√еограф≥¤ > «агальн≥ в≥домост≥ про «акарпатську область

«агальн≥ в≥домост≥ про «акарпатську область

ѕерша згадка про житт¤ людей на територ≥њ «акарпатт¤ в≥дноситьс¤ до пер≥оду раннього палеол≥ту (близько 500 тис. рок≥в до н.е.). —юди п≥д тиском римл¤н з долин —≥рета ≥ ѕрута переселилис¤ карпи - одне з фрак≥йських племен. «а думкою багатьох вчених в≥д назви цього племен≥ ≥ д≥стали назву гори  арпати.

” ≤’-’ стол≥тт≥ територ≥¤ входила до складу  ињвськоњ –ус≥, у ’≤-’≤≤≤ ст. - до ”горщини, 1907-1918 роках - јвстр≥њ, 1918-1919 - ”горщини, 1919-1939 - „ехословаччини, 1939-1944 - ”горщини. ¬оз'Їднанн¤ у жовтн≥ 1944 р. з –ад¤нською ”крањною стало новою стор≥нкою в ≥стор≥њ краю.
«акарпатт¤ - наймолодша область ”крањни, утворена ≥ входить до њњ складу з 22 с≥чн¤ 1946 року. «а територ≥ально-адм≥н≥стративним под≥лом включаЇ 13 район≥в, 4 м≥ста обласного п≥дпор¤дкуванн¤, 20 селищ м≥ського типу, 579 с≥льських населених пункт≥в. ќбласний центр - м.”жгород, розташований на в≥дстан≥ 788 км шосейними дорогами та 898 км зал≥зницею в≥д м.  иЇва.

«а своњм розташуванн¤м область Ї географ≥чним центром ™вропи, займаЇ п≥вденно-зах≥дну частину ”крањнських  арпат, ѕридунайську низовину, межуЇ з ѕольщею, —ловаччиною, ”горщиною та –умун≥Їю, а на п≥вн≥чному ≥ п≥вденному сход≥ - з Ћьв≥вською та ≤вано-‘ранк≥вською област¤ми. ÷е характеризуЇ њњ ¤к рег≥он особливих геопол≥тичних можливостей держави.

ѕлоща «акарпатт¤ становить 12,8 тис. км2 або 2,1 в≥дсотка територ≥њ ”крањни.

ќбласть Ї ун≥кальною еколог≥чною системою заходу ”крањни з р≥зноман≥тним рельЇфом та кл≥матичними умовами. ѓњ територ≥¤ на п≥вноч≥ захищена  арпатським хребтом, з п≥вн≥чного заходу - “атрами, з п≥вдн¤ - зах≥дними –умунськими горами ≥ ћараморошським масивом. ¬≥д ≥нших рег≥он≥в ”крањни область в≥дд≥л¤ють яблуницький, ¬ишк≥вський, ”жоцький, ¬ерецький та ¬оловецький перевали висотою в≥д 931 до 1614 метр≥в над р≥внем мор¤.

Ѕлизько 80 в≥дсотк≥в територ≥њ краю займають гори, серед ¤ких найвища точка ”крањни - гора √оверла (2061 м).
Ќа територ≥њ област≥ прот≥каЇ 9429 поток≥в ≥ р≥чок, в основному г≥рських, внасл≥док чого њм характерн≥ част≥ раптов≥ паводки, ¤к≥ нанос¤ть економ≥ц≥ област≥ серйозн≥ матер≥альн≥ збитки.

” горах прот¤гом року випадаЇ 1400, у нижн≥й частин≥ - 500-600 мм опад≥в, що зумовлюЇ достатню зволожен≥сть.

¬насл≥док високих запас≥в поверхневих вод водозабезпечен≥сть област≥ у 6,5 раза перевищуЇ середню по ”крањн≥. «апаси п≥дземних вод дещо обмежен≥.

ѕерерахован≥ фактори формують пом≥рно-континентальний кл≥мат, створюють ц≥нний природний рекреац≥йний потенц≥ал. ¬л≥тку середн¤ температура становить +21o—, взимку - м≥нус 4o—. ¬егетац≥йний пер≥од на низовин≥ триваЇ до 230, у передг≥р'¤х 210-230, у горах 90-210 дн≥в.
√оловне багатство краю - л≥си. Ћ≥сист≥сть територ≥њ становить 56 в≥дсотк≥в. «а площею л≥сового фонду область входить до першоњ п'¤т≥рки, а за запасами деревини займаЇ перше м≥сце серед областей ”крањни. ¬ залежност≥ в≥д вертикального по¤су переважають дубово-грабов≥, дубово-буков≥, буков≥ та хвойн≥ л≥си.

