√еограф≥¤ > «агальний огл¤д крањн ѕ≥вденно-«ах≥дноњ јз≥њ

«агальний огл¤д крањн ѕ≥вденно-«ах≥дноњ јз≥њ

ѕ≥вденно-«ах≥дна јз≥¤ охоплюЇ ѕередньоаз≥атськ≥ наг≥р'¤, —ир≥йсько-ѕалестинськ≥ гори, јрав≥йський п≥востр≥в ≥ ћесопотам≥ю. “ут розташовано 16 незалеж≠них держав. –азом ≥з сус≥дн≥ми крањнами јфрики ѕ≥вденно-«ах≥дну јз≥ю називають Ѕлизьким ≥ —ередн≥м —ходом чи просто Ђѕерехрест¤мї. “ут на стику ™вропи, јз≥њ ≥ јфрики розпочалась ≥стор≥¤ людства, виникло зрошуване землероб≠ство, утворилис¤ перш≥ держави, винайдено алфав≥т, зародилис¤ рел≥г≥њ ≥удањзму, христи¤нства та ≥сламу. Ѕлизький —х≥д завжди був бажаним здобутком дл¤ ≥нозем≠них завойовник≥в ≥ об'Їктом боротьби великих держав. ѕ≥сл¤ розпаду —–—– найб≥льший вплив на крањни Ѕлизького —ходу мають —Ўј.

≈тн≥чн≥ ≥ рел≥г≥йн≥ суперечност≥ - причина неск≥нченних м≥сцевих конфл≥кт≥в. ÷е дуже неспок≥йний у пол≥тичному в≥дношенн≥ рег≥он ≥ найб≥льший у св≥т≥ ≥мпор≠тер зброњ. ћайже п≥встол≥тт¤ триваЇ арабо-≥зрањльський конфл≥кт у ѕалестин≥. ƒос≥ не вир≥шена курдська проблема1. ѕ≥вдень ћесопотам≥њ став ¤блуком розбрату м≥ж ≤раком, ≤раном ≥  увейтом. √реко-турецьк≥ чвари призвели до под≥лу на дв≥ части≠ми  ≥пру. Ђ√ар¤чимиї точками залишаютьс¤ Ћ≥ван ≥ јфган≥стан.  урди - народ, що насел¤Ї прикордонн≥ територ≥њ “уреччини, —ир≥њ, ≤раку та ≤рану. ”сього на цих територ≥¤х проживаЇ б≥льш ¤к 15 млн курд≥в.

—учасне значенн¤ ѕ≥вденно-«ах≥дноњ јз≥њ в св≥т≥ визначаЇтьс¤ не т≥льки њњ стратег≥чним положенн¤м, а й величезними покладами нафти в цьому район≥. ќбразно кажучи на близькому —ход≥ завжди Ђпахне порохом ≥ нафтоюї.

ѕриродно-ресурсний потенц≥ал. ѕ≥вденно-«ах≥дна јз≥¤ лежить у субтроп≥чному ≥ троп≥чному по¤сах. ÷е один з найжарк≥ших ≥ найпосушлив≥ших рег≥он≥в св≥ту, Ѕ≥льш≥сть територ≥й зайн¤та горами, сухими степами, нап≥впустел¤ми ≥ пустел¤ми, ¤к≥ використовуютьс¤ ¤к груб≥ пасовища. «емлеробство можливе здеб≥льшого т≥льки за умов штучного зрошенн¤. √рунти б≥дн≥ на гумус ≥ зазнають ероз≥њ ≥ засоленн. л≥с≥в майже немаЇ. ¬ода часто ц≥нуЇтьс¤ дорожче за землю. Ќа атмосферн≥ опади можна розраховувати т≥льки на плато ≥ в г≥рських долинах. –есурси поверхневих ≥ п≥дземних вод на низовинах дуже обмежен≥. ќпр≥сненн¤ морськоњ води, що пошири≠лось останн≥м часом, зосереджено на јрав≥йському узбережж≥ ѕерськоњ затоки. √оловне багатство надр рег≥ону становить нафтогазоносний басейн ѕерськоњ затоки, в ¤кому зосереджено 66 % запас≥в нафти ≥ 26 % запас≥в природного газу св≥ту. «-пом≥ж ≥нших корисних копалин вир≥зн¤ютьс¤ хром≥ти “уреччини, м≥неральн≥ сол≥ ћертвого мор¤ ≥ фосфорити …ордан≥њ та ≤зрањлю. „исленн≥ г≥рськ≥ хребти та велик≥ простори пустель ускладнюють транспортне буд≥вництво. Ќайб≥льшою у св≥т≥ крањною-пустелею називають —ауд≥вську јрав≥ю, а г≥рська система √≥ндукушу в јфган≥стан≥ - одна з найб≥льш важкопрох≥дних.

