√еограф≥¤ >  олумб≥¤

 олумб≥¤

 ќЋ”ћЅ≤я

—толиц¤: Ѕогота.

–озташована на п≥вн≥чному вигин≥ п≥вденноамериканського континенту,  олумб≥¤, схожа на сторожову вежу, омиваЇтьс¤ водами двох океан≥в, “ихого й јтлантичного, ¤кий у ц≥й частин≥ зветьс¤  арибське море. ” крањн≥ зустр≥чаютьс¤ найр≥зноман≥тн≥ш≥ кл≥матичн≥ умови, в≥д гар¤чих троп≥к≥в у сельвах ≥ на р≥внинах до в≥чних сн≥г≥в на вершинах јндського г≥рського ланцюга.  олумб≥¤ складаЇтьс¤ з великих м≥ст ≥ маленьких с≥л, розкиданих безладно серед сельви ≥ г≥р, на берегах величезних р≥к, озер, у субтроп≥чних л≥сах, на гар¤чих р≥внинах, у холодних ≥ мерзлих саванах. Ѕ≥ор≥зноман≥тн≥сть  олумб≥њ вважаЇтьс¤ одним з найбагатших у св≥т≥.  р≥м того, крањна маЇ у своЇму розпор¤дженн≥ запаси золота, нафти, смарагд≥в ≥ р≥зних м≥нерал≥в.  олумб≥йський кава з його вишуканими смаковими ¤кост¤ми, ун≥кальне розмањт≥сть ≥ краса колумб≥йських кв≥т≥в, безл≥ч сорт≥в фрукт≥в ≥ високо¤к≥сн≥ вироби текстильноњ промисловост≥ забезпечили крањн≥ св≥тову попул¤рн≥сть.

Ќа територ≥њ  олумб≥њ в≥дбулос¤ злитт¤ двох культур: Ївропейськими, привнесеними ≥спанськими конк≥стадорами в XV стол≥тт≥, ≥ туб≥льноњ, сформованоњ при зм≥шанн≥ ≥нд≥йських цив≥л≥зац≥й ≥ народ≥в, що залишили найбагатшу пам'¤ть про своЇ тис¤чол≥тнЇ минуле. Ќаселенн¤ крањни, що складаЇ сорок м≥льйон≥в чолов≥к, ¤вл¤Ї собою сум≥ш Ївропейц≥в, ≥нд≥анц≥в ≥ негр≥в - раб≥в, привезених з јфрики. Ќезважаючи на те, що в крањн≥ Їдина мова - ≥спанський ≥ Їдина рел≥г≥¤ - католицька,  олумб≥¤ в≥др≥зн¤Їтьс¤ великою етн≥чною ≥ культурною розмањт≥стю. —аме тут зародивс¤ м≥стичний реал≥зм, найб≥льшим представником ¤кого Ї √абр≥Їль √арс≥¤ ћаркес. —аме цей колорит присутн≥й у роботах художник≥в  олумб≥њ, таких ¤к ‘ернандо Ѕотеро. —аме сюди ≥дуть корен¤ми троп≥чн≥ музика ≥ танц≥ - сальса, кумб≥¤, порро, вальенато. —аме на ц≥й основ≥ зародилос¤ зухвале новаторство колумб≥йськоњ культури.

Ќезважаючи на велику в≥дстань, що розд≥л¤Ї наш≥ народи, –ос≥¤ ≥  олумб≥¤ продовжують п≥дтримувати в≥дносини, початок ¤ким було покладено в XVIII стол≥тт≥, коли в —анкт-ѕетербург прибув один з передв≥сник≥в визвольноњ боротьби проти ≥спанського пануванн¤ ‘ранс≥ско ћ≥ранда, з пошаною прийн¤тий ≥мператрицею  атериною ¬еликоњ. ј на початку XIX стол≥тт¤ газета <ѕетербурзький в≥сник> у своњх статт¤х прид≥л¤ла велику увагу визвольн≥й боротьб≥ в  олумб≥њ п≥д предводительством —имона Ѕол≥вару, нац≥онального визволител¤. ”  олумб≥њ користаютьс¤ попул¤рн≥стю ≥ попул¤рн≥стю рос≥йська культура, музика ≥ л≥тература. ј добутку кращих колумб≥йських письменник≥в перевод¤тьс¤ на мову ѕушк≥на.

