јрх≥тектура > ‘ед≥р —олнцев Ц археолог ≥ реставратор

‘ед≥р —олнцев Ц археолог ≥ реставратор

’удожник ≥ археолог ‘ед≥р —олнцев (1801-1892) - ключова постать реставрац≥њ кињвськоњ старовини в середин≥ XIX стор≥чч¤. ѕроте його можна назвати й одним з апологет≥в художньоњ археолог≥њ.

ѕрињхавши до  иЇва в 1843 роц≥ дл¤ експертизи й реставрац≥њ мальовань ”спенського собору  иЇво-ѕечерськоњ лаври й —оф≥йського собору, ‘.—олнцев ≥ тут в≥ддаЇтьс¤ своњй улюблен≥й справ≥ - збираЇ старожитност≥, замальовуЇ краЇвиди, ≥нтер'Їри храм≥в, ≥коностаси, побутов≥ сценки (1). …ого роботами захоплювавс¤  ар л Ѕрюллов (2).

’удожн¤ й л≥тературна спадщина ‘.—олнцева даЇ п≥дстави стверджувати, що естетична природа мистецьких твор≥в, ¤к≥ йому доводилос¤ малювати або реставрувати, мала дл¤ нього найб≥льшу варт≥сть (3). —аме з таких позиц≥й в≥н п≥дходив до реставрац≥њ кињвських пам'¤ток (4), поглиблюючи своЇю д≥¤льн≥стю значенн¤ художньоњ археолог≥њ не т≥льки ¤к осв≥тньоњ справи, а й ¤к реставрац≥йноњ галуз≥. ƒл¤ ‘.—олнцева ви¤вленн¤ естетичноњ природи пам'¤ток, що њх в≥н реставрував, було принципово важливим завданн¤м.

¬веденн¤ до наукового об≥гу нев≥домоњ спадщини ‘.—олнцева, розпорошеноњ по арх≥вах ≥ б≥бл≥отеках  иЇва та —анкт-ѕетербурга, особливо на час≥ тепер, коли кожне нове джерело з ≥стор≥њ побутуванн¤ давн≥х св¤тинь спри¤тиме оц≥нц≥ њхнього ≥сторичного й художнього значенн¤, надто тод≥, коли це стосуЇтьс¤ в≥дтворенн¤ зруйнованих храм≥в.

ѕерегл¤д ≥стор≥њ реставрац≥њ —оф≥йського собору в середин≥ XIX стор≥чч¤ ≥ наступноњ публ≥кац≥њ матер≥ал≥в про нењ у "ƒревност¤х –оссийского государства" в контекст≥ цих нових джерел даЇ змогу дещо ≥накше оц≥нити внесок ‘.—олнцева у справу вивченн¤ й збереженн¤ ц≥Їњ пам'¤тки ≥ в ц≥лому у формуванн¤ теоретичних засад церковно-археолог≥чноњ реставрац≥њ.

ѕоновленн¤ ст≥нопису —оф≥йського собору в 1843-1853 роках, безперечно, - найсумн≥ша стор≥нка його ≥стор≥њ. ЌагадаЇмо, що 1843 року на дол≥шньому поверс≥ храму подекуди в≥дпав тиньк, оголивши давн≥ фрески. ѕрото≥Їрей “имоф≥й —ухобурсов висловив припущенн¤, що давн≥й живопис Ї п≥д тиньком ≥ в ≥нших м≥сц¤х собору. ƒл¤ експертизи й поновлень новов≥дкритого живопису запросили ‘.—олнцева, ¤кий у цей час з дорученн¤ ≥мператора ћиколи ≤ й ѕетербурзькоњ јкадем≥њ мистецтв виправл¤в поновлений живопис ”спенськоњ церкви  иЇво-ѕечерськоњ лаври. ” —оф≥йському собор≥ в≥н ви¤вив давн≥ зображенн¤ практично на вс≥х тих д≥л¤нках, на ¤ких робив пробн≥ розкритт¤. ” зв'¤зку з цим було вир≥шено розчистити ви¤влен≥ фрески, а там де њх втрачено, розмалювати ст≥ни нанову, узгоджуючи стиль нових мальовань з давн≥м живописом. ‘ед≥р —олнцев подав ≥мператоров≥ записку, в ¤к≥й виклав своњ пропозиц≥њ щодо реставрац≥њ собору. ,,[...] ўоб зберегти славетний храм цей у належн≥й благол≥пност≥, - пише в≥н, - сл≥д би розпочати поправу його в ус≥х детал¤х, але так, щоб у ньому лишилос¤ неушкодженим не т≥льки все давнЇ, нин≥ видиме, але нав≥ть очистити, де можна, тиньк, що вкриваЇ в де¤ких навах давн≥й живопис альфреско, ¤ким храм цей розмальовано за ярослава; альфреско цей по змоз≥ поновити, ≥ пот≥м, де це зробити неможливо, оббити ст≥ни й бан≥ м≥ддю ≥ розмалювати њх новими зображенн¤ми давн≥х св¤щенних под≥й нашоњ церкви, особливо тих, що в≥дбулис¤ в  иЇв≥. ∆ивопис у цьому раз≥ маЇ бути грецького стилю" (5). ƒал≥ ‘.—олнцев проонуЇ 11 сюжет≥в з ≥стор≥њ  ињвськоњ –ус≥ ≥, що дуже важливо, наголошуЇ потребу, перш н≥ж братис¤ за таку працю, скласти попередн≥ еск≥зи й п≥дготувати профес≥йних живописц≥в.

