≈колог≥¤ > ≈т≥олог≥¤ еп≥дем≥олог≥¤ туберкульозу ,зв'¤зок ≥з факторами довк≥лл¤

≈т≥олог≥¤ еп≥дем≥олог≥¤ туберкульозу ,зв'¤зок ≥з факторами довк≥лл¤

≈т≥олог≥¤ еп≥дем≥олог≥¤ туберкульозу ,зв'¤зок ≥з факторами довк≥лл¤

1.≈т≥олог≥¤.

“уберкульоз ≥снуЇ ст≥льки, ск≥льки живуть люди на наш≥й планет≥.

÷е - пов≥тр¤но-крапельна, а точн≥ше пов≥тр¤но-пилова ≥нфекц≥¤. «будником туберкульозу Ї ћ≥кобактер≥¤ туберкульозу (Mycobacterium tuberculosis). ¬она в≥дкрита у 1882 роц≥ н≥мецьким вченим –обертом  охом. ќднак, туберкульоз може бути спричинений ≥ ћ≥кобактер≥¤ми африканською, бичачою, мишачою, пташиною та ≥ншими.

ƒо туберкульозу сприйн¤тлив≥ б≥л¤ 55 вид≥в домашн≥х ≥ диких тварин, риб та б≥л¤ 25 вид≥в птах≥в й пом≥ж ними та людиною можливе перехресне зараженн¤. «араженн¤ туберкульозом в≥дбуваЇтьс¤ в≥д хворих на туберкульоз людей ≥ можливе в≥д великоњ рогатоњ худоби, свиней, овець, к≥з, коней, крол≥в, птиц≥ та ≥нших. ЌемаЇ такого органу людини чи тварини, ¤кий би не уражавс¤ туберкульозом. «алежно в≥д того, ¤кий орган уражений м≥кобактер≥њ можуть вид≥л¤тис¤ в≥д хворого на туберкульоз з харкотинн¤м, калом, сечею, спермою, ≥з нориць тощо. ’оча у 95 % випадк≥в м≥кобактер≥¤ туберкульозу попадаЇ в орган≥зм людини при вдиханн≥ запорошеного пов≥тр¤. ћожна заразитис¤ при вживанн≥ заражених продукт≥в харчуванн¤, зокрема сирого молока, погано провареного м'¤са в≥д хворих на туберкульоз тварин. –ознощиками туберкульозу можуть бути мухи. таргани, де¤к≥ кл≥щ≥, зараженн¤ можливе також при поц≥лунках, допалюванн≥ чужих цигарок, через книжки, пошкоджену шк≥ру ≥ т.д.

ћ≥кобактер≥њ дуже ст≥йк≥ в навколишньому середовищ≥. “ак, м≥кобактер≥њ туберкульозу в молочних продуктах живуть до 240-300 дн≥в, в пилу, в тому числ≥ вуличному, до 3 м≥с. ¬они добре витримують нагр≥ванн¤ до 85о — ≥ охолодженн¤ до м≥нус 200о —. ѕри температур≥ м≥нус 23о — м≥кобактер≥њ туберкульозу збер≥гають життЇздатн≥сть прот¤гом 7 рок≥в, а пр¤м≥ сон¤чн≥ промен≥ њх вбивають через 2 - 6 годин. «будники туберкульозу збер≥гаютьс¤ у р≥чн≥й вод≥ до 5 м≥с¤ц≥в, у грунт≥ - 1 - 2 роки, у прим≥щенн¤х при розс≥¤ному св≥тл≥ - до 1,5 м≥с., у фекал≥¤х ≥ на пасовищах - до 1 року. ¬егетативн≥, або бактер≥альн≥, форми м≥кобактер≥й можуть трансформуватис¤ у в≥русн≥, ультрадр≥бн≥ ф≥льтруюч≥ чи L-форми, ≥ навпаки.

