≤стор≥¤ ”крањни > –озвиток науки,культури,осв≥ти ∆итомирщини 60-80рок≥в

–озвиток науки,культури,осв≥ти ∆итомирщини 60-80рок≥в

∆итомир-адм≥н≥стративний,економ≥чний ≥ культурний ценр ∆итомирськоњ област≥ та одно≥менного району

∆итомир-адм≥н≥стративний,економ≥чний ≥ культурний ценр ∆итомирськоњ област≥ та одно≥менного району.—тоњть на скел¤стих берегах р≥чки “етер≥ва та його притоки  ам'¤нки.

«начних усп≥х≥в дос¤гнуто в галуз≥ народноњ осв≥ти,науки,культури. ¬ 1970 роц≥ в област≥ повн≥стю зд≥йснена загальна восьмир≥чна осв≥та д≥тей,зак≥нчуЇтьс¤ перех≥д до загального дес¤тир≥чного навчанн¤. Ќа ∆итомирщин≥ д≥Ї 1497 загальноосв≥тн≥х шк≥л,368 середн≥х ≥ 568 восьмир≥чних де працюЇ понад 20тис¤ч вчител≥в та виховател≥в.

” педагог≥чному ≥ с≥льськогосподарському ≥нститутах та на загальнотехн≥чному факультет≥  ињвського ѕол≥техн≥чного ≤нституту, в 20техн≥кумах ≥ 23училещах навчаЇтьс¤ 34,6тис¤ч чолов≥к. ѕрот¤гом п'¤тир≥чч¤ профтехучилищами п≥дготовленно понад 28 тис¤ч чолов≥к у тому числ≥ ≥ дл¤ с≥льськогосподарського господарства 13 тис¤ч.

«агальна к≥льк≥сть клубних установ в област≥ дос¤гла 1529,в тому числ≥ 276 с≥льських будинк≥в культури .¬ клубах працюють загальноосв≥тн≥,с≥льськогосподарськ≥,техн≥чн≥ та художн≥ гуртки.  ористуЇтьс¤ попул¤рн≥сть в облат≥ самод≥¤льний народний ансамбль п≥сн≥ та танцю "ѕол≥сс¤" Ќовоград-¬олинського будинку культури ≥м. ўорса,лауреат республ≥канського фестивалю самод≥¤льного мистецтва при св¤ченого 100-р≥чч¤ в≥д дн¤ народженн¤ ¬.≤.Ћен≥на,заслужена самод≥¤льна капела бандурист≥в ”–—– "«≥рниц¤" ћалинського будинку культури,самод≥¤льний ж≥ноч≥й хор села  ирдан≥в ќвруцького района,¤ким керуЇ самод≥¤льна поетеса ≥ композитор,заслужений прац≥вник культури ”–—– ќ.ѕ.ƒобахова. ƒе¤к≥ п≥сн≥,створенн≥ хором ≥ його кер≥вником,стали народними.

«а п≥дсумками 3 республ≥канських фестивал≥в самод≥¤льност≥ колективи та окрем≥ виконавц≥ област≥ здобули 227 золотих, ср≥бних ≥ бронзових медалей. 30 колектив≥в,а також кращ≥ сп≥ваки, читц≥,музиканти-лауреати республ≥канських фестивал≥в- об'Їднан≥ в ∆итомирську областну народну ф≥лармон≥ю, ¤ка систематично пропагуЇ музичну культуру ≥ театральне мистецтво серед найширших верств труд¤щих областей. ¬ листопад≥ 1972року в≥дбувс¤ областний фестиваль самод≥¤льного мистецтва, присв¤чений 50-р≥ччю утворенн¤ —–—–,в ¤кому вз¤ло участь близько 130тис¤ч чолов≥к. ј 2-3 грудн¤ в ∆итомир≥ ≥ Ќовоград≥-¬олинському з усп≥хом пройшли заключн≥ концерти республ≥канського фестивалю.

Ќапередодн≥ 50-р≥чч¤ –ад¤нськоњ влади в област≥ набула поширенн¤ "≈стафета полум'¤них л≥т"-цикл театраз≥лованих д≥й ≥ вечор≥в,в ¤ких засобами мистецтва в≥дтворюютьс¤ найважлив≥ш≥ етапи з ≥стор≥њ –ад¤нськоњ держави,њњ становленн¤, зм≥цненн¤,прогрес. ¬ цих заходах участь брали учасники революц≥њ,громад¤нськоњ ≥ ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ воЇн,етерани прац≥, њх посл≥длвники в наш≥ дн≥.

