√еограф≥¤ > Ќ≥гер≥¤

ћ≥ста. «авд¤ки тому, що йоруба традиц≥йно жили в поселенн¤х м≥ського типу, частина н≥гер≥йських м≥ст знаходитьс¤ на п≥вденно-заход≥ крањни. ” центр≥ цього рег≥ону розташований ≤бадан, а в рад≥ус≥ 145 км в≥д нього знаход¤тьс¤ Ћагос, що була столиц¤ ≥ ¤к ≥ ран≥ше найб≥льший торговий, портовий ≥ промисловий центр; ≥нш≥ велик≥ м≥ста рег≥ону Ц ќгбомошо, ќшогбо, »лорин, јбеокута, »леша, »во, јдо-≈кити, ћушин, ≈де, »фе ≥ »керре. ”с≥ вони Ї чисто африканськими м≥стами з древньою ≥стор≥Їю.

Ѕагато м≥ст ѕ≥вноч≥, що Ї столиц¤ми ем≥рат≥в, наст≥льки ж древн≥, ¤к ≥ м≥ста п≥вденно-заходу. ”  ано, де б≥льш≥сть населенн¤ складають хауса ≥ фульбе, н≥коли були зруйнован≥ м≥ськ≥ ст≥ни окружн≥стю в 21 км, п≥сл¤ чого м≥сто стало найб≥льшим торговим центром. ≤нш≥ велик≥ м≥ста ѕ≥вноч≥ Ц «ари¤,  ацина ≥  адуна, розташован≥ в районах проживанн¤ хауса ≥ фульбе, а також ћайдугури (225,1 тис.), на п≥вн≥чному сход≥.

≈ ќЌќћ≤ ј

ћайже сорок рок≥в п≥сл¤ того, ¤к Ќ≥гер≥¤ в 1960 одержала незалежн≥сть в≥д ¬еликобритан≥њ, њњ економ≥ц≥ ¤к ≥ ран≥ше на¤вний дуал≥зм: сучасний товарний сектор, що працюЇ в основному на експорт, сп≥в≥снуЇ з традиц≥йним нап≥внатуральним с≥льським господарством.

” сучасному товарному сектор≥, становленн¤ ¤кого почалос¤ в колон≥альний пер≥од, державн≥ ≥ контрольован≥ державою п≥дприЇмства залишаютьс¤ головними роботодавц¤ми. «начне число профес≥йне п≥дготовлених прац≥вник≥в не можуть знайти роботу, а пер≥одичн≥ чищенн¤ ≥ зв≥льненн¤ державних службовц≥в ще б≥льше пог≥ршують ситуац≥ю на ринку прац≥.

Ѕлизько 70% н≥гер≥йц≥в зайн¤то в с≥льському господарств≥, але починаючи з 1965 воно не забезпечуЇ потреби крањни в продовольств≥. —проба вир≥шити проблему шл¤хом зб≥льшенн¤ закуп≥вель продовольства за рубежем привела до р≥зкого зб≥льшенн¤ витрат на ≥мпорт продукт≥в харчуванн¤. Ќездатн≥сть н≥гер≥йськоњ промисловост≥ забезпечити внутр≥шн≥й ринок товарами першоњ необх≥дност≥, включаючи цукор, с≥ль, мило, автомоб≥льн≥ шини ≥ рослинна ол≥¤, стало ще одн≥Їю характерною рисою економ≥ки крањни. ¬≥дсутн≥сть ≥ноземноњ валюти дл¤ закуп≥вл≥ сировини ≥ запасних частин привело до того, що виробл¤юч≥ ц≥ й ≥нш≥ основн≥ товари п≥дприЇмства працювали не на повну потужн≥сть. «меншенн¤ надходжень в≥д продажу сироњ нафти на св≥товому ринку стало головною причиною економ≥чного спаду. «лод≥йство ≥ ф≥нансов≥ афери державних чиновник≥в також спри¤ли пог≥ршенню економ≥чноњ ситуац≥њ.

