√еограф≥¤ > ƒемограф≥чн≥ проблеми в св≥т≥, та шл¤хи њх вир≥шенн¤. Ќаселенн¤ св≥ту

ƒемограф≥чн≥ проблеми в св≥т≥, та шл¤хи њх вир≥шенн¤. Ќаселенн¤ св≥ту

ѕлан.

1. ƒемограф≥чн≥ проблеми в св≥т≥.

2. √≥потеза ћальтуса.

3. Ўл¤хи р≥шенн¤.

4. Ќаселенн¤:

а)середн¤ густота населенн¤,

б)природний та механ≥чний рух,

в)м≥грац≥йн≥ процеси.

5. Ћ≥тература.

ƒемограф≥чн≥ проблеми в св≥т≥

¬ 1998роц≥ Ќац≥ональне географ≥чне сусп≥льство —Ўј опубл≥кувало карту св≥ту п≥д назвою Д«емл¤ в небезпец≥Ф. Ќебезпека номер один на ц≥й карт≥-тиск населенн¤. —права в тому, що з середини ’’ стол≥тт¤ в≥дбуваЇтьс¤ неймов≥рний р≥ст к≥лькост≥ св≥тового населенн¤. Homo sapiense-людина розумна ¤к вид живих ≥стот, вершина твор≥нн¤ життЇвих форм на «емл≥ Ц ≥снуЇ на планет≥ б≥л¤ 100тис. рок≥в, та лише приблизно 8тис рок≥в тому на «емл≥ стало нараховуватис¤ б≥л¤ 10млн. людей. „исельн≥сть земл¤н зб≥льшувалас¤ дуже пов≥льно, поки вони жили полюванн¤м ≥ збиранн¤м, вели коч≥вний спос≥б житт¤. јле з переходом до ос≥лого землеробства, до нових форм виробництва, особливо промислового, к≥льк≥сть людей стала зб≥льшуватис¤ ≥ до середини ’VII≤ стол≥тт¤ склала майже 800млн. «годом наступив пер≥од прискоренн¤ росту населенн¤ на «емл≥. ѕриблизно в1820 роц≥ чисельн≥сть земл¤н дос¤гла 1млрд. ” 1927 ц¤ величина подвоњлась. “рет≥й м≥ль¤рд був заф≥ксований у 1959 роц≥, четвертий вже через 15 рок≥в, в 1974 роц≥, а всього через 13 рок≥в 11липн¤ 1987року було оголошено ќќЌ Дднем народженн¤ 5-м≥ль¤рдноњ людиниФ. Ўостий м≥ль¤рд вступив на планету у 2000роц≥.

«а прогнозам експерт≥в ќќЌ, до 2025 року населенн¤ св≥ту дос¤гне 8,3 млрд. людей. Ќа земн≥й кул≥ щор≥чно народжуЇтьс¤ б≥льш н≥ж 130млн. людей, вмираЇ 50млн.; таким чином, прир≥ст населенн¤ складаЇ близько 80млн. людей.

як показуЇ досв≥д ц≥лого р¤ду крањн, зниженн¤ темп≥в росту населенн¤ залежить в≥д багатьох фактор≥в. ƒо таких фактор≥в належать забезпеченн¤ всього населенн¤ житлом належноњ ¤кост≥, повна зайн¤т≥сть, в≥льний доступ до осв≥ти ≥ медичного обслуговуванн¤. ќстаннЇ ж неможливе без розвитку нац≥ональноњ економ≥ки на основ≥ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ ≥ модерн≥зац≥њ с/г, без розвитку осв≥ти, р≥шенн¤ соц≥альних питанн¤. ƒосл≥дженн¤, проведен≥ в останн≥ роки у де¤ких крањнах јз≥њ та Ћатинськоњ јмерики, показують, що там, де р≥вень економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку б≥льш низький, де б≥льш≥сть населенн¤ безграмотне, народжуван≥сть дуже висока, хоча у багатьох з них проводитьс¤ пол≥тика по регулюванню народжуваност≥, ≥ навпаки, налице њњ зниженн¤ при прогресивних економ≥чних перетворень.

