√еограф≥¤ > √осподарство крањн —х≥дноњ ™вропи,ѕ≥вн≥чноњ ≥ ÷ентральноњ јз≥њ

√осподарство крањн —х≥дноњ ™вропи,ѕ≥вн≥чноњ ≥ ÷ентральноњ јз≥њ

ќсновою розвитку економ≥ки крањн рег≥ону Ї паливно-енергетичний  омплекс, ¤кий забезпечуЇ енерг≥Їю ≥ теплом ус≥ сфери житт¤. ¬ паливно-енергетичному баланс≥ переважаЇ вуг≥лл¤. ƒобувають газ ≥ нафту, частка ¤коњ пост≥йно зб≥льшуЇтьс¤ через використанн¤ њњ в х≥м≥чн≥й промисловост≥.

” рег≥он≥ зосереджено до 20 % св≥тових запас≥в палива. «а обс¤гами видо≠бутку переважаЇ вуг≥льна промислов≥сть. “ут л≥дерами Ї –ос≥¤ ≥  азахстан. Ќафтова ≥ газова промислов≥сть найб≥льш розвинута в –ос≥њ,  азахстан≥, јзербайджан≥ ≥ “уркмен≥стан≥. –айони видобутку ≥ споживанн¤ з'Їднан≥ нафто- ≥ газопроводами, вздовж ¤ких розм≥щуютьс¤ переробн≥ п≥дприЇмства (мал.).

ƒо 70 % електроенерг≥њ виробл¤Їтьс¤ на теплових електростанц≥¤х, ¤к≥ Ї осно≠вою енергетики вс≥х крањн рег≥ону. Ѕлизько 15 % припадаЇ на √≈— ≥ понад 10 % на атомн≥ станц≥њ, програма розвитку ¤ких п≥сл¤ чорнобильськоњ катастрофи була ≥стот≠но перегл¤нута. “еплов≥ електростанц≥њ розм≥щують або в м≥сц¤х видобутку сирови≠ни, або поблизу споживач≥в - в районах зосередженн¤ населенн¤ ≥ виробництва. √≈— працюють на великих р≥внинних (Ївропейськ≥ крањни) або г≥рських р≥чках (централь≠ноаз≥атськ≥ крањни). –озм≥щенн¤ ј≈— т¤ж≥Ї до споживач≥в. ” ц≥лому ж до 60 % паливно-енергетичних ресурс≥в зосереджен≥ в аз≥атськ≥й частин≥ рег≥ону, тод≥ ¤к близько 60 % енерг≥њ споживаЇтьс¤ крањнами Ївропейськоњ частини.

„орна металург≥¤ рег≥ону спочатку виникла в Ївропейськ≥й частин≥ (÷ентральна –ос≥¤, ”рал, ”крањна) ≥ т≥льки в 30-х роках XX ст. д≥стала розви≠ток у сх≥дних районах –ос≥њ та в крањнах ÷ентральноњ јз≥њ ≥ «акавказз¤. ќснов≠ною продукц≥Їю галуз≥ Ї чавун, сталь та прокат, що виробл¤ютьс¤ на комб≥натах повного циклу. —ировинною базою галуз≥ Ї руди чорних метал≥в (зал≥зна, марган≠цева, хром≥това) та кокс≥вне вуг≥лл¤. ¬иг≥дне географ≥чне поЇднанн¤ ц≥Їњ сирови≠ни даЇ змогу створювати велик≥ металург≥йн≥ бази. “ак≥ металург≥йн≥ бази скла≠лис¤ в –ос≥њ, ”крањн≥ та  азахстан≥. ÷≥ крањни Ї основними виробниками ≥ поста≠чальниками чорних метал≥в у рег≥он≥.