≈коном≥чна ≥стор≥¤. ≈коном≥чна ≥стор≥¤ Ќ≥гер≥њ завжди була т≥сно зв'¤зана з зовн≥шньою торг≥влею, зокрема, транссахарською караванною торг≥влею в —ередн≥ стол≥тт¤ ≥ трансатлантичну работорг≥влю з 17 в. по початок 19 в. ќднак сучасна економ≥ка Ќ≥гер≥њ веде св≥й родов≥д в≥д торг≥вл≥ пальмовою ол≥Їю, що на початку 19 в. витиснув работорг≥влю ≥ поклала початок експорту н≥гер≥йськоњ сировини в обм≥н на ≥мпорт британських промислових товар≥в. “орг≥вл¤ пальмовою ол≥Їю принесла багатство ≥ процв≥танн¤ населенню м≥ст-держав дельти Ќ≥геру ≥ району  алабар. ≤стор≥¤ зберегла ≥мена розбагат≥лих на ц≥й торг≥вл≥ ƒжа-ƒжа, правител¤ м≥ста-держави ќпобо, ≥ ≈й¤мби, правител¤ державного утворенн¤  алабар.

” пер≥од з першого дес¤тил≥тт¤ 20 в. ≥ аж до початку громад¤нськоњ в≥йни 1967Ц1970 експорт диверсиф≥кувавс¤. ѕ≥сл¤ 1953 експорт какао й арах≥су став приносити б≥льше доходу, чим експорт пальмовоњ ол≥њ. ” 20 в. важливими статт¤ми експорту стали бавовна, каучук, олово, деревина, шк≥ри ≥ шк≥ри. ” 1958 почавс¤ експорт сироњ нафти, ≥ за дес¤ть рок≥в вона перетворилас¤ в головне джерело валютних надходжень Ќ≥гер≥њ. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ громад¤нськоњ в≥йни частка с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ в експорт≥ зменшилас¤. ÷е порозум≥валос¤ р≥зким зб≥льшенн¤м експортних надходжень в≥д продажу сироњ нафти ≥ зб≥льшенн¤м внутр≥шнього споживанн¤ на тл≥ пад≥нн¤ виробництва де¤ких культур. ” 1971 Ќ≥гер≥¤ вступила в ќѕ≈ . ƒќ 1972 крањна вже не могла забезпечити себе пальмовою ол≥Їю, бавовною й арах≥сом. ” ц≥й ситуац≥њ ур¤д був змушений дозволити вв≥з у Ќ≥гер≥ю пальмовоњ ол≥њ. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ в 1970 громад¤нськоњ в≥йни нафта стала приносити левину частку державних доход≥в: у 1970 вона складала 20%, а в 1980 Ц уже 90%. ѕот≥м доходи в≥д продажу нафти стали падати, що порозум≥валос¤ насиченн¤м св≥тового ринку, пошуком альтернативних джерел енерг≥њ ≥ двома св≥товими економ≥чними спадами. ”р¤д прийн¤в р¤д м≥р дл¤ зб≥льшенн¤ виробництва експортних с≥льськогосподарських культур.

ѕрот¤гом 20 в. ≥ особливо п≥сл¤ проголошенн¤ в 1960 незалежност≥ в Ќ≥гер≥њ розвивалос¤ власне промислове виробництво.  р≥м п≥дприЇмств по первинн≥й переробц≥ с≥льськогосподарськоњ сировини, таких ¤к маслоробн≥ заводи, що робл¤ть арах≥сове, бавовн¤не ≥ пальмову ол≥ю, були створен≥ оловоплавильний завод, п≥дприЇмство з виробництва крепу (натурального каучуку) з латексу, л≥сопильно-фанерн≥ комб≥нати, а також автоскладальн≥ цехи, що працюють на прив≥зних детал¤х. « 1975 найважлив≥шою галуззю промисловост≥ стала переробка нафти. ѕ≥дприЇмства ≥нших галузей робили споживч≥ товари, що зам≥щали ≥мпорт Ц пиво, мило, цукор, взутт¤ ≥ набивн≥ бавовн¤н≥ тканини. Ѕули побудован≥ нафтох≥м≥чн≥ комплекси у ¬арр≥ ≥  адун≥, де виробл¤лас¤ сировина, необх≥дне дл¤ роботи багатьох м≥сцевих п≥дприЇмств, що через недостачу сировини змушен≥ чи були закриватис¤, чи проводити масов≥ зв≥льненн¤ персоналу.