Ќаселенн¤. “емпи зростанн¤ населенн¤ ѕ≥вденно-«ах≥дноњ јз≥њ - одн≥ з найвищих у св≥т≥. √устота його пр¤мо пропорц≥йна водним ресурсам ≥ н≥де не перевищуЇ 100 чол. на 1 км2, а в јрав≥йськ≥й та —ир≥йськ≥й пустел¤х, пустел¤х ≤рану та јф≠ган≥стану вона менша ¤к 1 чол. на 1 км2. “ут переважаЇ оазисний тип розселенн¤. Ќайб≥льшими за к≥льк≥стю жител≥в Ї “уреччина та ≤ран - майже по 60 млн чолов≥к у кожн≥й. “од≥ ¤к у  увейт≥, ќб'Їднаних јрабських ≈м≥ратах та ќман≥ живе т≥льки по 2-1,5 млн чолов≥к, а на  ≥пр≥, в Ѕахрейн≥ та в  атар≥ - по 500-700 тис. чолов≥к. ƒл¤ ѕ≥вденно-«ах≥дноњ јз≥њ характерн≥ значн≥ м≥грац≥њ людей. ѕричини њх р≥зн≥: тра≠диц≥њ, соц≥альн≥, пол≥тичн≥ та ≥н. Ќа јрав≥йському п≥востров≥, в —ир≥йськ≥й пустел≥, в “уреччин≥, ≤ран≥ та јфган≥стан≥ нал≥чуЇтьс¤ 3-4 млн коч≥вники?. Ќаселенн¤ ≤зрањл¤ значною м≥рою формуЇтьс¤ за рахунок Їврењв-≥мм≥грант≥в, в тому числ≥ з ”крањни. Ѕ≥льша частина палестинських араб≥в змушен≥ були залишити батьк≥вщи≠ну. ¬ нафтов≥й промисловост≥ арабських крањн працюЇ понад 5 млн ≥ноземних роб≥тник≥в-мусульман. ћайже два м≥льйони турк≥в працюють в крањнах «ах≥дноњ ™вропи, особливо в Ќ≥меччин≥.

–≥вень урбан≥зац≥њ в ѕ≥вденно-«ах≥дн≥й јз≥њ, ¤к правило, ще невисокий, а в јф≠ган≥стан≥ та ™мен≥ - один з найнижчих у св≥т≥. Ѕлизький —х≥д маЇ багато стародавн≥х ѕ≥ст, що виникли в оазисах на караванних шл¤хах ще до нашоњ ери. “ак, м≥сто ≤Їрихон у ѕалестин≥ археологи вважають найстар≥шим на «емл≥, його в≥к - 9 тис. рок≥в. ¬≥д багатьох стародавн≥х м≥ст збереглис¤ руњни: ¬авилон, “ро¤, ѕальм≥ра, Ѕаальбек та ≥н. ћ≥ста багат≥ на пам'¤тки середньов≥чноњ мусульманськоњ арх≥тектури. ¬ наф≠тодобувних крањнах з ними суперничають шедеври сучасного культового ≥ цив≥льно≠го буд≥вництва. ƒо трьох дес¤тк≥в м≥ст вважаютьс¤ в≥руючими св¤щенними. ™руса≠лим - св¤щенне м≥сто одночасно дл¤ ≥удењв, христи¤н ≥ мусульман. ћекка ≥ ћеди≠на - св¤щенн≥ м≥ста мусульман, щороку њх в≥дв≥дуЇ понад 4 млн паломники? з ус≥х ћусульманських крањн. Ќайб≥льш≥ сучасн≥ м≥ста - “егеран, Ѕагдад, —тамбул.

