√еограф≥¤ >  л≥матоутворююч≥ чинники та кл≥матичн≥ по¤си

 л≥матоутворююч≥ чинники та кл≥матичн≥ по¤си

 л≥мат.  л≥матотворн≥ чинники.

 л≥матичн≥ по¤си та област≥ «емл≥, законом≥рност≥ розм≥щенн¤

 л≥мат Ч це багатор≥чний режим погоди, властивий певн≥й м≥сце≠вост≥.  л≥мат формуЇтьс¤ п≥д впливом трьох найважлив≥ших чинник≥в:

Ч надходженн¤ на «емлю сон¤чноњ рад≥ац≥њ, к≥льк≥сть ¤коњ визна≠чаЇтьс¤ кутом пад≥нн¤ сон¤чних промен≥в, що залежить в≥д широти м≥сц¤;

Ч атмосферноњ циркул¤ц≥њ Ч законом≥рного перем≥щенн¤ пов≥тр¤≠них мас, в процес≥ ¤кого зд≥йснюЇтьс¤ перенос тепла ≥ вологи;

Ч характеру п≥дступаючоњ земноњ поверхн≥ Ч рельЇфу.

 л≥мат законом≥рно зм≥нюЇтьс¤ в широтному напр¤м≥ Ч в≥д еквато≠ра до полюс≥в.

Ќа «емл≥ вид≥л¤ютьс¤ 13 кл≥матичних по¤с≥в. √оловна ознака по≠¤су Ч переважанн¤ тих чи ≥нших тип≥в пов≥тр¤них мас.

ќсновних по¤с≥в с≥м:

Ч екватор≥альний (панують екватор≥альн≥ пов≥тр¤н≥ маси (ѕћ) Ч

жарк≥ ≥ волог≥);

Ч два троп≥чних (троп≥чн≥ ѓ≤ћ Ч жарк≥ ≥ сух≥);

Ч два пом≥рних (пом≥рн≥ ѕћ Ч пом≥рно тепл≥ ≥ пом≥рно волог≥);

Ч арктичний (арктичн≥ ѕћ Ч холодн≥ ≥ сух≥);

Ч антарктичний (антарктичн≥ ѓ≤ћ Ч дуже холодн≥ ≥ сух≥).

ќск≥льки по сезонах по¤си тиск≥в ≥ пов≥тр¤них мас перем≥щаютьс¤ сл≥дом за —онцем то на п≥вн≥ч (з березн¤ по вересень), то на п≥вдень (з вересн¤ по березень) в≥д екватора, на «емл≥ виникли перех≥дн≥ кл≥ма≠тичн≥ по¤си, њх ш≥сть:

Ч два субекватор≥альних (вл≥тку панують екватор≥альн≥ ѕћ, взим≠ку Ч троп≥чн≥);

Ч два субтроп≥чних (вл≥тку Ч троп≥чн≥ ѕћ, взимку Ч пом≥рн≥);

Ч субарктичний (вл≥тку Ч пом≥рн≥ ѕћ, взимку Ч арктичн≥);

Ч субантарктичний (вл≥тку Ч пом≥рн≥ ѕћ, взимку Ч антарктичн≥).

¬середин≥ кл≥матичних по¤с≥в вид≥л¤ютьс¤ кл≥матичн≥ област≥ Ц територ≥њ з певним типом кл≥мату.

“ип кл≥мату Ч це ст≥йка сукупн≥сть кл≥матичних показник≥в, харак≠терних дл¤ певного пер≥оду часу ≥ певноњ територ≥њ.

≈кватор≥альний, арктичний ≥ антарктичний кл≥матичн≥ по¤си ма≠ють лише по одному типу кл≥мату, оск≥льки пов≥тр¤н≥ маси там весь р≥к не зм≥нюють своњх властивостей ≥ однаков≥ ¤к над суходолом, так ≥ над океаном. ƒл¤ субекватор≥ального по¤су також характерний один тип кл≥мату Ч вл≥тку жаркий ≥ вологий, взимку Ч жаркий ≥ сухий.

¬ троп≥чному по¤с≥ ч≥тко виражено два типи кл≥мату. ” внутр≥шн≥х районах материк≥в ≥ на зах≥дному узбережж≥ формуЇтьс¤ троп≥чний пус≠тельний тип кл≥мату. Ќа сх≥дних узбережж¤х материк≥в формуЇтьс¤ троп≥чний вологий тип кл≥мату.

” субтроп≥чному по¤с≥ формуютьс¤ три типи кл≥мату: б≥л¤ зах≥дного уз≠бережж¤ Ч субтроп≥чний середземноморський (≥з теплою вологою зимою ≥ сухим жарким л≥том), у центр≥ материка Ч субтроп≥чний континентальний (через в≥ддален≥сть в≥д океан≥в весь р≥к мало опад≥в), на сх≥дному узбережж≥ Ч субтроп≥чний вологий (≥з вологою зимою ≥ волог≥шим в≥д зими л≥том).

