¬≥йськова справа, ƒѕё > ѕро танков≥ п≥дрозд≥ли ≥ноземних арм≥й у в≥йськових конфл≥ктах

–анком 19 жовтн¤ в≥йська, що знаход¤тьс¤ на плацдарм≥, перейшли в р≥шуче настанн¤. …ого особлив≥стю стало широке застосуванн¤ танк≥в др≥бними групами (до роти з мотоп≥хотою ≥ ѕ“”– на Ѕ“–). ƒ≥ючи на широкому фронт≥, вони знаходили слабк≥ м≥сц¤ в оборон≥ Їгипетських в≥йськ ≥ проривались њм у тил. ƒо результату 20 жовтн¤ на плацдарм≥ знаходилос¤ вже п'¤ть ≥зрањльських бригад (три бронетанков≥ ≥ дв≥ механ≥зован≥), ¤к≥ за добу розширили його до 30 к≥лометр≥в по фронт≥ ≥ 20 у глибину.

“аким чином, перелом у ход≥ в≥йни, усп≥хи ≥зрањльськоњ арм≥њ на заключному њњ етап≥ в значн≥й м≥р≥ били достигнути завд¤ки рац≥ональному застосуванню танк≥в ≥ танкових в≥йськ, ум≥нню використовувати њхн¤ рухлив≥сть, захищен≥сть ≥ вогневу м≥ць.

” будь-¤кому вар≥ант≥ на основн≥ танки покладалос¤ виконанн¤ головних бойових задач. ” наступальному боњ танков≥ п≥дрозд≥ли ≥ частини використовувалис¤ масовано на напр¤мку головного удару. ¬елика увага прид≥л¤лас¤ орган≥зац≥њ взаЇмод≥њ танк≥в ≥ мотоп≥хоти, що д≥Ї на Ѕ“–. ќстанн¤ переважно випливала безпосередньо за чи танками за флангом њхнього бойового пор¤дку. ѕри цьому вважалос¤, що мотоп≥хота повинна залишатис¤ на машинах ¤к можна довше.

¬ оборон≥ бронетанков≥ сили ≥зрањльськоњ арм≥њ використовувалис¤ в склад≥ рухливого резерву дл¤ проведенн¤ контратак ≥з глибини по в≥йськах супротивника, що прорвалис¤. ќднак, у залежност≥ в≥д обстановки, вони могли утримувати оборонн≥ позиц≥њ в склад≥ перших ешелон≥в в≥йськ.

≤рано-≥ракська в≥йна

(1930 - 1983 годи)

ќбидв≥ сторони ставили перед собою задачу р≥шучого розгрому супротивника, а бойов≥ д≥њ носили широкомасштабний ≥ безкомпром≥сний характер.

« вересн¤ по грудень 1980 року зд≥йснювалос¤ настанн¤ ≥ракських в≥йськ на фронт≥ довжиною до 700 к≥лометр≥в. ” пер≥од ≥з грудн¤ 1980 по вересень 1981 року установилас¤ зразкова р≥вновага, а у вересн≥ 1981 - липн≥ 1982 року в≥йськова ≥н≥ц≥атива практично перейшла до ≤рану, що вернули соб≥ вс≥ втрачен≥ на початку в≥йни райони ≥ перек≥сному бойов≥ д≥њ на територ≥ю ≤раку. ” кв≥тн≥ 1988 року ≤рак пров≥в р≥шуче настанн¤ на п≥вденно-сход≥ крањни (п≥востр≥в Ћао), у результат≥ чого зв≥льнив окуповану територ≥ю, що ≥ п≥дштовхнуло ≤ран до переговор≥в про перемир'¤.

” ц≥лому обом сторонам були властив≥ шаблонн≥ пр¤молин≥йн≥ д≥њ, слабке використанн¤ маневру силами ≥ засобами. Ћише наприк≥нц≥ в≥йни ≥ракська арм≥¤ продемонструвала здатн≥сть вести досить орган≥зован≥, р≥шуч≥ ≥ моб≥льн≥ д≥њ.

Ќа першому етап≥ ≤рак завдав удару силами четирьох бронетанкових див≥з≥й (близько 45 тис. людина). ѕри цьому бив допущений серйозний прорахунок - захопленн¤ бронетанковими частинами крупних м≥ст, що привело до значних втрат у танках. “актичн≥ проблеми зб≥льшувалис¤ в≥дсутн≥стю взаЇмод≥њ м≥ж ≥ракськими арм≥Їю, ¬¬— ≥ ¬ћ‘.

” ход≥ ≥ранського контрнаступу (1981 р≥к) в≥дбулос¤ трохи крупних танкових боњв. Ќайб≥льше в≥домим Ї б≥й у долин≥ ’орхе поблизу м≥ста —усенгерда. ” с≥чн≥ 1981 року посилена 16-¤ танкова див≥з≥¤ ≤рану (300 англ≥йських танк≥в "„ифтен" ≥ американських ћ60) за п≥дтримкою 55-й парашутноњ бригади готувала контратаку поблизу —усенгерда (≤ран) з метою зв≥льнити дорогу на јхваз ≥ зн¤ти ≥ракську облогу з м≥ста јбадан. „ерез сезон дощ≥в, що почавс¤, шл¤ху просуванн¤ ≥ранських в≥йськ ¤вл¤ли собою море бруду, що утрудн¤ло зд≥йсненн¤ маневру ≥ постачанн¤ в≥йськ. ≤ракське командуванн¤ угадало нам≥ру супротивника ≥ висунуло назустр≥ч йому танкову див≥з≥ю (300 танк≥в “-62).

