√еограф≥¤ > ¬нутр≥шн≥ географ≥чн≥ в≥дм≥нност≥ –ос≥њ

¬нутр≥шн≥ географ≥чн≥ в≥дм≥нност≥ –ос≥њ

–ос≥¤ складаЇтьс¤ з двох великих рег≥он≥в: ™вропейськоњ та јз≥атськоњ части≠ни, що ≥стотно в≥др≥зн¤ютьс¤ не т≥льки природними та ≥сторичними особливост¤≠ми, а й р≥внем, проблемами та перспективами розвитку.

™вропейська –ос≥¤, що займаЇ 25 % територ≥њ, маЇ 79 % населенн¤. “ут знахо≠д¤тьс¤ 12 м≥ст-м≥льйонер≥в, б≥льша частина великих м≥ських агломерац≥й. Ќа Ївро≠пейський рег≥он припадаЇ 90 % наукових досл≥джень, 85 % випуску промисловоњ та с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ. “ут споживаЇтьс¤ основна частина електро≠енерг≥њ, металу, продукц≥њ обробноњ промисловост≥ ≥ с≥льського господарства.

јз≥атська –ос≥¤ займаЇ 75 % територ≥њ, а концентруЇ 21 % населенн¤. «начну частину займаЇ зона ѕ≥вноч≥, складн≥ природн≥ умови ¤коњ створюють труднощ≥ дл¤ житт¤ людей ≥ господарського освоЇнн¤ територ≥њ. “ому основна частина населенн¤ концентруЇтьс¤ в б≥льш комфортних дл¤ житт¤ п≥вденних районах. јз≥атська –ос≥¤ в≥дзначаЇтьс¤ переважно розвитком добувноњ промисловост≥. «в≥дси в ™вро≠пейську –ос≥ю постачаЇтьс¤ паливо, руди, л≥с. Ѕагато ресурс≥в Ї ун≥кальними та деф≥цитними ≥ надал≥ використовуватимутьс¤ в м≥жрег≥ональних перевезенн¤х, не≠зважаючи нав≥ть на значн≥ транспортн≥ витрати.

«важаючи на умови формуванн¤, природно-ресурсний потенц≥ал, спец≥ал≥зац≥ю в територ≥альному под≥л≥ прац≥, на територ≥њ крањни вид≥л¤ють ≥сторико-географ≥чн≥ райони. ¬ Ївропейськ≥й частин≥ це - ÷ентральна –ос≥¤, –ос≥йська ѕ≥вн≥ч, ѕ≥вдень, ѕоволж¤, ”рал. ¬ аз≥атськ≥й - «ах≥дний та —х≥дний —иб≥р ≥ ƒалекий —х≥д. ” њх межах вид≥л¤ють 11 економ≥чних район≥в (мал. 74).

÷ентральна –ос≥¤

ƒо складу району вход¤ть: ћосковська з м≥стом ћосква, ¬олодимирська, ≤вановська,  остромська, ярославська, “верська,  алузька, Ѕр¤нська, ќрловська, “уль≠ська, –¤занська, ¬оронезька, Ћипецька,  урська, ЅЇлгородська, “амбовська, Ќиж≠ньогородська,  ≥ровська, Ќовгородська, ѕсковська, Ћен≥нградська з м≥стом —анкт ѕетербург,  ал≥н≥нградська, —моленська, ¬ладимирська област≥, –еспубл≥ка ћар≥й ≈л, ћордовська –еспубл≥ка, „уваська –еспубл≥ка.

÷е найб≥льш освоЇна ≥ густо заселена частина –ос≥њ, ¤дром ¤коњ Ї колишн¤ ћос≠ковська держава. Ќин≥ тут проживаЇ б≥льш ¤к третина населенн¤ вс≥Їњ крањни, роз≠ташована майже половина найб≥льших м≥ст та м≥ських агломерац≥й. Ќайпотужн≥ш≥ з-пом≥ж них - ћосковська, —анкт-ѕетербурзька, Ќижньогородська.

