥; збирати сл≥д обережно, вручну, у брезентових чи ≥нших рукавиц¤х, безпосередньо з куща, причо≠му т≥льки ц≥л≥ ¤скраво-червон≥, нез≥псован≥ плоди, коли вони ще тверд≥, намагаючись не м'¤ти њх. ѕерестигл≥ пло≠ди стають соковитими, м'¤кими ≥ збирати њх важче. —кла≠дати плоди сл≥д у кошики, обт¤гнут≥ тканиною, збиранн¤ сл≥д зак≥нчити до настанн¤ заморозк≥в. —в≥жоз≥бран≥ пло≠ди треба негайно сушити.

—ушать плоди у добре нагр≥тих печах, на зал≥зних листах або с≥тках, трохи в≥дкривши засл≥нку ≥ трубу печ≥ дл¤ ви≠т¤гуванн¤ вологи. ўоб краще використати обс¤г печ≥ дл¤ суш≥нн¤ найб≥льшоњ к≥лькост≥ ¤г≥д, с≥тки з ¤годами став≠л¤ть на цеглинах у 2Ч3 р¤ди, але при цьому треба стежи≠ти, щоб пов≥тр¤ мало в≥льний доступ до вс≥х ¤г≥д ≥ щоб ¤годи не п≥дгор≥ли. ћожна њх сушити в плодоовочевих су≠шарках при температур≥ 80Ч90∞ —, а в п≥вденних райо≠нах Ч на сонц≥. —ух≥ ¤годи шипшини оранжево-червон≥, смак кислу≠вато-солодкий, вони без запаху. Ќастоњ з корен≥в шипшини ≥ плод≥в здавна застосовува≠ли в народн≥й медицин≥ у випадку захворюванн¤ печ≥нки ≥ шлунково-кишкового тракту. ѕри катар≥ шлункалз зни≠женою кислотн≥стю застосовують наст≥й з 3 столових ло≠жок ¤г≥д шипшини на 1 л води по 1/2 скл¤нки 3 рази на день.

√рицики Ч Capsella bursa pastoris(L.) Medic.

ќднор≥чна трав'¤на рослина з пр¤мим або г≥лчастим стеблом заввишки 20Ч50 см. Ћистки: прикоренев≥ Ч дов≠гасто-ланцетовидн≥, вињмчасто-зубчаст≥ або п≥рчасто-роз≠д≥льн≥, звужен≥ у черешках, переважно з≥бран≥ в розетку≥ стеблов≥ Ч сид¤ч≥, стр≥лковидн≥, стеблоохоплююч≥, ц≥≠локрањ.  в≥тки б≥л≥, др≥бн≥, з≥бран≥ у довг≥ волот≥ на вер≠х≥вц≥ стебла. ѕл≥д Чобернено трикутний, дуже сплющений стручок з серцевидною вињмкою вгор≥, стиснений з боку шв≥в. «а формою плоди нагадують мисочки, зв≥дки ≥ походить одна з народних назв рослини.

÷в≥туть грицики з кв≥тн¤ до вересн¤ (в≥д низу стебла до вер≠х≥вки).

–осте ¤к бур'¤н на пол¤х, при дороз≥, поблизу будинк≥в, на см≥тниках.

–айони поширенн¤ Ч вс¤ територ≥¤ —–—–, кр≥м  райньоњ ѕ≥вноч≥. «бирають ≥ заготов≠л¤ють грицики на ”крањн≥, у ƒагестан≥, –остовськ≥й област≥.

ƒл¤ виготовленн¤ л≥к≥в використовують траву гри≠цик≥в.

«бирають траву у червн≥ Ч липн≥ п≥д час цв≥т≥нн¤, зр≥зуючи усю надземну частину рослини з прикореневими листками (без корен¤) ≥ сушать на в≥льному пов≥тр≥, у зат≥нку, або у при≠м≥щенн≥, ¤ке пров≥трюЇтьс¤. «апах грицик≥в слабкий, на смак вони г≥ркувато-слизуват≥.

