√еограф≥¤ > «агальний огл¤д крањн ÷ентральноњ ™вропи

«агальний огл¤д крањн ÷ентральноњ ™вропи

 рањни ÷ентральноњ ™вропи утворюють суц≥льний територ≥альний масив, розта≠шований м≥ж «ах≥дною ™вропою та ѕ≥вн≥чною ™враз≥Їю, в≥д Ѕалт≥йського мор¤ на п≥вноч≥ до „орного й јдр≥атичного мор≥в на п≥вдн≥. ÷е територ≥њ ѕольщ≥, „ех≥њ, —ло≠ваччини, ”горщини, –умун≥њ, —ловен≥њ, ’орват≥њ, ћакедон≥њ, Ѕосн≥њ ≥ √ерцеговини, —оюзноњ республ≥ки ёгослав≥њ, јлбан≥њ. ј також - територ≥њ молодих незалежних крањн, колишн≥х Ївропейських республ≥к —–—– - Ћитви, Ћатв≥њ та ≈стон≥њ, Ѕ≥лорус≥, ”крањни та ћолдови (мал. 65).

 рањни рег≥ону досить в≥дм≥нн≥ за природно-ресурсним потенц≥алом, характерис≠тиками населенн¤, р≥внем економ≥чного розвитку. ѕроте мають т≥сно сплетену сув'¤зь ≥сторичноњ дол≥ та взаЇмодоповнююч≥ структури господарства, що даЇ змогу розгл¤дати њх ¤к певну територ≥альну соц≥ально-економ≥чну Їдн≥сть - ÷ентраль≠ноЇвропейський рег≥он.

¬елик≥ пол≥тичн≥ та соц≥ально-економ≥чн≥ зрушенн¤ 90-х рок≥в сформували нову пол≥тичну карту ц≥Їњ частини ™вропи.

” результат≥ розпаду —–—– ”крањна, Ѕ≥лорусь, ћолдова, Ћитва, Ћатв≥¤ та ≈сто≠н≥¤ стали незалежними державами. ѕрипинили ≥снуванн¤ –ада ≈коном≥чноњ ¬заЇ≠модопомоги (–≈¬) ≥ в≥йськова орган≥зац≥¤ ¬аршавського ƒоговору, ¤к≥ були основними чинниками ≥нтеграц≥йних процес≥в у ÷ентральн≥й ™вроп≥ за час≥в соц≥ал≥зму.

ѕ≥сл¤ розпаду —–—– виникло нове пол≥тичне утворенн¤ - —п≥вдружн≥сть Ќе≠залежних ƒержав (—Ќƒ). Ћитва, Ћатв≥¤ та ≈стон≥¤ не вход¤ть до —Ќƒ. ”крањна бере активну участь у двосторонн≥х економ≥чних в≥дносинах, утримуючись в≥д участ≥ в наддержавних пол≥тичних та в≥йськово-пол≥тичних органах крањн —Ќƒ.

« карти ™вропи зникла Ќ≥мецька ƒемократична –еспубл≥ка (Ќƒ–), ¤ка про≥снувала з жовтн¤ 1949 р. до жовтн¤ 1990 p., до возз'Їднанн¤ двох н≥мецьких держав - ‘–Ќ та Ќƒ– в Їдину н≥мецьку державу.

Ќа територ≥њ колишньоњ „ехословаччини мирним шл¤хом утворилис¤ дв≥ нов≥ суверенн≥ держави: –еспубл≥ка „ех≥¤ та —ловацька –еспубл≥ка.

