√рош≥ ≥ кредит > √еограф≥чне положенн¤, природний потенц≥ал, населенн¤ —Ўј

√еограф≥чне положенн¤, природний потенц≥ал, населенн¤ —Ўј

ѕлоща - 9,4 млн км2.

Ќаселенн¤ - 261 млн чолов≥к.

—толиц¤ - ¬ашингтон.

«а державним устроЇм —Ўј Ч федеративна республ≥ка, до складу ¤коњ входить 50 штат≥в ≥ федеральний (столичний) округ  олумб≥¤. —Ўј - найб≥льша за своњм економ≥чним, пол≥тичним ≥ в≥йськовим потенц≥алом крањна св≥ту. ѕри 5 % населенн¤ на њњ частку припадаЇ близько 1/4 св≥тового виробництва ≥ споживанн¤ товар≥в та послуг.  рањна веде перш≥сть за р≥внем продуктивност≥ прац≥, розвитком науки ≥ наукоЇмних виробництв, в освоЇнн≥ космосу, а також у воЇнному виробництв≥. «-пом≥ж транснац≥ональних корпорац≥й св≥ту - 2/5 американськ≥. „ерез них —Ўј зд≥йснюють вплив на економ≥ку ≥ пол≥тику ≥нших крањн. —Ўј Ї вир≥шальною силою Ќј“ќ. ѕеретворенн¤ —Ўј на наймогутн≥шу крањну св≥ту Ї насл≥дком поЇднанн¤ ду≠же спри¤тливих природних, соц≥ально-економ≥чних умов ≥ пол≥тичних обставин.

“еритор≥¤ —Ўј под≥л¤Їтьс¤ на три частини. ќсновна частина, або Ђсум≥жн≥ шатиї, розм≥щен≥ в центр≥ материка ѕ≥вн≥чна јмерика м≥ж  анадою ≥ ћексикою. ÷е 48 штат≥в, на ¤к≥ припадаЇ 83 % площ≥ ≥ 99,3 % населенн¤ крањни. 49-м штатом Ї јл¤ска, що розташована на однойменному п≥востров≥ на крайньому п≥вн≥чному за≠ход≥ материка. 50-й штат - √авайськ≥ острови - знаходитьс¤ в центральн≥й частин≥ “ихого океану.

—Ўј - крањна, що виникла на јтлантичному узбережж≥ з переселенських ко≠лон≥й јнгл≥њ. ѕ≥сл¤ проголошенн¤ незалежност≥ вони поступово розширили свою територ≥ю аж до “ихого океану. Ђ–ух на «ах≥дї став героњчною стор≥нкою амери≠канськоњ ≥стор≥њ. ¬≥н в≥дбувавс¤ у безперервних в≥йнах з кор≥нним населенн¤м - ≥нд≥≠анц¤ми, ¤ких винищували або в≥дт≥сн¤ли в неспри¤тлив≥ дл¤ житт¤ м≥сц¤. «начн≥ територ≥њ були Ђкуплен≥ї чи просто загарбан≥ в ≥нших держав. √еограф≥чне положен≠н¤ Ђсум≥жних штат≥вї вин¤тково виг≥дне, њх омивають води двох океан≥в - јтлан≠тичного й “ихого, ћексиканськоњ затоки ≥ ¬еликих озер.  анада ≥ ћексика н≥коли не загрожували —Ўј, а водн≥ простори над≥йно захищали крањну п≥д час ѕершоњ ≥ ƒру≠гоњ св≥тових воЇн ≥ водночас спри¤ли зв'¤зкам њњ з зовн≥шн≥м св≥том у мирн≥ часи.

