јрх≥тектура > ÷еркви иЇва
÷еркви иЇва
ињв... ћ≥сто в≥чноњ юност≥... ћ≥сто, славна ≥стор≥¤ ¤кого нараховуЇ п≥втори тис¤ч≥ рок≥в, де легенди й д≥йсн≥сть живуть поруч. Дћат≥р'ю м≥ст руських" здавна величають його. ћ≥льйони турист≥в прагнуть побувати тут, посто¤ти на ≥сторичн≥й —тарокињвськ≥й гор≥, помилуватис¤ з високих круч —лавутича б≥лосн≥жними новобудовами, ¤к≥ щ≥льним колом обступили ињв, торкнутис¤ теплого кам≥нн¤ величних пам'¤ток сивоњ давнини... —лаветна —оф≥¤ ињвська. ƒивне в≥дчутт¤ охоплюЇ кожного, хто переступаЇ њњ пор≥г. ƒесь поза ст≥нами залишаЇтьс¤ гом≥нливе двадц¤те стол≥тт¤. ¬≥ки розступаютьс¤, ≥ перед притихлими екскурсантами постаЇ далеке минуле... „ас розкв≥ту ињвськоњ –ус≥, коли установлювала вона широк≥ торговельн≥ й дипломатичн≥ зв'¤зки з державами «аходу ≥ —ходу, коли багато корол≥в ™вропи мал≥ за честь породичатис¤ з великим кн¤зем кињвським, коли чутки про багатство, красу ≥ ¤скраву самобутню культуру иЇва доходили до найв≥ддален≥ших крањн ≥ народ≥в. —аме тод≥ л≥тописець з горд≥стю вив≥в: Д...¬с¤ честь й слава й величество й глава всем земл¤м русскиим Ч иев". ѕо пам'¤тках, що вход¤ть до складу ƒержавного арх≥тектурно-≥сторичного запов≥дника Д—оф≥йський музей", можна читати ≥стор≥ю в≥тчизн¤ноњ арх≥тектури й монументального живопису XIЧXIX стол≥ть. ÷е Ч —оф≥йський собор ≥ ансамбль колишнього —оф≥йського монастир¤. «олот≥ ворота. ирил≥вська та јндр≥њвська церкви. “рапезна ћихайл≥вського «олотоверхого монастир¤. Ќайдавн≥ш≥ пам'¤тки Ч —оф≥йський собор ≥ «олот≥ ворота зведено в пер≥од кн¤зюванн¤ ярослава ћудрого. ” перш≥й половин≥ XI стол≥тт¤ в≥н розширюЇ меж≥ древнього иЇва та будуЇ величний ансамбль кам'¤них споруд. ” Дѕов≥ст≥ временних л≥т" п≥д 1037 роком про це сказано так: Д«аложи ярослав город великий иев, у него же г рада суть «латы¤ врата, заложи же й церковь св¤ть≥¤ —офь¤, митрополью, й посемь церковь на «лать≥х вратах камену св¤ть≥¤ Ѕогородица блоговещенье, посемь св¤того √еорги¤ манасть≥рь й св¤ть≥¤ ќрины". «а цими скупими словами л≥тописц¤ сто¤ть талант ≥ прац¤ багатьох тис¤ч без≥менних майстр≥в Ч зодчих ≥ камен¤р≥в, штукатур≥в ≥ мул¤р≥в, р≥зьб¤р≥в по дереву ≥ каменю. ћонументальн≥ споруди того часу ¤вл¤ють собою одну з най¤скрав≥ших стор≥нок в ≥стор≥њ культури ињвськоњ –ус≥ Ч сп≥льного пер≥оду в розвитку культури рос≥йського, украњнського та б≥лоруського народ≥в. ѕам'¤тки арх≥тектури далекого минулого Ч св≥дки й безпосередн≥ учасники житт¤ иЇва прот¤гом багатьох стор≥ч. ¬они пережили навалу орд степових кочовик≥в у гр≥зному 1240 роц≥, пер≥оди занепаду й в≥дродженн¤ м≥ста у XIVЧXVI стол≥тт¤х. бачили нац≥онально-визвольну боротьбу украњнського народу п≥д кер≥вництвом Ѕогдана ’мельницького проти польсько-литовських феодал≥в у XVII стол≥тт≥. ѕам'¤тки ц≥ набули нових рис у пер≥од п≥днесенн¤ украњнськоњ культури, викликаного возз'Їднанн¤м ”крањни з –ос≥Їю. ” 1934 роц≥ в стародавньому —оф≥йському собор≥ було створено музей. “од≥ ж тут розпочалис¤ науково-досл≥дн≥ та реставрац≥йн≥ роботи. —оф≥¤ ињвська почала служити справ≥ естетичного й патр≥отичного вихованн¤ труд¤щих, справ≥ пропаганди культурноњ спадщини нашого народу. ¬еликих збитк≥в завдали музею фашистськ≥ загарбники п≥д час ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни. ’оч сам —оф≥йський собор не зазнав