Ѕ≥олог≥¤ > Ўк≥ра. Ѕудова та функц≥њ шк≥ри

Ўк≥ра. Ѕудова та функц≥њ шк≥ри

‘ункц≥њ шк≥ри:

1. явл¤Їтьс¤ барТЇром м≥ж зовн≥шн≥м середовищем ≥ внутр≥шн≥м середовищем орган≥зму.

2. «ахищаЇ орган≥зм в≥д ≥нфекц≥њ, механ≥чних ≥ ф≥зичних ушкоджень ≥ втрати р≥дини.  р≥м того в шк≥р≥ ще Ї потов≥ ≥ сальн≥ залози, ¤к≥ вид≥л¤ють п≥т ≥ жир, у ¤ких м≥ст¤тьс¤ кислоти, що служать х≥м≥чними засобами захисту в≥д гриб≥в ≥ бактер≥й.

3. ¬≥д≥граЇ важливу роль у регул¤ц≥њ температури т≥ла (звуженн¤ ≥ розширенн¤ кровоносних судин, вид≥ленн¤ поту, на шк≥р≥ росте волосс¤, ¤ке створюЇ захист в≥д холоду).

4. ќдин з орган≥в почутт≥в (знаход¤тьс¤ ф≥зичн≥ рецептори, що сприймають тиск, б≥ль, холод, тепло).

5. ќдин з орган≥в вид≥ленн¤ (з потом видал¤ютьс¤ продукти розщепленн¤ б≥лк≥в, вода, сол≥).

6. ћ≥сце депонуванн¤ енергетичного матер≥алу Ц жир≥в, а при певних умовах Ц води, м≥неральних солей, в≥там≥н≥в (особливо в≥там≥ну D3, ¤кий тут ≥ утворюЇтьс¤).

7. ¬иконуЇ дихальну функц≥ю (шк≥рне диханн¤ становить 1% загального газообм≥ну).

Ѕудова шк≥ри.

Ўк≥ра складаЇтьс¤ з трьох шар≥в:

1. ≈п≥дерм≥с (зовн≥шн≥й шар)

2. ƒерма (власне шк≥ра Ц середн≥й)

3. ѕ≥дшк≥рна жирова кл≥тковина (внутр≥шн≥й)

≈п≥дерм≥с (надшк≥рТ¤) 0,07-2,5 мм Ц представлений багатошаровим плоским зрогов≥лим еп≥тел≥Їм. …ого глибок≥ шари складаютьс¤ з кл≥тин, ¤к≥ розмножуютьс¤ ≥ мають назву росткового еп≥тел≥ю.

Ќаближаючись до поверхн≥ шк≥ри, кл≥тини стають плоскими, зрогов≥вають, злущуютьс¤ ≥ в≥дпадають (зрогов≥лий шар). —аме роговий шар захищаЇ шк≥ру в≥д механ≥чних, х≥м≥чних пошкоджень, проникненн¤ води ≥ м≥кроорган≥зм≥в усередину т≥ла (мозол≥ Ц потовщений роговий шар), забезпечуЇ регенерац≥ю шк≥ри та очищенн¤ шк≥ри.

¬ ростковому шар≥ м≥ститьс¤ п≥гмент мелан≥н, ¤кий надаЇ шк≥р≥ забарвленн¤ й поглинаЇ ультраф≥олетов≥ промен≥, захищаючи цим орган≥зм. ÷ей шар приймаЇ участь у синтез≥ в≥там≥ну D.

¬ еп≥дерм≥с≥ м≥ст¤тьс¤ чутлив≥ нервов≥ зак≥нченн¤.

ƒерма (власне шк≥ра) Ц щ≥льна сполучна тканина товщиною 4 мм. ¬ н≥й вид≥л¤ють сосочковий ≥ с≥тчастий шари.