«ам≥сть —оц≥ал≥стичноњ ‘едеративноњ –еспубл≥ки ёгослав≥њ, ¤ка розпалас¤ в ре≠зультат≥ м≥жнац≥онального збройного конфл≥кту, утворилос¤ 5 держав: —ловен≥¤, ’орват≥¤, ћакедон≥¤, Ѕосн≥¤ ≥ √ерцеговина та —оюзна –еспубл≥ка ёгослав≥¤ (—–ё), що об'ЇднуЇ —ерб≥ю та „орногор≥ю. « них т≥льки —ловен≥¤ Ї ун≥тарною крањною решта мають у своњх межах автономн≥ утворенн¤: в ’орват≥њ - –еспубл≥ка —ербська  рањна, в ћакедон≥њ - јлбанська јвтономна ≤л≥р≥зька –еспубл≥ка. Ќа територ≥њ Ѕосн≥њ ≥ √ерцеговини - —ербська –еспубл≥ка, що т¤ж≥Ї до ёгослав≥њ, та ’орватська держава √ерцеговина, що т¤ж≥Ї до ’орват≥њ, а також –еспубл≥ка √ерцеговина, на≠селена здеб≥льшого мусульманами.

ѕереб≥г пол≥тико-географ≥чних процес≥в прив≥в до виникненн¤ ≥нтеграц≥йного угрупованн¤ держав ÷ентральноњ ™вропи - ÷ентральноЇвропейськоњ ≤н≥ц≥ативи, в межах ¤коњ сп≥вроб≥тничають колишн≥ соц≥ал≥стичн≥ крањни ™вропи (кр≥м ёго≠слав≥њ), ≥нш≥ крањни ™вропи (јвстр≥¤, ≤тал≥¤) та нов≥ незалежн≥ держави - ”крањна, ћолдова. “аким чином у ÷ентральн≥й ™вроп≥ виникають нов≥ чинники ≥нтеграц≥њ, але вже на ≥нш≥й основ≥.

” 90-т≥ роки найактивн≥ше ≥нтегрувалис¤ в ÷ентральну ™вропу крањни Ѕалт≥њ (Ћитва, Ћатв≥¤ та ≈стон≥¤), тому в п≥дручнику вони розгл¤даютьс¤ в межах цього рег≥ону. Ѕ≥лорусь ≥ ћолдова вивчатиметьс¤ разом з крањнами —х≥дноњ ™вропи, ѕ≥вн≥ч≠ноњ та ÷ентральноњ јз≥њ.

√еограф≥чне положенн¤ центральноЇвропейських крањн можна визначити ¤к виг≥дне, що характеризуЇтьс¤:

а) компактним розм≥щенн¤м у центр≥ ™вропи м≥ж «аходом та —ходом. « одного боку знаход¤тьс¤ розвинут≥ крањни «ах≥дноњ ™вропи, що значною м≥рою визначають економ≥чну пол≥тику на рег≥ональному та св≥товому ринку, з другого - крањни —Ќƒ, передус≥м –ос≥¤ й ”крањна, ¤к≥ Ї дл¤ ÷ентральноњ ™вропи традиц≥йними економ≥чни≠ми партнерами;

б) виходом до мор¤ 11 з 15 крањн рег≥ону, що даЇ змогу њм зд≥йснювати ши≠рок≥ контакти ≥з зовн≥шн≥м св≥том;

в) розвинутою системою транспортних комун≥кац≥й. ÷ю територ≥ю в ус≥х на≠пр¤мах перетинають зал≥зничн≥ та автомоб≥льн≥ маг≥страл≥, трубопроводи, л≥н≥њ електропередач≥. ≤нтегруюче значенн¤ дл¤ рег≥ону маЇ ƒунайська водна система;

г) сус≥дським положенн¤м. ÷ентральноЇвропейськ≥ крањни Ї в основному не≠великими за територ≥Їю, що мають добру транспортну доступн≥сть. ƒо того ж

кордони крањн проход¤ть по територ≥¤х, ¤к≥ за своњми природними характеристи≠ками не створюють перешкод дл¤ транспортних сполучень.