“ам, де потрапили м≥кобактер≥њ туберкульозу (органи диханн¤, харчовий канал, шк≥ра тощо) виникаЇ туберкульозне запальне вогнище (первинний афект). “уберкульозне запаленн¤ розвиваЇтьс¤ ≥ водночас у запальний процес залучаютьс¤ довколишн≥ л≥мфатичн≥ судини, найближч≥ до вогнища запаленн¤ л≥мфатичн≥ вузли. ѕот≥м м≥кобактер≥њ туберкульозу потрапл¤ють в кров (бактер≥Їм≥¤). ћ≥кобактер≥њ туберкульозу рознос¤тьс¤ л≥мфою ≥ кров'ю в р≥зн≥ здоров≥ органи ≥ тканини ≥ ос≥дають там ≥ спричин¤ють там туберкульозне запаленн¤. ÷е ¤вище називають л≥мфогенною й гематогенною дисем≥нац≥Їю туберкульозного процесу. ÷¤ дисем≥нац≥¤ характеризуЇтьс¤ утворенн¤м первинних туберкульозних вогнищ у р≥зних органах (леген≥, к≥стки, нирки тощо). ÷≥ вогнища можуть загоюватис¤ при спри¤тлив≥й ≥мунн≥й оп≥рност≥ орган≥зму. “од≥ орган≥зм набуваЇ ≥мун≥тету до туберкульозу.

«астудн≥ захворюванн¤, катари верхн≥х дихальних шл¤х≥в, —Ќ≤ƒ, непосильна прац¤, нег≥г≥Їн≥чн≥ умови житт¤, зловживанн¤ алкоголем, наркотиками, пал≥нн¤ та ≥нш≥ шк≥длив≥ звички значно ослаблюють оп≥рн≥сть орган≥зму. “од≥ ц≥ вогнища актив≥зуютьс¤, прогресують й тод≥ наступаЇ прогресуванн¤ туберкульозу ≥ руйнуванн¤ легень чи ≥нших уражених орган≥в.

–анн≥ми про¤вами туберкульозу леген≥в та ≥нших орган≥в ≥ систем Ї безпричинне змарн≥нн¤, загальна слаб≥сть, переважно надвеч≥р, зниженн¤ працездатност≥, поступова втрата апетиту, безсонн¤, нервова вразлив≥сть, часто невисока гар¤чка в надвеч≥рн≥ години. ѕри туберкульоз≥ леген≥в з'¤вл¤Їтьс¤ сухий, ≥нод≥ впертий кашель. ѕочаток туберкульозу легень у д≥тей супроводжуЇтьс¤ такими про¤вами ¤к в'¤л≥сть, байдуж≥сть, втрата апетиту, сонлив≥сть, бл≥д≥сть, покашлюванн¤. ѕри туберкульоз≥ позалегеневоњ локал≥зац≥њ з'¤вл¤ютьс¤ симптоми, притаманн≥ дл¤ ураженн¤ тих чи ≥нших орган≥в. Ќаприклад, при туберкульозному перикардит≥ чи м≥окардит≥ можуть бути бол≥ в д≥л¤нц≥ серц≥, серцебитт¤, при туберкульоз≥ хребта, нирок - бол≥ в попереку, при туберкульоз≥ к≥сток ≥ суглоб≥в - б≥ль у тому чи ≥ншому суглоб≥, кульгав≥сть, при туберкульоз≥ гортан≥ - охрипл≥сть голосу, при туберкульоз≥ ¤Їчник≥в та матки - порушенн¤ менструального циклу ≥ так дал≥.

ѕри по¤в≥ одного або дек≥лькох з перерахованих симптом≥в необх≥дно негайно звернутис¤ у пол≥кл≥н≥ку дл¤ з'¤суванн¤ њх причини.

ƒл¤ своЇчасного ви¤вленн¤ туберкульозу необх≥дно хоча б один раз у два роки, а ще краще щор≥чно, враховуючи нин≥шню еп≥дем≥ю туберкульозу в ”крањн≥, проходити флюорограф≥чне обстеженн¤ леген≥в. ќдне-два рентген≥вськ≥ обстеженн¤ на р≥к абсолютно не шк≥длив≥ дл¤ орган≥зму людини, нав≥ть т≥Їњ, котра зазнала насл≥дк≥в авар≥њ на „орнобильськ≥й ј≈—.

јктуальн≥сть проблеми туберкульозу ¤к хрон≥чного захворюванн¤ маЇ хвилепод≥бний характер. «араз св≥т переживаЇ новий, черговий наступ ц≥Їњ недуги. ¬ ”крањн≥ ситуац≥¤, пов'¤зана з поширенн¤м туберкульозу, почала пог≥ршуватис¤ з 1990 року, а з 1995 року зареЇстрована прогресуюча еп≥дем≥¤ захворюванн¤. –≥чн≥ медико-економ≥чн≥ збитки в≥д туберкульозу в ”крањн≥ складають 1,49 млрд. грн. .

