—оц≥олог≥¤ > ѕроблема поЇднанн¤ ≥нтерес≥в сусп≥льства й особистост≥

ѕроблема поЇднанн¤ ≥нтерес≥в сусп≥льства й особистост≥

ѕроблема поЇднанн¤ ≥нтерес≥в сусп≥льства ≥ особистост≥

ѕотреби людини Ї основою њњ ≥нтерес≥в.  атегор≥¤ потреби охоплюЇ б≥льш широке коло ¤вищ, н≥ж категор≥¤ ≥нтересу. ѕотреби притаманн≥ вс≥м б≥олог≥чним орган≥змам, в тому числ≥ й людин≥. ≤нтереси ж Ц т≥льки людин≥. ¬они Ї у вс≥х субїЇкт≥в: ≥ндив≥д≥в, соц≥альних груп, держав, сусп≥льств, людства ≥ т. д.

≤нтереси, ¤к ≥ потреби Ї руш≥йною силою д≥¤льност≥, повед≥нки ≥ вчинк≥в людей. ¬они, говорив √егель, рухають народами. “ому дл¤ розум≥нн¤ сут≥ сусп≥льних процес≥в, практичних д≥й людей, пол≥тичних програм, гасел, за¤в, передвиборних об≥ц¤нок тощо треба в≥дшукувати справжн≥ ≥нтереси д≥йових ос≥б. —кладн≥сть ц≥Їњ важливоњ акц≥њ пол¤гаЇ, зокрема у тому, що справжн≥ ≥нтереси далеко не завжди правдиво зображуютьс¤ њх нос≥¤ми. „асто буваЇ, що про ≥нтереси одних говор¤ть ≥нш≥.

–уш≥йна сила ≥нтересу про¤вл¤Їтьс¤ у тому, що людина зац≥кавлена у чомусь ≥ за певних умов д≥Ї саме у цьому напр¤м≥. «ац≥кавлен≥сть прац≥вника у результатах виробництва, ефективност≥ ≥ д≥¤льност≥ заводу, ф≥рми, установи Ї основою д≥Ївост≥ мотив≥в ≥ стимул≥в до прац≥. “ому, впроваджуван≥ в ”крањн≥ ринков≥ в≥дносини мають бути такими, щоб породжувати зац≥кавлен≥сть прац≥вника приватного чи державного виробництва у п≥двищенн≥ продуктивност≥ та ефективност≥ прац≥. ѕол≥пшенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ та послуг.

” сусп≥льств≥ маЇ м≥сце складна взаЇмод≥¤ найр≥зноман≥тн≥ших, часто суперечливих ≥нтерес≥в, ≥ њњ результати бувають ≥нколи неспод≥ваними. Ќеодм≥нно умовою усп≥шност≥ пол≥тики, скаж≥мо держави, Ї врахуванн¤ ц≥Їњ взаЇмод≥њ, прогнозуванн¤ њњ насл≥дк≥в.

ƒл¤ розум≥нн¤ складноњ взаЇмод≥њ найр≥зноман≥тн≥ших ≥нтерес≥в вчен≥ класиф≥кують њх. ≤нтереси можна класиф≥кувати, наприклад, за субїЇктами, про ¤к≥ вже говорилос¤ ( ≥нтереси держави, нац≥њ, с≥мїњ ), за сферами сусп≥льного житт¤ ( матер≥альн≥ Ц духовн≥ ), за значенн¤м ( кор≥нн≥ Ц некор≥нн≥ ), за тривал≥стю (довготривал≥ Ц короткотривал≥), за на¤вн≥стю суперечностей (узгоджуван≥ Ц неузгоджуван≥, гармон≥йн≥ Ц негармон≥йн≥, антагон≥стичн≥ Ц неантагон≥стичн≥) ≥ т. д.

ќдн≥Їю з ≥стотних умов поступального розвитку сусп≥льства, зм≥цненн¤ держави Ї узгодженн¤, поЇднанн¤ р≥зноман≥тних ≥нтерес≥в, наприклад, ≥нтерес≥в особистост≥, нац≥њ, загальнолюдських ≥нтерес≥в. “еж саме стосуЇтьс¤ ≥ м≥жнародних в≥дносин (економ≥чних, пол≥тичних та культурних).

ќдне ≥з завдань державних д≥¤ч≥в, дипломат≥в Ц знаходити умови дл¤ сполученн¤ суперечливих ≥нтерес≥в задл¤ сп≥льноњ справи чи взаЇмноњ вигоди. ѕон¤тт¤ сол≥дарност≥, консенсусу, злагоди Ц кожне по-своЇму Ц ф≥ксують пост≥йне чи тимчасове узгодженн¤ ≥нтерес≥в р≥зних соц≥альних груп, пол≥тичних ≥нституц≥й, держав, парт≥й.