ѕриродно-ресурсний потенц≥ал. „астина величезноњ територ≥њ —Ўј знаходить≠с¤ в екстремальних умовах ≥ зазнаЇ стих≥йноњ шкоди - землетрус≥в, ураган≥в, повеней, посухи, заморозк≥в. ƒ≥¤льн≥сть людини утруднена в пустел¤х ≥ високог≥р'¤х «а≠ходу ≥ особливо на јл¤сц≥, частина ¤коњ розташована за ѕол¤рним колом. ѕроте в ц≥лому, природа крањни спри¤тлива, а природн≥ ресурси дуже велик≥.  орисн≥ копа≠лини —Ўј р≥зноман≥тн≥, а родовища виг≥дно розм≥щен≥. ÷е стосуЇтьс¤ ≥ паливно-енергетичноњ сировини, ≥ руд метал≥в, ≥ нерудних матер≥ал≥в. ¬еличезними е земельн≥ ресурси. ћайже 1/2 площ≥ використовуЇтьс¤ дл¤ потреб с≥льського господарства.

√оловною перевагою кл≥мату б достатнЇ зволоженн¤ р≥внинних земель сх≥дноњ частини крањни ≥ положенн¤ њх у пом≥рному та субтроп≥чному по¤сах. ” троп≥чно≠му по¤с≥ знаход¤тьс¤ √аванськ≥ острови. ѕриродна родюч≥сть субтроп≥чних черво≠нозем≥в, чорних та каштанових грунт≥в великих п≥вн≥чноамериканських степ≥в-прер≥й - пол≥пшена людиною. Ћ≥си й дос≥ вкривають 3/10 площ≥ крањни, ¬елик≥ озера ¤вл¤ють собою найб≥льший резервуар пр≥сноњ води на «емл≥. –азом з р≥чко≠вою системою ћ≥сс≥с≥п≥ вони Ї ≥деальним внутр≥шн≥м водним шл¤хом.

“еритор≥¤ —Ўј багата на ун≥кальн≥ ландшафти. „астину з них перетворено в нац≥ональн≥ парки. —еред них ™ллоустон - величезна гейзерна область. …осем≥тська долина - твор≥нн¤ в≥дступаючого льодовика, ¬еликий каньйон - результат ероз≥њ  олорадського плато та ≥н. јмериканц≥ першими вдалис¤ до охорони своЇњ природ≠ноњ спадщини. —учасна система запов≥дних територ≥й становить 30 млн гектар≥в. ” —Ўј витрачаютьс¤ значн≥ кошти на охорону природного середовища. ѕроте внасл≥док величезних розм≥р≥в матер≥ального виробництва ≥ транспортного парку в крањн≥ ще досить багато проблем з забрудненн¤м пов≥тр¤, вод ≥ земель.

Ќаселенн¤. «а к≥льк≥стю населенн¤ —Ўј пос≥дають третЇ м≥сце в св≥т≥ п≥сл¤  итаю й ≤нд≥њ. ƒемограф≥чна ситуац≥¤ тут аналог≥чна ≥ншим ≥ндустр≥ально розвину≠тим крањнам. ” формуванн≥ населенн¤ вин¤ткова роль належить м≥грац≥¤м. « по≠чатку XIX ст. сюди переселилис¤ з ≥нших крањн 60 млн чолов≥к. ” наш час, незва≠жаючи на р≥зн≥ обмеженн¤, щор≥чний прит≥к населенн¤ становить 600-800 тис. чолов≥к. «а рахунок м≥грант≥в —Ўј поповнюють своњ людськ≥ ресурси дешевою робо≠чою силою, а також спец≥ал≥стами високоњ квал≥ф≥кац≥њ. ≤мм≥грац≥¤ розгл¤даЇтьс¤ ¤к позитивне ¤вище, що ур≥зноман≥тнюЇ можливост≥ крањни.

