јрх≥тектура > ÷ерковна арх≥тектура середньов≥чч¤

÷ерковна арх≥тектура середньов≥чч¤

ƒоба середньов≥чч¤ Ц це досить тривалий ≥сторичний пер≥од, надзвичайно насичений под≥¤ми в культурному житт≥ людства. “ерм≥н середн≥ Усередн≥ в≥киФ виникаЇ в ≤тал≥њ ’V-’V≤ ст. ƒе¤к≥ ≥тал≥йськ≥ гуман≥сти п≥д цим терм≥ном розум≥ли пер≥од глибокого занепаду Ївропейськоњ культури, вт≥ленн¤ догматизму, рел≥г≥йного фанатизму, придушенн¤ свободи особистост≥. ѕер≥од виразного домуванн¤ середньов≥чноњ культури у —ередземноморТњ умовне под≥л¤ють на три основн≥ етапи:

–аннЇ —ередньов≥чч¤ Ц ≤V-V≤≤≤ ст.;

«р≥ле —ередньов≥чч¤ Ц ≤’-’≤≤ ст.;

ѕ≥знЇ —ередньов≥чч¤ Ц ’≤≤≤-’V ст.

Ќайважлив≥шим фактором формуванн¤ ≥ розвитку культури —ередньов≥чч¤ стали христи¤нська рел≥г≥¤ ≥ церква.

¬ арх≥тектур≥ нов≥ риси починають складатис¤ з ≤Vст., коли виникають типи храм≥в, принципово в≥дм≥нн≥ в≥д своњх античних попередник≥в, - видовжен≥ й часто под≥лен≥ на поздовжн≥ внутр≥шн≥ площ≥ церковн≥ базил≥ки (з грецького Уцарський будинокФ, за античност≥ базил≥ки будували ¤к цив≥льн≥ прим≥щенн¤ громадського призначенн¤) ≥ поруч з ними центричн≥ купольн≥ споруди, квадратн≥ або кругл≥ (ротонди), що виконували функц≥њ баптистер≥њв (хрещалень) або мортир≥њв (м≥сць похованн¤ або лише поклон≥нн¤ певним св¤тим, переважно, мученикам). ќск≥льки зах≥дна арх≥тектура раннього —ередньов≥чч¤ перебувала в занепад≥, пров≥дну роль в арх≥тектурному буд≥вництв≥ в≥д≥грало в≥зант≥йське зодчество, що з V≤-V≤≤ ст. активно поширювалос¤ ≥ на «аход≥. « V ст. форми ≥ способи побудови храм≥в починають усе б≥льше вар≥юватис¤ ≥ ускладнюватис¤. ƒо нашого часу збереглис¤ камТ¤н≥ й цегл¤н≥ храми V-V≤ ст., в ¤ких спостер≥гаЇтьс¤ значне розмањтт¤ форм ≥ план≥в при збереженн≥ настрою зовн≥шньоњ монументальноњ суворост≥, ¤ка ефективно контрастуЇ з розк≥шшю образотворчого та декоративного вбранн¤ ≥нтерТЇр≥в. Ўедеври серед пр¤мокутно-купальних базил≥к Ї храм —в¤тоњ —оф≥њ в  онстантинопол≥ )532-537, арх≥тектори Ц јнф≥м≥й з “ралл та ≤сидор з Ѕ≥лета, з ’V≤ ст. Ц мечеть јй¤-—оф≥¤, сучасний вигл¤д та ≥нтерТЇр).

¬еличезний купол зведено на чотирьох масивних стовпах за допомогою парус≥в (елемент≥в конструкц≥њ у вигл¤д≥ вигнутих трикутник≥в). ¬агу центрального купола частково приймають складн≥ системи нап≥вкупол≥в ≥ колонад.

ћистецтво середньов≥чч¤ прийн¤то називати готичним, тому, що готика Ц це пошук синтезу м≥ж арх≥тектурою, живописом ≥ скульптурою.

™ так≥ знаменит≥ готичн≥ собори Ц —обор ѕаризькоњ Ѕогоматер≥ (буд≥вництво розпочато 1208 р.), Ўарстрський (1260 р.), јмЇнський (1258 р.),  ельнський (1248 р.), —трасбурзький (1276 р.), ћ≥ланський. Ѕуд≥вництво, добудова ≥ часткова реконструкц≥¤ б≥льшост≥ готичних собор≥в нер≥дко тривали прот¤гом стол≥ть.

« час≥в  арла ¬еликого виробл¤Їтьс¤ так званий романський стиль: монастирськ≥ церкви нагадують фортец≥ з малими ≥ вузькими в≥кнами, приземленими колонами, масивними вежами. ¬се багатство скульптурних зображень зосереджено на головному фасад≥ ≥ в середин≥ в≥втар¤, розташованого на узвишш≥. ¬се, разом уз¤те, повинно демонструвати церковну могутн≥сть, велич духовного кл≥ру ≥ породжувати в людин≥ усв≥домленн¤ вчасного безсилл¤ ≥ н≥кчемност≥.

” друг≥й половин≥ ’≤≤ ст. на «аход≥, перш за все ≥ п≥вн≥чн≥й ‘ранц≥њ, народжуЇтьс¤ ≥нший арх≥тектурний стиль Ц готичний. ƒл¤ готики характерне устремл≥нн¤ споруди вгору за рахунок гострих стр≥мчастих шпил≥в, у ст≥нах Ц величезн≥ в≥кна з кольоровим, мальовничо розписаним склом. „исленн≥ гостро конусн≥ арки, багатство скульптур, пишних оздоб Ц усе це надавало готичним соборам ( афедральний у Ћьвов≥, собори в јмЇн≥, ѕариж≥,  ельн≥) динам≥чност≥, пробуджувало рел≥г≥йно-м≥стичн≥ почутт¤. √отичний стиль використовувавс¤ ≥ в св≥тських будовах.

“аким чином, у надрах середньов≥чч¤ була нагромаджена величезна духовно-культурна енерг≥¤, ¤ка спри¤ла ¤скравому спалахов≥ людського ген≥¤ в час≥ ¬≥дродженн¤ ≥ –еформац≥њ.

1

Ќазва: ÷ерковна арх≥тектура середньов≥чч¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (885 прочитано)