« 1951 по 1970 рр. багато зробили культов≥тн≥ прац≥вники разом з –адами депутат≥в труд¤щих щодо впровадженн¤ у житт¤ нових рад¤нських св¤т ≥ звичањв. ƒо поботу труд¤щих ∆итомирщини у≥йшли трудов≥, календарно-побутов≥,≥ с≥мейно-громад¤нськ≥ св¤та та обр¤ди. ”рочисто ≥ зм≥стовно проход¤ть у рахонах та област≥ св¤та на честь механ≥затор≥в, тваринник≥в. —еред багатьох с≥мейно-побутових звичањв та обр¤д≥в великого поширенн¤ набрали день повнол≥тт¤, проводи до лав –¤д¤нськоњ јрм≥њ,новос≥лл¤ тощо.

за роки восьмоњ п'¤тир≥чки багато зробленно дл¤ поширенн¤ музичноњ осв≥ти п≥дростаючого покол≥нн¤. ¬ област≥ працюють 23музичн≥ школи(на 11б≥льше н≥ж на початку п'¤тир≥чки),де понад 4200 д≥тей вчитьс¤ гри на фортеп≥ано, струнних ≥ духовних ≥нструментах на ба¤н≥.ѕри хоровому товариств≥ працюЇ секц≥¤ композитор≥в. ѓњ силами видано к≥лька л≥тературно-музичних зб≥рок("ѕерший сн≥п"(1957р..,з передумовою –ильського),"ўасливих жнив","ѕол≥ськ≥ колоски","¬≥нок кобразев≥","„олом тоб≥,труд≥внича","ѕол≥ськ≥ луни", "«ор≥ ѕол≥сс¤" ).

Ѕагато робл¤ть у справ≥ комун≥стичного вихованн¤ населенн¤ масов≥ б≥бл≥отеки. Ќа 1 с≥чн¤ 1971року в област≥ д≥¤ло 1624 масов≥ б≥бл≥отеки з книжковим фондом в 10,5млн.том≥в.

” культурному житт≥ област≥ в≥д≥граЇ важливу роль колектив обласного музично-драматичного театру,у склад≥ ¤кого працюють заслуженн≥ артистки ”–—–  .ј. ћальчук- оваленко, ћ.≤.ћар'¤новська, ћ.≤. ёхименко,¬.ѕ. Ќестеренко,ј.ѕаламчук,ќ.Ѕондар, Ќ. укуюк, заслужений д≥¤ч мистецтв ”–—– ≤.—.Ўевченко. “еатр пл≥дно працюЇ над сцен≥чним вт≥ленн¤м п'Їс ћ.ѕ.—тельмаха-видатного рад¤нського письменника √еро¤ —оц≥ал≥стичноњ ѕрац≥.  олектив театру часто вињжджаЇ з виставами в села та районн≥ центри.¬л≥тку 1971року в≥н зв≥тував перед гл¤дачами столиц≥ –ад¤нськоњ ”крањни-м≥ста  иЇва.¬ останн≥ роки театр був на гастрол¤х у —вердловську, “юмен≥,ѕерм≥, ал≥н≥нград≥,ћ≥нську, ≥ров≥ та ≥нших м≥стах –ад¤нського —оюзу.¬одночас до ∆итомира прињжджали ’арк≥вський оперний, јрхангельський,Ѕр¤нський,√омельський,рос≥йськ≥ драматичн≥ театри.

¬еликою попул¤рн≥стю в труд¤щих област≥ ≥ за њњ межами користуЇтьс¤ державний ансамбль п≥сн≥ ≥ танц≥ "Ћьонок" ∆итомирськоњ облф≥лармон≥њ. ¬≥н з усп≥хом виступар у ћоскв≥,  иЇв≥, в багатьох ≥нших м≥стах крањни. ѕершим художн≥м кер≥вником ансамблю јнатол≥й јвд≥Ївський,нин≥ лауреат Ўевченк≥вськоњ прем≥њ,заслужений д≥¤ч мистецтв ”–—–,художн≥й кер≥вник ƒержавного заслуженого народного украњнського хору ≥м.√.¬ерьовки.

