√еограф≥¤ > ћант≥¤ «емл≥, њњ суть ≥ види

” њхн≥й останн≥й прац≥, ¤ка вийшла 1994 р. приведен≥ 12 карт дл¤ глибинних зр≥з≥в «емл≥ в ≥нтервал≥ в≥д 50 до 2850 км, тобто практично охоплюють усю мант≥ю. Ќа цих найц≥кав≥ших картах легко бачити, що сейсм≥чна картина на р≥зних р≥вн¤х глибини р≥зна. ÷е видно по площах ≥ контурам поширенн¤ сейсмоаномальних ареал≥в, особливост¤м переход≥в м≥ж ними ≥ взагал≥ по загальному вигл¤д≥ карт. ќкрем≥ з них в≥др≥зн¤ютьс¤ великою строкат≥стю ≥ контрастн≥стю в розпод≥л≥ областей з р≥зними швидкост¤ми сейсм≥чних хвиль, тод≥ ¤к на ≥нш≥ видн≥ б≥льш згладжен≥ ≥ прост≥ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж ними.

” тому ж, 1994 року вийшла у св≥т аналог≥чна робота ¤понських геоф≥зик≥в. ” н≥й приведен≥ 14 карт дл¤ р≥вн≥в в≥д 78 до 2900 км. Ќа обох сер≥¤х карт ¤сно видна тихоокеанська неоднор≥дн≥сть, що хоч ≥ м≥н¤Їтьс¤ в обрисах, але просл≥джуЇтьс¤ аж до земного ¤дра. «а межами ц≥Їњ великоњ неоднор≥дност≥ сейсм≥чна картина ускладнюЇтьс¤, значно м≥н¤ючись при переход≥ в≥д одного р≥вн¤ до ≥ншого. јле, ¤к би значно н≥ було розходженн¤ цих карт, м≥ж окремими з них прогл¤даютьс¤ риси под≥бност≥. ¬они виражаютьс¤ в де¤к≥й подоб≥ в розм≥щенн≥ в простор≥ позитивних ≥ негативних сейсмоаномалий ≥ в к≥нцевому рахунку в загальних особливост¤х глибинноњ сейсмоструктури. ÷е дозвол¤Ї групувати так≥ карти, що даЇ можлив≥сть вид≥л¤ти внутр≥мант≥йн≥ оболонки р≥зного сейсм≥чного вигл¤ду. ≤ така робота була виконана . Ќа основ≥ анал≥зу карт ¤понських геоф≥зик≥в ви¤вилос¤ можливим запропонувати ≥стотно б≥льш дробову структуру мант≥њ «емл≥, у пор≥вн¤нн≥ з традиц≥йною моделлю земних оболонок.

1	2

Ќазва: ћант≥¤ «емл≥, њњ суть ≥ види
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (812 прочитано)