≤стор≥¤ ”крањни > ѕлани √≥тлера щодо осв≥ти на окупованих територ≥¤х ”крањни в роки ƒругоњ св≥товоњ в≥йни (1939-1945)

ѕлани √≥тлера щодо осв≥ти на окупованих територ≥¤х ”крањни в роки ƒругоњ св≥товоњ в≥йни (1939-1945)

—ьогодн≥ ¤ представлю вам свою досл≥дницьку роботу, тема ¤коњ Ђѕроблеми украњнськоњ осв≥ти у роки ƒругоњ св≥товоњ в≥йни або плани √≥тлера щодо шк≥льноњ осв≥ти на окупованих територ≥¤х ”крањниї

—ьогодн≥ ¤ представлю вам свою досл≥дницьку роботу, тема ¤коњ Ђѕлани г≥тлер≥вц≥в щодо осв≥ти та дол≥ д≥тей на окупованих територ≥¤х ”крањни в роки ƒругоњ св≥товоњ в≥йни. ”крањнськ≥ земл≥ в умовах окупац≥њї.

Ќа жаль ц¤ тема не стала актуальною п≥сл¤ воЇнних рок≥в. я згодна з тим, що становище ”крањни взагал≥ у т≥ часи описувалос¤ у багатьох телев≥з≥йних передачах та проектах, у книжках та газетах, але провод¤чи свою роботу ¤ р≥дко де зустр≥чала конкретн≥ матер≥али про сам≥

г≥тлер≥вськ≥ плани ≥, що головне Ц саме щодо осв≥ти на територ≥њ нашоњ крањни. јле не дивл¤чись на свою р≥дк≥сть, ¤ вважаю, що ц¤ тема Ї дуже важливою та потр≥бною дл¤ свого п≥знанн¤ , а особливо дл¤ ≥стор≥њ. ÷е по-перше. “ому що јдольф √≥тлер Ц особа, що залишила великий сл≥д за собою на стор≥нках ≥стор≥њ, а особливо украњнськоњ. ѕо-друге ц¤ тема важлива ще дл¤ украњнського народу, адже у њх у¤в≥ повинна встати та людина, проти ¤коњ вони воювали та в≥двойовували свою землю, г≥дн≥сть та культуру. ќдне з того, за що боровс¤ наш украњнський народ так це за осв≥ту.

ќсв≥та Ц це не лише навчанн¤ певних правил та предмет≥в. «а допомогою осв≥ти у св≥т виход¤ть все нов≥ й нов≥ покол≥нн¤ людей, що пот≥м, можливо прославл¤ть крањну, у ¤к≥й живуть. «а допомогою осв≥ти у крањн≥ формуЇтьс¤ ще й њњ культура, бо саме через науку вчител≥ дають д≥т¤м культурну спадщину њхн≥х пращур≥в, навчаючи р≥дн≥й мов≥ та л≥тератур≥.

«а роки ƒругоњ св≥товоњ в≥йни в ”крањн≥ гостро постала проблема осв≥ти. јдольф √≥тлер мав плани не т≥льки щодо захопленн¤ величезних територ≥й, а ще й щодо осв≥ти на окупованих фашистами територ≥¤х. ” його плани входило он≥меченн¤ рад¤нських народ≥в, у тому числ≥ ≥ ”крањни. ќсоблива увага прид≥л¤лас¤ д≥т¤м, дл¤ ¤ких спец≥ально будувалис¤ концентрац≥йн≥ табори.

ћо¤ робота под≥лена на три розд≥ли: перший розпов≥даЇ про Ђ√≥тлер≥вськ≥ плани щодо мирного населенн¤ на окупованих територ≥¤х ”крањни в питанн¤х осв≥тиї. ” цьому розд≥л≥ ¤ розм≥стила ≥нформац≥ю про м≥сце ”крањни у планах фашист≥в, також тут ви знайдете документи де Ї власн≥ висловленн¤ √≥тлера, Ѕормана та √≥ммлера щодо њх розум≥нн¤ украњнського народу, њхньоњ осв≥ти та культури. ÷е њхнЇ Ђрозум≥нн¤ї мене вразило, що додало мен≥ ц≥кавост≥ працювати над своњм досл≥дом ц≥Їњ теми. ѕрочитавши цю ≥нформац≥ю, ви зрозум≥Їте, що ц≥ люди насправд≥ не мали н≥чого сп≥льного ≥з людьми, бо ненавид≥ли кожну нац≥ю ≥ нав≥ть свою.

