√еограф≥¤ >  рањни ÷ентральноњ јз≥њ

 рањни ÷ентральноњ јз≥њ

ƒо складу рег≥ону вход¤ть незалежн≥ крањни:  азахстан, ”збекистан,  иргизька –еспубл≥ка, “уркменистан, “аджикистан.

” них сп≥льна ≥сторична дол¤ та особливост≥ господарюванн¤. ¬одночас р≥вень соц≥ально-економ≥чного розвитку, особливост≥ внутр≥шньопол≥тичноњ ситуац≥њ, зовн≥шн≥ пол≥тичн≥ та економ≥чн≥ ор≥Їнтири, темпи та напр¤мки процес≥в перебудови спричинили на¤вн≥сть ≥стотних в≥дм≥нностей м≥ж крањнами рег≥ону.

÷ентральна јз≥¤ Ч це значна територ≥¤ в≥д «ах≥дно-—иб≥рськоњ низовини до ѕам≥рських г≥р, в≥д јлтаю до  асп≥йського мор¤. ћ≥ж собою та сус≥дн≥ми крањнами Ч –ос≥Їю,  итаЇм, јфган≥станом, ≤раном держави рег≥ону сполучен≥ зал≥зниц¤ми та мережею автомоб≥льних шл¤х≥в, що певною м≥рою нагадуЇ в≥домий з давнини Ўовковий шл¤х, що зТЇднував —х≥д ≥ «ах≥д. ¬их≥д до  асп≥йського мор¤ забезпечуЇ звТ¤зок рег≥ону з крањнами «акавказз¤.

“еритор≥¤ ÷ентральноњ јз≥њ розташована в зон≥ степ≥в, нап≥впустель та пустель пом≥рного по¤су. Ќа п≥вдн≥ п≥дн≥маютьс¤ велик≥ г≥рськ≥ масиви (ѕам≥р, “¤нь-Ўань,  опетдаг, √≥сарський хребет), що займають понад 1/3 рег≥ону. Ќа¤вн≥сть великих р≥внинних д≥л¤нок у поЇднанн≥ з р≥зко континентальним кл≥матом та недостаттн≥м зволоженн¤мспри¤ли розвитков≥ тут кочового скотарства, що було споконв≥чним традиц≥йним зан¤тт¤м населенн¤. ¬ оазисах п≥вденноњ частини рег≥ону, що належать до район≥в давнього освоЇнн¤, розвивавЇтьс¤ зрошуване землеробство. “ут на Ўовковому шл¤ху виникли торгов≥ м≥ста Ч Ѕухара, ’≥ва, —амарканд.

–ег≥он маЇ визначн≥ запаси корисних копалин. “ут розробл¤ютьс¤ родовища газу, нафти, камТ¤ного вуг≥лл¤, руд кольорових метал≥в, особливо м≥дних та пол≥метал≥чних, ртут≥, сурми, золота. ”н≥кальне значенн¤ мають запаси м≥неральних солей затоки  ара-Ѕогаз-√ол.

√устота р≥чковоњ с≥тки, водн≥сть ≥ режим р≥чок рег≥ону знаход¤тьс¤ у пр¤м≥й залежност≥ в≥д атмосферного зволоженн¤ ≥ рельЇфу. Ѕ≥льш≥сть р≥чок отримують воду т≥льки за рахунок опад≥в, тому вони широко роливаютьс¤ л≥том ≥ сильно м≥л≥ють зимою.

ќск≥льки с≥льське господарствоорзвиваЇтьс¤ т≥льки переважно на зрошуваних земл¤х, а розвиток металург≥йноњ та х≥м≥чноњ галузей потребуЇ багато води, дл¤ всього рег≥ону гострою Ї проблема водозабезпеченн¤. ÷¤ проблема викликала еколог≥чну проблему јралу. Ќа ≥нтенсивне зрошенн¤ розбиралась вода двох основних водних аретер≥й рег≥ону Ч јмударТњ та —ирдарТњ. “ому јральське море обм≥л≥ло, утворились нав≥ть велик≥ площ≥ суходолу, гине ун≥кальна морська фауна ≥ флора.

” повоЇнн≥ роки почала ≥нтенсивно освоюватись степова зона рег≥ону. ƒо господарського використанн¤ залучались так зван≥ ц≥линн≥ земл≥. ƒ≥стали розвиток м≥ста јкмола, ѕавлодар, семипалатинськ.

ќсновна частина населенн¤ концентруЇтьс¤ на п≥вдн≥ та оазисах. “ут його густота перевищуЇ 200 чол. на 1 км2. ¬ оазисах розташован≥ й найб≥льш≥ м≥ста, серед них Ч јлмати, “ашкент, Ѕ≥шкек, душанбе, јшгабат. ѕустел≥ й високог≥рТ¤ заселен≥ дуже слабо.

