√еограф≥¤ >  рањни Ѕалт≥њ

 рањни Ѕалт≥њ

 рањнами Ѕалт≥њ називають ≈стон≥ю, Ћатв≥ю, Ћитву, що розташован≥ на у:' бережж≥ Ѕалт≥йського мор¤. ÷е суверенн≥ незалежн≥ держави, ¤к≥ вийшли з складу —–—– на початку 90-х рок≥в внасл≥док його розпаду.

√еограф≥чне положенн¤, под≥бн≥сть природних умов, ≥стор≥њ розвитку та формуванн¤ господарства, напр¤м сучасних пол≥тичних та соц≥ально-економ≥чних перетворень об'Їднують њх у певну соц≥ально-економ≥чну сп≥льн≥сть.

√еограф≥чне положенн¤ крањн рег≥ону дуже виг≥дне, воно певною м≥рою компенсуЇ ≥нш≥ негативн≥ чинники економ≥чного розвитку. ¬с≥ крањни мають вих≥д до Ѕалт≥йського мор¤, а з нього в —в≥товий океан. „ерез њх територ≥њ прол¤гають транзитн≥ сухопутн≥ шл¤хи у напр¤м≥ —х≥д - «ах≥д, ѕ≥вн≥ч - ѕ≥вдень.

Ѕ≥льша частина територ≥њ рег≥ону - слабо розчленована р≥внина, складена льодовиковими в≥дкладами, що подекуди ускладнюЇ веденн¤ с≥льськогоспо≠дарських роб≥т.  л≥мат перех≥дний в≥д морського до пом≥рно континентального з великою к≥льк≥стю опад≥в, що веде до перезволоженн¤ грунт≥в. ѕереважають дерново-п≥дзолист≥ грунти. Ќадра не багат≥ на м≥неральну сировину. ™ горюч≥ сланц≥ (≈стон≥¤), бурштин (Ћитва) торф та буд≥вельн≥ матер≥али.

Ќаселенн¤ крањн рег≥ону нечисленне. Ќайб≥льш густо заселена Ћитва - 50 чол./км2. «а характером в≥дтворенн¤ - це типов≥ Ївропейськ≥ крањни, ¤ким притаманн≥ вс≥ особливост≥ першого розширеного типу в≥дтворенн¤. Ќаселенн¤ належить до двох мовних с≥мей. Ћитовц≥ й латиш≥ - до балт≥йськоњ групи ≥ндоЇвропейськоњ с≥м'њ, естонц≥ - до угро-ф≥нськоњ групи уральськоњ с≥м'њ. „астка кор≥нного населен≠н¤ коливаЇтьс¤ в межах 60-80 %. Ќайб≥льша вона в Ћитв≥, найменша - в Ћатв≥њ.

 рањни Ѕалт≥њ можна в≥днести до високоурбан≥зованих. ћ≥ське населенн¤ ста≠новить майже 70 %. ¬еликих м≥ст небагато, але вони в≥д≥грають велику роль у господарському й культурному житт≥ кожноњ крањни, концентруючи ≥нфор≠мац≥йний, науковий потенц≥ал та майже половину всього виробництва. «начну роль у сусп≥льному житт≥ в≥д≥грають мал≥ м≥ста, на ¤к≥ припадаЇ близько 80 % вс≥х м≥ських поселень ≥ ¤к≥ Ї центрами переробки м≥сцевоњ сировини. ” с≥льськ≥й м≥сцевост≥ склавс¤ хут≥рський тип розселенн¤.

“рудов≥ навички населенн¤, висока квал≥ф≥кац≥¤ трудових ресурс≥в багато в чому визначають спец≥ал≥зац≥ю крањн рег≥ону ≥ виступають позитивним чинни≠ком розвитку економ≥ки.

√осподарство крањн рег≥ону маЇ багато сп≥льних рис. «а останн≥ 100 рок≥в ≥сто≠р≥¤ його формуванн¤ знала к≥лька етап≥в: 1) бурхливого промислового розвитку на≠прик≥нц≥ XIX - початку XX ст., коли формувались галуз≥ машинобудуванн¤ ≥ легкоњ промисловост≥, що ор≥Їнтувались на дов≥зну сировину, розвивалась сухопутна транс≠портна мережа та складалось портове господарство; 2) аграрного розвитку 30-х рок≥в, коли економ≥ка крањн була переор≥Їнтована на постачанн¤ с≥льськогосподарськоњ про≠дукц≥њ на Ївропейський ринок, в≥дпов≥дно розвивалась харчова промислов≥сть; 3) соц≥ал≥стичного реформуванн¤ економ≥ки на ≥ндустр≥ально-аграрн≥й основ≥.

ѕ≥сл¤ проголошенн¤ суверен≥тету крањни рег≥ону проводили ≥нтенсивн≥ соц≥ально-економ≥чн≥ й пол≥тичн≥ реформи майже вс≥х сфер житт¤. «а час рефор≠муванн¤ темпи економ≥чного розвитку дещо знизились, ≥ стали в≥дчутними вс≥ ва≠ди постсоц≥ал≥стичного пер≥оду: спад виробництва, зростанн¤ безроб≥тт¤, пад≥нн¤ життЇвого р≥вн¤ населенн¤. јле поступово економ≥чна ситуац≥¤ стаб≥л≥зуЇтьс¤.