Ќаселенн¤ ѕ≥вденно-«ах≥дноњ јз≥њ становить три приблизно однаков≥ за к≥льк≥стю мовн≥ групи: тюркську, ≥ранську, сем≥тську. ƒо тюркськоњ належать турки ≥ азербайджанц≥, до ≥ранськоњ - курди, перси (≥ранц≥), пуштуни (афганц≥) ≥ таджики, до сем≥тськоњ - араби ≥ Їврењ. ¬сюди, кр≥м ≤зрањлю, переважаЇ ≥слам, ¤кий в≥д≥граЇ велику роль в ус≥х сферах житт¤. Ќебагато христи¤н Ї в —ир≥њ, Ћ≥ван≥ ≥ на  ≥пр≥. ƒержавна рел≥г≥¤ ≤зрањлю - ≥удањзм.

” культурному в≥дношенн≥ ѕ≥вденно-«ах≥дна јз≥¤ - це ¤дро ≥сламського св≥ту, що поширивс¤ на вс≥ аридн≥ територ≥њ јз≥њ ≥ јфрики. ¬игл¤д населених пункт≥в ≥ жител, побутов≥ ≥ культурн≥ традиц≥њ - под≥бн≥, оск≥льки значною м≥рою зумовлен≥ жарким ≥ посушливим кл≥матом та традиц≥¤ми ≥сламу.

Ѕ≥льш≥сть крањн ѕ≥вденно-«ах≥дноњ јз≥њ маЇ середн≥й або нав≥ть низький р≥вень економ≥чного ≥ культурного розвитку. ¬≥дпов≥дна ≥ ¤к≥сть житт¤ м≥сцевого населен≠н¤, особливо с≥льського, дл¤ ¤кого все ще характерн≥ злиденн≥сть, дискомфорт ≥ хвороби.

√осподарство. —≥льське господарство - головне зан¤тт¤ населенн¤ ѕ≥вденно-«ах≥дноњ јз≥њ. ѕродуктивн≥сть його низька через малоземелл¤ ≥ кабальну оренду зем≠л≥ ≥ води. «рошуваних земель багато, але ≥ригац≥йн≥ системи здеб≥льшого прим≥тив≠н≥. ѕ≥вденно-«ах≥дна јз≥¤ довозить зерно, ол≥ю, цукор, чай, продукти тваринництва.

ƒл¤ потреб землеробства використовуЇтьс¤ 5-7 % земельного фонду. «-пом≥ж зер≠нових культур головне м≥сце пос≥даЇ пшениц¤. Ќаг≥р'¤ ѕередньоњ јз≥њ Ї батьк≥вщи≠ною пшениц≥, зв≥дси вона поширилась в ≥нш≥ крањ. ¬ирощують також ¤чм≥нь, куку≠рудзу, ол≥йн≥, бавовник, тютюн ≥ р≥зноман≥тн≥ фрукти та овоч≥. «а виробництвом ≥ екс≠портом ≥зюму, сухофрукт≥в, гор≥х≥в та ф≥н≥к≥в, бавовни ≥ тютюну ѕ≥вденно-«ах≥дна јз≥¤ пос≥даЇ пров≥дне м≥сце в св≥т≥. ‘≥н≥ки Ї важливою частиною харчуванн¤ м≥сце≠вих жител≥в. Ќайб≥льше ф≥шкових пальм на п≥вдн≥ ћесопотам≥њ, 80 % св≥тового екс≠порту ф≥н≥к≥в проходить через порт Ѕасру. ¬нутр≥шн≥ г≥рськ≥ райони ≤рану ≥ јф≠ган≥стану (так званий «олотий п≥вм≥с¤ць) - м≥сце легального ≥ нелегального вирощу≠ванн¤ оп≥умного маку.

” тваринництв≥ головним Ї розведенн¤ овець ≥ к≥з. Ѕагато в≥слюк≥в та верб≠люд≥в (майже чверть њх св≥тового погол≥в'¤). ѕродуктивн≥сть худоби низька. ќс≠новним способом њњ утриманн¤ Ї в≥дг≥нний або кочовий випас. Ќа св≥товому рин≠ку ц≥нуЇтьс¤ вовна ангорських к≥з з “уреччини ≥ каракуль з јфган≥стану.