–айон маЇ значний та р≥зноман≥тний природно-ресурсний потенц≥ал, представ≠лений запасами м≥неральноњ сировини (буре вуг≥лл¤, торф, зал≥зн≥ руди, фосфори≠ти, кухонна с≥ль, буд≥вельн≥ матер≥али), води та родючих грунт≥в. “ут Ї квал≥ф≥ко≠ван≥ трудов≥ ресурси та значний науковий потенц≥ал. ÷е забезпечуЇ району пров≥дну роль у науково-техн≥чному прогрес≥, в ≥нтенсиф≥кац≥њ розвитку господарства.

÷ентральна –ос≥¤ - високо≥¤дустр≥альний рег≥он, в ¤кому промислов≥сть в≥д≥граЇ визначальну роль. ѕров≥дною галуззю господарства Ї машинобудуванн¤ насамперед середнЇ, енергетичне ≥ точне. “ранспортне, верстатобуд≥вне та точне машинобудуван≠н¤ розвинут≥ повсюдно, проте найб≥льша концентрац≥¤ його спостер≥гаЇтьс¤ в межах головних м≥ських агломерац≥й. Ќа баз≥  урськоњ магн≥тноњ аномал≥њ розвиваЇтьс¤ г≥рничодобувна промислов≥сть та чорна металург≥¤, на п≥вн≥чному заход≥ - алюм≥н≥Ї-

ва промислов≥сть. ’≥м≥чна промислов≥сть представлена гумо-техн≥чними виробам; пластмасами, виробництвом скла, розвинут≥ також галуз≥ основноњ х≥м≥њ: виробництво м≥неральних добрив, лак≥в, фарб. ƒ≥стала розвиток фармацевтична промислов≥сть.

” район≥ ¬ерхньоњ ¬олги та в  ал≥н≥нградськ≥й област≥ розвиваЇтьс¤ целюлозно. паперова та деревообробна промислов≥сть, традиц≥йною е легка, зокрема текстиль на (≤вановська ≥ ярославська област≥) та швейна промислов≥сть.

—≥льське господарство представлене трьома типами виробництв: а) прим≥ським б) тваринницьким молочно-м'¤сного напр¤му в п≥вн≥чн≥й частин≥ (¬ерхн¤ ¬олга  ал≥н≥градська область); в) рослинницьким у п≥вденн≥й частин≥, де вирощують зернов≥ культури, цукров≥ бур¤ки, сон¤шник, овоч≥, фрукти.

–айон маЇ густу, розгалужену транспортну мережу, забезпечений вс≥ма видами транспорту, що даЇ змогу зд≥йснювати ≥нтенсивн≥ внутр≥шн≥ ≥ м≥жнародн≥ зв'¤зки.

–озвитку м≥жнародних зв'¤зк≥в спри¤Ї утворенн¤ в≥льних економ≥чних зон. “акою Ї в≥льна економ≥чна зона Ђянтарьї ( ал≥н≥нградська область), що спец≥ал≥-зуЇтьс¤ на видобутку бурштину, машинобудуванн≥, целюлозо-паперов≥й, рибн≥й про≠мисловост≥, розвитку портового та курортного господарства.

¬ ÷ентральн≥й –ос≥њ буде створено ще к≥лька в≥льних економ≥чних зон (¬иборзька, Ќовгородська тощо (мал. 75).

ћосква - столиц¤ –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ, колишн¤ столиц¤ –ад¤нського Coюзу. ћ≥сто виникло в м≥жр≥чч≥ ќки й ¬олги, на берез≥ судноплавноњ ћоскви-р≥ки. XII ст. ¬иг≥дне географ≥чне положенн¤ спри¤ло утвердженню њњ ¤к столиц≥ держа≠ви. ≤сторично м≥сто зростало ≥ розвивалос¤ вздовж дор≥г, що вели в≥д  ремл¤ (фор≠тец≥) до перифер≥њ. ÷е зумовило рад≥ально-к≥льцевий характер його забудови.