5 с≥чн¤ розв≥дувальн≥ гел≥коптери ≤раку знайшли рух трьох танкових колон ≥ сл≥дувавшоњ за ними парашутноњ бригади.  омандир ≥ракськоњ див≥з≥њ б≥стро зосередив ус≥ сили в села јхмет-јбад на р≥внин≥ ’архе. 6 с≥чн¤ передова ≥ранська танкова бригада вийшла до ≥ракських позиц≥й. ¬важаючи, що перед ними лише невелике прикритт¤, ≥ранськ≥ танки атакували з ходу. ≤ракськ≥ п≥дрозд≥ли в≥дразу в≥д≥йшли, у результат≥ чого перша ≥ранська бригада ви¤вилас¤ в п≥дготовленому вогневому м≥шку ≥ била атакована з фланг≥в. ¬трати ≥ранц≥в склали б≥льш ста танк≥в.

ƒруга ≥ трет¤ бригади, д≥ючи роз'Їднано ≥ без п≥дтримки п≥хоти, потрапили в пастку п≥зн≥ше, 7 ≥ 8 с≥чн¤. ƒо цього часу поле бою перетворилос¤ в суц≥льну тр¤совину, а супротивники зблизилис¤ наст≥льки, що ав≥ац≥¤ не могла зробити њм п≥дтримки. ≤ранськ≥ в≥йська, усв≥домлюючи ризикован≥сть свого положенн¤, били змушен≥ в≥дступити. ≤рак оголосив, що чи знищив захопив 214 ≥ранських танк≥в, ≤ран же визнав утрату т≥льки 88 машин.

Ќа вс≥х етапах в≥йни головною ударною силою воюючих стор≥н були бронетанков≥ в≥йська, однак найчаст≥ше вони застосовувалис¤ розр≥знено, без належного посиленн¤ ≥ забезпеченн¤. ” настанн≥ танки часом д≥¤ли без супроводу п≥хоти, що зб≥льшувало њхньоњ утрати в≥д ручних протитанкових гранатомет≥в.

Ѕоев≥ д≥њ в зон≥ ѕерськоњ затоки

(17 с≥чн¤ - 28 лютого 1991 року)

¬торгненн¤ ≤раку 2 серпн¤ 1990 року в незалежну державу  увейт визвало обуренн¤ св≥тового сп≥втовариства. ¬≥дмовленн¤ ’усейна виконати вимоги ќќЌ про зв≥льненн¤  увейту прив≥в до формуванн¤ блоку держав, готових зад≥¤ти своњ збройн≥ сили дл¤ вигнанн¤ окупант≥в. Ўирокомасштабна операц≥¤ по стратег≥чному розгортанню багатонац≥ональних сил (ћЌ—) у зон≥ ѕерськоњ затоки, що одержала назву "ўит пустел≥", почала реал≥зовуватис¤ наприк≥нц≥ серпн¤. ” њњ ход≥ з≥ —Ўј ≥ крањн «ах≥дноњ ™вропи в зону конфл≥кту за 4,5 м≥с¤ц≥ била перекинена угрупованн¤ в≥йськ, нараховуюча б≥льш 400 тис¤ч людина з в≥дпов≥дним озброЇнн¤м, в≥йськовою техн≥кою ≥ запасами матер≥ально-техн≥чних засоб≥в. ѕрактично вс¤ бронетехн≥ка перебазовувалас¤ на транспортних судах, зафрахтованих у приватних ≥ держажвних компан≥й.

ƒо середини с≥чн¤ один одному протисто¤ли потужн≥ угрупованн¤ в≥йськ (кожна ≥стотно перевищувала п≥вм≥льону людей), насичених найсучасн≥шим озброЇнн¤м, багато хто види ¤кого н≥коли колись не використовувалис¤. «веденн¤ про к≥льк≥сть танк≥в суперечлив≥, але найб≥льш приблизн≥ п≥драхунки показують, що кожна з≥ стор≥н мала близько 4 тис. бойових машин.

17 с≥чн¤ 1991 року командуванн¤ ћЌ— початок пов≥тр¤ну наступальну операц≥ю п≥д кодовим назвою "Ѕура в пустел≥". «а 43 дн¤ ав≥ац≥¤ ћЌ— використовувала 88500 тонн ав≥ац≥йних боЇприпас≥в, з котрих 6520 тонн - управл¤ючих ав≥ац≥йних бомб (”јЅ). Ѕлизько 90 в≥дсотк≥в ”јЅ потрапило в потр≥бн≥ ц≥л≥. ¬ окрем≥ дн≥ ћЌ— робили до 3000 бойових вильот≥в.