ўор≥чна загот≥вл¤ в середньому б≥л¤ 950 тис.м3 деревини, що в≥дпов≥даЇ розм≥ру розрахунковоњ л≥сос≥ки, даЇ можлив≥сть забезпечити сировиною л≥сопереробну, л≥сох≥м≥чну ≥ меблеву промислов≥сть. ÷е ставить на перше м≥сце завданн¤ комплексного в≥дтворенн¤ природо-ощадливоњ л≥соексплуатац≥њ, глибокоњ переробки деревини, функц≥онуванн¤ меблевого виробництва, л≥сов≥дновленн¤, орган≥зац≥њ поб≥чного користуванн¤ л≥су, орган≥зац≥њ рентабельного мисливського господарства.
¬ ”крањнських  арпатах збережен≥ найб≥льш≥ в ™вроп≥ д≥л¤нки прал≥с≥в, ун≥кальн≥ угрупуванн¤ альп≥йського по¤су флори ≥ фауни.
≈косистема  арпатського б≥осферного запов≥дника в≥днесена до найц≥нн≥ших екосистем земл≥ ≥ входить до м≥жнародноњ мереж≥ б≥осферних резерват≥в ёЌ≈— ќ.
ќбласть маЇ 462,2 тис.га с≥льськогосподарських уг≥дь, у тому числ≥ 200,9 - р≥лл≥, 233,8 тис.га с≥ножатей та пасовищ. ” розрахунку на одного мешканц¤ припадаЇ по 0,37 га с≥льськогосподарських уг≥дь та 0,16 га р≥лл≥, що в≥дпов≥дно у 2,3 та 4,2 раза менше, н≥ж в середньому по ”крањн≥. √рунти рег≥ону оц≥нюютьс¤ ¤к середн≥. ѕереважають бур≥ г≥рсько-л≥сов≥ (буроземи) та дерново-п≥дзолист≥ з неглибоким гумусовим горизонтом та високою кислотн≥стю. ќднак родюч≥сть земл≥ на 36 в≥дсотк≥в нижча, н≥ж у середньому в держав≥.

ѕриродно-рекреац≥йн≥ можливост≥ област≥ становл¤ть 5,2 об'Їмного та 5,1 в≥дсотка варт≥сного потенц≥алу природно-рекреац≥йних ресурс≥в ”крањни. ¬ њњ комплекс≥ 75 розв≥даних ≥ 38 занесених до  адастру м≥нвод ”крањни родовищ та 30 тип≥в досл≥джених м≥неральних вод з деб≥том 3,3 тис. м3 на добу, ¤к≥ Ї ун≥кальними. ѕроте використовуютьс¤ вони лише на 15 в≥дсотк≥в.

ƒжерелом соц≥ально-економ≥чного розвитку област≥ можна вважати освоЇнн¤ ≥ розробку в еколог≥чно безпечних масштабах розв≥даних понад 30 вид≥в корисних копалин, представлених 150 родовищами. ÷е зокрема нетрадиц≥йних дл¤ держави пол≥метал≥в, перл≥т≥в, цеол≥т≥в, л≥парит≥в, поклад≥в баритових руд, каол≥ну, ≥нших. «д≥йснюЇтьс¤ видобуток кам'¤ноњ сол≥, мармурового вапн¤ку, мармуру, долом≥ту тощо.
–озв'¤занн¤ питань енергозабезпеченн¤ у перспектив≥ може вир≥шуватис¤ за рахунок г≥дроенергетичного потенц≥алу р≥чок област≥, ¤кий становить четверту частину його в ”крањн≥. «азначен≥й мет≥ маЇ служити експлуатац≥¤ –усько- омар≥вського газового родовища, розв≥дуванн¤ поклад≥в природного газу у “¤ч≥вському та ”жгородському районах.
” п≥дсумку, географ≥чне розташуванн¤ област≥, рельЇф, л≥си, м≥нерально-сировинн≥ ресурси, зокрема м≥неральн≥ води, пом≥рно- континентальний кл≥мат, багатов≥ков≥ традиц≥њ ≥ самобутн¤ культура багатонац≥онального краю - основн≥ фактори, ¤к≥ визначають зм≥ст ≥ формуванн¤ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку краю в умовах ринковоњ трансформац≥њ.
„исельн≥сть на¤вного населенн¤ област≥ за попередн≥ми даними ¬сеукрањнського перепису населенн¤ станом на 5.12.2001 року склала 1257,7 тис.ос≥б, що становить 2,6 в≥дсотка населенн¤ ”крањни. «а його к≥льк≥стю область серед ≥нших рег≥он≥в займаЇ 18, а за щ≥льн≥стю населенн¤ на 1 км2 (98 ос≥б) - шосте м≥сце в держав≥.
Ќаселенн¤ пом≥тно урбан≥зоване, 37 в≥дсотк≥в його проживаЇ в м≥ськ≥й м≥сцевост≥, у тому числ≥ 117,6 тис.ос≥б - в обласному центр≥. ѕ'¤та частина населенн¤ проживаЇ в 192 населених пунктах, ¤к≥ мають статус г≥рських.
¬ област≥ проживають громад¤ни 75 нац≥ональностей ≥ народностей. ѕереважну б≥льш≥сть становл¤ть украњнц≥, вагому частку займають угорц≥, рос≥¤ни, румуни, цигани, словаки.