 рањнам рег≥ону притаманний другий розширений тип в≥дтворенн¤. ¬ ц≥лому б≥льш≥сть населенн¤ рег≥ону Ч с≥льське, т≥льки в  азахстан≥ переважаЇ м≥ське населенн¤. –остуть нов≥ промислов≥ центри (Ќавоњ, Ќурек). ” крањнах рег≥ону Ї надлишок робочоњ сили, що завжди викликало проблеми зайн¤тост≥ трудових ресурс≥в, п≥дготовки й переп≥дготовки кадр≥в.

Ѕ≥льш≥сть населенн¤ , ¤ке насел¤Ї рег≥он (казахи, узбеки, киргизи, каракалпаки, туркмени) належать до тюркськоњ групи алтайськоњ мовноњ с≥мТњ, таджики вход¤ть до ≥ранськоњ групи ≥ндоЇвропейськоњ с≥мТњ. Ќац≥ональний склад населенн¤ рег≥ону дуже строкатий. ¬ с≥льськ≥й м≥сцевост≥ переважають представники кор≥нних нац≥ональностей, рос≥¤ни та ≥нш≥ Ївропейськ≥ народи розселен≥ переважно в великих м≥стах.

«окрема в середньов≥чч¤ на територ≥њ монгол≥л≥њ була створена одна з найб≥льших ≥мпер≥й за всю ≥стор≥ю людства. ѕ≥д кер≥вництвом „инг≥схана монгольськ≥ воњни захопили велик≥ територ≥њ починаючи з ÷ентральноњ ™вропи ≥ зак≥нчуючи ƒалеким —ходом.

ѕотужн≥шим ≥ р≥зноман≥тн≥шим економ≥чним потенц≥алом у рег≥он≥ вир≥зн¤Їтьс¤  азахстан. ÷е ≥ндустр≥ально-аграрна крањна з розгалуженою добувною ≥ обробною промислов≥стю, багатогалузевим с≥льськогосподаським виробництвом. ÷е Ч ¤дерна держава з розвинутим в≥йськово-промисловим комплексом. –ешта крањн маЇ схожу структуру економ≥ки з переважанн¤м агропромислового виробництва, що базуЇтьс¤ на монокультур≥ бавовника, розвинутою добувною промислов≥стю та галуз¤ми первинноњ переробки продукц≥њ.

«а р≥внем соц≥ально-економ≥чного розвитку крањни рег≥ону можна поставити в так≥й посл≥довност≥:  азахстан, ”збекистан, “урменистан,  иргизька –еспубл≥ка, “аджикистан. јле в 90-≥ роки дл¤ вс≥х крањн храктерний спад економ≥ки, особливо промисловост≥.

ќсобливост≥ природних умов, значн≥ запаси паливно-енергетичних рудних ресурс≥в, х≥м≥чноњ сировини в сполученн≥ з≥ значними резервами друдових ресурс≥в мають вир≥шальне значенн¤ дл¤ формуванн¤ в рег≥он≥ таких м≥жгалузевих комплекс≥в, ¤к паливно-енергетичний, виробництво конструкц≥йних матер≥ал≥в з металург≥йною спец≥ал≥зац≥Їю, аграрно-≥ндустр≥альний, ¤к≥ визначаю ть м≥сце ÷ентральноњ јз≥њ в територ≥альному под≥л≥ прац≥.

¬ажливе м≥сце в рег≥он≥ пос≥даЇ аграрно-промисловий комплекс, що спираЇтьс¤ на розвинуте с≥льське господарство. ¬ межах комплексу ч≥тко вид≥л¤Їтьс¤ два напр¤ми спец≥ал≥зац≥њ: а) степова, що поЇднуЇ зернове господарство та молочно-мТ¤сне скотарство, вона поширена в п≥вн≥чн≥й частин≥; б) оазисова, що розвиваЇтьс¤ на монокультур≥ бавовника в п≥вденн≥й частин≥ рег≥ону. ¬≥дпов≥дно спец≥ал≥зуютьс¤ й переробн≥ галуз≥ јѕ : борошномельна-крупТ¤на, цукрова, мТ¤сна на п≥вноч≥, плодоовочеконсервна, виноробна Ч на п≥вдн≥. ¬≥дпов≥дну спец≥ал≥зац≥ю мають також галуз≥, що забезпечують јѕ  засобами виробництва; на п≥вноч≥ розвинуте с≥льськогосподарське манинобудуванн¤ Ч виробництво трактор≥в у ѕавлодар≥, виробництво зернових комбайн≥в у јкмол≥; на п≥вдн≥ Ч виробництво бавовнозбиральних комбайн≥в у “ашкент≥.