ћосква - найб≥льша в –ос≥њ й одна з найб≥льших в ™вроп≥ за к≥льк≥стю населен≠н¤ ≥ промисловим потенц≥алом агломерац≥¤. “ут розвинуте складне наукоЇмне ма≠шинобудуванн¤, х≥м≥чна, легка, пол≥граф≥чна та ≥нш≥ галуз≥. ћ≥сто Ї ще й потуж≠ним транспортним вузлом, що об'ЇднуЇ вс≥ види транспорту.

Ќауковий потенц≥ал представлений –ос≥йською јкадем≥Їю Ќаук, науково досл≥дними та проектними ≥нститутами, ¤ких понад 1 тис., та близько 80 вищим;: навчальними закладами.

 ультурним надбанн¤м св≥тового значенн¤ Ї численн≥ музењ (особливо “рет¤ковська галере¤), театри (¬еликий опери ≥ балету, ћалий, ’удожн≥й тощо). б≥бл≥отеки (ƒержавна нац≥ональна, науково-техн≥чна тощо), пам'¤тки ≥стор≥њ та культури (арх≥тектурний ансамбль  ремл¤), численн≥ пам'¤тки садово-парково арх≥тектури (ЎереметьЇвський палац в  усково, ≤змайлово, ќстанк≥но тощо).

–ос≥йська ѕ≥вн≥ч

“еритор≥¤ охоплюЇ јрхангельську, ¬ологодську, ћурманську област≥, –ес публ≥ку  ом≥, –еспубл≥ку  арел≥¤. ƒо складу јрхангельськоњ област≥ входить Ќе нецький автономний округ.

Ќезважаючи на перифер≥йне розташуванн¤ в Ївропейськ≥й частин≥ крањни, район маЇ досить виг≥дне транспортно-географ≥чне положенн¤. ¬их≥д до мор≥в ѕ≥вн≥чного Ћьодовитого океану забезпечуЇ зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть, а внутр≥шн≥ транспортн≥ маг≥страл≥ - зв'¤зок з ≥ндустр≥альними районами ÷ентру, ѕоволж¤ та ”ралу

–ос≥йська ѕ≥вн≥ч маЇ значний природно-ресурсний потенц≥ал. ÷е - кам'¤на вуг≥лл¤ ѕечорського басейну, нафта ≥ газ “≥мано-ѕечорськоњ нафтогазоносноњ пров≥нц≥њ, горюч≥ сланц≥, зал≥зн≥ ≥ титанов≥ руди, боксити, нефел≥ни, апатити.

ѕросторово-економ≥чний каркас територ≥њ Ївропейськоњ частини –ос≥њ

Ќа баз≥ паливних ресурс≥в розвиваЇтьс¤ паливно-енергетичний комплекс, добув, на промислов≥сть, чорна та кольорова металург≥¤, район маЇ пор≥вн¤но значн≥ запа≠си л≥су, на основ≥ ¤ких розвиваЇтьс¤ л≥сова, деревообробна, целюлозно-палерова промислов≥сть. ћашинобудуванн¤ забезпечуЇ пров≥дн≥ галуз≥ обладнанн¤м, розвинуте суднобудуванн¤. ќсновними промисловими центрами Ї јрхангельськ, ћурманськ „ереповець.

јгропромисловий комплекс спец≥ал≥зуЇтьс¤ на молочно-м'¤сному скотарств≥ та продукц≥њ його переробки. –озвинута рибна промислов≥сть.

« –ос≥йськоњ ѕ≥вноч≥ вивоз¤ть деревину та продукц≥ю л≥совиробничого комп≠лексу, пап≥р, паливо.

ѕ≥вдень

ƒо складу району вход¤ть –остовська область,  раснодарський, —тавропольський крањ, –еспубл≥ка ƒагестан,  абардино-Ѕалкарська –еспубл≥ка, ѕ≥вн≥чно-ќсетинська –еспубл≥ка, „еченська –еспубл≥ка (≤чкер≥¤), ≤нгушська –еспубл≥ка, –ес≠публ≥ка јдиге¤,  арачаЇво-„еркеська –еспубл≥ка.