ƒл¤ поразки танк≥в використовувалис¤ управл¤Їм≥ ≥ неуправл¤Їм≥ бомби ≥ касети, управл¤Їм≥ ракети, автоматичн≥ пушки. ¬ умовах слабкоњ ѕ¬ќ танков≥ п≥дрозд≥лу несли велик≥ втрати. ¬¬— —Ўј перев≥рили в бойових умовах тактику нанесенн¤ н≥чних удар≥в з пов≥тр¤ спец≥ально створеними групами л≥так≥в, оснащених вдосконаленими бортовими телев≥з≥йними системами.

≤ракська арм≥¤ широко застосовувала спец≥альн≥ м≥ри захисту. «адовго до початку конфл≥кту були придбан≥ сотн≥ гектар≥в маскувальних с≥ток. ≈фективно використовувалис¤ тис¤ч≥ макет≥в танк≥в ≥ Ѕћѕ, виготовлених з формованого склопластику, а також надувних.

“анков≥ п≥дрозд≥ли ћЌ— широко використовувалис¤ за 3-4 дн¤ до початку загального настанн¤ дл¤ розв≥дки, а також уведенн¤ супротивника в оману щодо напр¤мку головного удару. —пец≥ально сформованими групам (¤к правило, на основ≥ танкового чи мотоп≥хотного п≥дрозд≥лу) ставилас¤ задача, не вв¤зуючись у серйозн≥ боњ, ≥м≥тувати настанн¤ на окремих д≥л¤нках. ѓхньоњ д≥њ п≥дтримували 2-3 див≥з≥ону артилер≥њ, тактична й арм≥йська ав≥ац≥¤. ¬≥дсутн≥сть суц≥льноњ л≥н≥њ фронту дозволило командуванню ћЌ— застосовувати меневренн≥ групи з включенн¤м у њхн≥й склад розв≥дувальних п≥дрозд≥л≥в ≥ вертольот≥в вогневоњ п≥дтримки.

’арактерним прикладом комплексного застосуванн¤ сил ≥ засоб≥в сухопутних в≥йськ, у тому числ≥ бронетанкових, з'¤вилас¤ наступальна операц≥¤ "ћеч пустел≥". ѓњ замисел передбачав нанесенн¤ удар≥в у трьох напр¤мках: фронтального - по ≥ракськ≥й оборон≥ на границ≥  увейту ≥з —ауд≥вською јрав≥Їю; на п≥вн≥чний сх≥д - уздовж границь з  увейтом; ≥з заходу - на сх≥д у глибину оборони ≤раку.

ћасоване застосуванн¤ танк≥в мало м≥сце на центральному напр¤мку (головний удар - на Ѕагру, де розм≥щалос¤ командуванн¤ п≥вденноњ групи в≥йськ ≤раку). –анком 24 лютого американська 1-¤ механ≥зована див≥з≥¤ прорвала ≥ракську оборону. ¬ друг≥й половин≥ дн¤ дл¤ розвитку усп≥ху в прорив увели четири бронетанков≥ див≥з≥њ - 1-ю ≥ 3-ю —Ўј, 1-ю ¬еликобритан≥њ, 6-ю французьку. Ќа озброЇнн≥ американських див≥з≥й знаходилис¤ танки ћ1ј1 "јбрам", англ≥йськоњ - "„елленджер", французькоњ - јћ’-30¬2,

јнгл≥йц≥ розвивали настанн¤ в сх≥дному, а американц≥ - у п≥вн≥чно-сх≥дному напр¤мку. ‘ранцузи наставали на л≥вому фланз≥,  ористаючись суттЇвою перевагою в дальност≥ ви¤вленн¤ ц≥лей в умовах обмеженоњ видимост≥ (його забезпечило використанн¤ теплов≥йних приц≥л≥в), у н≥чному боњ з 25 на 26 лютого танк≥сти ћЌ— нанесли т¤жк≥ втрати ≥ракським в≥йськам. ƒо результату 26 лютого танкова див≥з≥¤ "“аволжана" республ≥канськоњ гвард≥њ била розгромлена. «а словами очевидц≥в, це був 42-вартовий т¤жкий танковий б≥й п≥д дощем ≥ в п≥щану буру.

3. ¬исновок

“аким чином, у сучасних операц≥¤х, ¤к ≥ колись, танков≥ в≥йська в≥д≥грають вир≥шальну роль. Ѕез њхньоњ участ≥ не мають лог≥чного продовженн¤ й усп≥шного завершенн¤ сам≥ в≥дм≥нн≥ д≥њ ав≥ац≥њ, флоту, ракетних в≥йськ ≥ т.д. “≥льки танки в т≥сн≥й взаЇмод≥њ з п≥хотою й ≥ншими родами в≥йськ здатних забезпечити остаточний розгром супротивника, дос¤гненн¤ ц≥лей в≥йни (¤кщо ц≥ задуми р≥шуч≥).

1	2	3

Ќазва: ѕро танков≥ п≥дрозд≥ли ≥ноземних арм≥й у в≥йськових конфл≥ктах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-13 (1301 прочитано)