ѕочаток в≥йни проти –ад¤нського —оюзу означав, що н≥мецьк≥ плани щодо украњнських земель фактично вступили у вир≥шальну фазу свого практичного зд≥йсненн¤. ≤ ось саме на цьому етап≥ економ≥чн≥ ≥нтереси третього рейху почали р≥зко дом≥нувати над пол≥тичними розрахунками. ѕро це св≥дчать документи. 21 червн¤ 1941 р. √≥тлер писав у лист≥ до ћуссол≥н≥: Ђўо стосуЇтьс¤ боротьби на —ход≥, то вона, напевне, буде важкою. ѕроте ¤ н≥ на секунду не сумн≥ваюс¤ у значному усп≥ху. ѕередус≥м ¤ спод≥ваюс¤, що нам пощастить забезпечити на тривалий час на ”крањн≥ загальну продовольчу базу. ¬она послужить дл¤ нас постачальником тих ресурс≥в, ¤к≥, можливо, знадобл¤тьс¤ нам у майбутньомуї. ўе ч≥тк≥ше дом≥нуванн¤ економ≥чних ≥нтерес≥в над пол≥тичними м≥ркуванн¤ми простежуЇтьс¤ у матер≥алах наради √≥тлера з кер≥вниками рейху, що в≥дбулас¤ 16 липн¤ 1941 р. ” в≥дпов≥дь на пропозиц≥ю –озенберга дозволити в ”крањн≥ певний культурний розвиток, де¤кий пот¤г до незалежност≥, в≥дкрити у  иЇв≥ ун≥верситет, √ер≥нг р≥зко в≥дпов≥в: ЂЕми повинн≥ спочатку думати, ¤к забезпечити себе продовольством, а до всього ≥ншого справа д≥йде набагато п≥зн≥шеї.

ќчевидно, саме бюро –озенберга в≥д≥грало основну роль у постановц≥ та розробц≥ питанн¤ про створенн¤ Ђ¬еликоњ ”крањниї ¤к найближчоњ мети нац≥онал-соц≥ал≥зму. ѕроте у друг≥й половин≥ 30-х рок≥в в≥дбуваЇтьс¤ певна еволюц≥¤ погл¤д≥в √≥тлера. ” цей пер≥од в≥н все дал≥ й дал≥ в≥дходить в≥д ≥дењ створенн¤ на тривалий час бодай мар≥онетковоњ держави на украњнських земл¤х, намагаючись використати Ђукрањнську картуї т≥льки ¤к зручний козир у складн≥й дипломатичн≥й гр≥ напередодн≥ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни. Ђякщо ¤ би був пов`¤заний з украњнц¤ми та њхн≥ми пол≥тичними планами, Ц зазначав √≥тлер у березн≥ 1939 р., Ц то у ¬≥дн≥ не проголошували б арб≥тражного р≥шенн¤, ¤ке зробило «акарпатську ”крањну нежиттЇздатною.ї  оли ж йому п≥днесли карту, на ¤к≥й були позначен≥ кордони майбутньоњ Ђ¬еликоњ ”крањниї, в≥н в≥дклав њњ вб≥к ≥ багатозначно сказав: Ђ” даний момент усе це ще т≥льки мр≥¤ї.

—еред в≥йськового апарату √≥тлера та серед частини його найближчого оточенн¤ ≥снувала думка, що украњнське питанн¤ треба активно використовувати. ¬они казали, що украњнц≥ заслуговують на власну державу ≥ що ”крањна може стати сильн≥шим пом≥чником дл¤ утвердженн¤ геопол≥тичних ≥нтерес≥в Ќ≥меччини на —ход≥. ћало кому в≥домо, що до травн¤ 1940 року √≥тлер бавивс¤ з ≥деЇю украњнськоњ самост≥йност≥. ” нього виник план створенн¤ так званих буферних держав, ¤к≥ мали включати смугу в≥д Ѕалт≥йського до „орного мор¤. ќдн≥Їю з найб≥льших держав мала стати ”крањна. јле √≥тлер думав не в прагматичних категор≥¤х, а ¤к нап≥вбожев≥льний ≥деолог. «а його ≥деЇю, ц¤ держава мала бути соц≥ал≥стичною. ¬≥н був переконаний, що сх≥дн≥ слов`¤ни схильн≥ до анарх≥зму та колектив≥зму. јле, вважав в≥н, украњнц¤м не можна дов≥р¤ти управл≥нн¤ ц≥Їю державою. “ому кер≥вництво апарату украњнськоњ держави мало бути н≥мецьке. ѕопри ус≥ ц≥ дивовижн≥ плани, √≥тлер серйозно думав про утворенн¤ украњнськоњ держави ¤к частини свого стратег≥чного плану щодо завоюванн¤ сх≥дних територ≥й.