«а вказ≥вкою ≥мператора записку ‘.—олнцева над≥слали митрополитов≥  ињвському ‘≥ларету, ¤кому при цьому доручалос¤ забезпечити належн≥ умови дл¤ зд≥йсненн¤ запропонованоњ програми. ‘≥ларет також мав засв≥дчити через Їпарх≥ального арх≥текта, що саме треба полагодити в —оф≥йському собор≥ ≥ з'¤сувати в јкадем≥њ мистецтв, ¤ким способом можна виконати пропозиц≥њ ‘.—олнцева.  р≥м того, ≥мператор видав указ про створенн¤ " ом≥тету з благонад≥йних духовних ≥ цив≥льних ос≥б дл¤ нагл¤ду..." за реставрац≥Їю —оф≥йського собору. ¬иконуючи його, кињвський генерал-губернатор ƒ.Ѕ≥б≥ков призначив до складу  ом≥тету статського радника ѕисарева, надв≥рного радника ёзефовича, надв≥рного радника ћатюшина, д≥ловода канцел¤р≥њ кињвського генерал-губернатора ™ремЇЇва - людей, далеких в≥д мистецтва (6).

 ом≥тет згодом став головним розпор¤дником кошт≥в, вид≥лених синодом на реставрац≥ю храму. ¬зимку 1844 року собор огл¤нув Їпарх≥альний арх≥тект ѕ.—парро. ¬≥н в≥дхилив пропозиц≥ю ‘.—олнцева використати м≥дн≥ дошки ¤к основу дл¤ нового живопису ≥ воднораз ¤к захист дл¤ фресок XI стол≥тт¤, зазначаючи що вони за≥ржав≥ють в≥д пост≥йноњ вологост≥ (7). ”часть профес≥йних художник≥в у цих роботах б≥льш не обговорювалась. Ќатом≥сть залучали поденник≥в, ¤ких наймав мал¤р-п≥др¤дник ≤.‘охт.

‘.—олнцев у 1844 роц≥ був присутн≥й п≥д час розкритт¤ давн≥х фресок ≥ нагл¤дав за роботами. Ѕезперечно, в≥н потребував допомоги профес≥йних художник≥в, але кошт≥в на утриманн¤ њх не вид≥л¤ли (8).

ќднак арх≥вн≥ документи св≥дчать, що ‘.—олнцев все ж таки запросив до роботи в —оф≥йському собор≥ профес≥йних художник≥в —.ћартинова ≥ ћ.Ўурупова, але њхн¤ рол¤ в реставрац≥њ давнього живопису незначна. “ак, ћ.Ўурупов склав лише кошторис роб≥т ≥ разом ≥з ‘.—олнцевим зн≥мав коп≥њ (9). ”часть —.ћартинова в реставрац≥њ —оф≥йського собору вивчена замало. «г≥дно з ви¤вленими документами, це був скор≥ш за все художник-пом≥чник ‘.—олнцева (10).

–озкритт¤ давнього живопису в —оф≥њ  ињвськ≥й мало характер механ≥чного з≥шкр≥банн¤ за допомогою металевих знар¤дь. “ривало воно прот¤гом двох рок≥в. ƒл¤ очищенн¤ використовували спирт-алкоголь, найкращий поташ, просте мило, терпентин, макову ол≥ю (11).  ≥нець к≥нцем, попри втрати й потертост≥ фарбового шару внасл≥док грубоњ техн≥ки розчищуванн¤, в собор≥ було в≥дкрито, не рахуючи фресок у сходових баштах, 25 композиц≥й, 220 зображень св¤тих на повен зр≥ст, 108 п≥вф≥гур ≥ величезну к≥льк≥сть орнамет≥в (12).