 ольорова металург≥¤ маЇ р≥зноман≥тн≥шу сировинну базу, н≥ж чорна що зумовлюЇ њњ складну галузеву та територ≥альну структури. √алуз≥, що використо≠вують руди з малим вм≥стом металу, Ї матер≥алом≥сткими ≥ тому т¤ж≥ють до сиро≠винноњ бази. ÷е м≥дна промислов≥сть, виробництво свинцю та цинку. јлюм≥н≥Їва-титано-магн≥Їва та н≥келева промислов≥сть в розм≥щенн≥ ор≥Їнтуютьс¤ на паливно-енергетичн≥ ресурси. Ќайб≥льшими виробниками кольорових метал≥в у рег≥он≥ Ї –ос≥¤ ≥  азахстан. ¬иробництво м≥д≥ зосереджено в  азахстан≥, –ос≥њ, ¬≥рмен≥њ, ”збекистан≥, свинцево-цинкова промислов≥сть розвинута в  азахстан≥, –ос≥њ, јзер≠байджан≥,  иргизьк≥й –еспубл≥ц≥, н≥келево-кобальтова - в –ос≥њ, олов'¤на - в –ос≥њ та  иргизьк≥й –еспубл≥ц≥, титано-магн≥Їва - також переважно в –ос≥њ.

ƒл¤ х≥м≥чноњ промисловост≥ рег≥ону характерна велика р≥зноман≥тн≥сть сировинноњ бази. ¬она використовуЇ г≥рничо-х≥м≥чну сировину (фосфори≠ти, апатити, сол≥, с≥рку), паливо (нафту, газ, вуг≥лл¤, деревину, с≥льськогосподарсь≠ку сировину), вапн¤ки, г≥пси. ”тил≥зуЇ виробнич≥ в≥дходи - коксов≥ та с≥рчан≥ га≠зи. “радиц≥йну г≥рничо-х≥м≥чну сировину здеб≥льшого використовуЇ основна х≥м≥¤, головною продукц≥Їю ¤коњ Ї м≥неральн≥ добрива: азотн≥, фосфатн≥, кал≥йн≥. —трукту≠ра та обс¤ги виробництва залежать в≥д потреб с≥льського господарства, а розм≥щен≠н¤ визначаЇтьс¤ транспортно-географ≥чним положенн¤м щодо споживач≥в та особли≠вост¤ми технолог≥чного процесу.

ћ≥неральн≥ добрива випускають майже вс≥ крањни рег≥ону, а за обс¤гами вироб≠ництва вид≥л¤ютьс¤ –ос≥¤ (50 %), Ѕ≥лорусь (близько 20 %) та ”крањна (15 %).

¬иробництво кислот ор≥Їнтоване здеб≥льшого на споживач≥в, маЇ повсюдне розм≥щенн¤, а виробництво соди ≥ хлору т¤ж≥Ї до сировинноњ бази - родовищ кам'¤≠ноњ сол≥. ÷¤ продукц≥¤ випускаЇтьс¤ б≥льш≥стю крањн, проте основним експортером в рег≥он≥ Ї –ос≥¤.

ƒуже р≥зноман≥тна промислов≥сть пол≥мерних матер≥ал≥в. ќсновними виробника≠ми продукц≥њ Ї –ос≥¤, ”крањна, јзербайджан - вуглеводнева сировина; –ос≥¤, Ѕ≥ло≠русь, ”крањна - х≥м≥чн≥ волокна; –ос≥¤, √руз≥¤, ¬≥рмен≥¤ - синтетичний каучук.

—укупн≥сть галузей, об'Їднаних переробкою деревини, утворюЇ л≥сопромисло≠вий комплекс. ќсновн≥ запаси деревини знаход¤тьс¤ в аз≥атськ≥й частин≥, а 9/10 споживач≥в - в Ївропейськ≥й, що викликаЇ велик≥ обс¤ги транспортних переве≠зень з≥ сходу на зах≥д ≥ з п≥вноч≥ на п≥вдень. «а запасами та обс¤гами виробництва готовоњ продукц≥њ (пиломатер≥али, фанера, с≥рники, будинки, а також пап≥р) пров≥дн≥ позиц≥њ в рег≥он≥ пос≥даЇ –ос≥¤.