—учасна економ≥ка крањн Ѕалт≥њ визначаЇтьс¤ багатогалузевою промис≠лов≥стю та ≥нтенсивним с≥льськогосподарським виробництвом. ƒеф≥цит сировиних ресурс≥в зумовив розвиток тут неенерго- та нематер≥алом≥стких вироб≠ництв. √алуз¤ми спец≥ал≥зац≥њ Ї: точне, наукоЇмне машинобудуванн¤, що розви≠ваЇтьс¤, спираючись на квал≥ф≥ковану робочу силу. ÷е передус≥м так≥ його галуз≥, ¤к рад≥о- та електротехн≥ка, приладе- та верстатобудуванн¤, розвинуте також транспортне машинобудуванн¤ - виробництво вагон≥в та м≥кроавтобус≥в (Ћатв≥¤), суднобудуванн¤ та судноремонт ( лайпеда, Ћ≥Їпа¤, –ига, “алл≥нн).

ѕриморське положенн¤ спри¤ло формуванню приморського господарського ком≠плексу, до складу ¤кого, кр≥м суднобудуванн¤ та судноремонту вход¤ть океанське

риболовство та рибна промислов≥сть, галуз≥ обслуговуванн¤ експортно-≥мпортних операц≥й, а також курортне господарство.

Ќа дов≥зн≥й сировин≥ розвиваютьс¤ х≥м≥чна, фармацевтична та легка промислов≥сть, частково деревообробна та паперова.

ѕромислов≥сть концентруЇтьс¤ переважно у великих м≥стах (“алл≥нн, –ига ¬≥льнюс,  аунас).

—≥льське господарство маЇ ч≥ткий тваринницький напр¤м спец≥ал≥зуючись на молочно-м'¤сному скотарств≥ та беконному свинарств≥. ¬имогам тваринництва п≥дпор¤дкована структура землеробства. —≥ножат≥ й пасовища займають значну частку земельних уг≥дь, розвинуто кормовиробництво. Ќа орн≥ земл≥ припадаЇ менше третини придатних дл¤ с≥льськогосподарського використанн¤ земель. ¬ирощують зернов≥, бобов≥, картоплю, з техн≥чних культур поширен≥ льон цукров≥ бур¤ки. Ќа основ≥ переробки с≥льськогосподарськоњ сировини та риби розвиваЇтьс¤ харчова промислов≥сть, особливо м'¤сна, молочна та рибоконсервна.

ѕотреби крањн рег≥ону задовольн¤ютьс¤ потужною сферою зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, ¤ка обслуговуЇтьс¤ вс≥ма видами транспорту.  рањни, що спец≥ал≥зуютьс¤ на обробн≥й промисловост≥, в≥дпов≥дно експортують њњ продукц≥ю, а ≥мпортують паливо та сировину. «а роки незалежност≥ в≥дбулась пев≠на переор≥Їнтац≥¤ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в з≥ —ходу на «ах≥д. Ќайб≥льших усп≥х≥в тут дос¤гла ≈стон≥¤. “радиц≥йн≥ партнери - республ≥ки —–—–, а нин≥ не залежн≥ держави (–ос≥¤, ”крањна, Ѕ≥лорусь та ≥н.) ≥ дос≥ в≥д≥грають значну роль у зовн≥шн≥й торг≥вл≥ крањн Ѕалт≥њ. « крањн цього рег≥ону ≥мпортуЇтьс¤ сировина, обладнанн¤, продукц≥¤ х≥м≥чноњ, машинобуд≥вноњ та ≥нших галузей промисло≠вост≥. ¬ експорт≥ з рег≥ону переважаЇ продукц≥¤ машинобудуванн¤, легкоњ. х≥м≥чноњ промисловост≥, с≥льського господарства.

≈стон≥¤

ѕлоща - 45,1 тис. км2. Ќаселенн¤ - 1,5 млн чолов≥к. —толиц¤ - “алл≥нн.

≈стонська республ≥ка розташована на п≥вн≥чному сход≥ ÷ентральноњ ™вропи, до њњ складу вход¤ть також острови ћоонзундського арх≥пелагу. ћежуЇ з –ос≥Їю на сход≥ й Ћатв≥Їю на п≥вдн≥, маЇ широкий вих≥д до Ѕалт≥йського мор¤, паромн≥ переправи сполучають њњ з≥ —кандинавськими крањнами.

« м≥неральних ресурс≥в крањна маЇ потужн≥ поклади горючих сланц≥в, м≥сцеве значенн¤ мають запаси фосфорит≥в, торфу, буд≥вельних матер≥ал≥в. ћайже вс≥ родовища розташован≥ в п≥вн≥чн≥й частин≥ крањни. ÷ей район з центром в м≥ст≥  охтла-ярве спец≥ал≥зуЇтьс¤ на видобутку та х≥м≥чн≥й переробц≥ сланц≥в.