« давн≥х давен бавовник культивували на зрошуваних земл¤х ”збекистану, в багатьох районах “аджикистану, на п≥вдн≥  азахстану й  иргизькоњ –еспубл≥ки, а в остан≥ роки культура д≥стала поширенн¤ ≥ в “уркменистан≥. « вирощуванн¤м та переробкою бавовнику повТ¤зан≥: ол≥йна, машинобуд≥вна й легка промислов≥сть. ¬ оазисах вирощують овоч≥, фрукти, виноград, баштанн≥ культури, в „уйськ≥й долин≥  иргизькоњ –еспубл≥ки Ч цукров≥ бур¤ки, а в передг≥рТ¤х Ч тютюн. “варинництво представлене скотарством та в≥вчаством в≥дг≥нно-пасовищного типу. Ќа високог≥рТ¤х ѕам≥ру розвод¤ть ¤к≥в, на јлтањ Ч марал≥в. ћайже повсюду Ч верблюд≥в. ¬овна та каракуль Ї продукц≥Їю галуз≥.

Ћегка промислов≥сть базуЇтьс¤ на власн≥й сировин≥. ќсновною Ї текстильна галузь: бавовн¤на, шовкова, вовн¤на. ќсобливого розвитку набула ланка первинноњ обробки сировини. ÷ентри легкоњ промисловост≥: “ашкент, ‘ергана, ћаргелан, Ѕухара.

–ег≥он маЇ значн≥ запаси палива та енерг≥њ. Ќафту й природний газ добувають “уркменистан,  азахстан та ”збекистан. Ѕ≥льша частина нафти переробл¤Їтьс¤ на заводах “уркменбаш≥, ‘ергани, „арджова, јктау. Ќайпотужн≥ш≥ поклади вуг≥лл¤ маЇ  азахстан ( арагандинський басейн). ƒобувають його також в ”збекистан≥ та  иргизьк≥й –еспубл≥ц≥. Ќайб≥льше електроенерг≥њ виробл¤ють теплов≥ електростанц≥њ, хоча рег≥он Ї дуже перспективним з точки зору використанн¤ г≥дроенергетичних ресурс≥в, особливо г≥рських р≥чок (¬ахш, ѕ¤ндж,Ќарин).

„орна металург≥¤ найкраще розвинена в  азахстан≥ на баз≥ руд  устанайських родовищ та вуг≥лл¤  арагандинського вуг≥льного басейну. «начн≥ та р≥зноман≥тн≥ поклади кольорових метал≥в зумовили розвиток м≥дноњ, свинцево-цинковоњ промисловост≥ ( азахстан, ”збекистан), сурмТ¤но-ртутноњ ( иргизька –еспубл≥ка), вольфрамо-мол≥бденовоњ (“аджикистан, ”збекистан), алюм≥н≥Ївоњ (“аджикистан). –одовища золота Ї в  изилкумах. Ќа основ≥ розвитку ц≥Їњ галуз≥ виникло м≥сто «арафшан.

ќдн≥Їю з пров≥дних галузей у рег≥он≥ Ї х≥м≥чна промислов≥сть, розвинут≥ галуз≥ основноњ й г≥рничоњ х≥м≥њ, що базуютьс¤ на запасах  ара-Ѕогаз-√олу (йод, бром тощо), виробництво м≥неральних добрив.

ћашинобудуванн¤ ор≥Їнтовано на галуз≥, що визначають спец≥ал≥зац≥ю в рег≥ональному под≥л≥ прац≥. ÷е виробництво устаткуванн¤ дл¤ вуг≥льноњ, нафтовоњ, буж≥вельноњ промисловост≥ та јѕ . “ак, потреби с≥льського господарства та легкоњ пормисловост≥ задов≥льн¤ють п≥дприЇмства, що виробл¤ють зернов≥ (јкмола), та бавовнозбиральн≥ комбайни й устаткуванн¤ дл¤ очищенн¤ бавовони (“ашкент). ”статкуванн¤ дл¤ нафтовоњ промисловост≥ виробл¤ють в јшгабад≥. Ќабули розвитку середнЇ ≥ точне машинобудуванн¤, особливо електротехн≥чна промислов≥сть, що даЇ змогу зад≥¤ти в сусп≥льному виробництв≥ на¤вний залишок робочоњ сили.

¬≥дм≥нност≥ в спец≥ал≥зац≥њ, та р≥вн≥ соц≥ально-економ≥чного розвитку окремих крањн зумовлен≥ в≥домими в≥дм≥нност¤ми в природних умовах, ≥стор≥Їю формуванн¤ господарства кожноњкрањни.

1

Ќазва:  рањни ÷ентральноњ јз≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (434 прочитано)