ѕриродно-ресурсний потенц≥ал крањн рег≥ону дуже р≥зний. ћ≥нерально-сиро≠винна база представлена паливно-енергетичними ресурсами, рудною та нерудною сировиною. «-пом≥ж паливно-енергетичних ресурс≥в найпоширен≥шими Ї буре вуг≥лл¤, ¤ке переважно добувають в≥дкритим способом. Ќа кам'¤не вуг≥лл¤ багат≥ ѕольща ≥ „ех≥¤. ™ воно ≥ в –умун≥њ. Ќафтогазоносн≥ пров≥нц≥њ Ї на територ≥њ –умун≥њ (охоплюЇ частково також ”горщину та —ерб≥ю), а також в јлбан≥њ та ’орват≥њ.

ѕаливних ресурс≥в б≥льше в п≥вн≥чн≥й частин≥ рег≥ону, рудних - на п≥вдн≥. «а≠паси зал≥зноњ руди незначн≥: б≥льше њх у крањнах Ѕалканського п≥вострова (’ор≠ват≥¤, Ѕосн≥¤ ≥ √ерцеговина, ћакедон≥¤), Ї вона в —ловаччин≥, ”горщин≥, –умун≥њ. «начно краще рег≥он забезпечений рудами кольорових метал≥в: м≥дн≥ та пол≥метал≥чн≥ руди добувають ¤к на п≥вдн≥, так ≥ на п≥вноч≥. Ќайб≥льше м≥дних руд - у ѕольщ≥, боксит≥в - в ”горщин≥.

«-пом≥ж нерудноњ сировини Ї запаси кухонноњ сол≥ (ѕольща, –умун≥¤) та природноњ с≥рки (ѕольща).

–≥зн≥ грунтово-кл≥матичн≥ умови спричинили ≥стотн≥ в≥дм≥нност≥ в ¤кост≥ зе≠мельного фонду, що Ї основою розвитку агропромислового виробництва.

Ќаселенн¤ ÷ентральноњ ™вропи становить майже чверть населенн¤ ус≥Їњ ™вропи.  рањни рег≥ону в≥дм≥нн≥ за основними характеристиками населенн¤, але мають ≥ де≠¤к≥ сп≥льн≥ риси. ѕо-перше, демограф≥чн≥ процеси тут значною м≥рою зумовлен≥ на≠сл≥дками ƒругоњ св≥товоњ в≥йни, що вплинуло на к≥льк≥сть населенн¤. ѕо-друге, пе≠ребудова економ≥ки на ≥ндустр≥альну основу зумовила розвиток процес≥в урбан≥зац≥њ ≥ пов'¤заних з цим зм≥н у в≥дтворенн≥ населенн¤, характер≥ його розселенн¤.

” ц≥лому дл¤ крањн ÷ентральноњ ™вропи (кр≥м јлбан≥њ) характерний перший тип в≥дтворенн¤ населенн¤. ѕ≥сл¤ повоЇнного значного приросту з 70-х рок≥в XX ст. нам≥тилас¤ тенденц≥¤ до пад≥нн¤ темп≥в зростанн¤ населенн¤. ÷е по¤снюЇтьс¤ на≠самперед соц≥ально-економ≥чними причинами: поширенн¤м м≥ського способу жит≠т¤ та в≥дпов≥дноњ сусп≥льноњ ор≥Їнтац≥њ, м≥грац≥йними процесами, широким залучен≠н¤м ж≥нок до сусп≥льного виробництва тощо. ¬ результат≥ зм≥нилас¤ статево-в≥кова структура майже вс≥х крањн рег≥ону в б≥к зб≥льшенн¤ частки старших в≥кових груп, ўо св≥дчить про загальноЇвропейський процес Ђстар≥нн¤ї населенн¤.

” рег≥он≥ в≥дбувс¤ значний перерозпод≥л м≥ського ≥ с≥льського населенн¤.  ≥ль≠к≥сть м≥ського населенн¤ пост≥йно зростаЇ ≥ нин≥ в ус≥х крањнах рег≥ону (кр≥м јлбан≥њ) становить понад 50 %.