≈тн≥чний склад населенн¤ —Ўј строкатий. ѕочатковими його елементами бу≠ли аборигени-≥нд≥анц≥, Ївропейськ≥ ≥мм≥гранти (англ≥йц≥, ≥рландц≥, н≥мц≥, скандина≠ви) ≥ негри-раби з јфрики. «-пом≥ж Ївропейц≥в найб≥льше було вих≥дц≥в з Ѕритан≠ських остров≥в, що забезпечило зверхн≥сть англ≥йськоњ мови ≥ культури. « к≥кц¤ XIX ст. серед ≥мм≥гранти! стали переважати вих≥дц≥ з ѕ≥вденноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи (≥тал≥йц≥, греки, чехи, пол¤ки, рос≥¤ни, украњнц≥), а нин≥ - вих≥дц≥ з Ћатинськоњ јмерики та јз≥њ. Ќов≥ переселенц≥ пом≥тно в≥др≥зн¤лис¤ своЇю мовою ≥ культурою в≥д попередн≥х. ¬они селилис¤ компактними групами ≥ т≥льки в м≥стах, у ¤ких до певноњ м≥ри збер≥гали свою етн≥чну в≥докремлен≥сть. ≤мм≥гранти-укра≥нц≥ пересел¤≠лис¤ в Ќовий —в≥т у пошуках кращоњ дол≥ або з пол≥тичних причин. —початку це бу≠ли сел¤ни, роб≥тники. ѕ≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни значною стала також частка ≥нтел≥генц≥њ. Ќа в≥дм≥ну в≥д  анади украњнц≥ в —≤Ћј зразу ж ос≥дали в м≥стах. Ќин≥ к≥льк≥сть громад¤н —≤Ћј украњнського походженн¤ становить, за р≥зними оц≥нками в≥д 0,5 до 1 млн чолов≥к. ѕроживають вони здеб≥льшого в штатах ѕенс≥льван≥¤, Ќью-…орк ≥ Ќью-ƒжерс≥. ™ в —ѕ≤ƒ й ≥мм≥гранти-Їврењ з ”крањни,

¬с≥х вих≥дц≥в з ™вропи об'Їднують пон¤тт¤м Ђб≥л≥ї.  р≥м них, розр≥зн¤ють Ђчор. нихї та Ђ≥ншихї (аз≥ати, ≥нд≥анц≥, еск≥моси, алеути). ќстанн≥м часом вид≥л¤ють ще так званих ≥спаномовних - вих≥дц≥в з Ћатинськоњ јмерики, особливо з ћексики, Ђ„орнихї - 30 млн чолов≥к, аз≥ат≥в - 7, ≥нд≥анц≥в, еск≥мос≥в, алеут≥в - 2, ≥спаномов≠них - 22 млн чолов≥к.

—Ўј - найбагатша крањна св≥ту. јле в н≥й Ї значн≥ соц≥альн≥ контрасти, не≠р≥дко забарвлен≥ расовими й етн≥чними в≥дм≥нност¤ми. «г≥дно з оф≥ц≥йними даними, б≥льш ¤к 30 млн американц≥в живуть поза р≥внем б≥дност≥. ѕереважають з-пом≥ж них Ђб≥дн≥ б≥т≥ї, але в ц≥лому г≥ршими Ї умови житт¤ негр≥в ≥ латиноамериканц≥в.

—Ўј ¤к культурний рег≥он - молодий. ” ньому синтезувались англ≥йська мо≠ва ≥ культура з культурною спадщиною поселенц≥в з ≥нших крањн. «а своњм харак≠тером це м≥ська, стандартизована ≥ техн≥зована масова культура. ¬ир≥шальну роль в њњ становленн≥ в≥д≥грали преса, к≥но, рад≥о й телебаченн¤, а також автомоб≥ль. —у≠часний вплив американськоњ культури в св≥т≥ дуже значний. —приймають њњ не ел≥тн≥, а середн≥ верстви населенн¤.

