Екологія > Забруднення атмосфери

Додання дослідженням із захисту атмосфери цілеспрямованого характеру повинне включати боротьбу проти її забруднення, особливо промислового, а також від транспортних засобів й інших джерел. Они не могут проводиться, например, только ради постановки задач, но должны указывать пути улучшения существующего положения. Таким образом, эта об­ласть исследований не может пассивно комментировать сложившуюся ситуацию и делать прогнозы, основывающиеся на данных самих “поставщиков загрязнений”, она должна разрабатывать концепции, промежуточные и долговременные планы, а также конкретные программы, направленные на активное ограничение неблагоприятного хода событий, используя при этом локальную кратковременную тактику и долговременную общенациональную стратегию.

Захист атмосфери не може бути успішної при однобічних і половинчастих мірах, спрямованих проти конкретних джерел забруднення. Найкращі результати можуть бути отримані лише при об'єктивному, багатобічному підході до визначення причин забруднення атмосфери, внеску окремих джерел і выявленню реальних можливостей обмеження цих викидів.

У міських і промислових конгломератах, де є значні концентрації малих і більших джерел забруднюючих речовин, лише комплексний підхід, що базується на конкретних ограничсниях для конкретних джерел або їхніх груп, може привести до встановлення прийнятного рівня загрязненил атмосфери при сполученні оптимальних зкономических і технологічних умов. Виходячи із цих положень необхідне незалежне джерело інформації, що розташовував би відомостями не тільки про ступінь забруднення атмосфери, але й видах технологічних й адміністративних мір. Об'єктивна оцінка стану атмосфери спільно з відомостями про всі можливості зменшення викидів дозволяє створити реальние плани й долговременние прогнози забруднення атмосфери стосовно до найгіршого й найбільш сприятливим обставинам і формує тверду основу для вироблення й укреплениия програми захисту атмосфери.

По тривалості програми захисту атмосфери підрозділяються на довгострокові, середній тривалості й короткочасні; методи підготовки планів по захисту атмосфери базуються на звичайних методах планування й координуються так, щоб задовольняти довгострокові вимоги в цій області (табл. 1/4).

Неотемлемой частиною короткочасного й середньої тривалості планування є негайні заходи щодо запобігання подальшого забруднення найбільше неблагополучних щодо цього районів шляхом установки встаткування, конструйованого спеціально для зниження викидів від існуючих джерел загрязненнй. Якщо предложення по долгосрочннм мірах для захисту атмосфери представлені у вигляді просто рекомендацій, то вони, як правило, не реалізуються, оскільки вимоги, пропоновані промисловості часто не збігаються з її інтересами й планами розвитку.

Найважливіший фактор у формированни прогнозів по захисту атмосфери - кількісна оцінка майбутніх вибросов. На підставі аналізу джерел вибросов в окремих промышленних районах, особливо в результаті процесів згоряння, заведена загальнонаціональна оцінка основних джерел твердих і газосбразных викидів за последнне 10-14 років. Потім зроблений прогноз про можливий рівень вибросов на майбутні 10-15 років. При цьому минулому враховані два направлення розвитки національної економіки: 1) песимістична опеньок-допущення про збереження існуючого рівня технології й обмежень по вибросам, а також про збереження існуючих методів контролю загрязненнй на действующнх джерелах і про применнии сучасний высокоэффектнвных сепараторів тільки на нових джерелах вибросов; 2) оптнмистнческая оценка-долущение про макснмальном развнтии й використання нової технології з обмеженою кількістю відходів і застосуванні методів, снижающнх тверді й газоподібні викиди як від сушествующих, так і від нових нсточников. Таким чином, оптимістична оцінка стає цслью при зменшенні вибросов.

Складання прогнозу включає: визначення основних мір, необхідних у даної технико-экономечской ситуації; установленне альтернативних шляхів промышлснного розвитку (особливо для паливних й інших енергетичних джерел);

оцінку комплексних капіталовкладень, необхідних для реалізації всього стратегічного плану; зіставлення цих витрат зі збитком від забруднення атмосфери. Співвідношення капіталовкладень на защнту атмосфери (включаючи встаткування для обмеження викидів від існуючих і джерел, що знову вводять,) і сумарного збитку від забруднення атмосфери становить приблизно 3:10.

Цілком справедливо буде включити вартість устаткування для обмеження викидів у собівартість продукції, а не в затрати на захист атмосфери, тоді зазначене соотношенис капіталовкладень і збитку від забруднень складе 1:10.

Окремі області досліджень по захисту атмосфери часто групуються в список відповідно до рангу процесів, що приводять до її забруднення.

1. Джерела викидів (місце розташування джерел, застосовуване сировина й методи його переробки, а також технологічні процеси).

2. Збір і накопленис забруднюючих речовин (твердих, рідких і газоподібних).

3. Визначення й контроль за викидами (методи, прилади, технологни).

4. Атмосферні процеси (відстань від дымових труб, перенос на далекі відстані, хімічні перетворення забруднюючих речовин в атмосфері, розрахунок очікуваного забруднення й складання прогнозів, оптимізація висоты дымових труб).

5. Фіксація викидів (методи, прилади, стаціонарні й мобільні замері, крапки вимірів, сітки вимірів).

6. Вплив забрудненої атмосфери на людей, тварин, рослини, будови, матеріали й т.д.

7. Комплексний захист атмосфери в сполученні із защнтой навколишньої серед.

При цьому необхідно враховувати різні крапки зрення, основними з яких є:

- законодавча (адміністративні міри);

- організаційна й контролююча;

- прогностична зі створенням проектів, програм і планів;

- экономическя з одержанням додаткових економічних ефектів;

- наукова, проведенне досліджень і розробок;

- випробування н виміру;

- реалізація, включаючи виробництво продукція й виготовлення установок;

- практичне використання й експлуатація;

- стандартизація й уніфікація:

1	2

Назва: Забруднення атмосфери
Дата публікації: 2006-03-30 (2139 прочитано)