÷ентральна ™вропа - дуже добре освоЇна ≥ заселена територ≥¤. –озселенн¤ ха≠рактеризуютьс¤ нер≥вном≥рн≥стю, значними в≥дм≥нност¤ми м≥ж крањнами. Ќай≠б≥льшу густоту населенн¤ мають „ех≥¤, ѕольща, јлбан≥¤, ”горщина, —ловаччина, —–ё, найменшу - крањни Ѕалт≥њ.

 ≥льк≥сть м≥ст майже в ус≥х крањнах рег≥ону зростаЇ. яскравим прикладом кон≠центрац≥њ населенн¤ у великому м≥ст≥ Ї Ѕудапешт в ”горщин≥ (мал. 66). “ут зосе≠реджено майже 40 % м≥ського населенн¤ крањни, тод≥ ¤к у ц≥лому густота м≥ських поселень невисока.  р≥м Ѕудапешта, у ÷ентральн≥й ™вроп≥ розвиваютьс¤ так≥ м≥ськ≥ агломерац≥њ, ¤к Ѕухарестська, ѕразька, ¬ерхньос≥лезька, —оф≥йська, Ѕелградська.

” зон≥ впливу м≥ських агломерац≥й спостер≥гаЇтьс¤ ≥ найвища концентрац≥¤ с≥ль≠ського населенн¤. ¬исоку густоту с≥льського населенн¤ маЇ јлбан≥¤ та ћакедон≥¤.

Ќаселенн¤ крањн рег≥ону зайн¤те переважно в промисловост≥ (40-50 %), у с≥льсь≠кому господарств≥ (20-50 %) та у невиробнич≥й сфер≥ (15-20 %), роль ¤коњ пост≥йно зростаЇ. ¬одночас дл¤ б≥льшост≥ крањн рег≥ону зайн¤т≥сть населенн¤ стаЇ одн≥Їю з гострих соц≥альних проблем. ” середньому р≥вень безроб≥тт¤ в крањнах рег≥ону ста≠новить 5-15 % ≥ коливаЇтьс¤ залежно в≥д ≥нтенсивност≥ впроваджуваних реформ.

≈тн≥чний склад населенн¤ ÷ентральноњ ™вропи пор≥вн¤но не дуже строкатий. “ут проживають народи двох культурно-мовних с≥мей: а) ≥ндоЇвропейськоњ, до ¤коњ входить слов'¤нська (пол¤ки, чехи, словаки - зах≥дн≥ слов'¤ни, болгари, серби, хор вати, словенц≥ та ≥нш≥ народи колишньоњ ёгослав≥њ - п≥вденн≥ слов'¤ни), балт≥й≠ська (литовц≥, латиш≥), романська (румуни) та албанська (албанц≥) групи народ≥в; б) уральськоњ у склад≥ угро-ф≥нськоњ групи (угорц≥, естонц≥).

” рег≥он≥ Ї ¤к однонац≥ональн≥, так ≥ багатонац≥ональн≥ крањни, але на сучасному етап≥ переважають процеси утворенн¤ однонац≥ональних держав. «агострю≠ютьс¤ м≥жнац≥ональн≥ в≥дносини, що в р¤д≥ випадк≥в виникають через конфес≥йн≥ в≥дм≥нност≥.

“аким чином, крањни ÷ентральноњ ™вропи, незважаючи на природн≥, соц≥альне економ≥чн≥ та соц≥ально-пол≥тичн≥ в≥дм≥нност≥, об'Їктивно пов'¤зан≥ сп≥льн≥стю ≥сторичноњ дол≥, умовами формуванн¤ сучасноњ економ≥ки ≥ мають достатн≥ умови дл¤ ≥нтеграц≥њ в загальноЇвропейський ≥ св≥товий прост≥р.

1

Ќазва: «агальний огл¤д крањн ÷ентральноњ ™вропи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1009 прочитано)