“еритор≥¤ ≈стон≥њ добре освоЇна, але населенн¤ нечисленне й перес≥чна густота його (понад 30 чол./км2) дл¤ ÷ентральноњ ™вропи невелика. ≈стонц≥ становл¤ть 64 % населенн¤, решта - рос≥¤ни та представники ≥нших нац≥ональностей колиш≠нього —–—–. ≈стон≥¤ належить до високоурбан≥зованих крањн: понад 70 % њњ насе≠ленн¤ проживаЇ в м≥стах, в с≥льськ≥й м≥сцевост≥ поширена хут≥рська система розсе≠ленн¤. Ќайпотужн≥шим промисловим центром та портом Ї столиц¤ крањни ' “алл≥нн. ƒругим за величиною Ї стародавнЇ ун≥верситетське м≥сто “арту - науко≠вий, культурний, господарський центр.

√осподарство крањни спец≥ал≥зуЇтьс¤ на видобутку та переробц≥ сланцю, електро-енергетиц≥, квал≥ф≥кованому машинобудуванн≥ (рад≥о-, електротехн≥ка, приладобудуванн¤), рибн≥й, молочн≥й, м'¤сн≥й, текстильн≥й, трикотажн≥й галуз¤х промисловост≥. —≥льське господарство маЇ тваринницький напр¤м ≥ спец≥ал≥зуЇтьс¤ на молочнo-м'¤сному й племенному скотарств≥, беконному свинарств≥.

” зв'¤зку з виходом до мор¤ в крањн≥ добре розвинуте океанське риболовство ≥ рибна промислов≥сть. ¬она Ї одн≥Їю з експортних галузей крањни. ≈стон≥¤ серед крањн Ѕалт≥њ вир≥зн¤Їтьс¤ позитивним торговельним балансом у зовн≥шн≥й торг≥вл≥. ≈кспорт пост≥йно зростаЇ, особливо в крањни «ах≥дноњ ™вропи, майже вдв≥ч≥ перевищуючи експорт в крањни —Ќƒ. “е саме можна сказати ≥ про ≥мпорт. ≈стон≥¤ експортуЇ продукц≥ю машинобудуванн¤, рибноњ, харчовоњ, легкоњ промисловост≥, а ≥мпортуЇ сировину, паливо, де¤ку продукц≥ю машинобудуванн¤ та споживч≥ товари. ¬ ≥мпорт≥ переважаЇ частка крањн «ах≥дноњ ™вропи, зв≥дки завоз¤ть продукц≥ю машинобудуванн¤, легкоњ, харчовоњ промисловост≥, а з крањн —Ќƒ - паливо, конструкц≥йн≥ матер≥али.

Ћатв≥¤

ѕлоща - 63,7 тис. км2. Ќаселенн¤ - 2,6 млн. чолов≥к. —толиц¤ - –ига.

Ћатв≥йська республ≥ка розташована на узбережж≥ Ѕалт≥йського мор¤, маЇ незамерзаюч≥ порти (–ига, ¬ентсп≥лс, Ћ≥Їпа¤) ≥ завжди прот¤гом останнього стор≥чч¤ в≥д≥гравала роль зах≥дних Ђвор≥тї дл¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ своњх сх≥д≠них сус≥д≥в: –ос≥њ й Ѕ≥лорус≥.

Ћатв≥¤ займаЇ центральне положенн¤ в рег≥он≥, њњ столиц¤ –ига завжди була важливим пол≥тичним ≥ культурним центром крањни (мал. 68). ÷е також високоурбан≥зована крањна, розселенн¤ ¤коњ носить типов≥ дл¤ рег≥ону риси. Ћатиш≥ становл¤ть понад 60 % населенн¤, близько «ќ % - рос≥¤ни. “акий етн≥чний склад викликаЇ певн≥ пол≥тичн≥ й соц≥альн≥ проблеми.

ѕромислов≥сть концентруЇтьс¤ у великих портових м≥стах. √алуз¤ми спец≥ал≥зац≥њ Ї електротехн≥ка ≥ ра≠д≥оелектрон≥ка, приладобудуванн¤, транспортне (вагони, м≥кроавтобуси) машинобудуванн¤, деревообробка, трикотажна, фармацевтична, рибна, м'¤со-молочна галуз≥ промисловост≥.

—пец≥ал≥зац≥¤ с≥льського господарства - молочне скотарство та беконне свинарство. ” рослинництв≥ переважаЇ вирощуванн¤ техн≥чних культур (льон, цукров≥ бур¤ки). ƒо галузей спец≥ал≥зац≥њ можна в≥днести й розвинутий транспортний комплекс: морський та зал≥зничний, ћал. 68. –ига.  уточок старо.

д≥¤льн≥сть ¤кого пов'¤зана ≥з забезпеченн¤м експортно-≥мпортних зв'¤зк≥в крањн –озвинуте курортне господарство на узбережж≥ Ѕалт≥йського мор¤, а також б≥д. джерел м≥неральних вод.

1	2

Ќазва:  рањни Ѕалт≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1231 прочитано)