ўогодини в ”крањн≥ на туберкульоз захворюЇ 4 людини, з ¤ких один хворий помираЇ. “ак, з 1990 р. до 2002 р. захворюван≥сть зб≥льшилас¤ в 2,36 рази (з 32,0 до 75,6 на 100 тис. населенн¤), смертн≥сть зросла в 2,52 рази (з 8,1 до 20,4 на 100 тис. населенн¤). “акий р≥вень захворюваност≥ та смертност≥ був заф≥ксований у 1970 роц≥ [6].

” 2002 роц≥ в ”крањн≥ зареЇстровано 39 564 хворих на вперше в житт≥ д≥агностований туберкульоз та рецидиви, померло 9865 хворих. ” структур≥ смертност≥ в≥д ус≥х ≥нфекц≥йних ≥ паразитарних хвороб туберкульоз складаЇ 80 % .

” майбутньому ситуац≥¤ з туберкульозу залежить в≥д р≥вн¤ украњнськоњ економ≥ки й добробуту нашого народу.ќтже,туберкульоз ще довго не втрачатиме своЇњ актуальност≥[1]

2.≈п≥дем≥олог≥¤.

≈п≥дем≥олог≥чний стан стосовно туберкульозу характеризуЇтьс¤ наступними статистичними показниками: infection; incidence; prevalence; mortality ( ≥нф≥кован≥сть , захворюван≥сть, поширен≥сть, смертн≥сть)

≤нф≥кован≥сть Ц в≥дсоток ос≥б з позитивними реакц≥¤ми на туберкул≥н, ¤кщо вони не мають поствакц≥нац≥йного характеру.

«ахворюван≥сть Ц к≥льк≥сть нових випадк≥в активних форм туберкульозу, що зустр≥чаютьс¤ у певн≥й попул¤ц≥њ, прот¤гом певного пер≥оду. «азвичай, захворюван≥сть туберкульозом визначають к≥льк≥стю випадк≥в на 100,000 населенн¤ прот¤гом року

ѕоширен≥сть Ц к≥льк≥сть хворих активним туберкульозом ,що перебувають на обл≥ку на к≥нець року на 100,000 населенн¤, особливе значенн¤ маЇ показник захворюваност≥ в≥дкритими формами туберкульозу леген≥в.

ѕоширен≥сть, таким чином, зображуЇ сукупну захворюван≥сть на туберкульоз. якби ж ус≥ нов≥ випадки були швидко вил≥куван≥, то частота нових випадк≥в ≥ поширен≥сть були б майже сп≥впадаючими. јле ¤кщо пац≥Їнти не отримували л≥куванн¤ або не повн≥стю вил≥куван≥, у такому випадку накопичуютьс¤ хрон≥чн≥ форми туберкульозу, формуючи цим р≥зницю в частот≥ нових випадк≥в ≥ поширеност≥ туберкульозу.

—мертн≥сть в≥д туберкульозу Ц к≥льк≥сть ос≥б померлих в≥д туберкульозу на 100,000 населенн¤.

ўор≥чний показник ≥нф≥кованост≥ ( ўѕ≤) - Annual Rate of Infection (ARI) Ц р≥чний показник нових випадк≥в ≥нф≥куванн¤ серед туберкул≥н-в≥дТЇмних, до цього не ≥нф≥кованих представник≥в даноњ групи населенн¤,у ¤ких в≥дбувс¤ в≥раж туберкул≥нових проб.

ўѕ≤ використовують ¤к непр¤мий або розрахунковий показник поширеност≥ ћЅ“+ (заразних) хворих на туберкульоз у дан≥й верств≥ населенн¤.

—постер≥гаючи за групою ос≥б, що в≥дом≥ ¤к туберкул≥н негативних та ф≥ксуючи частоту по¤ви позитивних туберкул≥нових тест≥в пом≥ж них ,прот¤гом певного часу, робл¤тьс¤ спроби оц≥нити загальну захворюван≥сть на т. у дан≥й груп≥ населенн¤ та пор≥вн¤ти з р≥зними ≥нформац≥йними базами. ÷ю техн≥ку використовують, перш за все ,у крањнах, що розвиваютьс¤ та в≥дчувають нестачу ресурс≥в дл¤ пост≥йноњ д≥агностики та реЇстрац≥њ хворих на т.

1	2	3

Ќазва: ≈т≥олог≥¤ еп≥дем≥олог≥¤ туберкульозу ,зв'¤зок ≥з факторами довк≥лл¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-30 (872 прочитано)