ќтже у другому розд≥л≥ розм≥щен≥ статт≥ про реал≥зац≥ю план≥в фашист≥в та про школи ”крањни в умовах окупац≥њ. “ут розпов≥даЇтьс¤ також про школи  иЇва у пер≥од окупац≥њ ≥ ще, власне про згубний вплив ƒругоњ св≥товоњ в≥йни на осв≥ту. ¬≥йна руйнувала матер≥альн≥ основи культури. ќсобливо згубно в≥дбилас¤ вона на народн≥й осв≥т≥. 19 вересн¤ 1941 р. орда г≥тлер≥вських вбивць та злод≥њв ув≥рвалась у  ињв. ѕочалас¤ 25-м≥с¤чна н≥ч фашистськоњ окупац≥њ. ¬сл≥д за передовими частинами вермахту у м≥ст≥ заснувалась ц≥ла банда нацистських чиновник≥в, що поставили соб≥ на мет≥ викоренити соц≥ал≥стичний лад, рад¤нськ≥ пор¤дки, закувати населенн¤ у кайдани окупац≥йного режиму.

¬ умовах окупац≥њ тис¤ч≥ шк≥льних прим≥щень було спалено, пограбовано, перетворено на склади, госп≥тал≥, казарми. √≥тлер≥вц≥ не мали нам≥ру њх в≥дбудовувати. –ейхсм≥н≥стр сх≥дних територ≥й Ќ≥меччини ј. –озенберг у директив≥ рейхском≥сару ≈.  оху в≥д 18 листопада 1941 р. зазначав: Ђўоб створити загальн≥ передумови дл¤ налагодженн¤ житт¤, достатньо допустити ≥снуванн¤ початкових шк≥лї. ƒававс¤ також дозв≥л на орган≥зац≥ю профес≥йних шк≥л. Ќавчальний процес у них почавс¤ в 1942 р. ≥ провадивс¤ за складеними н≥мецькими чиновниками програми.

Ќалагодженн¤ шк≥льноњ справи п≥сл¤ вигнанн¤ г≥тлер≥вц≥в наштовхувалос¤ на величезн≥ труднощ≥. Ќе було наочних пос≥бник≥в , лабораторних прилад≥в, зошит≥в, п≥дручник≥в, карт, класних дошок. ƒес¤тки тис¤ч учител≥в воювали на фронтах. ѕостало завданн¤ в стисл≥ терм≥ни в≥дбудувати школи й охопити навчанн¤м ус≥х д≥тей шк≥льного в≥ку. Ќа к≥нець 1943/44 навчального року в початкових, семир≥чних ≥ середн≥х школах навчалос¤ лише 1,77 млн. учн≥в, тобто менше третини д≥тей шк≥льного в≥ку. Ѕагато д≥тей втратили батьк≥в, м≥льйони стали нап≥всиротами, матер≥ ¤ких не могли забезпечити њм нав≥ть м≥н≥муму необх≥дного дл¤ нормального навчанн¤.

ј ось тема третього розд≥лу Ђ¬икористанн¤ рад¤нських д≥тей на примусових роботах п≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йниї. ’оч ≥нформац≥њ у цьому розд≥л≥ з≥брано найменше, але мабуть в≥н займаЇ найб≥льш значуще м≥сце у вс≥й моњй досл≥дницьк≥й робот≥. ¬загал≥ це дуже страшний розд≥л, адже читаючи його ти соб≥ у¤вл¤Їш ¤к ставилис¤ фашисти до наших однол≥тк≥в. “е, що перенесли через своњ душ≥ до сьогоденн¤ наш≥ стареньк≥ ветерани вже в≥дображаЇтьс¤ у ≥стор≥њ нашоњ крањни. —аме вони в≥двоювали те, що хот≥ли знищити н≥мецько-фашистськ≥ загарбники Ц народну осв≥ту.

1	2

Ќазва: ѕлани √≥тлера щодо осв≥ти на окупованих територ≥¤х ”крањни в роки ƒругоњ св≥товоњ в≥йни (1939-1945)
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-30 (962 прочитано)