Ќе менш актуальний звТ¤зок м≥ж ростом св≥тового населенн¤ та такими глобальними проблемами, ¤к забезпеченн¤ людства природними ресурсами та забрудненн¤ навколишнього середовища. Ўвидкий р≥ст с≥льського населенн¤ вже прив≥в у багатьох крањнах що розвиваютьс¤ до такого ДтискуФ на природн≥ ресурси(ірунту, рослинност≥, тваринного св≥ту, пр≥сноњ води тощо), ¤кий у де¤ких районах п≥д≥рвало њх здатн≥сть до самов≥дновленн¤. «араз вживанн¤ р≥зних природних ресурс≥в дл¤ промислового виробництва в крањнах що розвиваютьс¤ з розрахунку на душу населенн¤ в 10-20 раз менше, н≥ж у розвинутих. ќднак, припустимо, що з часом ц≥ крањни стануть економ≥чно розвинутими ≥ дос¤гнуть такого ж р≥вн¤ даного показника, ¤к у наш≥ часи в «х.™вроп≥, њх потреби в енерг≥њ та сировин≥ ви¤вились в абсолютних величинах приблизно у 10раз≥в б≥льше, н≥ж зараз у вс≥х крањнах ™вропейськоњ сп≥лки. якщо ж врахувати темпи росту населенн¤ крањн що розвиваютьс¤, то њх потенц≥йн≥ потреби в природних ресурсах повинн≥ були б подвоњтись до 2025року, та в≥дпов≥дно могло б значно зростати ≥ забрудненн¤ навколишнього середовища промислового виробництва.

«а даними ќќЌ, при задоволенн≥ потреб, в≥дпов≥дних до сучасного зах≥дного сусп≥льства, сировини та енерг≥њ вистачить т≥льки на 1млрд. людей, ¤краз на населенн¤ —Ўј, «х.™вропи та япон≥њ. „ерез те, ц≥ крањни стали називати Дзолотим м≥ль¤рдомФ. ¬с≥ разом вони споживають б≥льше половини енерг≥њ, 70%метал≥в, утворюють 3/4 в≥д вс≥Їњ маси в≥дход≥в, з них:—Ўј споживають близько 40% св≥тових природних ресурс≥в, вид≥л¤Ї понад 60% вс≥х забруднень. «начна к≥льк≥сть в≥дход≥в залишаЇтьс¤ в крањнах, добуваючих сировину дл¤ Дзолотого м≥ль¤рдуФ.

√≥потеза ћальтуса

ѕерша спроба оц≥нити динам≥ку к≥лькост≥ населенн¤ ≥ в≥дпов≥сти на питанн¤, чи може «емл¤ прогодувати вс≥х на н≥й живучих, повТ¤зана з ≥мТ¤м “омаса ћальтуса, ¤кий в швидкому рост≥ населенн¤ передбачав згубн≥ еколог≥чн≥ насл≥дки.

“омас –оберт ћальту (1766 Ц 1834) Ц один з найв≥дом≥ших вчених свого часу пропагандував ≥дею про те, що швидкий р≥ст населенн¤ Цголовна причина убогост≥ трудового народу. ¬ивчаючи роботи ф≥лософ≥в та економ≥ст≥в попередн≥х епох, в≥н натрапив на думку, що люди розмножуютьс¤ швидше, н≥ж ростуть умови ≥снуванн¤, ≥ ¤кщо р≥ст населенн¤ н≥чим не тримаЇтьс¤. “о кожн≥ 25-30рок≥в населенн¤ буде подвоюватис¤. –озвиваючи ц≥ ≥дењ, в≥н прийшов до висновку, що плодюч≥сть б≥дн¤к≥в Ц головна причина њх злиденного положенн¤ в сусп≥льств≥ . —воњ погл¤ди в≥н анон≥мно опубл≥кував у 1798роц≥ у робот≥ Фƒосл≥д про народонаселенн¤ в звТ¤зку з майбутн≥м удосконаленн¤м сусп≥льстваФ. ¬сього за житт¤ вийшло 6 видань його книги. ¬ 1805 роц≥ в≥н отримав кафедру професора сучасноњ ≥ пол≥тичноњ економ≥њ в коледж≥ ќст-≤ндськоњ компан≥њ.