” район≥ добувають нафту, газ, вуг≥лл¤, пол≥метал≥чн≥ руди та ≥ншу сировину дл¤ кольоровоњ металург≥њ. ™ значн≥ г≥дроенергетичн≥ ресурси. „орноземн≥ грунти забез≠печують розвиток с≥льського господарства. –екреац≥йн≥ ресурси г≥рських територ≥й, узбережж¤ мор≥в, м≥неральн≥ води та гр¤з≥ Ї основою розвитку в район≥ курортного господарства ≥ туризму.

ѕ≥вдень маЇ потужний енергетичний комплекс, на основ≥ ¤кого розвивають≠с¤ кольорова металург≥¤ та х≥м≥чна промислов≥сть. ћашинобудуванн¤ забезпечуЇ потреби добувноњ промисловост≥ та јѕ . ¬ район≥ розвинуте с≥льськогосподарсь≠ке (–остов-на-ƒону) та транспортне машинобудуванн¤.

ќдн≥Їю з пров≥дних ланок господарства Ї јѕ . –ослинництво спец≥ал≥зуЇтьс¤ на вирощуванн≥ зернових (пшениц¤, рис, кукурудза), техн≥чних (сон¤шник, цукров≥ бур¤ки), овоч≥в, фрукт≥в, ¤г≥д, винограду, чаю, тютюну, еф≥роол≥йних. “варинниц≠тво - на в≥вчарств≥, м'¤со-молочному скотарств≥, птах≥вництв≥.

’арчова промислов≥сть складаЇтьс¤ з ол≥йноњ, цукровоњ, виноробноњ, плодокон≠сервноњ, борошномельно-круп'¤ноњ, кондитерськоњ, рибоконсервноњ галузей.

¬их≥д до „орного та  асп≥йського мор≥в забезпечуЇ рег≥ону виг≥дне географ≥чне положенн¤, спри¤тлив≥ умови дл¤ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в з ”крањною, крањ≠нами ™вропи, «акавказз¤ та ÷ентральноњ јз≥њ. “рубопроводами продукц≥¤ нафтовоњ та газовоњ промисловост≥ вивозитьс¤ в ”крањну, центральн≥ райони –ос≥њ, ѕоволж¤. Ќезважаючи на певну господарську Їдн≥сть, що склалас¤ за роки соц≥ал≥стичного розвитку, господарський комплекс рег≥ону об'Їктивно розпадаЇтьс¤ на 2 частини: 1. ƒон та  убань; 2. ѕ≥вн≥чний  авказ.

ѕоволж¤

–айон охоплюЇ ”ль¤новську, —амарську, —аратовську, ѕензенську, ¬олгоград≠ську, јстраханську област≥, –еспубл≥ки “атарстан,  алмик≥ю.

ѕриродн≥ умови та ресурси забезпечують розвиток ≥ндустр≥ального та аграрного сектор≥в економ≥ки. Ќа основ≥ запас≥в нафти ≥ газу ¬олго-”ральськоњ нафтогазонос≠ноњ пров≥нц≥њ розвиваютьс¤ нафтова, газова, нафтопереробна, нафтох≥м≥чна та пол≥≠мерна промислов≥сть. «апаси кухонноњ сол≥, с≥рки, фосфорит≥в Ї основою формуванн¤ галузей х≥м≥чноњ промисловост≥ ≥ виробництва сол≥. Ќа¤вн≥сть сирови≠ни дали змогу створити потужну цементну промислов≥сть. ќсновою електроенергетики Ї г≥дроенергетичн≥ ресурси ¬олги. “рудов≥ ресурси високоњ квал≥ф≥кац≥њ забез≠печили тут розвиток потужного машинобудуванн¤, переважно транспортного (автомоб≥ле-, л≥такобудуванн¤). ™ тракторо- та верстатобудуванн¤. √оловн≥ центри - —амара, ¬олгоград,  азань.

1	2

Ќазва: ¬нутр≥шн≥ географ≥чн≥ в≥дм≥нност≥ –ос≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1645 прочитано)