ѕерес≥чна густота населенн¤ —Ўј - 27 чол. на 1 км2. ƒуже слабо заселен≥ јл¤с≠ка ≥ √≥рськ≥ штати, мало жител≥в на ¬еликих р≥внинах. Ќайвища густота характер≠на дл¤ район≥в скупченн¤ м≥ст. ÷е јтлантичне узбережж¤ ѕ≥вноч≥, ѕриозер'¤, ок≠рем≥ ареали ћексиканського ≥ “ихоокеанського узбережж¤. ¬насл≥док зростанн¤ ве≠ликих м≥ст ≥ злитт¤ њх м≥ж собою утворилис¤ величезн≥ м≥ськ≥ зони - мегалопол≥си, Ќайб≥льшим Ї Ѕос¬аш (Ѕостон - ¬ашингтон) на јтлантичному узбережж≥. ¬≥н прост¤гс¤ на 800 км ≥ об'ЇднуЇ понад чотири дес¤тки великих м≥ст ≥з загальною к≥льк≥стю населенн¤ 45 млн чолов≥к ≥ перес≥чною густотою - 450 чол. на 1 км2.

јмериканц≥ - м≥ськ≥ жител≥. ћ≥ста в крањн≥ молод≥. ƒл¤ них характерн≥ пр¤мо≠кутне плануванн¤ вулиць, д≥ловий центр - даунтаун або головна вулиц¤ -мейнстр≥т. ÷ентри великих м≥ст забудован≥ висотними будинками - хмарочосами. „им б≥льше м≥сто, тим б≥льше хмарочос≥в. ” друг≥й половин≥ XX ст. американськ≥ м≥ста пережили процес субурбан≥зац≥њ - швидкого зростанн¤ населенн¤ ≥ робочих м≥сць у передм≥ст¤х. Ќин≥ 2/5 американц≥в живуть у передм≥ст¤х. ÷е Ђодноповерхо≠ваї јмерика ≥ дуже благополучна частина крањни ¤к за своњм вигл¤дом, так ≥ за своњм достатком. ¬нутр≥шн≥ ж частини м≥ст забудован≥ багатоповерховими кам'¤ни≠ми будинками, часто ¤вл¤ють собою нетр≥, де проживаЇ б≥дне населенн¤. ѕонад 3/5 жител≥в Ќью-…орка, „икаго, Ћос-јнджелеса та ≥нших великих м≥ст в њх оф≥ц≥йних межах Ї негри ≥ латиноамериканц≥. Ќасл≥дком субурбан≥зац≥њ Ї ≥ той факт, що оф≥ц≥йн≥ та фактичн≥ розм≥ри м≥ст не зб≥гаютьс¤. ¬ оф≥ц≥йних межах т≥льки 6 м≥ст мають б≥льше м≥льйона жител≥в. якщо ж врахувати ≥ передм≥ст¤, то њх буде 46.

ћ≥ста разом з передм≥ст¤ми тут називають метропол≥тенами, в позаме пол≥тенськ≥й м≥сцевост≥ проживаЇ трохи б≥льш ¤к 1/5 американц≥в. ÷е також ноповерхова ≥ благополучна јмерика. ¬она складаЇтьс¤ з маленьких компакт≠них м≥стечок ≥ з розкиданих ферм.  ≥льк≥сть фермерського (с≥льськогосподарсько≠го) населенн¤ невпинно зменшуЇтьс¤. ѕ'¤тдес¤т рок≥в тому на фермах проживало 30 млн чолов≥к. “епер - близько 5 м≥льйон≥в. –оль нефермерських поселень навпаки зростаЇ. ƒл¤ них характерн≥ нес≥льськогосподарськ≥ функц≥њ ≥ м≥ський спос≥б житт¤. ѕон¤тт¤ Ђс≥льська м≥сцев≥стьї ≥ Ђс≥льське населенн¤ї практично втратили в —Ўј своЇ перв≥сне значенн¤.

1

Ќазва: √еограф≥чне положенн¤, природний потенц≥ал, населенн¤ —Ўј
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1359 прочитано)