“.ћальтус стверджував, що чисельн≥сть населенн¤ зб≥льшуЇтьс¤ в геометричн≥й прогрес≥њ, в той час ¤к харчов≥ ресурси, необх≥дн≥ дл¤ прожитку цього населенн¤-в арифметичн≥й. “аким чином, рано чи п≥зно , ¤к би пов≥льно населенн¤ не росло, л≥н≥¤ його росту перетнетьс¤ з пр¤мою харчових ресурс≥в-арифметичною прогрес≥Їю (на граф≥ку-точка’).  оли чисельн≥сть населенн¤ дос¤гне ц≥Їњ точки, загальмувати його р≥ст зможуть т≥льки в≥йни, злидн≥, хвороби та пороки ( необх≥дно в≥дм≥тити, що до цих способ≥в боротьби з зб≥льшенн¤м населенн¤ в≥н н≥коли не закликав). ¬ ≥нших видавництвах своЇњ книги ћальтус пропонував ≥нш≥ способи Дгальмуванн¤Ф чисельност≥ населенн¤: безшлюбн≥сть, уд≥вство, п≥зн≥ шлюби. ѕеренаселенн¤ в концепц≥њ ћальтуса Ц не т≥льки б≥да людства,але й благо, ¤ке змушуЇ багато численних та л≥нивих в≥д природи роб≥тник≥в ≥з-за конкуренц≥њ ¤к≥сно працювати за невисоку платню.

“еор≥¤ ћальтуса з моменту виходу книги стала предметом гострих дискус≥й-одн≥ критикували автора за негуманн≥сть ≥дењ, ≥нш≥ стали його прихильниками, побачивши в н≥й закон, д≥йсний дл¤ будь-¤коњ епохи. ѕосл≥довники ћальтуса в 20 ст. - мальтуз≥анц≥ та неомальтуз≥анц≥ по¤снюють б≥дн≥сть населенн¤ не р≥внем розвитку продуктивних сил, а Дприродним законом природиФ, а соц≥ально-економ≥чну в≥дстал≥сть крањн що розвиваютьс¤ не економ≥чною ситуац≥Їю в крањн≥ та св≥т≥, а вин¤тково надм≥рним ростом населенн¤. ¬ д≥йсност≥, пом≥тна тенденц≥¤, що р≥ст засоб≥в ≥снуванн¤ викликаЇ надм≥рний р≥ст народжуваност≥, на певному етап≥ переходить в протилежну Цп≥двищенн¤ р≥вн¤ житт¤ веде до зниженн¤ народжуваност≥ ≥ не т≥льки до стаб≥л≥зац≥њ чисельност≥ населенн¤, але й до абсолютного його зниженн¤.

Ўл¤хи р≥шенн¤

¬ажлив≥сть та значущ≥сть глобальноњ демограф≥чноњ проблеми в наш≥ часи визнають вс≥ крањни, ¤к≥ усв≥домили, що швидкий р≥ст св≥тового населенн¤, б≥льш≥сть ¤кого припадаЇ на крањни що ровиваютьс¤, в≥дстала економ≥ка та нерозвинута соц≥альна сфера ¤ких не в змоз≥ повернути цей р≥ст на благо свого розвитку; що розповсюдженн¤ небезпечних захворювань типу —Ќ≤ƒ, сильн≥ осередки ¤кого припадають знову ж таки на б≥дн≥ крањни, ведуть до зб≥льшенн¤ смертност≥; що неконтролююча м≥грац≥¤ та урбан≥зац≥¤ з позитивного ¤вища перетворюютьс¤ в негативне ; що звТ¤зок м≥ж розвитком народонаселенн¤ б≥льш крихкий, н≥ж це здавалос¤ ран≥ше; що р≥ст збройних конфл≥кт≥в та гонка озброЇнн¤ , особливо в крањнах що розвиваютьс¤ , ведуть до величезних матер≥альних затрат ,що значно пог≥ршуЇ можливост≥ дл¤ економ≥чного та соц≥ального розвитку ≥ дл¤ р≥шенн¤ проблеми народонаселенн¤.