а) —осочковий шар складаЇтьс¤ з пухкоњ сполучноњ тканини ≥ утворюЇ сосочки, ¤к≥ впинаютьс¤ в еп≥дерм≥с. ¬≥дпов≥дно њм на поверхн≥ шк≥ри утворюЇтьс¤ рельЇфний малюнок з л≥н≥й р≥зноњ конф≥гурац≥њ. ѓхн¤ форма й розташуванн¤ ≥ндив≥дуальн≥ (дерматогл≥ф≥ка). ÷им широко користуютьс¤ в крим≥нал≥стиц≥ та судово-медичн≥й практиц≥ (дактилоскоп≥¤). —получна тканина цього шару кр≥м кл≥тин м≥стить галогенов≥ ≥ еластичн≥ волокна, ¤к≥ зумовлюють м≥цн≥сть ≥ пружн≥сть шк≥ри. Ўар пронизаний кровоносними ≥ л≥мфатичними судинами, нервовими волокнами ≥ зак≥нченн¤ми. “ут розташован≥ кл≥тини з п≥гментом, мТ¤зов≥ кл≥тини. ¬они беруть участь у п≥дн≥манн≥ волосс¤, у вид≥ленн≥ секрет≥в шк≥рних залоз, п≥дтримують пружн≥сть шк≥ри. —осочковий шар зд≥йснюЇ живленн¤ еп≥дерм≥су, в ¤кому немаЇ кровоносних кап≥л¤р≥в.

б) —≥тчастий шар Ц еластичн≥ ≥ колагенов≥ волокна, створюють переплетенн¤. «авд¤ки своњй еластичност≥ шк≥ра не перешкоджаЇ рухам людини. ” цьому шар≥ зал¤гають сальн≥ ≥ потов≥ залози, волос¤н≥ сумки, рецептори.

¬олос¤н≥ сумки Ц утворенн¤, в ¤ких знаход¤тьс¤ корен≥ волосс¤. —юди п≥дход¤ть кровоносн≥ судини, нерви ≥ мТ¤зи. ћТ¤зи випр¤мл¤ють волосс¤, рефлекторно скорочуючись при охолодженн≥ т≥ла, зТ¤вл¤Їтьс¤ Дгус¤ча шк≥раФ.

—альн≥ залози розм≥щен≥ б≥л¤ корен≥в волосс¤, вид≥л¤ють жир, ¤кий змазуЇ волосс¤ ≥ шк≥ру Ц попереджуючи тим самим в≥д пересиханн¤, надм≥рному випаровуванн≥ води ≥ м≥кроорган≥зм≥в. «а добу вид≥л¤Їтьс¤ до 20 гр шк≥рного сала. Ѕагато сальних залоз Ї на шк≥р≥ обличч¤, але тут вони не звТ¤зан≥ з волос¤ними м≥шечками (2 млн).

ѕроцес теплов≥ддач≥. ќрган≥зм в≥ддаЇ теплову енерг≥ю за допомогою ф≥зичних процес≥в:

- тепловипром≥нюванн¤ (рух нагр≥того т≥лом пов≥тр¤)

- теплопроведенн¤ (в≥ддаванн¤ тепла речам Ц од¤гу, пов≥трю) Ц за звичайних умов не маЇ великого значенн¤, од¤г Ц поганий пров≥дник тепла.

- ¬ипаровуванн¤ води з поверхн≥ т≥ла (потовид≥ленн¤) ≥ легень, а також з калом та сечею.

“епловипром≥нюванн¤ та випаровуванн¤ переб≥гають з р≥зною ≥нтенсивн≥стю ≥ залежать в≥д:

- «овн≥шньоњ температури

- ¬ологост≥ пов≥тр¤

- ћТ¤зового напруженн¤

- “овщини п≥дшк≥рно-жировоњ кл≥тковини.

¬ умовах холодного пов≥тр¤ шк≥ра перешкоджаЇ теплов≥ддач≥ за рахунок звуженн¤ просв≥ту судин ≥ зменшенню к≥лькост≥ кров≥, ¤ка циркулюЇ ними, при цьому зменшуЇтьс¤ потовид≥ленн¤. ѕри п≥двищенн≥ вологост≥ пов≥тр¤ знижуЇтьс¤ теплов≥ддача.

ѕ≥д час ф≥зичних навантажень зб≥льшуЇтьс¤ теплов≥ддача.

„им тонша товщина п≥дшк≥рно-жировоњ кл≥тковини, тим б≥льша теплов≥ддача.

√≥г≥Їна шк≥ри. ѕроф≥лактика захворювань шк≥ри.

«абрудненн¤ шк≥ри приводить до порушенн¤ њњ функц≥й.

