ѕравознавство > ƒогов≥р перевезенн¤
у супровод≥ пров≥дника в≥дправника або одержувача, ¤кщо т≥льки одержувач
не доведе, що нестача вантажу сталас¤ з вини перев≥зника (ст. 178 одексу торговельного
мореплавства).
” проект≥ ÷ ”крањни таких в≥дступ≥в в≥д презумпц≥њ вини перев≥зника не передбачено,
тобто перев≥зник зв≥льн¤тиметьс¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥ за втрату, нестачу, пошкодженн¤
чи псуванн¤ вантажу, ¤кщо доведе, що це сталос¤ внасл≥док обставин, ¤ким перев≥зник
не м≥г запоб≥гти або усуненн¤ ¤ких в≥д нього не залежало.
Ќе виключена можлив≥сть, що, наприклад, у псуванн≥ вантажу винними Ї частково
≥ в≥дправник, ≥ перев≥зник, ≥ одержувач. “од≥ збитки в≥д псуванн¤ розпод≥л¤ютьс¤
м≥ж ними пропорц≥йно ступенев≥ њхньоњ вини за принципом зм≥шаноњ в≥дпов≥дальност≥
(ст. 211 ÷ ”крањни).
ѕри морських перевезенн¤х вантажу перев≥зник не в≥дпов≥даЇ за втрату, нестачу
чи його пошкодженн¤, ¤кщо доведе, що вони сталис¤ внасл≥док д≥й або недогл¤ду
кап≥тана, ≥нших ос≥б суднового ек≥пажу ≥ лоцмана у судновод≥нн≥ або управл≥нн≥
судном (нав≥гац≥йн≥ помилки). ћорським правом б≥льшост≥ крањн також передбачено
правило про зв≥льненн¤ перев≥зника в≥д в≥дпов≥дальност≥ за нав≥гац≥йн≥ помилки,
тобто винн≥ д≥њ. «а втрату, нестачу ≥ пошкодженн¤ вантажу, спричинен≥ д≥¤ми
та помилками вже зазначених ос≥б при прийманн≥, завантаженн≥, розм≥щенн≥, збер≥ганн≥,
вивантаженн≥ або здач≥ вантажу (комерц≥йн≥ помилки), перев≥зник за на¤вност≥
вини несе в≥дпов≥дальн≥сть на загальних п≥дставах (ст.176 ≥ 177 одексу торговельного
мореплавства).
–озм≥ри в≥дпов≥дальност≥ перев≥зника за втрачу, нестачу, псуванн¤ чи пошкодженн¤
вантажу визначено транспортними статутами (кодексами), а щодо автомоб≥льних
перевезень Ц також ст. 363 ÷ ”крањни. «окрема, автотранспортна орган≥зац≥¤
в≥дпов≥даЇ: 1) у раз≥ втрати або нестач≥ вантажу ≥ багажу Ц в розм≥р≥ вартост≥
вантажу ≥ багажу, ¤кий втрачено чи ¤кого не вистачаЇ; 2) у раз≥ пошкодженн¤
вантажу або багажу Ц у розм≥р≥ суми, на ¤ку зменшилас¤ його варт≥сть; 3) у раз≥
втрати вантажу або багажу, здатного до перевезенн¤ з оголошенн¤м його ц≥нност≥,
- у розм≥р≥ оголошеноњ ц≥нност≥ вантажу або багажу, ¤кщо не буде доведено, що
вона менша за його д≥йсну варт≥сть.
якщо внасл≥док пошкодженн¤, за ¤ке автотранспортна орган≥зац≥¤ несе в≥дпов≥дальн≥сть,
¤к≥сть вантажу або багажу зм≥нилас¤ наст≥льки, що в≥н не може бути використаний
за пр¤мим призначенн¤м, одержувач маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д вантажу ≥ вимагати
в≥дшкодуванн¤ за його втрату. оли втрачений вантаж буде згодом знайдено, одержувач
маЇ право вимагати видач≥ йому цього вантажу чи багажу, повернувши в≥дшкодуванн¤,
одержане за його втрату або нестачу.