” б≥бл≥отеках —анкт-ѕетербурга, в ≈тнограф≥чному музењ, а також у старих газетах збер≥гаютьс¤ св≥дченн¤ встановленн¤ ≥ п≥дтримки в≥дносин м≥ж  олумб≥Їю ≥ –ос≥Їю, що ми прагнемо збагатити й актив≥зувати.

 олумб≥¤ - це крањна з дуже багатою флорою. «атверджуЇтьс¤, що в колумб≥йському департамент≥ „око т≥льки на одному дерев≥ б≥льше розмањтост≥, чим у ¬еликобритан≥њ в ц≥лому л≥с≥. ¬≥дпов≥дно до результат≥в досл≥дженн¤ <ћегаразнообразие>(проведеного ќрган≥зац≥Їю по захисту навколишнього середовища <ћ≥жнародне збереженн¤>) по своЇму б≥олог≥чному багатству  олумб≥¤ займаЇ третЇ м≥сце у св≥т≥ п≥сл¤ Ѕразил≥њ й ≤ндонез≥њ.

” св≥товому рейтингу  олумб≥њ прид≥л¤Їтьс¤ перше м≥сце по р≥зноман≥ттю птах≥в, ¤ких нараховуЇтьс¤ 1750 вид≥в (20% з 8000 ≥снуючих на земл≥), перше чи друге м≥сце по к≥лькост≥ р≥зновид≥в земноводних - 407, третЇ м≥сце по к≥лькост≥ рептил≥й - 520 вид≥в, ≥ четверте по ссавц¤х - 456 вид≥в. ѕри цьому п≥драховано, що в  олумб≥њ ≥снуЇ близько 590 вид≥в мешканц≥в вод¤ного середовища.

 р≥м того, ц¤ дивна крањна займаЇ третЇ м≥сце по приматах ≥ по метеликах, ¤ких нараховуЇтьс¤ в≥дпов≥дно 27 ≥ 58 р≥зновид≥в. ”  олумб≥њ ви¤влено 180 вид≥в ¤щ≥рок, а р≥зноман≥тт¤ комах наст≥льки велико, що њхн≥й к≥лькост≥ не п≥драхована нав≥ть приблизно.

¬арто додати, що  олумб≥¤ Ї четвертою крањною у св≥т≥ по г≥дроресурсах, ≥ разом з тим на нее приходитьс¤ значна частина легк≥ планети - р≥ки јмазонки, а також системи регулюванн¤ кл≥мату у св≥товому масштаб≥.

 ультура:  олумб≥йц≥ мають багато загального з ≥ншими ≥спано-¤зичними нац≥¤ми Ћатинськоњ јмерики ≥ самою ≤спан≥Їю. ” великих колумб≥йських м≥стах надзвичайно попул¤рний б≥й бик≥в, що маЇ давн≥ традиц≥њ. “ут часто виступають тореадори з чи ≤спан≥њ ћексики.  р≥м цього, колумб≥йц≥ - гар¤ч≥ шанувальники народних видовищ, особливо карнавал≥в, що ¤вл¤ють собою ¤скраве костюмоване видовище.