ќбласть, ¤к ≥ ”крањна в ц≥лому, пройшла складний етап свого розвитку. «а пер≥од ринкових перетворень в≥дбулис¤ зм≥ни галузевоњ структури та орган≥зац≥йно-правових форм господарюванн¤. ѕроведено реформуванн¤ аграрного сектора, на баз≥ колишн≥х колективних с≥льськогосподарських п≥дприЇмств створено нов≥ господарськ≥ формуванн¤, заснован≥ на приватн≥й власност≥ на землю та майно. ”тверджуютьс¤ основи ринковоњ ≥нфраструктури. Ќа початок 2002 року зареЇстровано 38 банк≥вських установ, 35 аудиторських ф≥рм, 74 страхов≥ компан≥њ та њх ф≥л≥њ. Ќа фондовому ринку област≥ д≥ють 3 реЇстратори та 1 торговець ц≥нними паперами ≥ 20 аудитор≥в.

ƒл¤ наданн¤ послуг п≥дприЇмницьким структурам створено 3 б≥знес-центри за програмою "TACIS" та фондом "™враз≥¤". ѕри ”жгородському м≥ськвиконком≥ д≥Ї венчурний фонд м≥крокредитуванн¤.
ƒинам≥чного розвитку набули процеси реформуванн¤ власност≥. Ќедержавним сектором забезпечуЇтьс¤ 92,3 в≥дсотка промислового виробництва, 65,5 - обс¤гу буд≥вельних роб≥т, 94,0 внутр≥шнього та 98,8 зовн≥шньоторговельного обороту, надаЇтьс¤ б≥льше половини послуг. ” господарствах населенн¤ вироблено понад 93 в≥дсотки молока, м'¤са, ¤Їць, картопл≥, овоч≥в та фрукт≥в.

¬ област≥, одн≥й з перших, починаючи з 1997 року, вдалос¤ зупинити пад≥нн¤ промислового виробництва. ” 2001р., пор≥вн¤но з попередн≥м, обс¤г виробництва промисловоњ продукц≥њ зб≥льшено на 21,6 в≥дсотка при 14,2 по ”крањн≥ та 12,7 в≥дсотка в середньому за 1996-2001 роки. «ростанн¤ обс¤г≥в в≥дбулос¤ майже у вс≥х рег≥онах област≥ та пр≥оритетних видах промисловоњ д≥¤льност≥.

¬ аграрному сектор≥ у 2001р. забезпечено позитивн≥ темпи виробництва продукц≥њ рослинництва. «а рахунок п≥двищенн¤ урожайност≥ одержано б≥льше зерна, картопл≥, овоч≥в. «а р≥к господарствами ус≥х категор≥й вироблено 75,9 тис. т м'¤са в жив≥й ваз≥, 373,1 тис. т молока, 259,5 млн.штук ¤Їць та 188 тонн вовни.
«а рахунок вс≥х джерел ф≥нансуванн¤ в економ≥ку област≥ вкладено 270,2 млн.грн. ≥нвестиц≥й (у ц≥нах 1996р.), що на 32,9 в≥дсотка б≥льше н≥ж у минулому роц≥, на розвиток виробничоњ сфери спр¤мовано 61,3 в≥дсотка загального обс¤гу.

“ранспортний комплекс област≥ Ї складовою частиною транзитного потенц≥алу ”крањни. «агальна довжина зал≥зничних кол≥й становить 1476 км. јвтомоб≥льн≥ перевезенн¤ вантаж≥в та пасажир≥в зд≥йснюютьс¤ по розгалужених мережах автомоб≥льних дор≥г, прот¤жн≥стю понад 3,3 тис.км. ѕ≥дприЇмствами транспортного комплексу у 2001р. в≥дправлено 15,5 млн.т вантаж≥в та перевезено 42,7 м≥льйона пасажир≥в.
ѕослуги електричного зв'¤зку в област≥ надаютьс¤ в основному п≥дрозд≥лами ¬ј“ "”кртелеком" та «ј“ "”“≈Ћ". Ќа мереж≥ електроз'¤зку "”кртелекому" експлуатуЇтьс¤ 333 ј“—, у тому числ≥ 274 - у с≥льськ≥й м≥сцевост≥. ” рег≥он≥ працюють два оператори моб≥льного зв'¤зку —ѕ "UMC" ("”крањнський моб≥льний зв'¤зок") та «акарпатська ф≥л≥¤ компан≥њ  »ѓ¬—“ј–GSM. ћоб≥льним зв'¤зком користуЇтьс¤ близько 10 тис. ос≥б. ≤нтернет-ринок нараховуЇ 14 ≥нтернет-провайдер≥в, б≥льш≥сть з ¤ких шлюзов≥, сконцентрован≥ у м.”жгород≥. ƒоходи в≥д наданн¤ послуг зв'¤зку склали 106,6 млн.гривень.

1	2

Ќазва: «агальн≥ в≥домост≥ про «акарпатську область
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1044 прочитано)