¬ир≥шенн¤ чисельних глобальних проблем (збереженн¤ житт¤ на «емл≥, миру м≥ж народами, еколог≥чних питань, подоланн¤ голоду, злидн≥в ≥ т. д.) можливе лише на баз≥ такого поЇднанн¤.

ќдним ≥з завдань формуванн¤ особистост≥ Ї прищепленн¤ њй практичних навичок, поЇднувати своњ ≥нтереси з ≥нтересами ≥нших субїЇкт≥в, зокрема з ≥нтересами держави. ¬заЇмод≥¤ ≥нтерес≥в справл¤Ї ≥стотний вплив на формуванн¤ особистост≥. јле важлива також вол¤, р≥шуч≥сть ц≥Їњ особистост≥ в≥дстоювати своњ духовн≥ чи матер≥альн≥ ≥нтереси.

ћожливост≥ такого в≥дстоюванн¤ часто бувають обмеженими. ” вс¤кому раз≥ особист≥сть маЇ роз≥братис¤ у складному плетив≥ ≥нтерес≥в, в≥дшукати шл¤хи поЇднанн¤ своњх ≥нтерес≥в та ≥нтерес≥в ≥нших людей.

Ќа основ≥ потреб та ≥нтерес≥в особистост≥ надбудовуютьс¤, формуютьс¤ њњ у¤вленн¤ про ц≥нност≥.  атегор≥¤ ц≥нност≥ в≥дображаЇ соц≥альне ≥ культурне значенн¤ матер≥альних чи духовних ¤вищ, предмет≥в дл¤ задоволенн¤ потреб та ≥нтерес≥в людини. ќдне слово, ц≥нн≥ст предмета чи ¤вища вир≥шальною м≥рою залежить в≥д його обїЇктивних ¤костей, в≥д потреб, ≥нтерес≥в, емоц≥й особистост≥, в≥д умов, м≥сц¤ ≥ часу.

 ожна людина Ц св≥домо чи несв≥домо Ц формуЇ свою ≥ндив≥дуальну ≥Їрарх≥ю ц≥нностей. “ака ≥Їрарх≥¤ в одних людей б≥льш-менш стаб≥льна, в ≥нших б≥льш рухлива.

¬ залежност≥ в≥д умов, м≥сц¤ ≥ часу конкретноњ життЇвоњ ситуац≥њ особиста ≥Їрарх≥¤ ц≥нностей може зм≥нюватис¤, ≥нод≥ кардинально. ќдн≥ люди не м≥н¤ють своњх принцип≥в, ≥нш≥ розстаютьс¤ Ц ≥нод≥ дуже легко Ц з ними, обирають дл¤ себе нов≥, часом кардинально протилежн≥, принципи. ¬≥дбудовуЇтьс¤ переоц≥нка ц≥нностей, перем≥щенн¤ у њхн≥й особист≥сн≥й ≥Їрарх≥њ.

Ќа основ≥ особист≥сноњ ≥Їрарх≥њ ц≥нностей людина може вибудовувати дл¤ себе ≥Їрарх≥ю ≥ншого типу Ц ц≥нн≥сну ≥Їрарх≥ю особистостей. ¬она у сво≥й св≥домост≥ складаЇ табель про ранги щодо ≥нших людей.

÷≥нност≥ Ї фундаментом формуванн¤ ≥ регул¤тивноњ функц≥њ ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й особистост≥.

” в≥дпов≥дност≥ з ≥Їрарх≥зованою системою, прийн¤тою даною особист≥стю, у нењ виробл¤ютьс¤ в≥дпов≥дн≥ переконанн¤, установки, принципи та ≥деали життЇд≥¤льност≥, дом≥нантн≥ у р≥зноман≥тних д≥¤х, формуютьс¤ також симпат≥њ чи антисимпат≥њ, любов чи ненав≥сть, схилбн≥сть чи непри¤знь, вольов≥ зусилл¤, р≥шуч≥сть боротис¤ за позитивн≥ дл¤ даноњ особистост≥ соц≥альн≥ чи культурн≥ ц≥нност≥.

÷≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ мають р≥зн≥ ступен≥ ≥нтенсивност≥, р≥зну часову тривал≥сть. ќдн≥ ор≥Їнтац≥њ зникають або послаблюютьс¤, ≥нш≥ посилюютьс¤. ” наших умовах посилюютьс¤ ор≥Їнтац≥њ на людину, на збереженн¤ природи, на багатство. јле ц≥нн≥сна ор≥Їнтац≥¤ часто перетворюЇтьс¤ у незд≥йсненну мр≥ю.

1

Ќазва: ѕроблема поЇднанн¤ ≥нтерес≥в сусп≥льства й особистост≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-02-03 (904 прочитано)