”св≥домлено, що р≥шенн¤ цих проблем можливо лише при сум≥сних зусилл¤х всього св≥тового сусп≥льства. ¬ значн≥й м≥р≥ це спри¤ло створенню в 1969 роц≥ в рамках ќќЌ спец≥ального ‘онду ќќЌ дл¤ д≥¤льност≥ в галуз≥ народонаселенн¤ (ёЌ ‘ѕј) ≥ проведенн¤ п≥д його ег≥дою трьох ¬сесв≥тн≥х конференц≥й по проблемам народонаселенн¤. ‘онд вже на початку своЇњ д≥¤льност≥ розробив програму ќќЌ в област≥ народонаселенн¤ , ¤ка охопила понад 100 крањн ≥ включаЇ б≥л¤ 1400 проект≥в. «а минул≥ роки т≥льки ф≥нансова допомога ‘онду на зд≥йсненн¤ нац≥ональних програм в галуз≥ народонаселенн¤ перевищила 100 млн. долар≥в в р≥к, на м≥жнародн≥ програми в 1998 роц≥ було вид≥лено 56.3 млн. долар≥в.

ќсоблива роль належить ‘онду по орган≥зац≥њ та проведенню ¬сесв≥тн≥х конференц≥й по народонаселенню ,¤к≥ в≥дбулис¤ в 1974 роц≥ в Ѕухарест≥, в 1984 роц≥ в ћех≥ко та в 1994 роц≥ в  ањр≥ , на ¤ких розгл¤далис¤ гостр≥ проблеми народонаселенн¤, приймалис¤ найважлив≥ш≥ програмн≥ документи в ц≥й галуз≥.

¬≥дм≥нн≥сть цих конференц≥й в≥д ≥нших наукових та практичних форум≥в в тому, що вони проходили на високому ур¤довому р≥вн≥ на в≥дм≥ну в≥д попередн≥х конференц≥й по проблемам народонаселенн¤ , на ¤ких експерти виступали т≥льки в≥д свого особистого ≥мен≥.

ќдним ≥з таких основних документ≥в став ¬сесв≥тн≥й план д≥й в галуз≥ народонаселенн¤, ¤кий прийн¤ли в 1997 роц≥ в Ѕухарест≥ на 20 рок≥в.

¬ план≥ п≥дкреслювалось, що основою дл¤ д≥йсного р≥шенн¤ проблеми народонаселенн¤ Ї, перш за все, соц≥ально-економ≥чн≥ перетворенн¤. ¬ 1984 роц≥ в ћех≥ко в≥дбулас¤ друга ћ≥жнародна конференц≥¤ по народонаселенню , в ¤к≥й приймали участь 147 крањн проти 136 крањн, ¤к≥ прийн¤ли участь на конференц≥њ в 1974 роц≥. Ќа н≥й були п≥дбит≥ п≥дсумки ¬сесв≥тнього плану д≥й за 10 рок≥в в галуз≥ народонаселенн¤ ≥ прийн¤ли ƒекларац≥ю по проблемам населенн¤ та розвитку, в ¤к≥й була п≥дтверджена важлив≥сть принцип≥в та ц≥лей прийн¤того 10 рок≥в тому ѕлану д≥й та зроблен≥ рекомендац≥њ по дальшому його виконанню.

1	2

Ќазва: ƒемограф≥чн≥ проблеми в св≥т≥, та шл¤хи њх вир≥шенн¤. Ќаселенн¤ св≥ту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2035 прочитано)