ќсновним способом догл¤ду за шк≥рою Ї митт¤, при ¤кому з поверхн≥ шк≥ри усуваютьс¤ пил, м≥кроби, шк≥рне сало, п≥т, рогов≥ лусочки, а також р≥зн≥ речовини, що забруднюють шк≥ру в процес≥ роботи.

ћити т≥ло рекомендуЇтьс¤ 1-2 рази на тиждень теплою водою, використовуючи туалетне мило, мочалку чи губку. ÷е попереджаЇ не т≥льки запальн≥ процеси шк≥ри, а й розвиток педикульозу, корости.

ћитт¤ повинно супроводжуватись обовТ¤зковою зм≥ною нат≥льноњ ≥ пост≥льноњ б≥лизни (в ношеному до митт¤ од¤з≥ вм≥щуютьс¤ висок≥ концентрац≥њ речовин, ¤к≥ вид≥лились з потом ≥ можуть всмоктуватись роз≥гр≥тою, п≥д час митт¤, шк≥рою в кров ≥ л≥мфу.

Ўк≥ру шињ, пахових западин ≥ п≥д молочними залозами сл≥д щодн¤ мити. Ћюд¤м, що працюють на виробництв≥, де багато пилу чи велике ф≥зичне навантаженн¤, по зак≥нченн≥ роботи необх≥дно приймати теплий душ.

”миванн¤ обличч¤ вранц≥ ≥ п≥сл¤ денноњ роботи, митт¤ рук по м≥р≥ забрудненн¤ ≥ витиранн¤ чистим рушничком.

ѕроф≥лактика захворювань шк≥ри

—тан шк≥ри залежить в≥д р≥зних хвороботворних чинник≥в довк≥лл¤, стану орган≥зму ≥ догл¤ду за нею.

„истота шк≥ри Ц одна з важливих умов здоровТ¤ людини.

ќдн≥Їю з найчаст≥ших хвороб шк≥ри Ї дерматит Ц запаленн¤ шк≥ри. ƒерматити спричин¤ють хвороботворн≥ м≥кроорган≥зми. ¬они також можуть виникати при ураженн≥ шк≥ри кислотами, лугами або внасл≥док зовн≥шнього застосуванн¤ л≥карських засоб≥в. „астою причиною дерматит≥в Ї механ≥чна травма шк≥ри (укус комах), косметичн≥ креми, лосьони, надм≥рне засмаганн¤. ѕри дерматит≥ виникаЇ почервон≥нн¤ шк≥ри, њњ набр¤к, сверб≥нн¤, пухир≥.

√но¤чков≥ захворюванн¤ шк≥ри спричин¤ють стаф≥лакоки, ¤к≥ дуже поширен≥ в природ≥ ≥ завжди Ї на шк≥р≥. ” раз≥ недотриманн¤ правил г≥г≥Їни, порушенн¤ функц≥онуванн¤ ≥мунноњ системи, вони ви¤вл¤ють свою хвороботворну д≥ю. ƒо розвитку цих захворювань часто призвод¤ть механ≥чн≥ ураженн¤ шк≥ри Ц пор≥зи. –озчухи, надм≥рна п≥тлив≥сть шк≥ри.

√рибков≥ ураженн¤ шк≥ри Ї дуже загрозливими хворобами; грибки передаютьс¤ через пост≥льну б≥лизну, рушники, взутт¤, воду в басейнах. ”творюютьс¤ виразки, що мокнуть, свербл¤ть, стають воротами дл¤ ≥нфекц≥њ. ’воробливий процес поширюЇтьс¤ по орган≥зму, виникають р≥зн≥ ускладненн¤ (нагноЇнн¤, бешиха).

Ѕешиха Ц п≥двищенн¤ температури т≥ла до 40˚—, озноб, на уражен≥й шк≥р≥ виникаЇ почервон≥нн¤. ”ражене м≥сце болить, пече, виникають пухир≥, а в т¤жких випадках Ц змертв≥нн¤ шк≥ри. Ѕешиха може ускладнюватис¤ запаленн¤м мозкових оболонок (мен≥нг≥т) та поширенн¤ стрептокока по всьому орган≥зму (сепс≥с). ¬насл≥док бешихи може в≥дбуватис¤ порушенн¤ л≥мфов≥дтоку в ураженому м≥сц≥ з виникненн¤м слоновост≥.

