√еограф≥¤ >  рањни ÷ентральноњ јз≥њ ( азахстан, ”збекистан,  иргизстан, “уркмен≥стан, “аджикистан)

 рањни ÷ентральноњ јз≥њ ( азахстан, ”збекистан,  иргизстан, “уркмен≥стан, “аджикистан)

ƒо складу рег≥ону вход¤ть незалежн≥ крањни:  азахстан, ”збекистан,  иргизька –еспубл≥ка, “уркмен≥стан, “аджикистан.

” них сп≥льна ≥сторична дол¤ та особливост≥ господарюванн¤. ¬одночас р≥вень соц≥ально-економ≥чного розвитку, особливост≥ внутр≥шньопол≥тичноњ ситуац≥њ, зовн≥шн≥ пол≥тичн≥ та економ≥чн≥ ор≥Їнтири, темпи та напр¤ми процес≥в пе≠ребудови спричинили на¤вн≥сть ≥стотних в≥дм≥нностей м≥ж крањнами рег≥ону.

÷ентральна јз≥¤ - це значна територ≥¤ в≥д «ах≥дно-—иб≥рськоњ низовини до ѕам≥рських г≥р, в≥д јлтаю до  асп≥йського мор¤. ћ≥ж собою та з сус≥дн≥ми крањна≠ми - –ос≥Їю,  итаЇм, јфган≥станом, ≤раном держави рег≥ону сполучен≥ зал≥зниц¤≠ми та мережею автомоб≥льних шл¤х≥в, що певною м≥рою нагадуЇ в≥домий з дав≠нини Ўовковий шл¤х, що з'Їднував —х≥д ≥ «ах≥д. ¬их≥д до  асп≥йського мор¤ за≠безпечуЇ зв'¤зок рег≥ону з крањнами «акавказз¤.

“еритор≥¤ ÷ентральноњ јз≥њ розташована в зон≥ степ≥в, нап≥впустель та пустель пом≥рного по¤су. Ќа п≥вдн≥ п≥дн≥маютьс¤ велик≥ г≥рськ≥ масиви (ѕам≥р, “¤нь-Ўань,  опетдаг, √≥сарський хребет (мал. 79), що займають понад 1/3 рег≥ону. Ќа¤вн≥сть великих р≥внинних д≥л¤нок у поЇднанн≥ з р≥зко континентальним кл≥матом та не≠достатн≥м зволоженн¤м спри¤ли розвитков≥ тут кочового скотарства, що було спо≠конв≥чним традиц≥йним зан¤тт¤м населенн¤. ¬ оазисах п≥вденноњ частини рег≥ону, що належать до район≥в давнього освоЇнн¤, розвиваЇтьс¤ зрошуване землеробство, “ут на Ўовковому шл¤ху виникли торгов≥ м≥ста - Ѕухара, ’≥ва, —амарканд.

–ег≥он маЇ значн≥ запаси корисних копалин. “ут розробл¤ютьс¤ родовища га≠зу, нафти, кам'¤ного вуг≥лл¤, руд кольорових метал≥в, особливо м≥дних та пол≥метал≥чних, ртут≥, сурми, золота. ”н≥кальне значенн¤ мають запаси м≥неральних со≠лей затоки  ара-Ѕогаз-√ол.

ќск≥льки с≥льське господарство роз≠виваЇтьс¤ переважно на зрошуваних земл¤х, а розвиток металург≥йноњ та х≥м≥чноњ галузей промисловост≥ потре≠буЇ багато води, дл¤ всього рег≥ону гост≠рою Ї проблема водозабезпеченн¤. ÷¤ проблема викликала еколог≥чну проб≠лему јралу. Ќа ≥нтенсивне зрошенн¤ розбиралась вода двох основних водних артер≥й рег≥ону - јмудар'њ та —ирдар'њ. “ому јральське море обм≥л≥ло, утвори≠лис¤ нав≥ть велик≥ площ≥ суходолу, ги≠не ун≥кальна морська фауна ≥ флора. ” повоЇнн≥ роки почала ≥нтенсивно освоюватись спепова зона рег≥ону. ƒо господарського використанн¤ залучалис¤ так зван≥ ц≥линн≥ земл≥. ƒ≥стали розвиток м≥ста јкмола, ѕавлодар, —емипалатинськ.

ќсновна частина населенн¤ концентруЇтьс¤ на п≥вдн≥ та в оазисах. “ут його густота перевищуЇ 200 чол. на 1 км2. ¬ оазисах розташован≥ й найб≥льш≥ м≥ста, серед них - јлмати, “ашкент, Ѕ≥шкек, ƒушанбе, јшгабат. ѕустел≥ й високог≥р'¤ заселен≥ дуже слабо.

