јстроном≥¤, ав≥ац≥¤, космонавтика > √алактики р≥зних вид≥в. «ор≥, чорн≥ дири, холодн≥ об

√алактики р≥зних вид≥в. «ор≥, чорн≥ дири, холодн≥ об

√алактика, в переклад≥ з грецькоњ мови Ц молоко. Ќазва нашоњ √алактики Ц ћолочний Ўл¤х, украњнська народна назва Ц „умацький Ўл¤х.

√алактика Ц це велика зор¤на система що складаЇтьс¤ ≥з з≥р, зор¤них скупчень, пилових ≥ газових туманностей, розс≥¤ного газу ≥ пилу. ƒо нашоњ √алактики вход¤ть —онце ≥ сон¤чна система (планети). ¬≥к √алактик понад 10 млрд. рок≥в. «алежно в≥д розм≥р≥в у √алактиках м≥ститьс¤ до 100 млрд. з≥р. √алактики спостер≥гаютс¤ у вигл¤д≥ св≥тлих туманних пл¤м круглоњ, овальноњ або неправильноњ форми. «а структурою розр≥зн¤ють три типи √алактик: сп≥ральн≥, ел≥птичн≥ й неправильн≥, р≥дше бувають к≥льцев≥. √алактики, що е джерелами рад≥овипром≥нюванн¤, називаютьс¤ рад≥огалактиками. ¬ них в≥дбуваютьс¤ бурхлив≥ процеси, ¤к≥ супровод¤тьс¤ викидами речовини. —учасн≥ телескопи дають змогу спостер≥гати √алактики на в≥дстан≥ до 3-4 млрд. св≥тлових рок≥в. Ќа б≥льших в≥ддал¤х (до 12 млрд. св≥тлових рок≥в) спостер≥гаютьс¤ зорепод≥бн≥ рад≥оджерела Ц квазари. ѕотужн≥стю випром≥нюванн¤ вони перевершують найб≥льш≥ за розм≥ром √алактики. «а х≥м≥чним складом квазари дуже близьк≥ до газових туманностей. ¬ них значний надлишок ультраф≥олетового та ≥нфрачервоного випром≥нюванн¤ пор≥вн¤но з≥ звичайними зор¤ми.

«ор≥ Ї джерелом променевоњ енерг≥њ, що створюЇтс¤ в њхн≥х надрах ≥ випром≥нюЇтьс¤ у косм≥чний прост≥р. «ор≥ складаютьс¤ з сильно нагр≥того ≥он≥зованого газу, стиснутого сп≥льним грав≥тац≥йним прит¤ж≥нн¤м. ѕри заглибленн≥ в надра зор≥ тиск, густина ≥ температура газу зростають (в центр≥ зор≥ температура дос¤гаЇ 15-20 млн. градус≥в). ƒжерелом енерг≥њ Ї ¤дерн≥ реакц≥њ перетворенн¤ легких х≥м≥чних елемент≥в на важч≥ (в основному водню на гел≥й). “емпературу зовн≥шн≥х шар≥в зор≥ визначають за њх кольором: червон≥ зор≥ мають 2000 Ц 3000 0† —, жовт≥ Ц 6000 -7000 0† —, б≥л≥ Ц 12000 0† —, голуб≥ Ц 25000 0† —. ќсновн≥ типи з≥р за розм≥ром Ц г≥ганти ≥ карлики. ƒо останн≥х належить ≥ наше —онце.

≤снуЇ багато з≥р з р≥зними особливост¤ми. ÷е подв≥йн≥ зор≥ (вони обертаютьс¤ навколо сп≥льного центра маси), нейтронн≥ та зм≥нн≥ (перебувають у нестац≥онарному стан≥). Ќейтронн≥ зор≥ Ц це надгуст≥ зор≥, речовина ¤ких складаЇтьс¤ в основному з виродженого газу нейтрон≥в з невеликою дом≥шкою ≥нших елементарних частинок. ћаса нейтронноњ зор≥ близька до маси —онц¤. ¬они Ї к≥нцевими стад≥¤ми еволюц≥њ з≥р з масами до двох мас —онц¤ ≥ утворюютьс¤ п≥сл¤ спалах≥в наднових з≥р. Ќейтронн≥ зор≥ ви¤вл¤ють себе ¤к пульсари, а також ¤к барстери Ц зор≥ з потужним випром≥нюванн¤м енерг≥њ в рентген≥вському д≥апазон≥, що спалахують з величезною енерг≥Їю. «м≥нн≥ зор≥ розр≥зн¤ютьс¤ ¤к зор≥ з потужним випром≥нюванн¤м у рентген≥вському д≥апазон≥, з потужними магн≥тними пол¤ми, з великою к≥льк≥стю метал≥в та ≥н. ЌеозброЇним оком на вс≥й небесн≥й сфер≥ видно близько 6000 сильних з≥р, а у потужн≥ телескопи видно б≥льш слабк≥ зор≥ Ц њх м≥ль¤рди.