” пер≥од 1950Ц1960 щор≥чн≥ темпи росту н≥гер≥йськоњ економ≥ки складали 4Ц5%. ѓхнЇ пом≥тне упов≥льненн¤ в≥дбулос¤ п≥сл¤ пол≥тичноњ кризи 1966 ≥ в роки громад¤нськоњ в≥йни 1967Ц1970. Ѕлокада сх≥дних штат≥в, що проголосили себе –еспубл≥кою Ѕ≥афрою, ≥ закритт¤ ѕорт-’аркорта привели до згортанн¤ виробництва, внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥. ¬≥йна мала не т≥льки негативн≥ насл≥дки: нац≥ональна економ≥ка стала б≥льш самодостатньоњ. ≈коном≥чний р≥ст в≥дновивс¤ в п≥сл¤воЇнний пер≥од, коли стали зб≥льшуватис¤ доходи в≥д продажу нафти. ” 1970Ц1978 в≥н складав у середньому ок. 6% у р≥к. ѕ≥сл¤ 1978 економ≥ка Ќ≥гер≥њ характеризувалас¤ крайньою нестаб≥льн≥стю, нац≥ональний доход зменшивс¤, особливо п≥сл¤ того, ¤к з 1982 закрилис¤ сотн≥ промислових п≥дприЇмств, що працювали на ≥мпортн≥й сировин≥.

Ќац≥ональний доход. ” 2003 роц≥ валовий внутр≥шн≥й продукт (¬¬ѕ) Ќ≥гер≥њ оц≥нювавс¤ в 52,8 млрд. дол., чи ок. 440 дол. на душу населенн¤. ” 1977Ц1997 прир≥ст ¬¬ѕ складав 1,7 % у р≥к, але в розрахунку на душу населенн¤ нам≥тилас¤ тенденц≥¤ до його зниженн¤. Ќа початку 1990-х ¬¬ѕ крањни скоротивс¤, оск≥льки високий курс, що збер≥гавс¤ на св≥товому ринку, найри в умовах пол≥тичноњ нестаб≥льност≥ робив невиг≥дним ≥мпорт багатьох товар≥в. ѕродукц≥¤ с≥льського господарства складала близько 1/3 ¬¬ѕ, г≥рничодобувноњ (у першу чергу видобутку нафти) промисловост≥ Ц трохи менше, що обробл¤Ї промисловост≥ Ц 10%, ≥нше приходилос¤ на сферу послуг, у т.ч. наданих державою. ѕро темпи ≥нфл¤ц≥њ св≥дчать наступн≥ цифри: у 1980-≥ роки куп≥вельна спроможн≥сть найр≥ зменшувалас¤ в середньому на 14% у р≥к, а в кожний з наступних трир≥чних пер≥од≥в Ц б≥льш н≥ж на 50%. јле до к≥нц¤ 1990-х спостер≥галос¤ упов≥льненн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ в≥д 29,3% у 1996 до 10,5% у 1997.

—≥льське господарство. ƒотепер б≥льш≥сть н≥гер≥йц≥в (ок. 65% у 1989) працюють у сел¤нських с≥мейних домогосподарствах, забезпечуючи себе продуктами харчуванн¤ ≥ вирощуючи на продаж одну чи к≥лька товарних культур. Ўвидкий р≥ст м≥ського населенн¤ ≥ захопленн¤ с≥льського населенн¤ де¤ких район≥в, наприклад йорубськоњ зони какао, вирощуванн¤м техн≥чних культур привели до недостач≥ продовольства, причому не т≥льки в м≥стах, але й у с≥льськ≥й м≥сцевост≥.