1962 року в ∆итомир≥ створенно самод≥¤льну к≥ностуд≥ю "ѕол≥сс¤"(з1968року-народна),а з 1964 року д≥Ї обласний народний клуб к≥нолюбител≥в, ¤кий нин≥ об'ЇднуЇ 1200к≥номатор≥в. Ћюбительськ≥ к≥ностуд≥њ д≥¤ли у –адомишл≥, оростишев≥.

ѕершу телев≥з≥йну вишку в ∆итомир≥ збудовано в 1953року. ј на к≥нець восьмоњ п'¤тир≥чки в користуванн≥ населенн¤ було 120тис¤ч телев≥зор≥в,дес¤тки тис¤ч рад≥оприймач≥в. « пуском „ерн¤х≥вського телев≥з≥йного ретрансл¤тора вс≥ населенн≥ пункти област≥ д≥стали змогу приймати телепередач≥.

“руд¤щ≥ област≥ св¤то бережуть славн≥ революц≥йн≥,бойов≥ ≥ трудов≥ традиц≥њ старших покол≥нь, про що розпов≥дають експозиц≥њ державних ≥ народних музењв област≥. ƒокументальн≥ матер≥али про героњчне минуле ≥ прекрасне сьогоденн¤ ∆итомирщини в облпартарх≥в≥, обласному державному арх≥в≥ ≥ його ф≥л≥ал≥ в Ѕердичев≥,в м≥ських≥ районних державних арх≥вах.

Ўвидкими темпами розвиваЇтьс¤ осв≥та. Ћише в 1971-1972 рр. в≥дчинили двер≥ дв≥ школи на 2520учн≥в. “епер у м≥ст≥ -36загальноосв≥тн≥х денних шк≥л,7веч≥рн≥х та одна заочна середн¤ школа,де навчаЇтьс¤ понад 28750учн≥в,у 2,2 раза б≥льше,н≥ж у 1940роц≥. ¬ школах працюЇ 1660 вчител≥в,що втрич≥ перевищуЇ к≥льк≥ст учител≥в м≥ста в 1940роц≥.

‘ах≥вц≥ вищоњ ≥ середньоњ квал≥ф≥кац≥њ готують 3 ≥нститути,9 середн≥х спец≥альних заклад≥в. ” них навчаЇтьс¤ близько 6,6тис.студент≥в на 8,6 тис¤ч учн≥в. Ћише педагог≥чний ≥нститут ≥м. ≤вана ‘ранка у 1966-1971 рр. п≥дготував понад 3 тис¤ч≥ вчител≥в.

« 1960року в м≥ст≥ працюЇ загальнотехн≥чний факультет  ижЇвського ордена Ћен≥на пол≥техн≥чного ≥нституту, пров≥дними спец≥альност¤ми ¤кого Ї машинобудуванн¤, приладобудуванн¤, ≥ легка промислов≥сть.

¬ юв≥лейному 1970роц≥ в новому прим≥щенн≥ значно розширив своњ експозиц≥њ краЇзнавчий музей, зокрема в≥ддали: ≥стор≥њ дорад¤нського часу,≥стор≥њ рад¤нського сусп≥льства ≥ художн≥й.1 серпн¤ 1970року в будинку, де народивс¤ —.ѕ. орольов,в≥дкрито мемор≥альний музей видатного вченого. „исленн≥ фото,документи та р≥зн≥ реч≥ музею розпов≥дають про житт¤ ≥ д≥¤льн≥сть —.ѕ. орольова,про покорител≥в космосу,дос¤гненн¤ рад¤нськоњ космонавтики.

” ∆итомир≥ також нобували ≤вановський,√омельський,омський, –остовський,  ал≥н≥нградський, јрхангельський театри,„ервонопрапорний ≥мен≥ јлександрова ансамбль п≥сн≥ ≥ танцю –ад¤нськоњ јрм≥њ,—иб≥рський та ќренбурзький народн≥ хори,ћолдавський ансамбль "∆ок" та багато ≥нших творчих колектив≥в. кожний такий прињзд знайомив труд¤щих м≥ста з житт¤м, культурою братн≥х народ≥в –ад¤нського —оюзу.

1	2

Ќазва: –озвиток науки,культури,осв≥ти ∆итомирщини 60-80рок≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-02-21 (985 прочитано)