” пом≥рному по¤с≥, де панують зах≥дн≥ в≥три, у зах≥дних берег≥в фор≠муЇтьс¤ пом≥рний морський тип кл≥мату (≥з р≥вном≥рним зволоженн¤м прот¤гом усього року). ƒал≥ на сх≥д вид≥л¤ютьс¤ пом≥рно континенталь≠ний, континентальний ≥ р≥зко континентальний типи кл≥мату. Ќа сх≥дному узбережж≥, де панують мусони, формуЇтьс¤ пом≥рний мусонний тип кл≥мату (≥з сухою холодною зимою ≥ вологим теплим л≥том).

” субарктичному ≥ субантарктичному по¤сах вид≥л¤ють морський ≥ континентальний типи кл≥мату.

«алежн≥сть кл≥мату в≥д географ≥чноњ широти,

п≥дстилаючоњ поверхн≥, циркул¤ц≥њ атмосфери

 л≥мат залежить в≥д географ≥чноњ широти, тому що вона визначаЇ кут пад≥нн¤ сон¤чних промен≥в, а значить Ч приплив на «емлю сон¤ч≠ноњ рад≥ац≥њ. ÷ей чинник став причиною по¤ви на планет≥ п'¤тьох тепло≠вих по¤с≥в Ч жаркого, двох пом≥рних ≥ двох холодних.

÷иркул¤ц≥¤ атмосфери Ч не менш важливий чинник, ¤кий утво≠рюЇ кл≥мат, оск≥льки пов≥тр¤н≥ маси, що перем≥щуютьс¤ (тепл≥ або хо≠лодн≥, сух≥ або волог≥), спроможн≥ сформувати усередин≥ теплового по≠¤су р≥зноман≥тн≥ режими погоди (тобто кл≥мати). Ќа глобальному р≥вн≥ загальна .циркул¤ц≥¤ атмосфери призводить до утворенн¤ по¤с≥в висо≠кого (у троп≥чних широтах ≥ пол¤рних област¤х) ≥ низького (в екватор≥≠альн≥й смуз≥ й пом≥рних широтах) тиску.

 л≥матичн≥ по¤си «емл≥ (екватор≥альний, субекватор≥альн≥, троп≥чн≥ ≥ т. д.) Ч приклад сп≥льноњ д≥њ двох фактор≥в Ч надходженн¤ сон¤чноњ рад≥ац≥њ ≥ планетарноњ атмосферноњ циркул¤ц≥њ.

як приклад циркул¤ц≥њ пов≥тр¤них мас, що призвод¤ть до форму≠ванн¤ кл≥мату на рег≥ональному р≥вн≥, можна назвати мусони Ч в≥три, що зм≥нюють св≥й напр¤мок два рази на р≥к. Ћ≥тн≥й мусон, дме з океану на сушу, а зимовий Ч навпаки.

ѕ≥дстилаюча поверхн¤ Ч це своЇр≥дний фон, на ¤кому в≥дбуваЇтьс¤ перерозпод≥л тепла ≥ вологи, це важливий кл≥матотв≥рний чинник. “ак, висота м≥сцевост≥ над р≥внем мор¤ впливаЇ ≥ на к≥льк≥сть опад≥в (у горах њх випадаЇ б≥льше, н≥ж на прил¤гаючих р≥внинах), ≥ на температуру по≠в≥тр¤ (чим вище, тим холодн≥ше), ” результат≥ в горах формуЇтьс¤ ви≠сотна кл≥матична по¤сн≥сть.

√ори можуть перешкоджати проникненню холодних пов≥тр¤них мас (наприклад,  римськ≥ гори захищають ѕ≥вденний берег  риму в≥д хо≠лодного пов≥тр¤ п≥вн≥чних широт. √≥малањ Ч приклад г≥р, що перешкод≠жають проникненню вологих пов≥тр¤них мас усередину материка.

Ќа кл≥мат впливають ≥ прибережн≥ теч≥њ. “ак, холодна Ѕенгельська те≠ч≥¤ б≥л¤ берег≥в јфрики стала причиною утворенн¤ троп≥чноњ пустел≥ Ќам≥б. ” залежност≥ в≥д характеру п≥дстилаючоњ поверхн≥ (океан або суша) формуютьс¤ морськ≥ ≥ континентальн≥ типи кл≥мату.

1

Ќазва:  л≥матоутворююч≥ чинники та кл≥матичн≥ по¤си
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (558 прочитано)