ћайже аналог≥чно вир≥шувалос¤ питанн¤ про розм≥ри в≥дпов≥дальност≥ перев≥зника
за втрату, нестачу або в≥дшкодуванн¤ вантажу ≥ на ≥нших видах транспорту (ст.
179 одексу торговельного мореплавства; ст. 93 ѕов≥тр¤ного кодексу ”крањни;
ст. 195 —татуту внутр≥шнього водного транспорту).
ѕри втрат≥ чи нестач≥ вантажу перев≥зник, кр≥м в≥дшкодуванн¤ д≥йсноњ вартост≥
або оголошеноњ ц≥нност≥ вантажу, повертаЇ плату за перевезенн¤, одержану за
втрачений вантаж, ¤кщо вона не входила у ц≥ну цього вантажу.
¬≥дпов≥дно до ч.3 ст. 13 «акону ”крањни "ѕро транспорт" п≥дприЇмства транспорту
в≥дпов≥дають за втрату, нестачу, псуванн¤ ≥ пошкодженн¤ прийн¤того дл¤ перевезенн¤
вантажу та багажу у розм≥р≥ фактичноњ шкоди, ¤кщо вони не доведуть, що втрата,
нестача, псуванн¤ або пошкодженн¤ сталис¤ не з њхньоњ вини.
«а —татутом зал≥зниць зал≥зниц¤ в≥дшкодовуЇ фактичн≥ збитки, що виникли з
њњ вини п≥д час перевезенн¤ вантажу, а саме: а) за втрату чи нестачу Ц у розм≥р≥
д≥йсноњ вартост≥ втраченого вантажу чи його нестач≥; б) за втрату вантажу, ¤кий
здано дл¤ перевезенн¤ з оголошеною варт≥стю, - у розм≥р≥ оголошеноњ вартост≥,
а ¤кщо зал≥зниц¤ доведе, що оголошена варт≥сть перевищуЇ д≥йсну, - у розм≥рах
д≥йсноњ вартост≥; в) за псуванн¤ ≥ пошкодженн¤ Ц у розм≥рах т≥Їњ суми, на ¤ку
було знижено його варт≥сть. «агальна сума в≥дшкодуванн¤ збитк≥в на незбереженн¤
вантажу в ус≥х випадках не може перевищувати суми, ¤ка сплачуЇтьс¤ за повн≥стю
втрачений вантаж. ѕор¤д ≥з в≥дшкодуванн¤м збитк≥в у раз≥ втрати зал≥зниц¤ в≥дшкодовуЇ
ст¤гнути за цей вантаж перев≥зну плату, ¤кщо вона не включаЇтьс¤ до вартост≥
втраченого вантажу. ¬итрати ≥ збитки, не передбачен≥ договором перевезенн¤ ≥
цим —татутом, не п≥дл¤гають в≥дшкодуванню.
ќтже, в≥дпов≥дальн≥сть перев≥зника за втрату, нестачу, псуванн¤ або пошкодженн¤
вантажу залишаЇтьс¤ обмеженою, бо не вс≥ збитки в≥д цих порушень, зокрема неодержан≥
доходи, у цих зобовТ¤занн¤х в≥дшкодовуютьс¤.
–ан≥ше зазначалос¤, що перевезенн¤ вантажу морським транспортом повТ¤зане
з р≥зними непередбаченими обставинами (небезпеками та випадковост¤ми), ¤к≥ нер≥дко
завдають шкоди судну чи вантажу. ≤нод≥ треба навмисно вдаватис¤ до витрат або
пожертв, щоб вр¤тувати судно та решту вантажу (наприклад, викинути за борт вантаж,
¤кий сам загор≥вс¤). “ак≥ збитки можуть визнан≥ загальною чи окремою авар≥Їю.
¬≥дпов≥дно до ст.277 одексу торговельного мореплавства загальною авар≥Їю
визнаютьс¤ збитки, ¤ких зазнаю внасл≥док надзвичайних витрат≥ пожертв, зд≥йснених
з нам≥ром ≥ розумно дл¤ р¤туванн¤ судна, фрахту та вантажу в≥д сп≥льноњ дл¤
них небезпеки. “ак, до загальноњ авар≥њ належать збитки, запод≥¤н≥ судну або
вантажу навмисно посадкою судна на м≥лину або гас≥нн¤м пожеж≥ на судн≥ тощо.