«а характером с≥льськогосподарського виробництва вид≥л¤ють чотири зони: јрав≥¤, ћесопотам≥¤, наг≥р'¤ ѕередньоњ јз≥њ, —ередземномор'¤. ¬ јрав≥њ голов≠ним Ї оазисне землеробство ≥ Ђгоризонтальнеї кочове скотарство. ќстанн≥м часом за рахунок доход≥в в≥д експорту нафти тут створен≥ к≥лька сучасних ≥ригац≥йних систем, що дало змогу зб≥льшити пос≥ви зернових та ≥нших культур. ћесопо≠там≥¤ - один з найдавн≥ших ≥ найб≥льших район≥в зрошуваного землеробства, що використовуЇ води “игру ≥ ™вфрату. ƒл¤ наг≥р'њв ѕередньоњ јз≥њ характерн≥ бо≠гарне землеробство ≥ Ђвертикальнеї кочове скотарство. як зерновий район найб≥льше в≥дома турецька јнатол≥¤. —ередземномор'Ї спец≥ал≥зуЇтьс¤ на виро≠щуванн≥ ц≥нних субтроп≥чних культур.

” середн≥ в≥ки вироби з ѕ≥вденно-«ах≥дноњ јз≥њ (дамаська сталь, муслинов≥ тка≠нини тощо) високо ц≥нувались у св≥т≥. Ќин≥ розм≥ри промислового виробництва тут незначн≥. ќсновна причина - б≥дн≥сть м≥сцевого ринку. ѕромислов≥ п≥дприЇмства зайн¤т≥ головним чином переробкою с≥льськогосподарськоњ сировини. ¬иготовл¤≠ють тканини, од¤г, взутт¤, продукти харчуванн¤, буд≥вельн≥ матер≥али. ¬се ще

значна роль рем≥сник≥в. ќбладнанн¤, транспортн≥ засоби, х≥м≥чн≥ товари ≥мпорту≠ютьс¤. «а р≥внем промислового розвитку вид≥л¤ютьс¤ ≤зрањль ≥ “уреччина.

—в≥тове значенн¤ маЇ нафтова промислов≥сть крањн ѕерськоњ затоки. √оловним в њњ структур≥ Ї видобуток ≥ експорт нафти. Ќафтопереробних, нафтох≥м≥чних, енергом≥стких виробництв мало. “≥ ж, що д≥ють, в≥дпов≥дають сучасним вимогам. —еред них величезн≥ портов≥ ≥ нафтопромислов≥ комплекси янбу ≥ ƒжубейль у —ауд≥вськ≥й јрав≥њ, а також заводи з виробництва алюм≥н≥ю на дов≥зних бокситах у крањнах јрав≥йського п≥вострова. Ќе д≥став розвитку видобуток природного газу, а супутн≥й газ спалюЇтьс¤ у факелах. ѕричина - в≥дсутн≥сть м≥сцевих споживач≥в ≥ труднощ≥ транспортуванн¤ газу суходолом чи морем у розвинут≥ крањни, де на нього Ї попит.

–одовища нафти розкидан≥ вздовж берег≥в ѕерськоњ затоки, включаючи шельф, ≥ на ћесопотамськ≥й низовин≥. Ќайб≥льш≥ запаси маЇ —ауд≥вська јрав≥¤ (понад 35 млрд тонн, б≥льш ¤к 1/4 св≥тових). «апаси ≤рану, ≤раку,  увейту ≥ ќб'Їднаних јрабських ≈м≥рат≥в оц≥нюютьс¤ в 12-13 млрд тонн кожного. –озм≥ри видобутку (близько 1/3-1/4 св≥тового) ≥ експорту (30-40 % св≥тового) нафти зазнають значних коливань ¤к у ц≥лому, так ≥ в окремих крањнах через нест≥йк≥сть св≥товоњ кон'юнкту≠ри, ≥ особливо через м≥сцев≥ конфл≥кти.

1	2

Ќазва: «агальний огл¤д крањн ѕ≥вденно-«ах≥дноњ јз≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1520 прочитано)