ќсновн≥ продовольч≥ культури ѕ≥вдн¤ ≥ —ереднього по¤са: ¤мс, рис ≥ кукурудза. ” п≥вн≥чних районах обробл¤ють сорго, просо ≥ мал. ” ц≥й частин≥ крањни розвите тваринництво. ћан≥ок, томати ≥ бобов≥ вирощують на територ≥њ вс≥Їњ крањни, а цибул¤ Ц у районах луг≥в ≥ пасовищ, наприклад у басейн≥ оз.  аинджи, використовуючи дл¤ ц≥Їњ мети зрошуван≥ земл≥. ƒл¤ виробництва продовольчих культур характерне вирощуванн¤ зм≥шаних культур на земельних д≥л¤нках, площа ¤ких на п≥вдн≥ р≥дко перевищуЇ 0,4 га, а в районах луг≥в ≥ пасовищ п≥вноч≥ Ц 1,2 га. —ел¤нський земельний над≥л складаЇтьс¤, ¤к правило, з дек≥лькох д≥л¤нок, що знаход¤тьс¤ в р≥зних м≥сц¤х. Ќа заливних земл¤х по берегах великих р≥к у п≥вн≥чних штатах застосовуЇтьс¤ прим≥тивне зрошенн¤. “ерасове землеробство збереглос¤ на схилах, де в часи наб≥г≥в за рабами ≥ м≥жусобними в≥йнами споруджувалис¤ сторожов≥ вишки. ѕоблизу великих м≥ст розвите товарне сад≥вництво. —при¤тлив≥ кл≥матичн≥ умови в район≥ Ћагоса дозвол¤ють збирати два врожањ.  ава, тютюн ≥ гор≥хи кола вирощуютьс¤ дл¤ продажу на внутр≥шньому ринку; бавовна, пальмова ол≥¤, арах≥с ≥ каучуконоси Ц дл¤ внутр≥шнього ринку ≥ на експорт, а какао-боби Ц т≥льки на експорт.

” 1952Ц1970 швидко росло виробництво каучуку, какао-боб≥в ≥ пальмовоњ ол≥њ на плантац≥¤х. ќднак до 1970-м рок≥в ентуз≥азм, зв'¤заний ≥з плантац≥йним с≥льськогосподарським виробництвом став угасати, оск≥льки б≥льша частина державних плантац≥й ви¤вилис¤ збитковими, а де¤к≥ з них довелос¤ закидати. ” 1980Ц1983 у ход≥ реал≥зац≥њ ур¤довоњ програми були в≥дновлен≥ де¤к≥ закинут≥ плантац≥йн≥ господарства ≥ створен≥ нов≥, а завд¤ки ф≥нансов≥й допомоз≥ ¬сесв≥тнього банку були закуплен≥ ≥ роздан≥ др≥бним сел¤нам б≥льш ¤к≥сн≥ саджанц≥. ” 1985 на плантац≥¤х виробл¤лос¤ менш 5% усього н≥гер≥йських какао-боб≥в, пальмовоњ ол≥њ ≥ каучуку.

”р¤д став ≥н≥ц≥атором реал≥зац≥њ дек≥лькох амб≥ц≥йних ≥ надзвичайно дорогих ≥ригац≥йних проект≥в. Ќайб≥льш значн≥ серед них Ц проект Ѕаколор≥ в шт. —окото, що передбачаЇ зрошенн¤ 40 тис. га, проект ѕ≥вденний „ад у шт. Ѕорно Ц 66 тис. га ≥ проект  а≥ндж≥-ƒам Ц 20 тис. га в район≥ штучного водоймища  а≥ндж≥.

1	2	3

Ќазва: Ќ≥гер≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2062 прочитано)