 рањнам рег≥ону притаманний другий розширений тип в≥дтворенн¤. ¬ ц≥ло-мy б≥льш≥сть населенн¤ рег≥ону - с≥льське, т≥льки в  азахстан≥ переважаЇ м≥ське заселенн¤. –остуть нов≥ промислов≥ центри (Ќавоњ, Ќурек). ” крањнах рег≥ону Ї надлишок робочоњ сили, що завжди викликало проблеми зайн¤тост≥ трудових ре-сурс≥в, п≥дготовки й переп≥дготовки кадр≥в.

Ѕ≥льш≥сть населенн¤, ¤ке насел¤Ї рег≥он (казахи, узбеки, киргизи, каракал≠паки, туркмени), належить до тюркськоњ групи алтайськоњ мовноњ с≥м'њ, таджи≠ки вход¤ть до ≥ранськоњ групи ≥ндоЇвропейськоњ с≥м'њ. Ќац≥ональний склад насе≠ленн¤ рег≥ону дуже строкатий. ¬ с≥льськ≥й м≥сцевост≥ переважають представни≠ки кор≥нних нац≥ональностей, рос≥¤ни та ≥нш≥ Ївропейськ≥ народи розселен≥ пе≠реважно у великих м≥стах.

ѕотужн≥шим ≥ р≥зноман≥тн≥шим економ≥чним потенц≥алом у рег≥он≥ вир≥зн¤≠Їтьс¤  азахстан. ÷е ≥ндустр≥ально-аграрна крањна з розгалуженою добувною й оброб≠ною промислов≥стю, багатогалузевим с≥льськогосподарським виробництвом. ÷е - ¤дерна держава з розвинутим в≥йськово-промисловим комплексом. –ешта крањн маЇ схожу структуру економ≥ки з переважанн¤м агропромислового виробництва, що ба≠зуЇтьс¤ на монокультур≥ бавовника, розвинутою добувною промислов≥стю та галу≠з¤ми первинноњ переробки продукц≥њ.

«а р≥внем соц≥ально-економ≥чного розвитку крањни рег≥ону можна поставити в так≥й посл≥довност≥:  азахстан, ”збекистан, “уркмен≥стан,  иргизька –еспубл≥ка, “аджикистан. јле в 90-т≥ роки дл¤ вс≥х крањн характерний спад економ≥ки, особ≠ливо промисловост≥.

ќсобливост≥ природних умов, значн≥ запаси паливно-енергетичних рудних ре≠сурс≥в, х≥м≥чноњ сировини в сполученн≥ з≥ значними резервами трудових ресурс≥в мають вир≥шальне значенн¤ дл¤ формуванн¤ в рег≥он≥ таких м≥жгалузевих комп≠лекс≥в, ¤к паливно-енергетичний, виробництво конструкц≥йних матер≥ал≥в з мета≠лург≥йною спец≥ал≥зац≥Їю, аграрно-≥ндустр≥альний, ¤к≥ визначають м≥сце ÷ент≠ральноњ јз≥њ в територ≥альному под≥л≥ прац≥.

¬ажливе м≥сце в економ≥ц≥ рег≥ону пос≥даЇ аграрно-промисловий комплекс, що спираЇтьс¤ на розвинуте с≥льське господарство. ¬ межах комплексу ч≥тко вид≥л¤≠ютьс¤ два напр¤ми спец≥ал≥зац≥њ: а) степова, що поЇднуЇ зернове господарство та мо≠лочно-м'¤сне скотарство, вона поширена в п≥вн≥чн≥й частин≥; базисова, що розви≠ваЇтьс¤ на монокультур≥ бавовника в п≥вденн≥й частин≥ рег≥ону. ¬≥дпов≥дно спец≥а≠л≥зуютьс¤ й переробн≥ галуз≥ јѕ : борошномельно-круп'¤на, цукрова, м'¤сна на п≥вноч≥, плодоовочеконсервна, виноробна - на п≥вдн≥. ¬≥дпов≥дну спец≥ал≥зац≥ю ма≠ють також галуз≥, що забезпечують јѕ  засобами виробництва; на п≥вноч≥ –озвинуте с≥льськогосподарське машинобудуванн¤ - виробництво трактор≥в у ѕав≠лодар≥, виробництво зернових комбайн≥в у јкмол≥; на п≥вдн≥ - виробництво бавов≠нозбиральних комбайн≥в у “ашкент≥. 3 давн≥х-давен бавовник культивували на зрошуваних земл¤х ”збекистану, в багатьох районах “аджикистану, на п≥вдн≥  азахстану й  иргизькоњ –еспубл≥ки, а в останн≥ дес¤тил≥тт¤ культура д≥стала поширенн¤ ≥ в “уркмен≥стан≥. « вирощувавн¤м та переробкою бавовнику пов'¤зан≥: ол≥йна, машинобуд≥вна та легка промислов≥сть. ¬ оазисах вирощують овоч≥, фрукти, виноград, баштанн≥ культури, в „уйськ≥й долин≥  иргизькоњ –еспубл≥ки - цукров≥ бур¤ки, а в передг≥р'¤х - тютюн. “ва≠ринництво представлене скотарством та в≥вчарством в≥дгонно-пасовищного типу. Ќа високог≥р'¤х ѕам≥ру розвод¤ть ¤к≥в, на јлтањ - марал≥в. ћайже повсюдно - верб. люд≥в. ¬овна та каракуль Ї продукц≥Їю галуз≥.