руйнуванн¤, однак окупанти пограбували його арх≥ви, вивезли ц≥нн≥ фрески XII стол≥тт¤ з ћихайл≥вського «олотоверхого монастир¤, що збер≥галис¤ у храм≥. Ћише п≥сл¤ в≥йни њх повернули музею в пошкодженому вигл¤д≥. Ќаприк≥нц≥ 40-х рок≥в у собор≥ поновилис¤ досл≥дн≥ роботи. “ут працювали й працюють так≥ визначн≥ вчен≥, ¤к ¬. ЋазарЇв, ћ. аргер, ¬. Ћевицька, ё. јсЇЇв, ћ. ресальний, —. ¬исоцький та ≥нш≥. ƒл¤ розробки методики реставрац≥њ наст≥нного живопису —оф≥йського собору було створено спец≥альну лаборатор≥ю на чол≥ з в≥домими реставраторами Ћ. алениченком, ™. ћамолатом, ќ. ѕлющ. Ќауково-реставрац≥йною радою керували академ≥ки I. √рабар та ¬. ЋазарЇв. Ќа баз≥ реставрац≥њ живопису —оф≥њ ињвськоњ було виховано пле¤ду украњнських реставратор≥в-монументал≥ст≥в. ” результат≥ науково-досл≥дних роб≥т було створено макет зовн≥шнього вигл¤ду —оф≥йського собору XI стол≥тт¤, опущено на перв≥сний р≥вень п≥длогу, на ст≥нах розкрито зп≥д стол≥тн≥х нашарувань к≥пт¤ви й пилу, зп≥д п≥зн≥ших запис≥в мозањки ≥ фрески XI стор≥чч¤, проведено велик≥ роботи по вивченню технолог≥њ стародавнього розпису, розшифровц≥ сюжет≥в. ѕри розчищенн≥ фресок в≥д ол≥йних запис≥в на них було ви¤влено стародавн≥ написи Ч граф≥т≥, що становл¤ть ц≥нн≥ пам'¤тки давньоруськоњ писемност≥. ѕ≥д час археолог≥чних досл≥джень на територ≥њ запов≥дника одержано ц≥кав≥ в≥домост≥ про стародавню топограф≥ю м≥сцевост≥, про ≥стор≥ю њњ забудови, ви¤влено сл≥ди древн≥х виробничих комплекс≥в, знайдено залишки кам'¤ного муру митрополичого подв≥р'¤ XI стол≥тт¤. ” фондах —оф≥йського запов≥дника з≥брано понад 60 тис¤ч одиниць збер≥ганн¤. ÷е археолог≥чн≥ колекц≥њ, обм≥рн≥ кресленн¤ по пам'¤тках, зв≥ти про досл≥дницьк≥ роботи, предмети декоративно-прикладного мистецтва, негативи, фотограф≥њ, арх≥тектурн≥ детал≥. ” з≥бранн≥ запов≥дника Ч фрагменти мозањчноњ п≥длоги й мармуров≥ кап≥тел≥ з розкопок ƒес¤тинноњ церкви, мозањки ≥ фрески XII стол≥тт¤ з ћихайл≥вського «олотоверхого монастир¤, зразки золотного шитва XIЧXII стол≥ть, колекц≥¤ коп≥й монументального живопису з пам'¤ток арх≥тектури на територ≥њ ”крањни. ¬елик≥ науково-досл≥дн≥ та реставрац≥йн≥ роботи проведено також у ф≥л≥алах запов≥дника Ч «олотих воротах. ирил≥вськ≥й та јндр≥њвськ≥й церквах. ћихайл≥вськ≥й трапезн≥й. Ќа реставрац≥ю цих найц≥нн≥ших пам'¤ток арх≥тектури держава щор≥чно вид≥л¤Ї велик≥ кошти. јрх≥тектурна довершен≥сть —оф≥йського собору, багатокольоров≥ мозањки ≥ фрески XI стор≥чч¤ вражають людей прот¤гом в≥к≥в. “ворч≥сть майстр≥в минулих епох викликаЇ пост≥йний ≥нтерес до ц≥Їњ чудовоњ пам'¤тки. –≥ку р≥к зб≥льшуЇтьс¤ пот≥к в≥дв≥дувач≥в —оф≥йського запов≥дника. ўороку тут буваЇ понад два м≥льйони чолов≥к, серед них т≥льки на територ≥њ —оф≥йського собору Ч п≥втора м≥льйона. ÷е школ¤р≥ та студенти, роб≥тники й колгоспники, туристи з братн≥х республ≥к, численн≥ гост≥ з заруб≥жних крањн. ѕам'¤тки —оф≥йського запов≥дника Ч це в≥хи в≥тчизн¤ноњ ≥стор≥њ, культури, мистецтва. ¬они розпов≥дають про талант ≥ мудр≥сть наших далеких предк≥в, розкривають перед нами дивн≥ гран≥ краси, створеноњ руками людини, вони св≥дчать про одв≥чн≥ корен≥ дружби й Їдност≥ братн≥х слов'¤нських народ≥в, вчать любити ≥стор≥ю своЇњ ¬≥тчизни.
| 1 |
Ќазва: ÷еркви иЇва ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (946 прочитано) |