„орн≥ д≥ри Ц це щ≥льн≥ астроф≥зичн≥ обТЇкти, ¤к≥ створюють наст≥льки велику силу т¤ж≥нн¤, що н≥¤к≥ ¤к завгодно швидк≥ частинки не можуть в≥д≥рватис¤ з њхньоњ поверхн≥. ѕошуки њх у ¬сесв≥т≥ Ц одна з актуальних задач астроф≥зики. ѕрипускають, що чорн≥ д≥ри можуть бути невидимими компонентами де¤ких подв≥йних систем. ¬и¤вити њх при цьому можна по рентген≥вському випром≥нюванню, ¤ке виникаЇ в насл≥док перет≥канн¤ газу на чорну д≥ру з сус≥дньоњ (звичайноњ) зор≥. ѕрипускають також, що в ¤драх активних √алактик ≥ квазарах можуть бути надмасивн≥ чорн≥ д≥ри.

√алактичн≥ туманност≥ Ц це газов≥, пилов≥ або газо-пилов≥ хмари, що вход¤ть до складу √алактик. «а формою розр≥зн¤ють дифузн≥, планетарн≥, залишки вибуху наднових з≥р та ≥н. ƒифузн≥ туманност≥ Ц це складов≥ частини загального газапилового шару √алактики. ѓх под≥л¤ють на ем≥с≥йн≥, в≥дбивн≥ та темн≥ √алактичн≥ туманност≥. ≈м≥с≥йн≥ √алактичн≥ туманност≥ Ц частина газового шару, що св≥титьс¤ внасл≥док збудженн¤ њњ ультраф≥олетовим випром≥нюванн¤м одн≥Їњ або к≥лькох сус≥дн≥х гар¤чих з≥р (люм≥несценц≥¤). —в≥т≥нн¤ ем≥с≥йних √алактичних туманностей згасаЇ в процес≥ стар≥нн¤ збуджуючих з≥р. —в≥т≥нн¤ в≥дбивних √алактичних туманностей зумовлене розс≥¤нн¤м св≥тла сус≥дн≥х менш гар¤чих з≥р. –≥зниц¤ м≥ж темними ≥ в≥дбивними √алактичними туманност¤ми в тому, що поблизу темних туманностей немаЇ осв≥тлюючих з≥р. ” певних умовах так≥ туманност≥ можуть втрачати грав≥тац≥йну ст≥йк≥сть, стискаючись з наступним подр≥бненн¤м ≥ утворенн¤м протоз≥р. ≤нод≥ вс≥ три типи дифузних √алактичних туманностей трапл¤ютьс¤ в Їдиному комлекс≥. ѕланетарн≥ √алактичн≥ туманност≥, залишки вибуху наднових з≥р та ≥нш≥, в≥днос¤тьс¤ до туманностей, що безпосередньо повТ¤зан≥ ≥з зор¤ми, в процес≥ еволюц≥њ ¤ких вони виникли. ѕланетарна √алактична туманн≥сть Ц це к≥льцепод≥бна або аморфна туманн≥сть, в центр≥ ¤коњ м≥ститьс¤ ¤дро, ¤ке збуджуЇ люм≥несцентне св≥т≥нн¤ туманност≥. ÷≥ туманност≥ та њхн≥ ¤дра утворюютьс¤ в процес≥ еволюц≥њ червоних г≥гант≥в. ¬середин≥ туманност≥ ≥нод≥ спостер≥гають пульсар Ц залишок зор≥ ¤ка вибухнула.

 омети (з грецькоњ Ц волосатий) Ц одна з груп малих т≥л —он¤чноњ системи. ¬они рухаютьс¤ навколо сонц¤ по вит¤гнутих орб≥тах, п≥дход¤чи до нього в перигел≥њ на мал≥ в≥дстан≥.  омети з ел≥птичними орб≥тами називаютьс¤ пер≥одичними. ѕер≥оди под≥л¤ютьс¤ на коротк≥, пром≥жн≥ ≥ довг≥. ≤снують комети, що рухаютьс¤ по парабол≥чних ≥ г≥пербол≥чних орб≥тах. ќб≥гнувши —онце, багато з них залишають —он¤чну систему назавжди. ћайже у вс≥х комет спостер≥гаЇтьс¤ схоже на планетарну туманн≥сть голова, в центр≥ ¤коњ ≥нод≥ видно зорепод≥бне згущенн¤ (фотометричне ¤дро). –еальне ¤дро комети ¤вл¤Ї собою монол≥тну брилу льоду з дом≥шками легких речовин та пилових часток. Ќавколо ¤дра утворюЇтьс¤ газопилова оболонка Ц кома, розм≥ри ¤коњ поступово зб≥льшуютьс¤. ¬ ¤скравих кометах часто спостер≥гаютьс¤ вит≥канн¤ з ¤дер, ¤к≥ формують хв≥ст комети. ¬идим≥ розм≥ри комети дуже р≥зноман≥тн≥. √олови де¤ких комет перевищують розм≥рами —онце, а хвости ≥нод≥ прост¤гаютьс¤ на сотн≥ млн. к≥лометр≥в. ѕри кожному повернен≥ пер≥одичн≥ комети втрачають частину своЇњ речовини. ¬насл≥док њх руйнуванн¤ утворюютьс¤ метеорн≥ потоки.

1

Ќазва: √алактики р≥зних вид≥в. «ор≥, чорн≥ дири, холодн≥ об
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (2559 прочитано)