як слушно в≥дзначив √.¬здорнов, "найкращим засобом подальшого збереженн¤ фресок —оф≥њ  ињвськоњ була б ц≥лковита недоторканн≥сть" (13). “а, на жаль, н≥ тогочасн≥ естетичн≥ у¤вленн¤, н≥ специф≥ка церковно-рел≥г≥йного п≥дходу до оц≥нки в≥дкритих зображень не спри¤ли цьому. –ел≥г≥йна св≥дом≥сть в≥рник≥в вимагала в≥дновленн¤ ц≥л≥сност≥ давн≥х зразк≥в. —аме у цьому вбачалас¤ основна рол¤ реставрац≥њ.

–озкритт¤ фресок тривало до 1849 року. “им часом ще в 1844 роц≥ до  иЇва з ѕетербурга прињхав художник-≥конописець ћ.ѕЇшехонов, що його ‘.—олнцев рекомендував використати дл¤ поновенн¤ розкритих фресок. ƒл¤ проби ћ.ѕЇшехонов "поправив живопис" на арц≥, ≥  ом≥тет д≥йшов висновку, що "живопис цей залишено абсолютно в тому ж самому вигл¤д≥, в ¤кому його зв≥льнено в≥д фарб, що прикривали його. ќбличч¤ св¤тих ≥ карниз т≥льки закр≥плен≥ фарбою в тих м≥сц¤х, де були з≥псован≥, взагал≥ поправу цю зроблено дуже гарно ≥ ц≥лком задов≥льно, бо не зроблено жодних в≥дступ≥в в≥д того вигл¤ду, в ¤кому в≥дкрито фрески" (14). ” 1846 роц≥ умови договору з ћ.ѕЇшехоновим узгодили.

¬важаЇмо за важливе привернути увагу до того, що ћ.ѕЇшехонов напол¤гав, щоб у собор≥ змурували печ≥ дл¤ п≥дсушуванн¤ поправленого живопису. ѕроте цього так ≥ не зробили. 1847 року за участю ‘.—олнцева нарешт≥ уклали догов≥р з ћ.ѕЇшехоновим, ¤кий при цьому зобов'¤завс¤ "не зм≥нювати давн≥х контур≥в, а, насл≥дуючи в цьому давн≥ абриси, заправл¤ти по тиньку втрачен≥ м≥сц¤ так, щоб заправу не було пом≥тно ≥ вона ¤вл¤ла б непошкоджену ц≥л≥сть в≥зант≥йського живопису" (15).

‘.—олнцев, з≥ свого боку, запропонував  ом≥тетов≥ "скр≥зь поправл¤ти тиньк у тих м≥сц¤х, де передбачалос¤ розмалювати ст≥ни, потинькувати найкращим вапном, зм≥шаним ≥з цеглою, розтертою на порох ≥ розчиненою на сироватц≥, а також зак≥нчити всю чорнову роботу в собор≥" (16). Ќаприк≥нц≥ 1848 року ћ.ѕЇшехонов розпочав роботи. “а вже наступного року  ом≥тет ви¤вив, що виконан≥ ћ.ѕЇшехоновим мальованн¤ псуютьс¤ в≥д вологост≥. ќчевидно через те, що в собор≥ не було печей, про ¤к≥ просив художник.

ћитрополит ‘≥ларет знав, що ћ.ѕЇшехонов був старообр¤дцем, тому пильнував, щоб у собор≥ не з'¤вились неканон≥чн≥ переб≥льшенн¤. ‘≥ларета дратувало те, що арт≥ль ћ.ѕЇшехонова складалас¤ з "найгруб≥ших мужик≥в-розкольник≥в", ¤к≥ ≥ у¤вленн¤ не мали про давнЇ мал¤рство (17). ќкр≥м того, з'¤сувалос¤, що поновленн¤ зроблено клейовими фарбами низького гатунку. „ерез р≥к в≥дреставрован≥ фрески почорн≥ли, вз¤лис¤ цв≥ллю.  онтракт з ћ.ѕЇшехоновим було роз≥рвано ≥ реставрувати фрески доручили о.≤ринархов≥, ¤кий мав досв≥д виконанн¤ таких роб≥т в ”спенськ≥й церкв≥  иЇво-ѕечерськоњ лаври. ≤ринарх працював з арт≥ллю ≥конописц≥в, набраних з-пом≥ж лаврських ченц≥в.

1	2	3	4

Ќазва: ‘ед≥р —олнцев Ц археолог ≥ реставратор
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (1616 прочитано)