ѕерел≥к обставин, за ¤ких збитки можуть бути визнан≥ загальною авар≥Їю, подано
у ст.279 ≥ 280 одексу торговельного мореплавства. «битки розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж
судном, фрахтом та вантажем в≥дпов≥дно до њхньоњ вартост≥. ѕропорц≥йний розпод≥л
загальноњ авар≥њ м≥ж учасниками перевезенн¤ застосовують ≥ в тому раз≥, коли
небезпека, що спричинила надзвичайн≥ витрати або пожертви, виникла з вини одного
з учасник≥в договору морського перевезенн¤ чи третьоњ особи.
ѕроте зазначений розпод≥л не позбавл¤Ї учасник≥в загальноњ авар≥њ права на
ст¤гненн¤ з в≥дпов≥дальноњ особи запод≥¤них збитк≥в (ст. 281 одексу торговельного
мореплавства). ƒл¤ цього спочатку встановлюють на¤вн≥сть загальноњ авар≥њ. –озрахунок
њњ розпод≥лу (диспаша) проводитьс¤ за за¤вою за≥нтересованих ос≥б диспашерами,
¤к≥ волод≥ють знанн¤ми та досв≥дом у галуз≥ морського права. «а складанн¤ диспаш≥
беретьс¤ зб≥р. –озм≥р його включаЇтьс¤ в диспашу ≥ розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж ус≥ма
за≥нтересованими особами пропорц≥йно до часток њхньоњ участ≥ у загальн≥й авар≥њ.
¬итрати та пожертви, що не мають ознак загальноњ авар≥њ, визнаютьс¤ окремою
авар≥Їю. ƒо нењ належать: збитки та втрати, що њх зазнало судно або вантаж внасл≥док
продовженн¤ тривалост≥ рейсу (в≥д простою, зм≥ни ц≥н тощо); варт≥сть викинутого
за борт вантажу, ¤кий само зайн¤вс¤, чи вантажу, що перевозивс¤ на судн≥ всупереч
правилам ≥ звича¤м торговельного мореплавства, та ≥нш≥. ” цьому раз≥ збитки
не п≥дл¤гають розпод≥лов≥ м≥ж судном, фрахтом та вантажем. ѓх зазнаЇ або той,
хто њх запод≥¤в, або той, на кого падаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за запод≥¤нн¤ њх.
ѕерев≥зник несе в≥дпов≥дальн≥сть за простроченн¤ доставки вантажу, ¤кщо не
доведе, що воно сталос¤ не з його вини (ч.2 ст.364 ÷ ”крањни). ¬≥дпов≥дальн≥сть
за простроченн¤ настаЇ у форм≥ неустойки (штрафу), розм≥р ¤коњ залежить в≥д
перев≥зноњ плати та тривалост≥ простроченн¤. “ак, на зал≥зничному транспорт≥
цей штраф сплачуЇтьс¤ у розм≥рах в≥д 10 до 30 в≥дсотк≥в, внутр≥шньо водному
Ц в≥д 10 до 50 в≥дсотк≥в, пов≥тр¤ному Ц в≥д 5 до 50 в≥дсотк≥в плати за перевезенн¤.
«а простроченн¤ доставки вантажу при м≥жм≥ських перевезенн¤х автотранспортн≥
орган≥зац≥њ сплачують одержувачам штраф у розм≥р≥ 12 в≥дсотк≥в перев≥зноњ плати
за кожну добу простроченн¤, але не б≥льше ¤к 60 в≥дсотк≥в ц≥Їњ плати.
«а договором перевезенн¤ вантажу у пр¤мому зм≥шаному сполученн≥ в≥дпов≥дальн≥сть
за простроченн¤ несе перев≥зник того виду транспорту, з вини ¤кого затримано
доставку вантажу. ѕроте вимога щодо сплати штраф≥в за простроченн¤ предТ¤вл¤Їтьс¤
до перев≥зника, ¤кий здаЇ вантаж одержувачев≥ у пункт≥ призначенн¤.
Ќазва: ƒогов≥р перевезенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-01-18 (15750 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