Ћ≥кувальна властив≥сть Ч кровоспинна д≥¤ Ч була в≥дома ще стародавн≥м л≥кар¤м √рец≥њ ≥ –иму. ” ™вроп≥ в пер≥од —ередньов≥чч¤ настоњ грицик≥в теж використовували ¤к кровоспинний зас≥б. ј. Ћ. Ћейбович п≥дтвердив крово≠спинну д≥ю настою грицик≥в у випадку кровотеч≥ з матки. як кровоспинний зас≥б настоњ ≥ в≥двари з грицик≥в викори≠стовують ≥ в наш≥й народн≥й медицин≥.

÷≥ препарати застосовують дл¤ л≥куванн¤ печ≥нки ≥ нирок (сум≥ш грицик≥в з польовим хвощем). ≈ксперимен≠тальне п≥дтверджен≥ звуженн¤ судин ≥ посиленн¤ скоро≠чувальноњ функц≥њ матки.

 ульбаба л≥карська Ч Taraxacum officinale Wigg.

Ѕагатор≥чна трав'¤на рослина з б≥лим молочним соком, товстим стрижневим слабко розвиненим коренен≥ густо-во-лохатою шийкою. Ћистки ланцетовидн≥ або довгасто-обернено-¤йцевидн≥ чи струговидно-надр≥зан≥, у прикоре≠нев≥й розетц≥ њх багато.  в≥ткове стебло (стр≥лка) заввишки до 40 см, без листк≥в, дудчасте (порожнисте), на верх≥вц≥ несе один кв≥тковий кошик.  ошик великий, з численни≠ми ¤зиковими ¤скраво-жовтими кв≥тками. ѕл≥д Ч с≥м'¤н≠ка з чубком, ¤ка п≥сл¤ достиганн¤ утворюЇ пухнасту с≥ру≠вато-б≥лу кулю (зв≥дси ≥ назва рослини), що розл≥таЇтьс¤ на пов≥тр≥ в≥д легкого подиху в≥тру.  ульбабаЧнайпо≠ширен≥ша рослина на земн≥й кул≥ (мал. 65).

÷в≥те з кв≥тн¤ до вересн¤.

–осте на луках, пол¤х, у л≥сах, садах, над шл¤хами, на см≥тниках.

–айони поширенн¤ Ч вс¤ територ≥¤ —–—–, кр≥м  рай≠ньоњ ѕ≥вноч≥. «бирають ≥ заготовл¤ють њњ на ”крањн≥.

ƒл¤ приготуванн¤ л≥к≥в використовують корен≥ куль≠баби.

 орен≥ викопують з к≥нц¤ серпн¤ ≥ восени, в пер≥од в'¤ненн¤ лист¤, або навесн≥, до цв≥т≥нн¤. ¬икопан≥ корен≥ очищають в≥д земл≥, надземних ча≠стин, кореневих шийок, миють ≥ сушать, поперед≠ньо п≥дв'¤ливши прот¤гом к≥лькох дн≥в на сонц≥, доки з надр≥з≥в кори не припинитьс¤ вид≥ленн¤ мо≠лочного соку.

—ушать корен≥ кульба≠би у теплому, з доброю вентил¤ц≥Їю, прим≥щенн≥ або на печ≥, роз≥клавши тонким шаром. Ќа смак кульбаба г≥ркувата, сли≠зиста, без запаху.

ћ≥стить ≥нул≥н (до 21 %), г≥ркоту тараксанин, слиз, цукор, хол≥н, жирну ол≥ю.

” народн≥й медицин≥ настоњ з корен≥в кульбаби вико≠ристовують ¤к жовчог≥нний, проносний зас≥б.

1

Ќазва: Ўипшина голчаста, грицики
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (592 прочитано)