Ћегка промислов≥сть базуЇтьс¤ на власн≥й сировин≥. ќсновною Ї текстильна галузь: бавовн¤на, шовкова, вовн¤на. ќсобливого розвитку набула ланка первин≠ноњ обробки сировини. ÷ентри легкоњ промисловост≥: “ашкент, ‘ергана, ћаргелан, Ѕухара.

–ег≥он маЇ значн≥ запаси палива та енерг≥њ. Ќафту й природний газ добувають “уркмен≥стан,  азахстан та ”кзбекистан. Ѕ≥льша частина нафти переробл¤Їтьс¤ на нафтопереробних заводах “уркменбаш≥, ‘ергани, „арджова, јктау. Ќайпотужн≥ш≥ поклади вуг≥лл¤ маЇ  азахстан ( арагандинський басейн). ƒобувають його також в ”збекистан≥ та  иргизьк≥й –еспубл≥ц≥. Ќайб≥льше електроенерг≥њ виробл¤ють теп≠лов≥ електростанц≥њ, хоча рег≥он Ї дуже перспективним з точки зору використанн¤ г≥дроенергетичних ресурс≥в, особливо г≥рських р≥чок (¬ахш, ѕ¤ндж, Ќарин).

„орна металург≥¤ найкраще розвинута в  азахстан≥ на баз≥ руд  устанайських родовищ та вуг≥лл¤  арагандинського вуг≥льного басейну. «начн≥ та р≥зноман≥тн≥ по≠клади кольорових метал≥в зумовили розвиток м≥дноњ, свинцево-цинковоњ промисло≠вост≥ ( азахстан, ”збекистан), сурм'¤но-ртутноњ ( иргизька –еспубл≥ка), вольфрамо-мол≥бденовоњ (“аджикистан, ”збекистан), алюм≥н≥Ївоњ (“аджикистан). –одовища зо≠лота Ї в  изилкумах. Ќа основ≥ розвитку ц≥Їњ галуз≥ виникло м≥сто «арафшан.

ќдн≥Їю з пров≥дних галузей у рег≥он≥ Ї х≥м≥чна промислов≥сть, розвинут≥ галуз≥ основноњ та г≥рничоњ х≥м≥њ, що базуютьс¤ на запасах  ара-Ѕогаз-√олу (йод, бром то≠що), виробництво м≥неральних добрив.

ћашинобудуванн¤ ор≥Їнтовано на галуз≥, що визначають спец≥ал≥зац≥ю в рег≥ональному под≥л≥ прац≥. ÷е виробництво устаткуванн¤ дл¤ вуг≥льноњ, нафтовоњ, буд≥вельноњ промисловост≥ та јѕ . “ак, потреби с≥льського господарства та легкоњ промисловост≥ задовольн¤ють п≥дприЇмства, що виробл¤ють зернов≥ (јкмола) та ба≠вовнозбиральн≥ комбайни й устаткуванн¤ дл¤ очищенн¤ бавовни (“ашкент). ”стат≠куванн¤ дл¤ нафтовоњ промисловост≥ виробл¤ють в јшгабат≥. Ќабули розвитку се≠реднЇ та точне машинобудуванн¤, особливо електротехн≥чна промислов≥сть, що даЇ змогу зад≥¤ти в сусп≥льному виробництв≥ на¤вний надлишок робочоњ сили.

¬≥дм≥нност≥ в спец≥ал≥зац≥њ та р≥вн≥ соц≥ально-економ≥чного розвитку окре≠мих крањн зумовлен≥ в≥домими в≥дм≥нност¤ми в природних умовах, ≥стор≥Їю формуванн¤ господарства кожноњ крањни.

1

Ќазва:  рањни ÷ентральноњ јз≥њ ( азахстан, ”збекистан,  иргизстан, “уркмен≥стан, “аджикистан)
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (634 прочитано)