—тригучий лишай Ц хвороба, що спричинюЇтьс¤ грибом, ¤кий уражуЇ волосс¤, н≥гт≥, шк≥ру.

ѕроф≥лактика грибкових захворювань пол¤гаЇ у дотримуванн≥ правил особистоњ г≥г≥Їни.

—еборе¤ Ц хвороба повТ¤зана з розладом д≥¤льност≥ сальних залоз. ‘ункц≥ональна д≥¤льн≥сть сальних залоз залежить в≥д стану залоз внутр≥шньоњ д≥¤льност≥, нервовоњ системи, загального обм≥ну речовин, в≥там≥нного забезпеченн¤ орган≥зму.

ѕри порушенн¤ правил особистоњ г≥г≥Їни можуть виникнути так≥ хвороби, ¤к короста (спричин¤Ї корост¤ний кл≥щ) та педикульоз (вошив≥сть спричин¤Їтьс¤ головною або плат¤ною вошею).

Ќа кожному квадратному сантиметр≥ шк≥ри неохайноњ людини ви¤вл¤ють до 40 тис м≥кроорган≥зм≥в, серед ¤ких Ї ≥ хвороботворн≥.  л≥тини чистоњ шк≥ри вид≥л¤ють речовину, ¤ка маЇ бактерицидн≥ властивост≥ ≥ згубно д≥Ї на хвороботворн≥ м≥кроорган≥зми. ќсь чому треба завжди стежити за чистотою своЇњ шк≥ри.

ѕотов≥ залози Ц мають вигл¤д трубочок, що починаютьс¤ щ≥льно закрученим клубочком, вив≥дна протока в≥дкриваЇтьс¤ на поверхн≥ шк≥ри отвором.  лубочки обплетен≥ кап≥л¤рами, кр≥зь ст≥нки ¤ких з кров≥ у потов≥ залози потрапл¤Ї вода з м≥неральними сол¤ми, сечовиною та ≥ншими речовинами. “ак утворюЇтьс¤ п≥т, ¤кий за своњм складом под≥бний до сеч≥, але значно меншоњ концентрац≥њ. «а добу у спокоњ Ц 500 мл поту.

–ецептори (термо-, механо-, барорецептори, больов≥ рецептори) Ц не з≥бран≥ в окремий орган чутт¤, а розс≥¤н≥ по вс≥й шк≥р≥. √устота розташуванн¤ шк≥рних рецептор≥в не скр≥зь однакова.

ѕ≥дшк≥рна жирова кл≥тковина

Ц найглибший шар шк≥ри. ѕредставлена пухкою сполучною тканиною, волокнами ≥ великою к≥льк≥стю жирових кл≥тин. “овщина шару р≥зна ≥ залежить в≥д способу житт¤, харчуванн¤, стану здоровТ¤ та обм≥ну речовин.  р≥зь нењ в дерму проход¤ть кровоносн≥ судини ≥ нерви.

ѓх функц≥њ: збереженн¤ тепла, помТ¤кшенн¤ удар≥в (амортизац≥йна функц≥¤), захист внутр≥шн≥х орган≥в, депо жиру, звТ¤зок шк≥ри з внутр≥шн≥ми тканинами т≥ла.

ѕох≥дн≥ шк≥ри людини Ц волосс¤ ≥ н≥гт≥.

¬олосс¤ Ц Ї пох≥дним роговим дерми. ” волосин≥ розр≥зн¤ють стрижень та кор≥нь.  ор≥нь зак≥нчуЇтьс¤ волос¤ною цибулиною ≥ розташований у волос¤ному м≥шку (фол≥кул≥). «низу у волос¤ну цибулину входить волос¤ний сосочок, до ¤кого п≥дход¤ть кровоносн≥ судини ≥ нерви. —трижень виступаЇ над поверхнею шк≥ри, складаЇтьс¤ з мозковоњ речовини, вкритою щ≥льною кутикулою. ћозкова речовина Ц зрогов≥л≥ кл≥тини, що м≥ст¤ть кератин, мелан≥н та пухирц≥ пов≥тр¤.  утикула Ц один шар безТ¤дерних кл≥тин, ¤к≥ черепицепод≥бно прил¤гають одна до одноњ.

1	2

Ќазва: Ўк≥ра. Ѕудова та функц≥њ шк≥ри
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (2101 прочитано)