√еограф≥¤ >  ≥льк≥сть населенн¤ «емл≥, його природний та механ≥чний рух

 ≥льк≥сть населенн¤ «емл≥, його природний та механ≥чний рух

—укупн≥сть людей, ¤к≥ проживають на певн≥й територ≥њ, становить њњ населенн¤. ¬оно вивчаЇтьс¤ багатьма науками. “ак, демограф≥¤ досл≥джуЇ законом≥рност≥ в≥дтворенн¤ населенн¤ та окремих його груп шл¤хом анал≥зу природ нього руху та зм≥н статево-в≥ковоњ, шлюбноњ та с≥мейноњ структур. ≈тнограф≥¤ вивчаЇ побутов≥ та культурн≥ особливост≥ житт¤ народ≥в. √еограф≥¤ населенн¤ вивчаЇ особливост≥ розм≥щенн¤ населенн¤ та поселень на земн≥й кул≥ залежно в≥д при≠родних особливостей та сусп≥льних умов його ≥снуванн¤.

√оловними напр¤мами досл≥джень географ≥њ населенн¤ Ї вивченн¤ його: рег≥о≠нальних к≥льк≥сних характеристик; в≥дм≥нностей статево-в≥кового, соц≥ального, етн≥чного, рел≥г≥йного складу; особливостей розселенн¤ та сучасного стану ур≠бан≥зац≥њ, ¤кост≥ та характеру використанн¤ трудових ресурс≥в у крањнах ≥ рег≥онах. Ќин≥ населенн¤ св≥ту становить понад 5,6 млрд чолов≥к. ¬оно пост≥йно зрос≠таЇ за рахунок в≥дтворенн¤. ¬≥дтворенн¤ (природний рух) населенн¤ Ц це сукупн≥сть процес≥в народжуваност≥ ≥ смертност≥, ¤к≥ визначають розм≥ри природного приросту. ¬≥д динам≥ки природного приросту залежить характер без≠перервного в≥дновленн¤ людських покол≥нь.

ѕриродний прир≥ст - це перевищенн¤ народжуваност≥ над смертн≥стю (обчислюЇтьс¤ на 1000 жител≥в на р≥к). ¬≥н може бути додатним у раз≥ перевищен≠н¤ народжуваност≥ над смертн≥стю ≥ в≥д'Їмним, коли смертн≥сть б≥льша в≥д наро≠джуваност≥, або нульовим, коли ц≥ показники мають однакове значенн¤ (мал. 9). «алежно в≥д соц≥ально-економ≥чних умов житт¤ людей, сп≥вв≥дношенн¤ показ≠ник≥в народжуваност≥, смертност≥ та природного приросту складаЇтьс¤ по-р≥зно≠му. ƒл¤ населенн¤ крањн, що перебувають на низьких р≥вн¤х економ≥чного роз≠витку, характерн≥ висок≥ показники народжуваност≥ ≥ смертност≥, а в≥дтак - низький природний прир≥ст. ≈п≥дем≥њ та стих≥йн≥ лиха ще б≥льше пог≥ршують си≠туац≥ю. « початком тих чи ≥нших сусп≥льно-економ≥чних перетворень по≠л≥пшуЇтьс¤ ¤к≥сть житт¤, кращим стаЇ медичне обслуговуванн¤, ≥ це спри¤Ї ≥стот≠ному зменшенню показник≥в смертност≥. « розвитком процес≥в ≥ндустр≥ал≥зац≥њ та урбан≥зац≥њ починають зменшуватис¤ ≥ показники народжуваност≥.  ожному з етап≥в переб≥гу цього демограф≥чного переходу притаманна сво¤ ситуац≥¤ у в≥дтво≠ренн≥ населенн¤. ¬ наш час у св≥т≥ переважають два типи в≥дтворенн¤ населен≠н¤. ƒл¤ першого типу характерн≥ пор≥вн¤но невисок≥ показники народжуваност≥, смертност≥ й природного приросту (до 12 чолов≥к на 1000 жител≥в). як насл≥док - велика частка старших в≥кових груп у структур≥ населенн¤. ÷ей тип характерний дл¤ б≥льшост≥ крањн ™вропи, ѕ≥вн≥чноњ јмерики. ƒругий тип в≥дтворенн¤ власти≠вий крањнам јз≥њ, јфрики та Ћатинськоњ јмерики. ƒл¤ нього характерн≥ пор≥вн¤≠но висок≥ показники народжуваност≥, стаб≥льн≥ на певному (часто низькому) р≥вн≥ показники смертност≥ та високий природний прир≥ст (понад 12 чолов≥к на 1000 жи≠тел≥в). ” ц≥й груп≥ висока частка молодших в≥кових груп у структур≥ населенн¤. “ак, природний прир≥ст населенн¤ в розвинутих крањнах «ах≥дноњ ™вропи та ѕ≥вн≥чноњ јмерики становить в≥дпов≥дно 3 ≥ 5 чолов≥к на 1000 жител≥в, тод≥ ¤к, наприклад, у крањнах ѕ≥вденноњ јз≥њ - 22, ÷ентральноњ јмерики - 31 чолов≥к на 1000 жител≥в. ” середньому за р≥к населенн¤ «емл≥ зростаЇ на 90 млн чолов≥к, на≠самперед за рахунок крањн, що розвиваютьс¤, ¤к≥ дають понад 90 % щор≥чного приросту населенн¤ (мал.).