ћашинобудуванн¤ рег≥ону випускаЇ р≥зноман≥тну за призначенн¤м продукц≥ю, маЇ дуже розгалужен≥ внутр≥шн≥ та м≥жгалузев≥ зв'¤зки, що станов≠л¤ть основу функц≥онуванн¤ вс≥Їњ економ≥ки.

Ќайб≥льший розвиток машинобудуванн¤ д≥стало в Ївропейськ≥й частин≥ рег≥ону. Ќа важкому машинобудуванн≥ - виробництв≥ турб≥н дл¤ атомних, г≥дро- ≥ теплових електростанц≥й, парових котл≥в, генератор≥в, г≥рничо-шахтного та металург≥йного ”статкуванн¤ спец≥ал≥зуютьс¤ –ос≥¤ та  азахстан. “ранспортне машинобудуванн¤ представлене виробництвом тепловози? та електровоз≥в (–ос≥¤, ”крањна, √руз≥¤), ва≠гон≥в (–ос≥¤, ”крањна), суден (–ос≥¤, ”крањна). ¬иробництво вантажних автомоб≥л≥в зосереджено переважно в –ос≥њ, ”крањн≥ ≥ Ѕ≥лорус≥, легкових - –ос≥њ, ”крањн≥, авто≠бус≥в - –ос≥њ, ”крањн≥, двигун≥в - у –ос≥њ, ”крањн≥.

÷ентри тракторобудуванн¤ розташован≥ в –ос≥њ, Ѕ≥лорус≥, ”крањн≥ та  азах≠стан≥. —≥льськогосподарське машинобудуванн¤ представлене виробництвом зернових (степова зона –ос≥њ) комбайн≥в, льоно- та картоплезбиральних комбайн≥в (–ос≥йське Ќечорнозем'¤), бавовнозбиральних машин (”збекистан).

 рањни рег≥ону, ¤к≥ не мають достатн≥х сировинних ресурс≥в, але забезпечен≥ тру≠довими ресурсами, розвивають р≥зноман≥тне верстатобудуванн¤ та точне машинобудуванн¤: електротехн≥чне, електронне, приладобудуванн¤ (Ѕ≥лорусь, ¬≥рмен≥¤, “аджикистан,  иргизька –еспубл≥ка).

ѕромислов≥сть буд≥вельних матер≥ал≥в використовуЇ м≥сцеву сировину, тому розвинута в ус≥х крањнах рег≥ону ≥ в≥дпов≥дно до м≥сцевих умов у кожн≥й крањн≥ маЇ ту чи ≥ншу галузеву структуру. ѕромислов≥сть буд≥вельних ма≠тер≥ал≥в широко використовуЇ в≥дходи ≥нших виробництв, тому поЇднуЇтьс¤ з галуз¤ми важкоњ промисловост≥, њњ основу становить виробництво цементу, зал≥зобетонну. Ќайб≥льшого розвитку промислов≥сть буд≥вельних матер≥ал≥в д≥стала в –ос≥њ, ”к≠рањн≥ та  азахстан≥.

Ћегка промислов≥сть представлена текстильною, взуттЇвою, трико≠тажною, швейною, хутр¤ною та багатьма ≥ншими галуз¤ми виробництва. ќснов≠ною галуззю Ї текстильна промислов≥сть, що використовуЇ с≥льськогосподарську сировину (бавовну, льон, кокони шовкопр¤да) ≥ окрем≥ продукти х≥м≥чноњ промис≠ловост≥ (синтетичн≥ та штучн≥ волокна). “еритор≥альна структура текстильноњ про≠мисловост≥ в≥дбиваЇ вузьку спец≥ал≥зац≥ю окремих район≥в: ÷ентральна –ос≥¤ Ї од≠ним з найб≥льших у рег≥он≥ центр≥в виробництва вс≥х вид≥в тканин. Ћл¤на проми≠слов≥сть використовуЇ м≥сцеву сировинну базу.  рањни ÷ентральноњ јз≥њ спец≥ал≥зуютьс¤ на виробництв≥ бавовн¤них, шовкових, а крањни «акавказз¤ кр≥м того - вовн¤них тканин.

