√еограф≥¤ > «алежн≥сть кл≥мату в≥д широти, п≥дстил¤ючоњ поверхн≥, циркул¤ц≥њ атмосфери. “ипи пов≥тр¤них мас

«алежн≥сть кл≥мату в≥д широти, п≥дстил¤ючоњ поверхн≥, циркул¤ц≥њ атмосфери. “ипи пов≥тр¤них мас

1. «алежн≥сть кл≥мату в≥д географ≥чноњ широти,

п≥дстилаючоњ поверхн≥, циркул¤ц≥њ атмосфери

 л≥мат Ч це багатор≥чний режим погоди, властивий певн≥й м≥сце≠вост≥. ¬≥н формуЇтьс¤ п≥д впливом трьох найважлив≥ших чинник≥в: при≠току на «емлю сон¤чноњ рад≥ац≥њ, атмосферноњ циркул¤ц≥њ ≥ характеру п≥дстилаючоњ земноњ поверхн≥.

 л≥мат залежить в≥д географ≥чноњ широти, тому що вона визначаЇ кут пад≥нн¤ сон¤чних промен≥в, а значить Ч приплив на «емлю сон¤ч≠ноњ рад≥ац≥њ. ÷ей чинник став причиною по¤ви на планет≥ п'¤тьох тепло≠вих по¤с≥в Ч жаркого, двох пом≥рних ≥ двох холодних.

÷иркул¤ц≥¤ атмосфери Ч не менш важливий чинник, ¤кий утво≠рюЇ кл≥мат, оск≥льки пов≥тр¤н≥ маси, що перем≥щуютьс¤ (тепл≥ або хо≠лодн≥, сух≥ або волог≥), спроможн≥ сформувати усередин≥ теплового по≠¤су р≥зноман≥тн≥ режими погоди (тобто кл≥мати). Ќа глобальному р≥вн≥ загальна .циркул¤ц≥¤ атмосфери призводить до утворенн¤ по¤с≥в висо≠кого (у троп≥чних широтах ≥ пол¤рних област¤х) ≥ низького (в екватор≥≠альн≥й смуз≥ й пом≥рних широтах) тиску.

 л≥матичн≥ по¤си «емл≥ (екватор≥альний, субекватор≥альн≥, троп≥чн≥ ≥ т. д.) Ч приклад сп≥льноњ д≥њ двох фактор≥в Ч надходженн¤ сон¤чноњ рад≥ац≥њ ≥ планетарноњ атмосферноњ циркул¤ц≥њ.

як приклад циркул¤ц≥њ пов≥тр¤них мас, що призвод¤ть до форму≠ванн¤ кл≥мату на рег≥ональному р≥вн≥, можна назвати мусони Ч в≥три, що зм≥нюють св≥й напр¤мок два рази на р≥к. Ћ≥тн≥й мусон, дме з океану на сушу, а зимовий Ч навпаки.

ѕ≥дстилаюча поверхн¤ Ч це своЇр≥дний фон, на ¤кому в≥дбуваЇтьс¤ перерозпод≥л тепла ≥ вологи, це важливий кл≥матотв≥рний чинник. “ак, висота м≥сцевост≥ над р≥внем мор¤ впливаЇ ≥ на к≥льк≥сть опад≥в (у горах њх випадаЇ б≥льше, н≥ж на прил¤гаючих р≥внинах), ≥ на температуру по≠в≥тр¤ (чим вище, тим холодн≥ше), ” результат≥ в горах формуЇтьс¤ ви≠сотна кл≥матична по¤сн≥сть.

√ори можуть перешкоджати проникненню холодних пов≥тр¤них мас (наприклад,  римськ≥ гори захищають ѕ≥вденний берег  риму в≥д хо≠лодного пов≥тр¤ п≥вн≥чних широт. √≥малањ Ч приклад г≥р, що перешкод≠жають проникненню вологих пов≥тр¤них мас усередину материка.

Ќа кл≥мат впливають ≥ прибережн≥ теч≥њ. “ак, холодна Ѕенгельська те≠ч≥¤ б≥л¤ берег≥в јфрики стала причиною утворенн¤ троп≥чноњ пустел≥ Ќам≥б. ” залежност≥ в≥д характеру п≥дстилаючоњ поверхн≥ (океан або суша) формуютьс¤ морськ≥ ≥ континентальн≥ типи кл≥мату.

2. ѕов≥тр¤н≥ маси. “ипи пов≥тр¤них мас та њх рухи

ѕов≥тр¤н≥ маси Ч велик≥ об'Їми пов≥тр¤ з тропосфер≥, що характе≠ризуютьс¤ в≥дносно однор≥дними властивост¤ми (однор≥дн≥ за темпера≠турою, волог≥стю) ≥ рухаютьс¤ ¤к одне ц≥ле.

Ќа «емл≥ вид≥л¤ють 4 зональних типи пов≥тр¤них мас.

≈кватор≥альне пов≥тр¤ Ч пов≥тр¤н≥ маси, що утворюютьс¤ в смуз≥ зниженого тиску. ¬они мають висок≥ температури ≥ велику волог≥сть.

“роп≥чне пов≥тр¤ Ч пов≥тр¤н≥ маси, що утворюютьс¤ в смуз≥ висо≠кого тиску.  онтинентальне троп≥чне пов≥тр¤ формуЇтьс¤ над троп≥чни≠ми пустел¤ми. ¬оно маЇ високу температуру, низьку в≥дносну волог≥сть. ћорське троп≥чне пов≥тр¤ утворюЇтьс¤ над океанами. ” нього висок≥ тем≠ператури ≥ волог≥сть.

ѕом≥рне пов≥тр¤Ч пов≥тр¤н≥ маси, що утворюютьс¤ пом≥рних широтах. ћорське пом≥рне пов≥тр¤ формуЇтьс¤ в област¤х низького тис≠ку над океанами, волог≥сть його велика. «ах≥дними в≥трами ≥ циклона≠ми воно переноситьс¤ далеко всередину материк≥в, принос¤чи ≥з собою опади.  онтинентальне пом≥рне пов≥тр¤ формуЇтьс¤ над материками. …ого властивост≥ по сезонах неоднаков≥: ул≥тку пов≥тр¤ маЇ досить ви≠соку температуру ≤ може м≥стити достатньо вологи, взимку воно холод≠не й сухе.

јрктичне (антарктичне) пов≥тр¤ Ч пов≥тр¤н≥ маси, що утворю≠ютьс¤ над јрктикою й јнтарктидою в област≥ високого тиску.  онтинен≠тальне арктичне (антарктичне) пов≥тр¤ маЇ, вкрай низьк≥ температури ≥ невелику волог≥сть. ћорське арктичне (антарктичне) пов≥тр¤ трохи тепл≥ше, м≥стить б≥льше вологи.

ћ≥ж основними зональними типами пов≥тр¤них мас виникають го≠ловн≥ кл≥матичн≥ фронти: арктичний, пол¤рний, троп≥чний.

‘ронти виникають ≥ на рег≥ональному р≥вн≥ Ч при з≥ткненн≥ теплоњ ≥ холодноњ пов≥тр¤них мас. “еплий фронт утворюЇтьс¤ при насуванн≥ теп≠лого пов≥тр¤ на холодне; холодний фронт Ч навпаки.

1

Ќазва: «алежн≥сть кл≥мату в≥д широти, п≥дстил¤ючоњ поверхн≥, циркул¤ц≥њ атмосфери. “ипи пов≥тр¤них мас
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (468 прочитано)