ƒо XVIII ст. зростанн¤ к≥лькост≥ населенн¤ св≥ту залежало здеб≥льшого в≥д

б≥олог≥чних процес≥в. ѕ≥зн≥ше на перший план вийшли соц≥ально-економ≥чн≥ чинники, ≥ з того часу населенн¤ «емл≥ почало зростати швидкими темпами. «а прогнозами спец≥ал≥ст≥в 00Ќ, до к≥нц¤ наступного стол≥тт¤ к≥льк≥сть населенн¤ на планет≥ ще б≥льше зросте ≥ стаб≥л≥зуЇтьс¤ на р≥вн≥ близько 10 млрд чолов≥к.

Man.. ƒинам≥ка процесу природного руху населенн¤

(%0 - природний прир≥ст на 1000 жител≥в)

Ўвидк≥ темпи зростанн¤ приросту населенн¤ д≥стали назву демограф≥чного ви≠буху й перетворилис¤ в одну з глобальних проблем людства. –озв'¤занн¤ ц≥Їњ про≠блеми вбачаЇтьс¤ у проведенн≥ певноњ демограф≥чноњ пол≥тики системи адм≥≠н≥стративних, економ≥чних, пропагандистських та ≥нших заход≥в, ¤к≥ зд≥йснюють≠с¤ державою з метою урегулюванн¤ передус≥м народжуваност≥. ¬ крањнах з першим типом в≥дтворенн¤ населенн¤ державн≥ заходи спр¤мован≥ на зб≥льшенн¤ народжу≠ваност≥ та природного приросту, а в крањнах з другим типом - навпаки, на скоро≠ченн¤. “ак, у багатьох Ївропейських крањнах (‘–Ќ, Ќ≥дерланди, Ўвец≥¤ тощо) за≠проваджують грошов≥ субсид≥њ, певн≥ м≥ри соц≥ального захисту та стимулюванн¤, ≥нш≥ заходи соц≥ально-економ≥чного характеру дл¤ п≥дтримки с≥мей та ж≥нок, ¤к≥ мають д≥тей. Ћ в  итањ, навпаки, державного значенн¤ набула пол≥тика стримуван≠н¤ народжуваност≥ шл¤хом њњ обмеженн¤.

Ќа к≥льк≥сть населенн¤ крањни, його структуру, культурний та осв≥тн≥й р≥вень ≥стотно впливають м≥грац≥њ.

ћ≥грац≥њ населенн¤ - це перем≥щенн¤ людей по територ≥њ, пов'¤зан≥ з≥ зм≥ною пост≥йного м≥сц¤ проживанн¤ та роботи.

ћ≥грац≥њ класиф≥кують за причинами (економ≥чн≥, пол≥тичн≥, гуман≥тарн≥ тощо), строками (сезонн≥, тимчасов≥, пост≥йн≥), напр¤мами (зовн≥шн≥ ≥ внутр≥шн≥), складом ћ≥грант≥в, ступенем орган≥зованост≥ тощо. ≤стотно впливають на м≥грац≥ю в≥йни, кон≠фл≥кти, зм≥ни пол≥тичноњ ситуац≥њ в крањн≥ або рег≥он≥, зм≥ни державних кордон≥в.

ћехан≥чний прир≥ст вносить певн≥ корективи в демограф≥чн≥ процеси ≥ у фор≠муванн¤ культури народ≥в.

«овн≥шн≥ м≥грац≥њ под≥л¤ють на: а) ем≥грац≥ю - вињзд громад¤н з≥ своЇњ крањни до ≥ншоњ держави на пост≥йне проживанн¤ або на тривалий пер≥од; б) ≥мм≥грац≥ю - в'њзд до крањни громад¤н ≥ншоњ держави на пост≥йне або тривале проживанн¤.

«овн≥шн≥ м≥грац≥њ населенн¤ найб≥льшого розмаху набули в добу кап≥тал≥зму. ѕ≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни головним районом прит¤ганн¤ робочоњ сили стала «ах≥дна ™вропа. ¬еликий район ≥мм≥грац≥њ сформувавс¤ в нафтодобувних араб≠ських крањнах Ѕлизького —ходу.

” друг≥й половин≥ XX ст. з'¤вилас¤ нова форма зовн≥шн≥х м≥грац≥й, ¤ка д≥ста≠ла назву Ђв≥дпливу ум≥вї. —уть њњ пол¤гаЇ в переманюванн≥ розвинутими крањнами ≥ноземних учених, ≥нженер≥в та ≥нших спец≥ал≥ст≥в високоњ квал≥ф≥кац≥њ, ¤ким створюють кращ≥ умови роботи ≥ виплачують високу зарплату.

Ќин≥ найб≥льш≥ м≥грац≥йн≥ потоки спр¤мован≥ у —Ўј Ч з крањн Ћатинськоњ јмерики, в ™вропу - з крањн јз≥њ ≥ јфрики. Ѕагато людей вињжджаЇ з крањн —Ќƒ ≥ ÷ентральноњ ™вропи в «ах≥дну ™вропу, ѕ≥вн≥чну јмерику, ≤зрањль.

ƒл¤ вс≥х крањн св≥ту характерною рисою Ї зростанн¤ масштаб≥в внутр≥шн≥х м≥грац≥й ≥ насамперед з с≥льськоњ м≥сцевост≥ в м≥ста, особливо велик≥ та столичн≥. ¬ результат≥ темпи зростанн¤ с≥льського населенн¤ упов≥льнились, а темпи зростанн¤ м≥ського - пришвидшилис¤.

1

Ќазва:  ≥льк≥сть населенн¤ «емл≥, його природний та механ≥чний рух
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (667 прочитано)