јгропромисловий комплекс поЇднуЇ вирощуванн¤ с≥льськогоспо≠дарських культур з њх переробкою. —трижнем всього комплексу Ї с≥льське господар≠ство. ÷е друга за значенн¤м складова матер≥ального виробництва, в ¤к≥й зайн¤то в середньому по крањнах рег≥ону близько 20 % працюючих, зосереджено майже 1/3 ос≠новних виробничих фонд≥в.

ќсновою розвитку с≥льського господарства б≥льшост≥ крањн рег≥ону Ї рослинниц≠тво, а базовою галуззю рослинництва Ч зернове господарство. Ќайб≥льш поширена зернова культура в рег≥он≥ - пшениц¤, њњ вирощують у л≥состепов≥й та степов≥й зонах: озиму в Ївропейськ≥й частин≥ та оазисах ÷ентральноњ јз≥њ, ¤ру - в аз≥атськ≥й частин≥, особливо в  азахстан≥. ¬ л≥состепов≥й зон≥ Ївропейськоњ частини вирощують озиме жито. ячм≥нь ≥ овес Ї найпоширен≥шими фуражними культурами. Ќа п≥вдн≥ степовоњ зони та в ÷ентральн≥й јз≥њ вирощують кукурудзу на зерно. «ернобобов≥ культури (горох, со¤, квасол¤, со¤) найкращ≥ врожањ дають в л≥состепов≥й зон≥. ѕросо вирощують в степу, гречку - в л≥состепов≥й зон≥, рис - на зрошуваних алюв≥альних грунтах у ÷ентральн≥й јз≥њ, на ƒалекому —ход≥, ѕ≥вн≥чному  авказ≥.

ƒо техн≥чних культур належать волокнист≥: бавовник (крањни ÷ентральноњ јз≥њ та јзербайджан), льон та конопл≥ (зах≥д л≥состеповоњ зони). Ќайпоширен≥шими ол≥йними культурами рег≥ону Ї сон¤шник (степова зона), а також рицина та г≥рчи≠ц¤. Ќайб≥льшого поширенн¤ д≥стали пос≥ви цукрових бур¤к≥в в л≥состепов≥й, част≠ково в степов≥й зонах та на зрошуваних земл¤х крањн ÷ентральноњ јз≥њ.

ƒл¤ вирощуванн¤ картопл≥ найкращ≥ агрокл≥матичн≥ умови мають л≥сова ≥ л≥со≠степова зони. ќвоч≥, фрукти, ¤годи вирощують майже повсюдно, але найкращ≥ умо≠ви маЇ степова зона. “ут також спри¤тлив≥ умови дл¤ розвитку баштанництва. ¬и≠ноградарство поширене в г≥рських районах ѕередкавказз¤ та «акавказз¤, ”крањн≥. ћолдов≥, оазисах ÷ентральноњ јз≥њ та в субтроп≥ках. —убтроп≥чний тип с≥льського господарства охоплюЇ, кр≥м винограду, вирощуванн¤ чайного куща, тютюну, еф≥ро≠ол≥йних, цитрусових культур тощо.

«а обс¤гами виробництва серед галузей тваринництва л≥дерство належить скотарству, що даЇ майже 70 % валовоњ продукц≥њ галуз≥. Ќапр¤м розведенн¤ великоњ рогатоњ худоби залежить в≥д кормовоњ бази. ¬ л≥сов≥й, л≥состепов≥й прилеглих районах степовоњ зони розвод¤ть худобу молочного та молочно-м'¤сного напр¤му, в них степових та нап≥впустельних районах - м'¤со-молочного ≥ м'¤сного напр¤му.

1	2	3

Ќазва: √осподарство крањн —х≥дноњ ™вропи,ѕ≥вн≥чноњ ≥ ÷ентральноњ јз≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2039 прочитано)