 л≥мат:  олумб≥¤ майже ц≥лком розташована в троп≥чн≥й зон≥. ќднак кл≥мат крањни неоднор≥дний ≥ м≥н¤Їтьс¤ в залежност≥ в≥д висоти над р≥внем мор¤. ” прибережних районах ≥ долин≥ р≥ки ћагдалена кл≥мат троп≥чний ≥з середньор≥чною температурою в≥д 24∞— до 27∞—; на висот≥ в≥д 500 до 2300 м над р≥внем мор¤ кл≥мат субтроп≥чний, а в≥д 2300 до 3000 м - пом≥рний. ¬ище 3000 м над р≥внем мор¤ знаходитьс¤ холодна кл≥матична зона, де температура опускаЇтьс¤ до оц≥нки -13∞—. —ередн¤ температура с≥чн¤ ≥ липн¤ в Ѕогот≥ не в≥др≥зн¤ютьс¤ - 14∞—. ” Ѕарранк≥льЇ в≥дпов≥дно 27∞— и 28∞—. ” Ѕогот≥ два сухих пер≥оди: грудень-березень ≥ липень-серпень.

Ќаселенн¤: Ќаселенн¤ крањни (по оц≥нц≥ на 1998 р≥к) складаЇ близько 35101000 чолов≥к, у найб≥льших м≥стах: Ѕогота (4921000 чолов≥к). –озжарюй (1625000 чолов≥к), ћедельин (1581000 чолов≥к), Ѕарранкиль¤ (1019000 чолов≥к),  артахена (688000 чолов≥к). —ередн¤ щ≥льн≥сть населенн¤ близько 31 чолов≥к на кв. км. ≈тн≥чн≥ групи: метиси - 58%, б≥л≥ - 20%, мулати - 14%, негри, ≥нд≥анц≥. —ередн¤ тривал≥сть житт¤ (на 1998 р≥к): 66 рок≥в - чолов≥ка, 72 року - ж≥нки. –≥вень народжуваност≥ (на 1000 чолов≥к) - 24,9. –≥вень смертност≥ (на 1000 чолов≥к) - 5,7.

ћова: ≥спанська (державна); законодавство визнаЇ перевагу мов нац≥ональних меншостей на територ≥¤х њхнього компактного проживанн¤ ≥ надаЇ право навчанн¤ на двох мовах.

–ел≥г≥¤: √н≥тюче число колумб≥йц≥в належить до –имсько-католицькоњ ÷еркви. ѕротестантськ≥ групи нечисленн≥. ≤нд≥йськ≥ племена, що живуть в ≥зол¤ц≥њ в≥д ≥ншого св≥ту, збер≥гають ¤зичеську обр¤дов≥сть.{≤NсLUDеколумбийское песо = 100 сентаво (  урс на 23-01-04 р.: 2749 COP = 1 USD. ). ” звертанн≥ знаход¤тьс¤ банкноти ном≥налом в≥д 2000 до 20 000, а також 50 000 песо._TIME}

¬алюта:  олумб≥йське песо = 100 сентаво (  урс на 23-01-04 р.: 2749 COP = 1 USD. ). ” звертанн≥ знаход¤тьс¤ банкноти ном≥налом в≥д 2000 до 20 000, а також 50 000 песо.

Ќац≥ональна кухн¤, напоњ: Ѕагатий ≥ р≥зноман≥тна, у кожн≥м рег≥он≥ сво¤. Ќеодм≥нно спробуйте наступн≥ блюда: јх≥ко (суп з курчам, картоплею й овочами, попул¤рний у Ѕогот≥), јрепа (мањсов≥ млинц≥), јррос-кон-коко (рис, приготовлений у кокосов≥й ол≥њ, дел≥катес узбережж¤), Ѕандеха пайса (блюдо з ¤ловичого фаршу, сосисок, бобових, рису, банан≥в ≥ авокадо),  асуела-де-мар≥скос (тушкован≥ морепродукти) ≥ багато хто ≥нш≥. ” багатьох ресторанах подають недорог≥ блюда, наприклад - ком≥дас коррьЇнтес - шматок смаженого м'¤са з бобами ≥ рисом. ¬ажко соб≥ представити колумбийца без чашечки кава - "тинто", однак традиц≥йним напоЇм вважаЇтьс¤ не кава, а шоколад. « напоњв поширен≥ ром, пиво, агаурдьенте (очерет¤на гор≥лка) ≥ р≥зн≥ фруктов≥ води - рефреско.

1

Ќазва:  олумб≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (700 прочитано)